В медр розгортаються наступні функціональні підрозділи:
сортувально-евакуаційне відділення;
відділення спеціальної обробки;
операційно-перев’язочне відділення;
госпітальне відділення;
аптека.
Окрім того, медична рота розгортає:
кухню-їдальню;
склади та інші підрозділи обслуговування.
Сортувально-евакуаційне відділення розгортається силами приймально-сортувального взводу у складі:
сортувального поста;
сортувальної площадки;
сортувальної для легкопоранених і хворих;
сортувальної для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості;
перев’язочної для легкопоранених;
евакуаційної для легкопоранених і хворих;
евакуаційної для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості.
Відділення спеціальної обробки розгортається силами приймально-сортувального взводу у складі:
роздягальної, мийної, одягальної;
площадки для дезактивації, дегазації, дезинфекції одягу, взуття та спорядження поранених і хворих та окремо – для транспорту.
Операційно-перев’язочне відділення розгортається особовим складом однойменного взводу і відділення анестезіології та інтенсивної терапії у складі:
операційної з передопераційною і протишоковою для поранених;
перев’язочних для тяжкопоранених та поранених середньої тяжкості;
рентгенологічної установки.
Госпітальне відділення розгортається силами однойменного взводу і відділенням анестезіології та інтенсивної терапії у складі:
палати інтенсивної терапії для поранених і хворих з виділенням місця для роботи клінічного лаборанта;
палати інтенсивної терапії для обпечених;
психоізолятора;
ізоляторів на дві інфекції;
приміщень для команди одужуючих.
Аптека.
Розгортається у складі:
власне аптеки;
складу медичного майна;
стерилізаційно-дистиляційної установки (СДП-2).
Організація роботи функціональних підрозділів медичної роти
1. Сортувально-евакуаційне відділення (сев) медичної роти виконує наступні завдання:
прийом, реєстрацію та медичне сортування поранених і хворих, які надходять;
виявлення поранених і хворих, які небезпечні для оточуючих;
надання невідкладної медичної допомоги пораненим і хворим, які її потребують;
надання пораненим і хворим короткочасного відпочинку, харчування та їх зігрівання;
доставку поранених і хворих у відповідні функціональні підрозділи медр;
підготовку поранених і хворих до подальшої евакуації.
Основна мета медичного сортування в СЕВ – виділення із загального потоку поранених і хворих, які потребують медичної допомоги в медр, і в першу чергу – невідкладної кваліфікованої медичної допомоги та санітарної обробки, а також поранених і хворих, яким кваліфікована медична допомога може бути відстрочена і які в даних умовах підлягають подальшій евакуації в тил без направлення їх в інші функціональні підрозділи медр.
Підготовка поранених і хворих до подальшої евакуації включає: ін’єкції сироваток, знеболюючих, серцевих та дихальних аналептиків, застосування антидотів, кисню, антибіотиків та інших засобів, а також виправлення пов’язок, транспортних шин і заповнення первинних медичних документів.
Обладнання сортувальних наметів (приміщень) повинно забезпечити прийом і розміщення на ношах, нарах, сидячи не менш 50 поранених і хворих. Евакуаційні намети (приміщення) також повинні мати місткість не менш ніж на 50 поранених і хворих.
Сортувальний пост (СП) обладнується при в’їзді на площадку медр. Там працює санітарний інструктор-дозиметрист. В необхідних випадках для вирішення окремих питань медичного сортування на СП викликається фельдшер або лікар.
Завдання санітарного інструктора-дозиметриста полягає в тому, щоб на основі даних опитування і огляду поранених і хворих, а також результатів дозиметричного контролю здійснювати попереднє їх сортування і направляти:
тих, які підлягають ізоляції (інфекційні хворі та хворі з підозрою на заразні захворювання, особи з гострими реактивними станами) - в ізолятор для інфекційних хворих або в психоізолятор;
тих, які потребують спеціальної обробки – у відділення спеціальної обробки;
легкопоранених і хворих, які не потребують спеціальної обробки і не підлягають ізоляції - в сортувальну для легкопоранених і хворих;
тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості (тих, що на ношах), які не підлягають ізоляції і не потребують спеціальної обробки - на сортувальну площадку (на тому ж автомобілі, на якому вони були доставлені).
