Тема 2.3. Визначення структури витрат підприємства та методики ціноутворення

Згідно з П(С)БО 16 " Витрати" окремі елементи витрат включають:

1. Матеріальні витрати — вартість витрачених у виробництві: сировини та основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів; палива та енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари і тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів (продукція власного виробництва, що використовується для подальшої переробки на даному підприємстві, не включається до складу матеріальних витрат).

2. Витрати на оплату праці — заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праць

3. Відрахування та соціальні заходи — відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства та відрахування на інші соціальні заходи.

4. Амортизація — сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

5. Інші витрати — платежі на обов'язкове страхування майна і окремих категорій працівників, оплата відсотків за короткотермінові кредити і позики, витрати на сертифікацію і збут продукції, плата за оренду об'єктів у межах норм їх амортизації на повне відновлення, плата за пожежну і сторожову охорону тощо. В таблиці 2.7 наведений аналіз структури операційних витрат підприємства.

Таблиця 2.7

Аналіз структури операційних витрат підприємства

Елементи операційних витрат	Роки
	2011		2012		2013
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Операційні витрати підприємства, в т.ч.:	4413,3	100	10268,6	100	12602,5	100
- матеріальні витрати	2043,2	46,3	4351,5	42,4	4982,6	39,5
- витрати на оплату праці	1036,3	23.5	2313,8	22,5	3404,4	27,0
- відрахування на соціальні заходи	370,4	8,4	779,9	7,6	1208,6	9,6
- амортизація	312,5	7,1	410,5	4	418,7	3,3
- інші операційні витрати	650,9	14,7	2412,9	23,5	2588,6	20,6

З таблиці 2.7 видно зміни витрат підприємства протягом трьох досліджуваних років. Помітно, що показники витрат на оплату праці з роками підвищуються, що в свою чергу пояснюється зростанням кількості працівників та збільшенням рівня оплати праці. Витрати на соціальні заходи в 2013 році перевищують рівень витрат за 2011 в три рази. Також, помітне збільшення матеріальних витрат в незначній різниці з попередніми роками.

Основні елементи, з яких складається ціна товару (послуги).

Ціна - це грошове вираження вартості товару. В основі ціни лежить вартість товару, тобто суспільно необхідні витрати на його виробництво. Однак це не означає, що ціна кожного окремого товару повинна обов'язково дорівнювати його вартості. Ціна може відхилятися від вартості. Коливання цін навколо вартості є прояв стихійного дії закону вартості. Основні види публікованих і розраховуються цін:  Будь-яка ціна включає в себе певні елементи. При цьому залежно від виду ціни складу цих елементів може змінюватися.  Співвідношення окремих елементів ціни, виражене у відсотках або частках одиниці, являє собою структуру ціни.  Якщо товар не обкладається акцизом, то оптова ціна підприємства співпаде з відпускною і структура ціни спроститься. За наявності декількох оптових посередників буде існувати відповідна кількість однотипних елементів: купівельна ціна оптового посередника, продажна ціна оптового посередника. У результаті частка постачальницько-збутової надбавки у складі ціни зросте, а структура ціни товару ускладниться. Знаючи структуру ціни виробленої підприємством продукції, можна виявити, яку частку в ціні займають витрати, прибуток і непрямі податки. На основі цього визначаються резерви зниження собівартості, виробляється цінова стратегія, а також вибирається метод ціноутворення, відповідний даному моменту і цілі підприємства.  У ринковій економіці ціна є одним з основних показників конкурентоспроможності продукції. Однак не завжди вірно робити висновки проконкурентоспроможність тільки за рівнем ціни чи за її співвідношенням з ціною підприємства-конкурента. Тут дуже важливі обгрунтованість кожного елемента ціни і досягнення її правильної структури. Так, якщо підприємство виробляє збиткову або малоприбуткову продукцію і не може збільшити обсяг продажів, у результаті чого відбулося б зниження витрат та зростання маси прибутку, то йому доведеться знімати таку продукцію з виробництва, поступаючись свою частку ринку конкурентам. Якщо ж у складі ціни велику питому вагу займають прибуток і податки, то у підприємства є можливість послідовно знижувати ціну товару, збільшуючи продажі, і витісняти конкурентів. 

Чинники, які впливають на формування ціни на продукцію власного виробництва і купованих товарів.

Основу структури ціни продукції становлять її собівартість і прибуток. Собівартість, як відомо, характеризує витрати підприємства на виготовлення і реалізацію продукції. Кожне підприємство намагається повністю компенсувати втрати, що пов'язані з виробництвом продукції, і отримати якнайбільший прибуток. Прибуток підприємства є джерелом фінансування поточних витрат і подальшого його розвитку.

