Тема № 9

Податок з доходів фізичних осіб

ПЛАН

1. Сутність та значення податку. Платники та об’єкт оподаткування.

2. Склад доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

3. Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

4. Податкові соціальні пільги та порядок їх надання. Податковий кредит.

5. Ставки податку та порядок обчислення і сплати в бюджет.

6. Особливості оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців, які займаються підприємницькою діяльністю.

Література:

1. Закон України від 22.05.2003р. ’’ Про податок з доходів фізичних осіб’’ ( із змінами та доповненнями)

2. Навчальний посібник “Податкова система ” під ред.. Крисоватого А.І. Т. 2004р. , видав. “Карт - бланш”, с.192-201.

3. 3. Підручник “Податкова система ” під ред. Онисько С.М., видав. “Магнолія Плюс” 2005р. , с. 59 – 112.

- 1-

Основним прямим податком з населення в Україні є податок з доходів фізичних осіб, який справляється відповідно до Закону України від 22. травня 2003 року “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Цей податок є важливим джерелом доходів бюджету і займає вагому питому вагу, зокрема , у 2006р. його надходження до зведеного бюджету України склали 22,8 млрд. грн. , що складає 13,1 відсотка, у 2005 р. – 17,3 млрд. (12,9%), у 2007 році – 31,3 млрд. грн., що становить 14, 2 відсотка ( всього надходження у 2007 році склали 219,9 млрд. грн.).

Платниками податку є:

- резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

- нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платниками податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Об’єктом оподаткування резидента є:

1. загальний місячний оподатковуваний дохід;

2. чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

3. іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування нерезидента є доходи, які одержані на території України (з джерелом їх походження з України).

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті, така вартість перераховується у гривні за валютним курсом НБУ, діючим на момент одержання таких доходів.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої зарплати за місяць (рік), зменшена на суму відрахувань до державних цільових фондів (пенсійного фонду, фонду соціального страхування та фонду зайнятості). Якщо наймана особа має право на соціальну податкову пільгу то об’єкт оподаткування зменшується також на суму податкової соціальної пільги.

• 2-

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

1. доходи у вигляді заробітної плати (основна, додаткова, премії, винагороди, суми виплат по тимчасовій непрацездатності, суми відпускних), які нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

2. дохід від надання майна в оренду (суборенду).

3. дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування.

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку.

в) вартості послуг домашнього персоналу, безоплатно отриманих платником податку ( послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім’ї.

г) вартості безоплатно отриманих товарів, робіт та послуг, суми фінансової допомоги та ін. (ст.. 4 Закону України “ Про податок з доходів фізичних осіб”)

4. сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки ( протягом трьох днів з дня закінчення відрядження).

5.дохід у вигляді процентів, дивідендів, виграшів, призів.

6. інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами тощо.

• 3-

Ст.4 зу “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено доходи, які не включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку, а саме:

1. сума пенсій, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи з бюджету.

2. сума коштів, отриманих платником податку на відрядження в межах встановлених законодавством норм.

3. суми аліментів, що виплачується згідно рішенням суду, або за добровільним рішенням сторін.

4. сума допомоги, яка виплачується ( надається особам, визнаним репресованими (реабілітованими) згідно із чиним законодавством, або їх спадкоємцям, з бюджетів або інших джерел, визначених міжнародними договорами.

5. вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку – члена такої професійної спілки, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнодержавного соціального страхування.

6. кошти, або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку.

7. сума стипендій, які виплачуються з бюджету учням, студентам аспірантам, Але приумові що вона не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. тощо.

-4-

Згідно ст.6 ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлені податкові соціальні пільги для окремих категорій платників, які полягають в тому, що зменшуються загальні суми місячного оподатковуваного доходу отриманого з джерел на території України від одного працедавця, а саме:

1. у розмірі однієї мінімальної зарплати в розрахунку на місяць, яка встановлена Законом на 1 січня звітного податкового року – для будь якого платника податку.