Дозиметричний контроль поранених і хворих, їх обмундирування та спорядження, а також транспорт, на якому вони доставлені в медр санітарний інструктор-дозиметрист здійснює за допомогою рентгенометра – радіометра (ДП-5А).
На санітарного інструктора-дозиметриста також покладається завдання спостереження за повітрям і навколишньою територією та подача сигналів оповіщення.
СП обладнують фанерними щитами із зображенням червоного хреста і написами на одному “Стоп”, на іншому – “Сортувальний пост”, флагштоком, на якому закріплюють прапор із зображенням “Червоного Хреста”, засобами для подачі сигналів оповіщення, та таблицею з встановленими сигналами оповіщення. В нічний час встановлюють ліхтар з червоним хрестом.
Сортувальна площадка (СПл) обладнується на ділянці місцевості перед сортувальними наметами для роботи сортувальних бригад. СПл обладнується підставками для розміщення поранених на ношах (“рядами Пирогова”) та лавами для легкопоранених.
На СПл поранені і хворі вивантажуються із транспортних засобів, розміщуються на ношах рядами і негайно оглядаються лікарем, який здійснює так зване “вибіркове сортування”. При цьому перед усім виявляються особи, які потребують надання невідкладної медичної допомоги. Вони одразу ж направляються у відповідні функціональні підрозділи медр. Всі інші поранені і хворі розподіляються на наступні групи:
ті, що потребують надання першої лікарської допомоги, невідкладних заходів кваліфікованої медичної допомоги направляються в перев’язочну для легкопоранених, перев’язочні для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості, операційну, протишокову для поранених, палати інтенсивної терапії для поранених і хворих та обпечених;
ті, що підлягають поверненню в частину після надання їм медичної допомоги в сортувально-евакуаційному відділенні;
ті, що залишаються в команді видужуючих для амбулаторного лікування;
ті, що підлягають подальшої евакуації в тил (частина з них після надання необхідної медичної допомоги безпосередньо у сортувально-евакуаційному відділенні).
В ході медичного сортування встановлюється також черговість направлення поранених і хворих у той чи інший підрозділ медичної роти. Слід зазначити, що у випадку виникнення великої черги в операційну, перев’язочні для тяжкопоранених та поранених середньої тяжкості, протишокову для поранених частину поранених слід негайно направляти у госпітальне відділення для проведення там необхідних лікувально-профілактичних заходів.
На СПл та в сортувальних наметах працює весь особовий склад приймально-сортувального взводу. В умовах масового надходження поранених і хворих для їх медичного сортування тимчасово залучається особовий склад з інших підрозділів медр. При цьому формуються сортувальні бригади. До складу кожної сортувальної бригади входить лікар, 2 середніх медичних працівника, 2 реєстратори.
Робота сортувальної бригади організується наступним чином. Лікар з медичною сестрою (фельдшером) і реєстратором підходить до пораненого (хворого), оцінює скарги і загальний стан пораненого (хворого), оглядає місце поранення без зняття пов’язки, оцінює данні індивідуальної дозиметрії. На підставі отриманих даних лікар робить сортувальний висновок, віддає середньому медичному працівнику розпорядження про надання на місці необхідної медичної допомоги і диктує реєстратору дані для запису у медичний документ персональної реєстрації - первинну медичну картку. Потім лікар з другою медичною сестрою (фельдшером) та другим реєстратором переходить до наступного пораненого (хворого).
Результати медичного сортування фіксуються за допомогою сортувальних марок (рис. 8.5.), які прикріплюються до обмундирування пораненого (хворого) на видному місці і допомагають санітарам-носіям в черговості доставки пораненого (хворого) в інші функціональні підрозділи медр.
Сортувальна для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості. При несприятливих погодних умовах та взимку медичне сортування поранених і хворих здійснюється у сортувальній для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості та у сортувальній для легкопоранених і хворих, які розгортаються в наметах, і де працюють ті ж сортувальні бригади, що і на сортувальній площадці. Крім того, в сортувальних можуть тимчасово розміщуватися поранені і хворі, які очікують надання медичної допомоги в інших функціональних підрозділах медичної роти.
