Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Теорія поля / Посiбник

.PDF
Скачиваний:
74
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
2.25 Mб
Скачать

301

U = ò2 Edx .

1

Причому

d1

d1

+d2

U =U1 +U2 = ò E1dx +

 

ò E2dx = E1d1 + E2d2 .

0

 

d1

Тут ураховано те, що напруженість електричного поля E в кожному шарі конденсатора постійна.

Оскільки вектор E спрямований нормально до поверхні пластин конденсатора, то E = En . Із граничних умов

D1n = D2n випливає, що εa1E1 = εa2 E2 або

 

 

 

 

 

E =

εa1

E .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

εa2

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

εa1

 

 

 

U

 

 

 

U

 

 

E =

 

 

, E =

×

 

 

 

=

 

 

.

d +

εa1 d

 

 

 

d + εa1 d

 

 

 

 

1

 

 

2

 

εa2

 

 

d + εa2 d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

εa2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

2

εa1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

εa2

 

При εa1 =2εa2

і d2 =1,5 d1

отримаємо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

E =

1 U ,

 

 

E = 3 U .

 

 

 

 

 

 

 

 

1

4 d1

 

 

2

 

4 d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: E = 1 U

,

E = 3 U .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

4 d1

 

 

2

 

4 d2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 3 Сталева пластина являє собою 3/ 4 диска із концентрично вирізаним круглим отвором (рис. 5.17). Внутрішній радіус диска R1 =1 см, зовнішній радіус R2 =2 см.

Товщина пластини постійна. Між кінцями пластини підтримується постійна різниця потенціалів U . Знайти різницю потенціалів ϕ2 -ϕ1 , якщо найбільше значення густини

302

струму

δmax =5´106 А/м2, питома

провідність

стали

γ =107

См/м.

 

 

 

Розв'язок. Різниця потенціалів ϕ2 -ϕ1

пов'язана із на-

 

2 → →

 

×r =

E r .

пруженістю виразом ϕ2 -ϕ1 = òE dr = E × 3

 

1

4

2

 

 

ϕ1

Звідки

2(ϕ2 -ϕ1 )

 

 

E =

.

ϕ2

 

r

R1

 

 

Із закону Ома випливає, що

 

 

R2

δ = γ E =

(ϕ2 -ϕ1 )

.

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

За умовою задачі

відома

Рисунок 5.17 –

максимальна

густина

струму

δmax = δmax

при r = R1 ). Тоді

Сектор диска з отво-

 

 

(ϕ2 -ϕ1 )

 

 

ром

δmax =

.

 

 

R1

 

 

 

 

 

 

 

Різниця потенціалів ϕ2 -ϕ1 = R1δmax =0,0235 В. 2γ

Відповідь: різниця потенціалів ϕ2 -ϕ1 =0,0235 В.

I

R1

R2

Рисунок 5.18 – Заземлювач

Приклад 4 Заземлювач являє собою металеву півсферу (рис. 5.18). Через заземлювач проходить струм I =1000 А; пи-

тома

провідність

землі

γ =10−2

Ом-1´м-1. Знайти напру-

гу U між точками, розміщеними

на відстані R1 =22 м і

R2 =23 м

від заземлювача.

 

303

Розв'язок. Напруга U пов'язана з напруженістю електричного поля E формулою

R2 → →

U12 = ò E d r .

R1

Напруженість E можна визначити із закону Ома

E= δγ .

Оскільки струм I проходить через півсферу (площа сфери Sсф = r2 ), то

 

 

δ =

I

=

 

I

 

.

 

 

 

 

 

S

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R2

I

dr

 

 

 

I

 

æ

1

 

 

1

ö

 

U12 = ò

 

× r2

=

 

ç

 

 

-

 

÷

=31,9 В.

2π γ

2π γ

R

 

R

R

 

 

 

 

 

 

 

è

1

 

 

2

ø

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: напруга між точками 1 і 2 U12 =31,9 В.

