Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Теорія поля / Посiбник

.PDF
Скачиваний:
74
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
2.25 Mб
Скачать

291

Сукупність досить віддалених від кулі точок в умовному смислі розглядається при цьому як нескінченність. Якщо куля не заряджена, то всі точки площини X 0Y , яка проходить через центр кулі, мають той самий потенціал (позначимо через ϕ0 ).

При віддаленні від кулі на великі відстані z = r cosθ , порівняно з якими радіус кулі R досить малий, змушувальна дія кулі на поле проявляється як збурення від точкового заряду Q . Потенціал на нескінченності визначається

так:

ϕ =

Q

+ϕ

 

+ E r cosθ .

(5.29)

 

0

 

4πεar

0

 

 

 

 

 

Перший доданок правої частини (5.29)

дає складову

потенціалу від заряду кулі Q , доданок E0r cosθ ураховує приріст потенціалу від напруженості рівномірного поля E0

на шляху z = r cosθ . Оскільки розв'язок (5.28) підходить і для точок поля, досить далеко віддалених від кулі, то можна порівняти вирази (5.28) і (5.29). Вони повинні давати той самий результат. Це буде тільки в тому випадку, коли відповідні доданки в обох виразах рівні. Із порівняння ви-

пливає, що C2 = ϕ0 , C1 = 4πεQ a , C3 = E0 .

Порівняння на нескінченності не дає можливості знайти величину C4 , тому що в (5.29) немає складових, які змінюються обернено пропорційно другому ступеню r . Для знаходження C4 скористаємося тим, що в умовах електро-

статики всі точки поверхні кулі мають той самий потенціал. Ця умова рівносильна тому, що тангенціальна складова напруженості поля на поверхні кулі дорівнює нулю. При

r = R ϕ = const =

Q

+

æ E R + C4

öcosθ +ϕ

 

.

 

0

 

4πεa R

 

ç

0

R

2

÷

 

 

 

è

 

 

ø

 

 

292

Права частина буде постійною зі зміною θ тільки за

умови, що

æ E R +

C4

ö

= 0 . Звідси C

 

= -E R3 .

 

÷

4

 

ç

0

R

2

 

0

 

è

 

 

ø

 

 

 

Таким чином, для всіх точок діелектрика

 

 

ϕ =

Q

+ E

æ r -

R3

öcosθ +ϕ

 

.

(5.30)

 

 

2

0

 

4πεar

0

ç

r

÷

 

 

 

 

è

 

ø

 

 

 

Оскільки потенціал залежить тільки від r і θ , напруженість електричного поля має тільки дві складові:

Er = -

ϕ

=

Q

 

- E0

æ

+

 

ç1

r

4πεar

2

 

 

 

 

è

 

E = - 1 ϕ = E æ1- R3

θ r θ 0 ç r3

è

2R3 öcosθ , r3 ÷ø

ö

÷sinθ .

ø

Якщо Q = 0 , то на поверхні кулі (при

(5.31)

r = R )

Er = -3E0 cosθ .

При θ = 0 напруженість Er = -3E0 ; при θ =180° Er = 3E0 , тобто в цих точках напруженість в три рази більша за напруженість рівномірного поля E0 , у яке була

внесена куля. На «екваторі» при θ =90° напруженість дорівнює нулю.

Відповідь: ϕ =

Q

+ E

æ r -

R3

öcosθ +ϕ

 

,

 

 

2

0

 

4πεar

0

ç

r

÷

 

 

 

è

 

ø

 

 

E =

Q

 

- E

æ1+

2R3

öcosθ , E = E

æ1-

R3

ösinθ .

 

2

 

 

3

r

4πεar

0

ç

r

3

÷

θ

0

ç

r

÷

 

 

 

è

 

ø

 

 

è

 

ø

З аналізу крайніх випадків випливає, що крапелька води, потрапивши в бак трансформатора із масляним заповненням, викликає значне місцеве збільшення напруженості поля.

293

На рис. 5.11 б наведена загальна картина розподілу

електричного поля (вектора D і еквіпотенціальних ліній) для провідної кулі в діелектричному середовищі.