Важливе місце у структурі ціни належить також податкам. Акцизи, мито і податок на додану вартість (ПДВ) є непрямими податками, які сплачує кінцевий споживач.

Серед податкових надходжень і обов'язкових платежів у бюджет основними є податок на додану вартість (~ 50 % надходжень), податок на прибуток (~ 30 % надходжень) і акцизний збір.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається у ціну товару, є частиною приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і вноситься до Державного бюджету.

Податок на прибуток. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначають шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму:

1. валових витрат платника податку;

2. амортизаційних відрахувань.

Прибуток платників податку, включаючи засновані на власності окремої фізичної особи підприємства, оподатковується за ставкою 30 % до об'єкта оподаткування.

Акцизний збір — це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включаються в їх ціну. Акцизний збір обчислюється у відсотках до обороту або у твердих сумах (гривнях або єв-ро) з одиниці реалізованої продукції, або за єдиними на всій території України ставками. До переліку товарів, за які сплачується акцизний збір, входять ювелірні вироби із золота й срібла, діаманти, лікеро-горілчані та тютюнові вироби, коньяк, вино, пиво солодове, легкі, середні та важкі дистилятори, спеціальні бензини, бензини моторні з вмістом не менше 5 % високооктанових кисньовмісних домішок. Ставка акцизного збору у відсотках передбачена тільки для ювелірних виробів і становить приблизно 55 %. Для решти підакцизних товарів визначені тверді суми на одиницю з обороту. Мито і митні збори. Мито стягується за товари та інші предмети, які перетинають митний кордон України, і входять у ціну товару. Митні збори — це вид митних платежів, які сплачуються при оформленні вантажної митної декларації. Прямі податки — це такі, що стягуються з доходу або майна юридичної особи. До прямих належать такі податки:

1. податок на прибуток;

2. податок (плата) на землю;

3. рентні платежі;

4. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.

До собівартості входять як витрати, що залежать від діяльності підприємства, так і витрати, що не залежать від неї. Такі чинники, як вартість сировини, матеріалів, палива, енергії і транспортні тарифи є зовнішніми стосовно підприємства. їх збільшення зумовлює зростання ціни на власну продукцію підприємства. Постачальники сировини, матеріалів, енергії тощо можуть, звичайно, підвищити ціни, але тоді на ринку зменшиться попит на ці товари, що стимулює виробників до зниження цін. Інша річ, коли йдеться про рівень використання сировини, матеріалів, ступінь завантаження виробничих потужностей, продуктивність праці тощо. Ці чинники залежать від організації праці й виробництва, і підприємство може керувати ними.

Чинники, що впливають на розмір торгової надбавки підприємства.

Товар поступає в підприємство роздрібній торгівлі безпосередньо від виробника. Найбільш відповідальний момент при формуванні роздрібної ціни – обгрунтування рівня торгівельної надбавки. Її розмір повинен дозволити підприємству, однієї сторони, покрити витрати і отримати прибуток від продажу, а з іншого боку, забезпечити конкурентоспроможність роздрібних цін на товари. Таким чином, при обгрунтуванні розміру торгівельної надбавки треба враховувати як кон'юнктуру ринку на конкретний товар, так і витрати і потреби підприємства. Від величини торгівельної надбавки залежить рівень і розмір валового доходу. Фактично саме за рахунок валового доходу як реалізованої торгівельної надбавки покриваються витрати і формується прибуток, тому існують об'єктивні причини для визначення мінімального рівня надбавки.

Таким чином, в громадському харчуванні шляхом калькуляції визначають не повну собівартість, а підкупну ціну страви, і всі витрати підприємства покриваються за рахунок націнки. Ціна страви залежить від вартості сировинного набору і розміру націнки, а вартість сировинного набору – від того, за якими цінами придбають товари і сировину (закупівельним, відпускним, роздрібним, цінам закупівлі). Оскільки на рівень цих цін роблять вплив загальний рівень і динаміка цін регіону, міста, то можливості підприємства впливати на вартість сировинного набору обмежені вибором каналів вступу продовольчих товарів і сировини. Що стосується рівня націнки, то відповідно до порядку регулювання цін її розмір практично нічим не обмежений, виняток становлять лише підприємства громадського харчування, розташовані при учбових закладах, націнка в яких має бути не більше 60 %.

Аналіз практики ціноутворення в підприємствах громадського харчування показав, що розмір націнки може диференціюватися по найрізноманітніших ознаках. Отож, від рівня націнки на продукцію і товари залежить розмір і рівень доходу, що отримується підприємством, за рахунок якого воно покриває витрати на виробництво, реалізацію і організацію вжитку продукції власного виробництва і товарів і отримує прибуток. Залежність між рівнем доходу і націнки така ж, як і в роздрібній торгівлі.