Оснащення: намет УЛ (УЗ), комплекти Б-1, Б-2, В-2, В-3, РО-1, апарат для штучної вентиляції легенів, кисневі інгалятори; антидоти, антибіотики, протиправцева сироватка; ножиці, джгути; термометри; первинні медичні картки; ноші, підставки під ноші; станки Павловського (на 6 нош); дерев’яні щити для поранених з пошкодженням хребта; сортувальні марки; евакуаційні конверти; книга обліку поранених і хворих; ковдри; умивальники; бачки для води, предмети догляду; посуд для харчування поранених (рис. 8.6.).
Перед входом в намет (приміщення) сортувальної обладнують навіс для обмінного фонду нош.
В сортувальній поранених реєструють в книзі обліку та заповнюють первинну медичну картку. Пораненим вводять протиправцеву сироватку, антибіотики, серцеві та дихальні засоби, антидоти, дають кисень, виправляють накладені кровозупинні джгути, пов’язки та шини. При відсутності протипоказань поранені отримують їжу та гарячий солодкий чай.
1.Психоізолятор 2.Ізолятор (крапельна; кишкова)
3.Приймально-сортувальна для легкопоранених і легко хворих
4.Приймально-сортувальна для тяжкопоранених і тяжкохворих
5.Операційна 6.Протишокова
7.Палата інтенсивної терапії
для поранених і хворих
8.Палата інтенсивної терапії
для обпечених
9.Госпітальне відділення 10.Евакуаційна
11.Площадка спеціальної обробки
12.Команда видужуючих
13.Тяжкопоранені
Сортувальна для легкопоранених і хворих. Поранених, що надходять в сортувальну, реєструють в книзі обліку поранених та заповнюють первинну медичну картку. Усім вводять протиправцеву сироватку. Поранені отримують їжу та гарячий солодкий чай. Вирішувати в сортувальній для легкопоранених і хворих питання про повернення поранених (хворих) в частину або направлення їх в команду видужуючих, не знімаючи у них пов’язки і не оглядаючи рани в перев’язочній, заборонено.
Рис. 8.6. Варіант обладнання сортувальної для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості в медичній роті механізованої бригади.
1 - умивальник; 2 - стіл реєстратора; 3 - одноярусні нари; 4 - предмети догляду; 5 - стіл для медикаментів; 6 - верстати для розміщення поранених на ношах; 7 - господарчий куточок.
В сортувальній для легкопоранених і хворих здійснюється прийом та сортування хворих. Легкопоранених (легкохворих) з термінами лікування до 10 діб направляють в команду видужуючих.
Оснащення: намет УЛ (УЗ), комплекти Б-1, Б-2, Б-3, В-2, набір медикаментів та інструментів для надання невідкладної медичної допомоги; антидоти, антибіотики; протиправцева сироватка; джгути, первинні медичні картки; сортувальні марки; евакуаційні конверти; книга обліку поранених і хворих в приймально-сортувальному відділенні; умивальник, баки для води; предмети догляду; посуд для харчування поранених (рис. 8.7).
Рис. 8.7. Варіант обладнання сортувальної для легкопоранених в медичній роті механізованої бригади.
1 - умивальник; 2 - стіл реєстратора; 3 - одноярусні нари; 4 - стіл для медикаментів; 5 - господарчий куточок; 6 - лави.
Евакуаційна для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості та евакуаційна для легкопоранених і хворих призначаються для прийому із функціональних підрозділів медр поранених і хворих, які підлягають подальшій евакуації, надання їм короткочасного відпочинку та харчування, медичного контролю за повнотою оформлення медичної документації, обліку тих, які евакуюються, доставки їх до транспорту і розміщення в ньому.
В евакуаційній для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості працюють: медична сестра під контролем фельдшера, 2 санітари (із команди видужуючих), реєстратор (із команди видужуючих) і 4 санітари – носії (із команди видужуючих).
В евакуаційній для легкопоранених і хворих працюють: медична сестра, санітар і реєстратор (із команди видужуючих).
Оснащення: 2 намети УЛ (УЗ), один на евакуаційну для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості та один на евакуаційну для легкопоранених і хворих, нестерильний перев’язувальний матеріал; сумка санітара; кисневі інгалятори; джгути, медикаменти та інструментарій, що необхідний для надання невідкладної медичної допомоги; антидоти, ковдри, спальні мішки, евакуаційні конверти; верстати для розміщення поранених на ношах, умивальник; предмети догляду; посуд для харчування поранених і хворих, відомості для обліку тих, хто евакуюється.
