Стан необоротних активів підприємства, тис.Грн.

Показники	Роки			відхилення
	2011	2012	2013	(+,-)	%
Нематеріальні активи:	-	-	-	-	-
- залишкова вартість	-	-	-	-	-
- первісна вартість	2,9	2,9	109,2	106,3	3765,5
- накопичена амортизація	2,9	2,9	4,2	1,3	144,8
Незавершене будівництво	427,4	297,5	342,0	-85,4	80,0
Основні засоби:	-	-	-	-	-
- залишкова вартість	8977,0	9000,1	8975,3	-1,7	99,9
- первісна вартість	15213,1	15447,5	15808,5	595,4	103,9
- знос	6236,1	6447,4	6833,2	597,1	109,5
Довгострокові фінансові інвестиції:	-	-	-	-	-
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	-	-	-	-	-
- інші фінансові інвестиції	-	-	-	-	-
Довгострокова дебіторська заборгованість	-	-	-	-	-
Відстрочені податкові активи	-	-	-	-	-
Інші необоротні активи	-	-	-	-	-
Всього за розділом	9404,4	9297,6	9422,3	17,9	100,1

Згідно даних, які вносилися в таблицю 2.2, можна зробити короткий висновок про загальний стан та зміни необоротних активів підприємства. Як видно з таблиці, загальні відхилення показують, що за три роки сума зносу перевищує первісну вартість основних засобів, що в свою чергу відображається у залишковій вартосі, показник якої досягає відємного значення і виступає як негативний показник.

2.2.2. Проаналізувати динаміку показників стану основних засобів підприємства і представити у табл. 3.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)" Коефіцієнт зношеності (К ) визначається як відношення суми зносу за весь період функціонування основних фондів (Зн) до їх первісної вартості (ОФп).

(2.7)

Коефіцієнт зношеності характеризує зношеність функціонуючих основних фондів, тобто ту частину вартості основних фондів, яка перенесена на вартість новоствореного продукту. Коефіцієнт придатності (К^) розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів (ОФ) до їх первісної вартості (ОФп)(2.8).

(2.8)

Зазначені коефіцієнти визначаються на підставі моментних показників, тобто на певний період. Тому вони обчислюються на початок і кінець досліджуваного періоду. Технічний стан основних фондів і насамперед устаткування оцінюються також їх віковою структурою. Для цього попередньо проводиться групування устаткування за видами, а в середині кожного виду (групи) — за тривалістю їх експлуатації. Зіставленням фактичного і нормативного терміну експлуатації окремих елементів активної частини основних фондів можна дати певну уяву про придатність робочих машин, інструментів, обладнання, пристроїв тощо. На підставі даних групувань окремих видів основних фондів за тривалістю експлуатації можна визначити середній термін експлуатації за такою формулою:

(2.9)

де  — середній термін експлуатації певного виду основних фондів;

Т — середнє арифметичне значення відповідного інтервалу в роках;

п — кількість однорідних видів основних фондів відповідної вікової групи.

Зіставленням середнього терміну експлуатації певних видів основних фондів за декілька років можна нарівні з іншими показниками зробити висновки про їх технічний стан. Для оцінки тенденції зміни обсягу і руху основних фондів та їх відтворення використовуються їх баланси. В таблиці 2.3 наведено показники стану основних засобів підприємства.

Таблиця 2.3