Приклад 3 У рівномірне електричне поле E0 =800 В/м внесена куля із діелектрика (ε1 =4) радіуса R =2 см. Навколишнє середовище – повітря (ε2 =1). Потенціали усередині ϕi і поза ϕe кулею змінюються за законами:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

ϕi

= ϕ0 + E0r

 

 

cosθ ,

 

 

(2 + ε1 )

 

 

 

 

 

æ

R3

 

 

(ε2 -ε1 )

ö

ϕ

e

= ϕ

0

+ E

ç r +

 

 

2

×

 

 

 

÷cosθ .

 

 

 

 

 

 

 

0

ç

r

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

è

 

 

 

(2 + ε1 ) ø

Визначити

напруженості

електричного поля E при

r =1 см, θ =0° і при r =10 см, θ =90°.

Розв'язок. Оскільки за умовою задачі маємо кулю, то розв'язок задачі зручно виконувати у сферичній системі координат.

Використовуємо вираз (1.3): E = -gradϕ .

Із урахуванням відсутності залежності потенціалу ϕ від кута α вираз для gradϕ у сферичній системі координат набуде вигляду:

 

-E

 

(-E

) ,

 

gradϕ = r0 ϕ

+θ 0 1 ϕ = r0 (

) +θ 0

 

r

r θ

 

 

r

 

 

θ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де r0

і θ 0 – одиничні орти, E =

 

E2

+ E2 .

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

θ

 

 

Знайдемо поле усередині кулі:

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

2

 

cosθ ,

 

 

 

Eri = -

r = -E0

 

 

 

 

(2 + ε1 )

 

 

294

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Eθ i

= -

 

 

θ

 

= E0

 

 

 

 

sinθ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

(2 + ε1 )

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E = E

 

 

 

 

 

 

 

 

cos2

θ + sin2 θ

 

.

 

 

 

 

 

0 (2 + ε1 )

 

 

(2 + ε1 )

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо поле поза кулею:

 

 

 

 

 

(ε2 -ε1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

 

2R3

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E

= -

 

 

= -E

ç1-

 

 

3

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷cosθ ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

re

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

0

ç

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

(2 + ε1 ) ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= - 1 ϕ

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

 

 

3

 

(ε2 -ε1 )

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E

 

= E

 

ç1+ R

 

×

 

 

÷sinθ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

θ e

 

 

 

 

r θ

 

 

 

0

ç

 

r

3

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

(2 + ε1 ) ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

2R3

(ε2

-ε1 )

 

ö2

 

 

 

 

2

 

 

 

æ

 

 

R3

 

 

(ε2 -ε1 )

 

 

ö2

 

2

 

E = E

ç1-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

cos

 

θ + ç1+

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

sin

 

θ.

 

 

3

 

(2

+ ε1 )

 

 

3

 

 

(2 + ε1 )

 

e

0

ç

 

 

r

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

r

 

 

÷

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

При r =1 см, θ = 0° , E = Ei = E0

 

2

 

 

 

 

=400 В/м.

 

 

 

 

(2 +ε1 )

 

 

 

 

При r =10 см, θ =90°,

 

 

 

(ε2 -ε1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

 

2R3

 

 

 

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E = E

 

= E

ç1-

 

 

 

 

 

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

÷cosθ =793,6 В/м.

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

(2 + ε1 )

 

 

 

 

 

 

re

 

 

 

 

0

ç

 

 

 

 

r

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: при

r =1 см

 

і

 

 

θ = 0°

 

E =400 В/м,

при

r =10 см і θ =90° E =793,6 В/м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод дзеркальних зображень

Приклад 1 На відстані h від границі поділу двох діелектриків з діелектричними проникностями ε1 і ε2 у середо-

вищі з ε2 розміщена заряджена нитка з лінійною щільністю заряду τ (рис. 5.12). Визначити потенціал ϕ і напруженість електричного поля E для точки, яка лежить на

295

границі поділу діелектриків по нормалі від заряду, вважа-

ючи її такою, що належить двом середовищам.