2. у розмірі 150 відсотків мінімальної зарплати для платника податку який:

- є самотньою матір’ю або батьком (опікуном) – в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- утримує дитину інваліда 1 або 2 групи – в розрахунку на кожну дитину;

- має троє чи більше дітей віком до 18 років – в розрахунку на кожну дитину;

- є вдівцем або вдовою;

- особи, які віднесені до 1 або 2 категорії осіб , постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- є інвалідом 1 або 2 групи, в тому числі з дитинства.

3. у розмірі 200 відсотків суми мінімальної зарплати для таких платників які є:

- особою, що є Героєм України;

- учасникам бойових дій під час Другої світової війни, або особою, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

- особою, яка перебувалана блокадній території колишнього м. Ленінграда ( у період з 8 вересня 1941р до 27 січня 1944р.) ;

- особою, яка булла насильно вивезена з території СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з СРСР або Були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

- колишнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни, або особою визнаною репресованою або реабілітованою.

Якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, то вона застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Для одержання податкової соціальної пільги платник податку зобов’язаний подати працедавцю заяву за всановленою формою з відповідними документами, які підтверджують право на пільгу.

Податкова соціальна пільга застосовується при умові, що дохід не перевищує місячного мінімального прожиткового мінімуму (рівня) для працездатної особи, встановленої Законом на початок звітного року, помноженої на коефіцієнт 1,4. В даний час прожитковий мінімум становить 633 грн. (на 1 січня 2008р.). Отже податкова соціальна пільга буде надаватись платнику при умові що його дохід в місяць не перевищує 890 грн. ( 633 * 1,4 = 886 , заокруглено до 890 грн.). Згідно Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік” податкова соціальна пільга надається в розмірі 50 відсотків від мінімальної зарплати, яка встановлена на 1 січня 2008 р.Станом на 1 січня мінімальна зарплата встаноалена в розмірі 515 грн., отже пільга надається в розмірі 257 грн. 50 коп.

Податоква соціальна пільга надається тільки за одним місцем роботи за вибором самого платника податку.

Якщо платник податку подає заяву про застосування пільги більше ніж одному працедавцю, внаслідок чого пільгу фактично застосовано при отриманні інших доходів, то він втрачає право на отримання соціальної пільги за всіма місцями отрмання доходу, починаючи з місяця в якому мало місце порушення.

Крім цього, такий порушник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 100 відсотків від суми недоплати податку , що виникне внаслідок одержавної податкової соціальної пільги.

Податковий кредит це сума (вартість) витрат, понесених платником податку (резидентом) у Зв’язку з придбанням товарів(робіт, послуг) у резидентів (юридичної чи фізичної особи) протягом звітного року на суму яких дозволяється зменшення суми річного оподатковуваного доходу одержавного за наслідками такого звітного року.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені документально: чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами , або договором, зокрема:

1. сума коштів, або вартість майна переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але у розмірі не більше 5 відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу;

2. сума коштів, сплачених платником на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної освіти або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

3. сума коштів сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника, або члена його сім’ї першого ступеня споріднення в тому числі на придбання ліків, донорських компонентів та ін.

( за винятком витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, лікування тютюнової та алкогольної незалежності тощо.)

4. частину суми процентів за іпотечним кредитуванням, сплачених платником

податків ,яка визначається згідно ст. 10 Закону.

Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року та відображається ним у річній податковій декларації, яка подається до податкового органу за місцем проживання в термін до 1 квітня нового року.

Податковий кредит надається виключно резиденту, які має ідентифікаційний номер і його загальна сума не може перевищувати загального оподатковуваного доходу одержавного протягом звітного року як заробітна плата.

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

-5-

Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”встановлені ставки податку і їх розмір залежить від виду одержуваних доходів, а саме:

1.15 відсотків – основна ставка податку, застосовується до одержуваних трудових доходів ( протягом 2004 р. і до 31.12 2006 року діяла ставка 13 відсотків).

2. 5 відсотків – оподатковуються доходи одержані у вигляді процентів на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу (крім страховиків), процентний дохід за ощадним сертифікатом ( з і січня 2009року запроваджується вказана ставка).

3. 1 відсоток – оподатковуються доходи отримані платником податку від продажу не частіше одного разу протягом року будинку, квартири чи кімнати (включаючи землю, що знаходиться під таким об’єктом нерухомого майна), якщо загальна площа такого будинку не перевищує 100 кв.м. і нерухомість була у власності до 2004 року, тобто до набрання чинності ЗУ “Про податок з доходів фізичних осіб”., в разі перевищення, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення оподатковується за ставкою 5 відсотків.