Приклад 5 У циліндричному конденсаторі із недосконалою ізоляцією питома провідність міняється за законом

γ = γ1 (2 - kr) ,

де γ1 =10−9 См/см; k =0,1 см-1.

Радіус внутрішнього циліндра a =5 см, радіус зовнішнього циліндра b =10 см; довжина конденсатора l =1 м. Конденсатор під'єднаний до постійної напруги U =1 кВ.

Знайти закон розподілу густини струму δ (r) як функцію відстані r від осі циліндра. Обчислити струм втрати Iвтр .

Розв'язок. Струм втрати Iвтр (струм через бічну поверхню) можна визначити за формулою

304

→ →

Iвтр = ò δ dS = δ Sбiч = δ ×r l .

Sбiч

Густину струму можна визначити із закону Ома в ди-

→ →

ференційній формі: δ = γ E . Тоді

Iвтр = r l γ E .

Напруженість поля E не відома, але відома прикладена напруга U , яка пов'язана із E виразом

U =

b

Edr =

Iвтр

 

b

 

 

 

 

 

1

 

dr =

Iвтр

 

æ b(2 - ka) ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln ç

 

 

 

÷.

ò

 

ò

 

(2

- kr)r

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

l γ1 a

 

 

 

 

 

 

 

l γ1

 

è a(2

- kb) ø

Звідси струм втрати

l γ1 U

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Iвтр =

 

 

 

 

 

 

 

=1,13´10−3

А.

 

 

 

 

 

 

æ b(2 - ka)

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln èç

 

 

 

ø÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a(2 - kb)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді з урахуванням заданих параметрів густина струму

визначиться у такий спосіб:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2´10−4

δ =

 

U

 

 

 

 

 

 

 

=

 

U

 

=

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

.

æ b(2 - ka) ö

r ln

(2 - 0,1r)

r ln (2 - 0,1r)

 

 

r ln èç

 

 

ø÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a (2 - kb)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: струм втрати Iвтр =1,13´10−3

А, розподіл гу-

стини струму δ (r)

=

 

 

 

 

 

2´10−4

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r ln (2 - 0.1r)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 6 За допомогою закону Біо-Савара-Лапласа вивести формулу для визначення напруженості магнітного поля H на осі колового витка радіусом a зі струмом I

(рис. 5.19).

Розв'язок. Закон Біо-Савара-Лапласа має вигляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

305

 

 

dH

 

 

 

 

é

ù

 

 

 

 

 

 

 

 

 

êdl´ r0

ú

 

 

 

dH

b

z

 

 

μ0 I ë

 

 

û

.

 

 

 

 

 

dB =

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

Магнітна

індукція

 

і

на-

β

z

 

 

 

 

B

 

 

 

пруженість магнітного

 

поля

 

 

 

 

 

 

H

R0

a

dl

зв'язані між

собою

формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

dl

 

 

 

 

B = μ0 H . За теоремою Піфагора

 

 

 

 

(див. рис. 5.19)

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.19 – Коловий контур зі струмом

R2 = a2 + z2 .

З урахуванням цього можна

записати, що

 

 

é

 

 

 

 

 

ù

 

I

 

êdl´r0

ú

 

ë

û

 

dH =

 

 

 

.

(a2 + z2 )

Векторний добуток

é

ù

=

 

 

 

 

 

êdl´ r0

ú

 

dl

 

 

r0

sin Ðdl r0 =

 

ë

 

û

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=dl sin Ðdl r0 .

Зіншого боку, з рис. 5.20 видно, що tg (dα ) = dla .

 

 

 

 

 

a

Для

малих

кутів

 

 

 

 

 

dα tg (dα ) » dα , тоді dl = adα .

dl

dα

 

 

Із урахуванням цього можна за-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

писати, що

 

 

Рисунок 5.20 – Визначення кута dα

I

 

adα

 

 

0

 

dH =

 

×

 

sin Ðdl r

 

.