Евакуаційні обладнуються таким же чином, як і відповідні сортувальні.
Біля евакуаційної для тяжкопоранених і поранених середньої тяжкості обладнується навіс для обмінного фонду нош.
Поблизу евакуаційних в укритому і замаскованому місці обладнується площадка для стоянки транспорту, який прибуває з тилу.
В евакуаційні надходять поранені і хворі, які підлягають подальшій евакуації. Однак, якщо можливий під’їзд транспорту до госпітального відділення, евакуація може здійснюватися безпосередньо із нього минаючи евакуаційні.
При надходженні в евакуаційні поранених і хворих медичні сестри знайомляться з медичними документами і розміщують їх за профілем у відповідності до вказаного в документі евакуаційного призначення. Вони ж перевіряють наявність та повноту заповнення цих документів. Про всі дефекти в документах медичні сестри доповідають начальнику сортувально-евакуаційного відділення і виконують призначення, які зроблені лікарем. При необхідності пораненим і хворим безпосередньо перед евакуацією вводять знеболюючі, серцеві засоби, виправляють шини, підбинтовують пов’язки тощо.
Усі поранені і хворі перед евакуацією повинні бути оглянуті лікарем та отримати гарячу їжу.
Доставку поранених і хворих до транспорту, розміщення їх на транспорті здійснюють санітари-носії під керівництвом фельдшера або медичної сестри.
Перев’язочна для легкопоранених призначена для підготовки поранених до хірургічного втручання, визначення остаточного діагнозу; первинної хірургічної обробки рани (за показаннями); надання першої лікарської допомоги пораненим, стан яких не потребує проведення в медроті невідкладних заходів кваліфікованої хірургічної допомоги; проведення внутрішньопунктового і евакуаційно-транспортного сортування.
Обслуговують перев’язочну для легкопоранених хірург, медична сестра, реєстратор і 2 санітари (із команди видужуючих).
Оснащення: намет УЛ (УЗ), комплекти Б-1, В-1, частина комплекту Б-2; нестерильний перев’язочний матеріал; ноші з підставками, перев’язочні столи; спеціальні столики або пристосування для перев’язки поранених в верхню та нижню кінцівки; медикаменти та розчини; білизна; умивальники та тазики; перев’язочний журнал; сортувальні марки і бланки історій хвороб (рис. 8.8).
Р
ис.
8.8. Варіант обладнання перев’язочної
для легкопоранених в медичній роті
механізованої бригади.
1- умивальник; 2 - стіл для стерилізації інструментів; 3 - стіл для перев’язувального матеріалу; 4- тазики для миття рук; 5 - підставки під ноші; 6 - столик перукаря;
7 - лавки; 8 - ящик для зберігання одягу; 9 - пристосування для перев’язок нижніх кінцівок; 10 - стіл реєстратора; 11 - столик для інструментів; 12 - перев’язочні столи; 13 - стіл для медикаментів; 14 - стіл для стерильних інструментів; 15 - стіл для стерильного матеріалу.
Медична сестра готує поранених до хірургічних втручань, перев’язує їх після хірургічної обробки, а при необхідності накладає шини.
Реєстратор про надання пораненому допомоги зі слів лікаря робить запис у перев’язочному журналі, в первинній медичній картці та історії хвороби на кого вона заводиться. Одночасно з хірургічною обробкою і перев’язкою поранених здійснюється їх внутрішньопунктове і евакуаційно-транспортне медичне сортування. Результати сортування закріплюються сортувальними марками і відповідними відмітками в первинній медичній картці.
Легкопоранені з короткими термінами лікування після надання їм першої лікарської допомоги направляються в команду видужуючих.
2. Операційно-перев’язочне відділення розгортається на місцевості операційно-перев’язочним взводом і відділенням анестезіології та інтенсивної терапії і призначене для надання пораненим невідкладних заходів кваліфікованої хірургічної допомоги, у тому числі комплексу протишокових (реанімаційних) заходів та їх медичного сортування.
В складі операційно-перев’язочного відділення розгортаються: операційна, дві перев’язочні для надання допомоги тяжкопораненим і пораненим середньої тяжкості та протишокова для поранених (реанімаційна). В складі операційної та перев’язочних обладнуються відповідно передопераційна і передперев’язочні.
