13. Гінекологічне відділення:

• запальні пухлини додатків матки в разі неефективного лікування в умовах ЦРЛ;

• хворі, що підлягають оперативному лікуванню, при наявності в них екстрагенітальної патології;

• повторні оперативні втручання;

• хворі, оперативне лікування яких потребує участі профільних спеціалістів

• проблеми дитячої гінекології;

• переривання вагітності за медичними чи соціальними показаннями у разі наявності екстрагенітальної патології;

• переривання вагітності у зв”язку з фізіологічною незрілістю організму;

• звичне невиношування вагітності;

Гінекологічна ендокринологія:

• розлади менструальної функції в разі неефективного лікування на І та ІІ рівнях надання акушерсько-гінекологічної допомоги (у різні вікові періоди);

• передменструальний синдром;

• дисгормональні захворювання молочної залози поєднані із гінекологічною патологією;

• синдром полікістозних яєчників. Гірсутний синдром.

• ендокринне безпліддя та ендокринні форми невиношування вагітності;

• патологія ендокринної патології у вагітних (до 20 тижнів );

• питання консервативного та оперативного лікування гормонозалежних пухлинта передпухлинних станів (склеро-, полікістоз, кісти яєчників, лейоміома матки, ендометріоз та тощо);

• вегетативно-судинні порушення у жінок в пери- та пост-менопаузі;

• депресивні стани та інші психо-емоціональні розлади у жінок в пери- та пост менопаузі;

• трофічні постменопаузальні розлади;

• рання менопауза (хірургічна, хіміо- та радіотерапевтична, передчасне виснаження яєчників та інше);

• екстрагенітальні захворювання, що вперше виникли в період пери- та пост- менопаузи і потребують залучення гінеколога-ендокринолога поряд із профільними спеціалістами.

Додаток 6 до Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги

ФАКТОРИ АКУШЕРСЬКОГО ТА ПЕРИНАТАЛЬНОГО РИЗИКУ

З метою попередження ускладнень вагітності та пологів, зменшення рівня материнської та перинатальної смертності всім гінекологічним хворим, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим має бути забезпечене надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги шляхом:

- сприяння та полегшення доступу всіх жінок до системи медичного обслуговування, забезпечення надання послуг якомога ближче до місця їхнього проживання.

- забезпечення безперервності та наступності допомоги шляхом надання високоякісних, інтегрованих послуг у сфері репродуктивного здоров’я;

- здійснення профілактичних заходів з метою покращання загального та репродуктивного здоров’я жінок (імунізації проти правця, добавок заліза, фолієвої кислоти та інше), виявлення і лікування існуючих патологічних станів і захворювань, які мають негативний вплив на стан репродуктивного здоров’я жінок;

- забезпечення належної кваліфікації персоналу пологових будинків та акушерсько-гінекологічних відділень, який повинен ефективно проводити пологи; швидко виявляти ускладнення та скеровувати жінок на відповідні рівні надання допомоги, вжити необхідних заходів для стабілізації стану жінки, яка має ускладнення, з наступним переведенням її на вищий рівень надання допомоги;

- забезпечення функціонування система зв’язку та транспорту між всіма рівнями системи охорони здоров’я для здійснення відповідних скерувань та надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

За існуючої системи організації акушерсько-гінекологічної служби в Україні, враховуючи високий рівень екстрагенітальної патології та смертності матерів та новонароджених, необхідно проводити оцінку факторів перинатального та материнського ризику за шкалою A.Coopland, яка базується на даних доказової медицини. Особливо важливе значення для прогнозування перинатальних ускладнень мають інтранатальні фактори.

Фактори прогнозування ризику перинатальної та материнської