2. Тактика дій медичних працівників у випадках материнської смертності, смерті гінекологічних хворих.

2.1. У випадках смерті жінки, пов’язаної з вагітністю, пологами або гінекологічним захворюванням, медичні спеціалісти забезпечують право близьких родичів бути інформованими щодо випадку смерті невідкладно.

2.2. Керівником закладу/завідувачем відділенням, де стався випадок, у присутності причетних до випадку медичних працівників, в окремому приміщенні та коректній формі, проводиться бесіда з родичами померлої з метою надання їм вичерпної інформації щодо причин смерті та дій медичного персоналу.

2.3. У випадку смерті жінки під час/після пологів і народження живої дитини надається членам сім’ї померлої інформація щодо вигодовування дитини та психологічна підтримка в подальшому.

3. Тактика дій медичних працівників у випадках народження дитини з вродженню патологією, відмови від дитини

3.1. У разі народження дитини з вродженою патологією (мертвої чи живої), показують її матері та (за її бажанням) близьким родичам. При цьому доцільно дотримуватись рекомендацій, зазначених у п.1.3. цього додатку.

3.2. При народженні хворої дитини сім’ї надається достовірна інформація про стан її здоров’я та рекомендації щодо подальшого лікування і нагляду.

3.3. За умови наявності наміру роділлі відмовитись від дитини, доцільно провести у коректній формі бесіду щодо з’ясування причини відмови та надання інформації про можливі шляхи вирішення проблеми відповідно до чинного законодавства. Доцільно залучити до роботи з жінкою психолога. З метою запобігання відмови матері від новонародженого організація роботи акушерського стаціонару, вся діяльність його персоналу спрямовується на встановлення і підтримку контакту матері і новонародженого.

Додаток 5 до Методичних рекомендацій щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги

Перелік показань до планової госпіталізації у лікувальні заклади ііі рівня надання акушерсько-гінекологічної допомоги

Направлення на III рівень надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги здійснюється за направленням районного, міського, обласного акушера-гінеколога

При направленні проводиться обстеження жінки у відповідності до Нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів. Результати обстеження додаються до направлення.

До 22 тижня спеціалізована допомога вагітним надається у профільних соматичних відділеннях або у гінекологічних відділеннях багатопрофільних лікарень. а після 22 тижня - у відділеннях екстрагенітальної патології, перинатальних центрах, спеціалізованих акушерських відділеннях.

1. Хвороби системи кровообігу:

• серцева недостатність IIАст., або вище (незалежно від причини);

• вроджені та набуті вади серця;

• опероване серце;

• порушення серцевого ритму і провідності;

• гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст.;

• хвороби міокарда (міокардити, кардіоміопатії та ін.);

• інфекційний ендокардит;

• хвороби вен з тромботичними ускладненнями

• ревматизм, активна фаза.

2. Хвороби сечостатевої системи:

• гостра або хронічна ниркова недостатність (незалежно від причини);

• гострий або загострення хронічного піелонефриту, лікування якого було неефективним у стаціонарі ІІ рівня;

• гломерулонефрит;

• ушкодження (травми) органів сечостатевої системи під час вагітності;

• сечокам’яна хвороба, вади розвитку сечостатевої системи або інша патологія, що потребує консультативно-лікувальної допомоги уролога;

3. Ендокринні хвороби:

• цукровий діабет (передгестаційний або гестаційний, що потребує інсулінотерапії);

• хвороби надниркових залоз;

• захворювання щитоподібної залози з порушенням функції;

• нецукровий діабет.

4. Хвороби органів дихання:

• дихальна недостатність II ст або вище(незалежно від причини);

• пневмонія (тяжкий перебіг);

• хронічний обструктивний бронхіт у фазі загострення;

• бронхоектатична хвороба;

• бронхіальна астма III – IV ст.;

• стан після операцій на легенях;

• первинна легенева гіпертензія.

5. Хвороби органів травлення:

• гостра або хронічна печінкова недостатність (незалежно від причини);

• портальна гіпертензія;

• цироз печінки;

• гостра жирова дистрофія печінки;

• хронічний активний гепатит неінфекційної етіології;

• хвороба Вільсона;

• холестаз вагітних;

• облітеруючій ендофлебіт печінки (синдром Бадда-Кіарі);

• спадкова гіпербілірубінемія;

• ускладнений калькульозний холецистит;

• післяхолецистектомічний синдром;

• хронічний панкреатит у фазі загострення;

• виразкова хвороба у фазі загострення;

• хвороби оперованого шлунка;

• неспецифічний виразковий коліт у фазі загострення;

• хвороба Крона;

• діафрагмальна кила;

• оперована кишкова непрохідність під час вагітності;

• оперована кишкова непрохідність під час вагітності;