Для надання хірургічної допомоги пораненим особовий склад операційно-перев’язочного відділення розподіляється на однолікарські та дволікарські хірургічні бригади. До складу хірургічної бригади, що працює в операційній, входять: два лікаря, медична та операційна сестри. Хірургічна бригада, що працює в перев’язочній, включає: одного лікаря, операційну та медичну сестру.
З числа хірургів медичної роти можна організувати одну хірургічну бригаду дволікарського складу для роботи в операційній і по одній хірургічній бригаді однолікарського складу для роботи в перев’язочних. В одній із перев’язочних при такому варіанті розгортання працює лікар-стоматолог.
З досвіду медичного забезпечення ряду локальних війн, одна хірургічна бригада дволікарського складу за 16 годин роботи спроможна прооперувати до 6-8 поранених, одночасно працюючи на двох операційних столах (тривалість однієї операції 2-2,5 години), а одна хірургічна бригада однолікарського складу – біля 8-12 поранених, головним чином з приводу різного роду поранень тулуба та кінцівок (тривалість операції – 1,5-2 години).
Таким чином, загальні можливості медичної роти з проведення оперативних втручань за 16 годин роботи складають до 32 операцій. Це середні розрахункові дані. Продуктивність хірургічних бригад залежить від досвіду, кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу та їх злагодженості в роботі.
На принциповій схемі розгортання медичної роти показано, що передопераційна, операційна та протишокова (реанімаційна) об’єднані, а перев’язочні розгортаються окремо.
В операційній розгортаються два операційних столи на одну хірургічну бригаду, обладнуються столи із стерильними інструментами і перев’язувальними матеріалами, лікарськими засобами, для наркозу, регістратора. З медичного майна в операційну виділяють комплекти: Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, Г-8, Г-9, Г-10, АН, апарати штучної вентиляції легенів, інгаляційного наркозу, кисень в балонах, антибіотики з комплекту АНТ, консервовану кров, кровозамінники та інше (рис. 8.9.).
Протишокова для поранених (реанімаційна) призначена для проведення комплексу протишокових (реанімаційних) заходів, а саме: новокаїнові блокади, переливання крові та кровозамінників, введення протишокових розчинів, знеболюючих засобів, серцевих та дихальних аналептиків та ін. Це одне з основних місць, де працює особовий склад відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У відношенні до поранених, які потребують оперативного втручання, в протишоковій вирішуються питання щодо виду знеболювання; деяким з поранених вже тут надають внутрішньовенний наркоз. Тому протишокова, як правило, розгортається в стик з операційною і забезпечується апаратурою для наркозу.
З медичного майна в протишокову виділяють комплекти Ш-1 (протишоковий), АН (анестезіологічний), апарати інгаляційного наркозу, штучної вентиляції легенів, кисневу інгаляційну станцію (КІС-2 на 20 поранених), кисневі інгалятори, лікарські засоби та інше оснащення для проведення протишокових (реанімаційних заходів.
Протишокова обладнується складними польовими ліжками або ношами на підставках, флаконоутримувачами та столом для надання наркозу. Тут встановлюються пічки, тому що поранені, які знаходяться в стані шоку, потребують постійного зігрівання, t0 повинна бути не нижче 200 С (рис. 8.10).
Рис. 8.9. Варіант обладнання передопераційної та операційної в медичній роті механізованої бригади
1– бачок з питною водою; 2 – умивальник з тазиком; 3 – вішалка; 4 – ящик для речей поранених; 5 – стіл для засобів догляду; 6 – ящик для обмінного фонду білизни; 7 – лавка складна; 8 – підставки під ноші; 9 – пічка; 10 – стіл операційний польовий; 11 – столик інструментальний; 12 – столик анестезіолога (анестезиста); 13 – наркозний апарат; 14 – стіл для стерильних інструментів; 15 – стіл для перев’язувальних матеріалів; 16 – стіл для лікарських засобів; 17 – стіл регістратора; 18 – тазики для миття рук хірургів; 19 – освітлювач безтіньовий похідний; 20 – балони з киснем.