(a2 + z2 )

 

У точці

A поле dH буде ство-

 

 

 

 

 

 

рюватися кожною ділянкою витка dl . Вектори dH у точці

306

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A створюють

симетричне конічне

dH

 

 

віяло (рис. 5.21). Результуючий век-

 

 

 

 

dHz

тор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dH

dHz

= dH sin β

Рисунок 5.21 –

буде перпендикулярний до площини

 

 

витка, тобто rz0

^ dl . Тоді

Вектор dH у точці

A

sin Ðdl rz0 = sin 90° =1.

 

 

 

 

 

 

 

a

a

З рис. 5.22 видно, що sin β = R = (a2 + z2 )1/ 2 .

dl

 

 

a

R

dH β

β

 

 

z

b dH

 

 

z

Рисунок 5.22 – Визначення sin β

Тоді напруженість магнітного поля, створеного ділян-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

a2dα

 

 

 

 

кою витка dl , у точці A dHz

=

 

×

 

.

 

(a2 + z2 )3/ 2

Проінтегрувавши цей вираз, отримаємо

 

 

 

 

 

I

 

 

 

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

I a2

 

 

 

 

Hz

=

 

×

 

 

 

 

 

 

 

ò dα =

 

 

 

 

 

 

.

(a

2

+ z

2

)

3/ 2

 

2(a

2

+ z

2

)

3/ 2

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

307

Відповідь: напруженість магнітного поля на осі коло-

вого витка зі струмом H =

 

I a2

 

 

 

 

 

 

2(a2 + z2 )3/ 2 .

 

 

 

 

Приклад 7 Постійний струм

I =5 А проходить уздовж

рамки, виконаної

у вигляді правильного

багатокутника,

i

 

 

вписаного

в

 

коло

радіусом

 

 

i

a =10 см

 

(рис. 5.23).

Кількість

i

 

сторін багатокутника n =6, кіль-

 

 

 

 

кість витків рамки ω =5. Визна-

 

 

 

α1 β

 

 

чити

 

напруженість магнітного

 

 

поля H в центрі багатокутника.

h

 

 

 

i

Розв'язок.

Напруженість ма-

α2

i

 

гнітного поля

H в центрі бага-

 

токутника

дорівнює

сумі

на-

 

 

 

пруженостей, створених кож-

 

 

 

ною

 

стороною

багатокутника.

Рисунок 5.23 – Ба-

Напруженість

кожної

сторони

можна розглядати як напруже-

гатокутник зі струмом

ність

 

 

відрізка

дроту

 

 

 

I

 

 

 

 

H =

 

(cosα1 - cosα2 ) .

 

 

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

Зрис. 5.23 видно, що

α2 =180° -α1 , cosα1 = -cosα2 ,

sinα1 = ah .

Звідси h = asinα1 . Тоді

H =

I

(cosα1 + cosα1 ) = =

I

× cosα1 .

a sinα

a

 

 

sinα

1

 

1

 

 

 

308

З рис. 5.23 видно, що α1 = π2 - β2 , де β = 2nπ .

Тоді

 

 

α1 = π

- π .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

n

 

 

 

 

 

Напруженість магнітного поля H від n =6 сторін буде

в n разів більше; від ω

витків – у ω

разів більше. Тоді

сумарна напруженість магнітного поля

 

 

 

 

æ π

-

π ö

 

I nω sin

æ

π ö

 

 

 

 

I nω cosç

÷

 

ç

÷

 

I nω

æ π ö

 

è 2 n ø

 

 

 

è n ø

 

H =

=

 

 

=

 

tg ç ÷ =

æ π

 

π ö

 

 

æ

π ö

a

 

-

 

a cos

 

è n ø

 

a sin ç

÷

 

ç

÷

 

 

 

 

è 2

 

n ø

 

 

 

è n ø

 

 

 

=143,6 А/м.

Відповідь: у центрі багатокутника напруженість магнітного поля H =143,6 А/м.

