- •1.Суть, причини, методи визначення ймовірності банкрутства.
- •2. Розкрити особливості валютного регулювання меду
- •2.Міжнародний маркетинг. Його сутність, принципи, функції та
- •1.Розкрийте способи реалізації інвестиційних проектів їх моніторинг.
- •1.Суть, порядок формування і використання прибутку підприємств.
- •2.Міжнародні економічні договори – основне джерело міжнародного економічного права.
- •2.Розкрити сутність та види трудової міграції меду.
- •1.Суть, принципи та завдання управління інвестиційним процесом.
- •2.Конкурентоспроможність товару на зовнішньому ринку.
- •1.Суть, види, методи конкуренції.
- •2.Платіжний баланс. Методи балансування сальдо платіжного балансу. Державне регулюванн платіжного балансу в Україні.
- •2.Правове регулювання зед в Україні.
- •1.Суть, класифікація та кількісна оцінка ризиків інвестиційного проекту. Методи запобігання та мінімізації інвестиційних ризиків.
- •2.Охарактеризуйте суть, об’єкти, суб’єкти меду.
- •1.Суть і класифікація цін підприємства.
- •2.Міжнародний ринок позикових капіталів та його характеристика.
- •1.Аналіз фінансової стійкості туристичного підприємства.
- •2.Міжнародний арбітраж – один із засобів розв’язання міжнародних економічних суперечок.
- •2.Життєвий цикл товару в міжнародному маркетингу.
- •2.Міжнародні фінанси в системі зовнішньоекономічних відносин. Роль держави у міжнародних фінансах.
- •1.Поняття та характеристика банкрутства туристичного підприємства.
- •2.Правовий статус держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •1.Розкрийте суть і класифікацію інновацій.
- •III. Залежно від стадій діяльності підприємства розрізняють:
- •1.Методика складання цін на туристичні послуги.
- •2.Розкрити сутність транспортних послуг.
- •1.Суть і класифікація цінних паперів.
- •2.Характеристика міжнародних фінансових організацій-договорів.
- •1. Суть і класифікація акцій
- •2. Укладання та виконання міжнародних економічних договорів України
- •1.Суть і класифікація господарських товариств
- •2. Економічне середовище міжнародного маркетингу
- •1. Зміст фінансової діяльності туристичного підприємства
- •2. Світова ціна.Види цін в міжнародному маркетингу
- •1. Суть і класифікація підприємств.
- •3. Ринок єврооблігацій. Український ринок єврооблігацій
- •2. Суть і класифікація трудових ресурсів
- •3. Засоби вирішення суперечок, що виникають у межах міжнародних економічних договорів
- •2. Розкрийте суть і класифікацію інвестицій
- •3. Критерії та етапи сегментації світового ринку
1.Суть, порядок формування і використання прибутку підприємств.
Прибуток — це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.
Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел: а) продаж (реалізація) продукції (послуг); б) продаж іншого майна; в) позареалізаційні операції. Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість і акцизного збору) та її повною собівартістю.
Із загального прибутку сплачується податок згідно з умовами, передбаченими законодавством про оподаткування прибутку підприємств. Прибуток, що залишився після оподаткування (чистий прибуток), поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників. Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей прибуток можна розділити на дві частини: 1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток); 2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є обов'язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.
2.Міжнародні економічні договори – основне джерело міжнародного економічного права.
Міжнародні економічні договори — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди економічного характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють міжнародні економічні відносини.
Міжнародні економічні договори є поширеною формою регулювання зв’язків між суб’єктами міжнародних економічних відносин. Вони є засобом регулювання, який може найкращим чином забезпечити досягнення поставлених сторонами економічних цілей і водночас гарантувати дотримання принципу поваги суверенітету та невтручання однієї держави у внутрішні справи іншої.
Україна як самостійний суб’єкт міжнародних економічних відносин уже уклала договори про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу з багатьма країнами світу, в яких поряд із загальнополітичними принципами містилися норми, що закріплювали загальні положення про економічне співробітництво.
Залежно від кількості учасників договірних відносин міжнародні договори можуть бути двосторонніми і багатосторонніми.
Двосторонній договір - у якому обидві сторони мають як права, так і обов'язки.
Серед міжнародних договорів як джерел міжнародного економічного права особливе місце посідають багатосторонні конвенції, що містять кодифіковані норми. Останні мають цілий ряд переваг над нормами, що містяться в інших джерелах. Наприклад, їх важливою рисою є стабільність змісту, що забезпечує високий рівень передбачуваності поведінки учасників міжнародних відносин; ці норми відрізняються якістю та науковою обґрунтованістю, визначеність цих норм полегшує їх застосування та контроль за виконанням.
Міжнародні економічні договори можна умовно поділити на договори-закони, які містять загальні, часто рамкові, правовстановлюючі положення щодо регулювання міжнародних економічних відносин, і договори-угоди, що регулюють конкретні, локальні, вужчі сфери правовідносин. До перших, наприклад, відносять договори про принципи економічних відносин, установчі договори міжнародних економічних організацій тощо, а до других - договори про поставку товарів, кредитні договори.
Варіант 5
1.Класифікація податків та обов’язкових платежів, що сплачують підприємства туристичної індустрії.
Податки - це обов'язкові платежі фізичних і юридичних осіб до державного та місцевих бюджетів, що здійснюють у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством.
Податки поділять на:
- прямі;
- непрямі.
Прямими податками є податки на доходи фізичних осіб, та на нерухомість. Непрямі податки носять характер податків на споживання і відрізняються від прямих за методом стягнення або за формою оподаткування. В Україні застосовують два види непрямих податків - універсальні та специфічні акцизи і мита. До непрямих податків відносять:
- податок на додану вартість;
- акцизний збір;
- ліцензії на підприємницьку діяльність;
- мито.
Підприємства туристичної індустрії України сплачують 10 основних видів загальнодержавних податків і обов’язкових платежів, а саме: • податок на додану вартість; • акцизний збір; • податок на прибуток підприємства; • податок на доходи фізичних осіб; • мито; • державне мито; • плата (податок) за землю; • податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; • відрахування на соціальні заходи від фонду оплати праці; • плата за торговий патент та на деякі види підприємницької діяльності.