Рис. 8.10. Варіант обладнання протишокової в медичній роті механізованої бригади
1 – умивальник з тазиком; 2 – наркозний апарат; 3 – столик анестезіолога; 4 – стіл для документів; 5 – стіл перев’язочний польовий; 6 – ліжко складне польове; 7 – киснева інгаляційна станція; 8 – стіл для стерильних розчинів та кровозамінників; 9 – стіл для стерильних матеріалів; 10 – стіл для медикаментів; 11 – столик інструментальний; 12 – пічка.
Перев’язочні для тяжкопоранених та поранених середньої тяжкості призначені для первинної хірургічної обробки ран та опікових поверхонь, ампутацій, зупинки кровотечі при пошкодженнях кровоносних судин, переливання крові та кровозамінників. Тут надається також перша лікарська допомога пораненим, стан яких не потребує проведення в медичній роті заходів кваліфікованої медичної допомоги.
В перев’язочних здійснюють новокаїнові блокади, виправляють та накладають оклюзійні пов’язки при відкритому пневмотораксі, виправляють дефекти іммобілізації, проводять зміну пов’язок.
В перев’язочній працює одна хірургічна бригада у складі: лікаря, медичної сестри, реєстратора та санітара. При потребі необхідну допомогу пораненим в щелепно-лицьову ділянку голови здійснює стоматолог, а анестезію при хірургічних втручаннях – медична сестра-анестезист під наглядом лікаря-анестезіолога. В перев’язочних використовуються комплекти АП-2, Б-1, Б-2, Б-3, Б-4, БГ, В-1, Г-7, апарати штучної вентиляції легенів, інгаляційного наркозу, кисень, кров, кровозамінники.
В разі термінового вимушеного переміщення медичної роти для розгортання в новому місці одна з автоперев’язочних може залишатись на попередньому місці роботи для надання медичної допомоги пораненим, яких ще не евакуювали в лікувальний заклад.
Одна з автоперев’язочних може бути використана в якості підсилення медичного пункту того механізованого батальйону, який має значні санітарні втрати та при затримці евакуації поранених з нього, або висуватись до осередку масових санітарних втрат і розгортатись на межі осередку для надання пораненим та хворим першої лікарської допомоги.
3. Госпітальне відділення медичної роти призначене для проведення заходів інтенсивної терапії, тимчасової госпіталізації нетранспортабельних поранених та хворих, їх лікування, надання медичної допомоги хворим терапевтичного профілю, підготовки поранених та хворих до подальшої евакуації після виведення їх із нетранспортабельного стану, проведення найпростіших клінічних досліджень, догляду за тими, хто потребує симптоматичного лікування, тимчасової ізоляції інфекційних хворих та осіб з гострими реактивними станами до їх евакуації у відповідні лікувальні заклади.
Госпітальне відділення розгортається на 30 ліжок для нетранспортабельних поранених і хворих та на 20 місць для команди видужуючих. В складі госпітального відділення обладнуються палати інтенсивної терапії для нетранспортабельних поранених і хворих та обпечених, психоізолятор, ізолятори (на дві інфекції) для інфекційних хворих, клінічна лабораторія, приміщення для команди видужуючих. Оснащення та обладнання наметів повинно бути типовим, що забезпечить їх ефективне використання при будь-якій структурі санітарних втрат, що надходять до медичної роти. У відділенні працюють лікар-терапевт, медичні сестри, лаборант, а при необхідності анестезіологи і сестри - анестезистки з відділення анестезіології та інтенсивної терапії.
Медичне оснащення госпітального відділення включає комплекти Г-1, Г-2, Г-3, В-3, Б-3, Б-4, лікарські засоби з комплекту АНТ, апарати штучної вентиляції легенів, кисневої терапії та інше оснащення. Для розміщення поранених та хворих в госпітальному відділенні встановлюються ноші на підставках або складні польові ліжка з постільною білизною. Госпітальна палата інтенсивної терапії обладнується подібно до протишокової операційно-перев’язочного відділення.
Психоізолятор госпітального відділення обладнується у табірному наметі і призначений для тимчасової ізоляції поранених та хворих з нервово-психічними розладами. В психоізоляторі встановлюються складні польові ліжка або ноші на підставках, які закріплюються до підлоги з дощок, а також стіл для лікаря та ящик з медикаментами, який зачиняється на замок. Для усунення психомоторного збудження поранених та хворих треба широко застосовувати літичні суміші.