Приклад 8 Прямолінійний довгий дріт і прямокутна одновиткова рамка розміщені в одній площині. Розміри рамки: b =50 см; c =30 см. Уздовж дроту проходить сину-

соїдальний струм i = Im sin (10t) з амплітудою Im =10 А.

Рамка рухається зі швидкістю v =80 см/с у напрямку, перпендикулярному до осі дроту (рис. 5.24). Записати вираз для е.р.с., яка наводиться в рамці, якщо при t =0 найближча сторона рамки перебуває на відстані a =10 см від осі дроту. Знайти миттєве значення е.р.с., коли найближча сторона рамки перебуває на відстані x =20 см від її початкового положення.

v

i

b

a

c

x

Рисунок 5.24 – Провідник зі струмом і прямокутна рамка

309

Розв'язок. Е.р.с., яка наводиться в рамці, дорівнює сумі е.р.с., обумовленої зміною магнітного поля в часі ( e1 ), і

е.р.с., обумовленої рухом рамки ( e2 ), тобто e = e1 + e2 . Значення e1 можна визначити із закону Фарадея:

e1 = − Фt ,

→ →

де магнітний потік Ф = Ñò B dS .

S

Усвою чергу, B = μ0 H , dS = bdx . Тоді

Ф= μ0bòH dx .

x

Напруженість магнітного поля

H можна визначити із

закону повного струму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

→ →

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ñò H dl = i .

 

 

 

 

Звідки

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

i

 

 

 

 

 

H =

 

=

 

 

;

 

 

r

(a + x)

 

 

μ0ib c+x dx

 

 

μ0ib

 

a + c + x

 

Ф =

òx

 

=

ln

 

a + x

.

a + x

 

Оскільки за умовою задачі i =10sin (10t), то

e = − Ф = −

ωμ0bIm cos(ωt)

ln a + c + x .

 

1

t

 

 

 

 

 

 

 

a + x

 

 

 

 

 

 

 

 

Е.р.с., яка наводиться в одній стороні рамки на відстані a від провідника зі струмом, обумовлена рухом рамки, дорівнює:

310

e21 = Ñò

é

ù

 

Ñò H1dl =

êv´ B1 ú dl = Ñò vB1 sin 90°dl = vÑò B1dl = vμ0

l

ë

 

û

l

l

l

= vμ0bH1.

Е.р.с., яка наводиться в одній стороні рамки на відстані (a + c) , дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

e22 = vμ0bH2 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тут H1 =

 

 

i

,

 

H2 =

 

i

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a + x)

 

(a + c + x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді е.р.с. між проводами, які перебувають на відстані

c ,

 

 

 

 

 

vbμ0 Im sin (ωt) é

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

= e

 

- e =

 

1

 

-

 

1

ù

.

 

 

 

 

 

 

 

 

ê

 

 

 

 

 

 

 

 

ú

 

 

2

21

22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

ëa + x a + c

+ x û

 

 

 

Представивши t =

,

отримаємо остаточний вираз для

 

е.р.с.:

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e = - μ0bIm

éω ln a + c + x cosæ

ω

x

ö

- v

æ 1

-

 

1 ö

´

 

ç

 

 

 

 

 

 

 

÷

ê

 

a + x

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ë

 

è

 

v ø

 

 

è a + x a + c + x ø

 

´sin æçω x ö÷ùú .

èv øû

При x =20 см e =6,32´10−6

В.

 

 

 

 

μ0bIm

 

Відповідь: е.р.с., яка наводиться в рамці, e = -

 

´

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

é

a + c + x

æ

x ö

æ

 

1

 

1 ö

æ

 

x

öù

´ êω ln

 

cosçω

 

÷

- vç

 

 

-

 

÷ sin

ç

ω

 

÷ú .

a + x

 

 

 

 

v

ë

è

v ø

è a + x

 

a + c + x ø

è

 

øû

При x =20 см e =6,32´10−6 В.

Приклад 9 Визначити тангенс кута α , який утворюєть-

ся напруженістю електричного поля E з нормаллю

n до

Соседние файлы в папке Теорія поля