 

 

 

τ1

 

 

Розв'язок. Для розв'язання

 

 

 

задачі

скористаємося

методом

 

 

 

 

 

 

дзеркальних зображень. Розгля-

 

h

 

 

 

 

немо два випадки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

точка

належить

 

верхній

 

ε2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

півплощині;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε1

 

 

2)

точка

належить

 

нижній

 

 

 

 

 

 

півплощині.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок

5.12 –

У першому випадку вводимо

 

уявну нитку з лінійною щільніс-

Заряджена нитка над

тю заряду τ

 

=τ

 

(ε2 -ε1 )

 

границею

поділу

 

 

і замі-

2

1

(ε2 + ε1 )

двох діелектриків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

няємо середовище з ε1

на сере-

довище з ε2

(рис. 5.13 а). Поле, створене зарядженою нит-

кою,

визначається

за

 

формулою

(див.

приклад 2.5)

E =

 

 

τ

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2πεar

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поле, створене двома зарядженими нитками,

 

 

 

 

 

 

E = E1 + E2

=

τ1

 

 

+

 

τ2

=

 

 

 

 

 

 

 

2πεa2h

2πεa2h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τ1

æ

ε

 

ö

 

 

 

 

τ1

 

 

 

 

 

 

=

 

ç1+

2 -ε1 ÷

=

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

2πεa2h

 

π h(εa2 + εa1 )

 

 

 

 

 

 

è

ε2 + ε1 ø

 

 

Потенціал зарядженої нитки визначається за формулою (див. приклад 2.5)

ϕ = 2πετ a ln 1r .

Тоді потенціал від двох заряджених ниток за законом накладення полів

296

ϕ = ϕ +ϕ

 

=

τ1

ln

1

+

τ2

ln

1

=

τ1

ln

1

.

2

 

 

 

 

 

π (εa2 + εa1 )

 

1

 

2πεa2

 

h 2πεa2

 

h

 

h

 

 

 

 

 

 

У другому випадку замінимо заряджену нитку з τ1 на

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

уявну нитку з τ3 1

 

, а середовище з ε2

на сере-

(ε2 + ε1 )

довище з ε1 (див. рис. 5.13 б).

ε2

ε2

τ1

h h

τ2

τ3

h

ε1

ε1

а

 

 

 

 

 

 

б

 

 

Рисунок 5.13 – Метод дзеркальних зображень для ви-

значення E в точці, яка перебуває:

 

 

а) у верхній півплощині;

 

 

 

 

 

 

б) у нижній півплощині

 

 

 

 

 

 

 

Тоді напруженість електричного поля, створеного за-

рядженою ниткою з τ3 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E =

τ3

=

 

τ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

2πεa1h

π h(εa2 + εa1 )

 

 

Потенціал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ =

τ3

1

 

 

=

 

τ1

1

 

 

 

ln

 

 

 

 

ln

 

.

2πεa1

h

π (εa2 + εa1 )

h

 

Відповідь: для точки, яка перебуває на границі поділу

двох середовищ, напруженість

електричного поля

 

 

τ1

τ1

1

 

E =

 

 

; потенціал ϕ =

 

ln

 

.

 

π h(εa2 + εa1 )

π (εa2 + εa1 )

h

297

Приклад 2 Над границею поділу двох магнітних середовищ із магнітними проникностями μ1 =1 і μ2 =999 у се-

редовищі з μ1 на відстані R від границі розміщений про-

 

 

 

2 см

відник зі струмом. Визначити

 

I1

 

 

 

 

 

 

 

 

M

напруженості магнітного поля в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точках

M і

N

(рис. 5.14):

 

μ1

 

 

 

см2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R =2 см; точка

M перебуває на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відстані

R1 =2 см від провідника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

μ2

 

 

 

 

2 см

 

 

зі струмом; точка N

перебуває

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на відстані 4 см від точки M пе-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рпендикулярно до поверхні по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ділу; сила струму I1 =10 А. Знай-

 

Рисунок

5.14 –

 

ти напруженості магнітного поля

Провідник

зі стру-

H в точках M і N .

 

мом над поверхнею

Розв'язок. Для розв'язання

поділу двох

 

середо-

задачі

скористаємося методом

вищ

 

 

 

 

 

 

 

дзеркальних зображень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для знаходження поля в то-

чці M введемо уявний струм

I2 = ((μ2 − μ1 )) I1

μ2 + μ1

ізамінимо середовище з магнітною проникністю μ2 на се-

редовище з μ1 (рис. 5.15 а). Тоді за принципом накладення напруженість магнітного поля в точці M

→ →

H M = H1

+ H 2 .