Ізолятор обладнується на дві інфекції в двох табірних наметах (як варіант) та призначений для тимчасової ізоляції інфекційних хворих. Хворі в ізоляторі розміщуються на ношах. Ізолятор забезпечується окремим посудом, засобами догляду за хворими, дезінфекційними засобами (рис. 8.11.).
Рис. 8.11. Варіант обладнання ізолятора медичної роти механізованої бригади
1 – підставки під ноші; 2 – засоби догляду за хворими; 3 – вішалка; 4 – умивальник; 5 – ємність для дезінфікуючого розчину; 6 – бак для замочування білизни; 7 – бак для дезінфекції засобів догляду.
Догляд за хворими в ізоляторі здійснює санітарний інструктор під контролем лікаря терапевта. При огляді хворих в ізоляторі лікар обробляє руки дезинфікуючим розчином та одягає халат, закріплений за ізолятором.
Інфекційних хворих евакуюють на спеціально виділеному санітарному транспорті безпосередньо у військовий польовий інфекційний госпіталь.
Клінічна лабораторія медичної роти призначена для проведення загальних клінічних досліджень крові та сечі. Для роботи лабораторії виділяється відокремлене місце в одній з палат інтенсивної терапії госпітального відділення. Клінічний лаборант, який працює в лабораторії, використовуючи майно комплекту Л-1 за робочий день може зробити до 40 аналізів крові.
В команді видужуючих утримуються легкопоранені та легкохворі з терміном лікування до 10 діб.
Нами розглянута принципова схема розгортання та організація роботи медичної роти при застосуванні противником звичайної зброї. В умовах застосування противником зброї масового ураження (ядерної, хімічної, біологічної) прогнозується значне надходження до медичної роти уражених військовослужбовців при великій кількості поранених від звичайної зброї.
При цьому необхідно враховувати, що:
кількість уражених, які надходять до медичної роти зростає, і більшість з них потребує заходів інтенсивної терапії;
поряд з наданням ураженим заходів невідкладної хірургічної та терапевтичної допомоги вони потребують спеціальної обробки;
зростає кількість уражених з опіками;
надходить контингент уражених з променевою хворобою та комбінованими ураженнями.
Надходження уражених з осередку масових санітарних втрат вимагає суттєвих змін в організації роботи медичної роти.
Командуванням медичної роти здійснюється зміна в схемі розгортання медроти, проводиться перепрофілізація наметів з метою збільшення ємності сортувальних наметів для прийому уражених:
дві сортувальні і дві евакуаційні сортувально-евакуаційного відділення перепрофілізуються у сортувальну (евакуаційну) для уражених і сортувальну (евакуаційну) для поранених;
перев’язочна для легкопоранених розгортається у складі операційно-перев’язочного відділення і перепрофілізується для надання медичної допомоги потерпілим з комбінованими ураженнями;
автоперев’язочна із операційно-перев’язочного відділення розгортається у складі сортувально-евакуаційного відділення для надання допомоги легкопораненим.
Одну із двох палат інтенсивної терапії госпітального відділення профілізують для поранених, іншу – для уражених. Окрім цього необхідно посилити відділення спеціальної обробки медичним персоналом та залучити лікарів-анестезіологів та інший медичний персонал до надання ураженим кваліфікованої терапевтичної допомоги.
Слід підкреслити, що операційно-перев’язочне та госпітальне відділення повинні працювати в тісній взаємодії. При завантаженні операційно-перев’язочного відділення значна кількість уражених, яким потрібна кваліфікована хірургічна допомога, повинні надходити безпосередньо із сортувально-евакуаційного в госпітальне відділення для проведення їм заходів інтенсивної терапії та підготовки до оперативних втручань. З іншого боку, при надходженні в медичну роту значної кількості уражених, яким потрібна терапевтична допомога, особовий склад операційно-перев’язочного відділення і відділення анестезіології та інтенсивної терапії залучається до надання кваліфікованої терапевтичної допомоги зазначеному контингенту.
Уражені терапевтичного профілю, які потребують реанімаційних заходів, можуть направлятися в протишокову (реанімаційну) операційно-перев’язочного відділення, де є для цього сили та засоби.