При продажі об’єктів нерухомості протягом звітного року більше одного разу – ставка 5 відсотків.

При продажі нерухомого майна набутого у власність після 2004 року – визначається сума прибутку від його продажі і оподатковується за ставкою 15 відсотків.

Доходи від прожажу об’єкта рухомого майна оподатковуються за ставкою 15 відсотків, Але якщо продається легковий автомобіль, мотороллер або моторний човен то продавець звільняється від сплати такого податку, Але при умові сплати суми державного мита згідно чинного законодавства.

5. 30 відсотків – оподатковуються доходи одержані як виграш чи приз (крім державних лотерей), або будь яких інших доходів нарахованих на користь нерезидентів – фізичних осіб.

Законом також встановлено особливості оподаткування окремих видів доходів та операцій, зокрема:

- доходів, одержаних від надання в оренду нерухомості, житловий найм, інвестиційного прибутку, благодійної допомоги.(ст.9)

- операцій, пов’язаних з іпотечним житловим кредитуванням(ст.10 ).

- доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав (ст.13.)

Податок з доходів від виконання трудових обов’язків утримується у джерела виплати доходів, а сааме:

А) якщо зарплата виплачується один раз на місяць то податок утримується при її виплаті, перераховується до бюджету при отриманні грошової готівки в відділенні банку.

Б) якщо зарплата виплачується два рази на місяць то податок утримується та перераховується до бюджету при виплаті зарплати за другу половину поточного місяця.

Відповідальність за правильнее утримання, своєчасне і повне перерахування податку до бюджету несе податковий агент.

Податковий агент – це юридична особа (її філії, відділення), або фізична особа чи нерезидент, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів до бюджету від імені та за рахунок платника податку і вести відповідний податковий облік.

Тема: Сутність та призначення марок акцизного збору

План

1. Порядок реалізації марок акцизного збору, позначення ними алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

2. Правила виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного збору.

Література:

1. Указ Президента України “Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 18.09.95 р.

2. Положення “Про марки акцизного збору”, затв. Указом Президента України 18.09.95 р.

3. Постанова КМ України від 11.12.95 р. № 996 “Правила виготовлення, зберігання та продажу марок акцизного збору й маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів”.(із змінами та доповненнями)

Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору, або належне оформлення векселя, у разі здійснення операцій із зазначеними товарами на території України.

Встановлено три види марок:

а) внутрішня акцизна марка - для алкогольних напоїв та тютюнових виробів вітчизняного

виробництва;

б) імпортна акцизна марка - для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

в) марка конфіскат - на конфісковані алкогольні напої і тютюнові вироби.

Вказані марки різняться між собою дизайном і кольором.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це позначення марками акцизного збору пляшок, пачок згідно з Правилами маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів (див. питання № 2).

Алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів, або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом понад 8,5 % етилового спирту, які розлиті у пляшки або іншу тару з кінцевою метою здійснення роздрібної торгівлі.

Тютюнові вироби - це вироби, частково або повністю виготовлені з листя або інших частин тютюну або рослин, що належать до роду родини пасльонових, в тому числі сигарети, цигарки, люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші тютюнові вироби, які фізіологічно впливають на організм людини під час споживання (куріння, нюхання тощо), розфасовані у пачки (упаковки) з кінцевою метою здійснення роздрібної торгівлі без додаткової обробки або переробки.

Виробництво суб’єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється, зокрема:

-по ввезених імпортних товарах - з 16 грудня 1995 року;

-по товарах, виготовлених в Україні, - з 1 квітня 1996 року (з 1.12.96 р. запроваджено марку нового зразка).

2

Алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не підлягяють маркуванню українськими марками акцизного збору.

Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) або на одиниці іншої тари, в яку розлиті алкогольні напої, та на пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з підстав для ввезення на митну територію України і зберігання та реалізації їх споживачам.

Марки акцизного збору виготовляються на замовлення ДПА України, зберігаються та реалізуються державними податковими адміністраціями.