Для прямолінійного провідника зі струмом

H1 = I1R1 =79,5 А/м,

298

H2 =

I

2

=

(μ2

- μ1 )

×

 

I

 

=35,4 А/м.

 

 

 

1

 

R2

(μ2

+ μ1 )

 

 

 

R12 + (2R1 )2

 

 

 

 

 

μ1

μ1

I1 см2

см2

2 см

 

 

I3

 

R1 M

 

 

H2

 

R3

α

α

m

R2

 

2

 

 

 

m2

 

 

 

 

 

 

H1

HM

HN

N

 

 

 

I2

а б Рисунок 5.15 – Метод дзеркальних зображень для ви-

значення H : а) у точці M ; б) у точці N

Склавши два вектори за формулою косинусів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HM = H12 + H22 + 2H1H2

cosα ,

отримаємо HM =101 А/м. Тут

 

 

 

 

 

 

 

 

cosα =

 

 

2

 

=

1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

+ 42

 

 

N

5

 

замінимо струм I1

Для знаходження поля в точці

 

 

уявним струмом I3 :

I3 = ( 1 ) I1 ,

μ2 + μ1

асередовище з μ1 на середовище з μ2 (рис. 5.15 б).

Тоді

299

HN =

I3

=

μ1

×

 

I1

 

=0,0715 А/м.

 

(μ1 + μ2 )

 

 

 

 

π R12 + (2R1 )2

 

R3

 

 

 

Відповідь: HM =101 А/м, HN =0,0715 А/м.

Приклади розрахунків параметрів деяких компонент електричних кіл

Приклад 1 Вивести формулу для напруженості електричного поля E коаксіального кабелю через напругу U і розрахувати, під яку напругу U можна увімкнути кабель, якщо максимальна напруженість Emax поля не повинна пе-

ревищувати 1/3 пробивної напруженості Eпр =2´104 кВ/м.

Кабель має такі розміри: радіус внутрішньої жили R1 =2 мм, радіус оболонки R2 =5 мм.

Розв'язок. Розглянемо жилу кабелю як заряджену нитку, для якої напруженість електричного поля E визнача-

ється за формулою (див. приклад 2.5)

 

 

 

 

 

E =

 

 

τ

 

,

 

 

 

 

 

 

2πεar

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де τ – лінійна густина заряду.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R2

τ

 

R2

dr

 

τ

 

æ

R2

ö

U = ò Edr =

 

 

ò

r =

 

 

 

ln ç

 

÷ .

2πε

a

2πε

a

R

R

 

 

R

 

 

 

 

è

1

ø

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставивши 2πετ a = Er в останній вираз, отримаємо

U= E r ln æç RR2 ö÷ .

è1 ø

Звідси

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E =

U

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

r ln

æ

 

R2

ö

 

 

 

 

 

 

ç

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

 

R1 ø

 

 

 

 

 

 

Оскільки за умовою задачі E

 

 

 

=

Eпр

 

 

 

max

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( E = Emax при r = R1 ), то Emax

=

 

 

U

 

 

.

 

R1 ln

æ

R2

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

R1 ø

 

Звідки

 

 

 

 

 

 

Eпр

æ

R

ö

 

Uпр =

 

R1 ln ç

2

÷

=12,2 кВ.

3

R1

 

è

ø

 

Відповідь: напруженість електричного поля коаксіаль-

ного кабелю E =

U

 

 

, пробивна напруга U

пр =12,2 кВ.

æ

 

R2

ö

 

 

 

 

 

r ln ç

 

÷

 

 

 

 

R1

 

 

 

è

 

ø

 

 

Приклад 2 Вивести формулу для визначення величини напруженості поля E двошарового плоского конденсатора (рис. 5.16). Товщина першого шару діелектрика з εa1 дорів-

d1

d2

 

D1

D2

x

0

 

 

E1

E2

 

U

Рисунок 5.16 – Двошаровий плоский конденсатор

нює d1 , другого шару з εa2 дорівнює d2 . Вважати, що

εa1 =2εa2 , d2 =1,5 d1 , напруга

на конденсаторі дорівнює U . Розв'язок. Нехай до пер-

шого шару конденсатора прикладена напруга U1 , до друго-

го – U2 . Прикладена напруга

U пов'язана з напруженістю електричного поля E виразом

Соседние файлы в папке Теорія поля