4. Відділення спеціальної обробки призначено для повної санітарної обробки уражених. У відділенні також здійснюється визначення ступеню забрудненості отруйними речовинами пов’язок, при необхідності змінюються їх верхні шари. Крім того, проводиться часткова дегазація і дезактивація, повна дезинфекція обмундирування уражених, а також спеціальна обробка транспорту і нош, на яких вони були доставлені.
Відділення спеціальної обробки розгортається силами і засобами приймально-сортувального взводу медроти і легкопораненими із команди видужуючих. Очолює його фельдшер сортувально-евакуаційного відділення.
На оснащенні у відділенні є дезинфекційно–душова установка ДДА – 66, комплект для санітарної обробки (СО), комплект В – 5 (дезинфекція) і засоби для надання невідкладної медичної допомоги (перев’язочні матеріали, антидоти, джгути та ін.).
У відділенні спеціальної обробки розгортається площадка санітарної обробки уражених і площадка спеціальної обробки транспорту та майна. Площадка санітарної обробки уражених створюється за принципом санітарного перепускника і має роздягальню, мийну і одягальну.
В зимовий період площадка розгортається в наметах або в інших приміщеннях, в літній період роздягальня і одягальна можуть бути розгорнуті на відкритому повітрі або під навісом. Біля роздягальні відводять місця для розвантаження транспорту, що привіз уражених і для збирання забрудненого обмундирування і спорядження.
Для організації руху транспорту, що прибуває у відділення спеціальної обробки та його розвантаження призначається санітар або санінструктор. Він же направляє легкоуражених, здатних самостійно виконувати часткову дезактивацію (дегазацію) обмундирування, на визначену для цього площадку. Легкоуражені, які самостійно здійснили часткову дезактивацію (дегазацію), потім направляються в роздягальню.
В роздягальні обладнують місця для уражених на ношах і лави для легкоуражених, які можуть пересуватися самостійно. Тут проводиться дозиметричний контроль та огляд уражених для вирішення питань щодо можливості, черговості і способу їх санітарної обробки (миття під душем, обробка засобами СО або комбінованим чином).
Тут же, при необхідності, знімають верхні шари пов’язки, поправляють пов’язки і шини, промивають ураженому очі і порожнину рота, надають невідкладну медичну допомогу. В роздягальній здійснюється також підготовка уражених для направлення в мийну: знімають не зняті раніше обмундирування і білизну, пов’язки захищають непроникаючими для води чохлами. Роздягальня, як правило, розгортається в наметі УСТ – 56 (УЗ, УЛ-68).
У випадках, коли очікується масове надходження уражених, ємність роздягальні збільшується або відводиться місце (приміщення) для осіб, що очікують санітарну обробку. В мийній проводиться миття теплою водою (37о–40оС) з милом, при необхідності застосовуються дегазуючі засоби.
Легкоуражені миються самостійно або за допомогою санітарів; тяжкоуражених миють санітари на спеціально пристосованих ношах.
В одягальні з метою визначення якості санітарної обробки уражених здійснюється їх дозиметричний контроль. При необхідності санітарна обробка повторюється.
Уражених одягають в чисту білизну, обмундирування і направляють у відповідні функціональні підрозділи медроти.
Повна дезинфекція і часткова дезактивація, дегазація обмундирування, білизни уражених, а також спеціальна обробка нош і транспортних засобів проводиться на площадці спеціальної обробки транспорту та майна. Остання обладнується на відстані 50-80 м від площадки санітарної обробки з підвітренної сторони. На площадці працюють один-два санітари і декілька військовослужбовців із легкоуражених. Площадку обладнують засобами для розвішування обмундирування і білизни, відводять місце для спеціальної обробки (дезактивації, дезинфекції, дегазації) транспорту, на якому доставлені уражені і нош. На оснащенні площадки є: дегазаційні прилади, радіометрична апаратура, дегазуючі і дезинфікуючі засоби, відра, щітки та ін.
Найбільш простими способами дезактивації, що застосовуються на площадці, є очищення щітками, вибивання, провітрювання, обтирання водою з розчинниками.
Після дезактивації предмети обмундирування, а також транспорт підлягають дозиметричному контролю. Дезинфекція обмундирування проводиться дезинфекційно-душових камерах. Для дегазації нош і транспорту використовується дегазуючі речовини і розчини.