15.1. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки. О. Шумський, м. Скрипник.14.2. Державотворчі процеси в Україні у 1991—2008 рр.

Державотворчим процесомназивається про­цес формування і становлення основних інсти­тутів влади, їх конституційне оформлення, виз­начення національних інтересів.

Нова суспільна ситуація, що виникла в Ук­раїні після розпаду СРСР і проголошення неза­лежності України, поставила перед українським народом нові завдання, а саме:

• будівництво власної суверенної держави;

• демонтаж тоталітарних політичних струк­тур і будівництво правової демократичної держави;

• трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей;

• національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;

• установлення рівноправних зв'язків із далекими та ближніми сусідами.

Ключовим завданням перших років державотворення стало формування

трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої, судової.Поряд із цим необхідно було забезпечити утворення управлінських структур на місцях, на­лагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади. Ці завдання на сьогодні загалом реалізовані, хоча певні проблеми залишилися.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України (ВРУ),що забезпечує правову базу перетворень. Однак чи­мало законів і постанов із прийнятих парламентом XII (І) (1990—1994 рр.) і 11(1994—1998 рр.), III (1998—2002 рр.), IV (2002—2006 рр.), V (2006— 2007 рр.), VI (2007—...) скликань не діють через відсутність чи недосконалість конкретного механізму реалізації, контролю за виконанням або через їх по­пулістський характер, невідповідність можливостям держави. Важливим ета­пом у діяльності ВРУ стало формування у 2002р.парламентської пропрези- дентської більшості, яка, проте, виявилася ситуативною і нестабільною.

У 2006 р.і 2007 рр.були проведені вибори до ВРУ за пропорційною систе­мою, алей й вона не забезпечила стабільності в роботі ВРУ. У вересні 2007 р. відбулися позачергові вибори до ВРУ. Прем'єр-міністром України було обраноЮ. Тимошенко.

Чимало проблем існує у становленні й роботі виконавчої влади (вищий ор­ган — Кабінет Міністрів України; центральні органи — міністерства, державні комітети й відомства; в областях, містах, районах — державні адміністрації). Новим явищем у діяльності Кабінету Міністрів стало створення коаліційних урядів на партійній основі, починаючи з 2001 р.

Триває процес формування й утвердження судової влади, що концентруєть­ся в особі Конституційного Суду, Верховного Суду, загальних, арбітражних та військових судів. Важливим свідченням зрілості судової системи України стала роль суддів під час виборчої кампанії Президента України 2004 р.

Важливим доказом зміцнення демократичного принципу поділу влади стала роль законодавчої (ВРУ) і судової (ВСУ) влади під час політичної кризи 2004 р.

планвідповіді

1. Складові державотвор­чого процесу.

2. Формування органів влади.

3. Конституційний процес.

4. Особливості державо­творчого процесу.

Главою держави є Президент України.Першим Президентом незалежної України став Л. Кравчук(1991—1994 рр.), згодом цю посаду обійняв Л. Кучма (1994—2005 рр.). Теперішнім Президентом України є В. Ющенко.

Концентрованим вираженням процесу державного будівництва с стан справ із прийняттям нової Конституції. До 1996 р. Україна жила за Основним Зако­ном, що був прийнятий 1978 р. і до якого були внесені зміни.

28 червня 1!)9в р.V сесія Верховної Ради України прийняла нову Конститу­цію України.Процес юридичного оформлення української державності можна вважати в основному завершеним. Проте Конституція містить положення, які потребують уточнення і зміни. Життя довело необхідність зміни і перерозподі­лу владних повноважень у трикутнику Президент—Прем'єр-міністр (Кабінет Міністрів)—Верховна Рада. Усі спроби внести зміни і доповнення у 2000— 2004 рр. не мали успіху. Лише 8 грудня 2004 р.під час «пакетного» голосуван­ня було схвалено законопроект про внесення змін і доповнень до Конституції, які починаючи з січня 2006 р.набрали чинності. Україна стала парламентсь­ко-президентською республікою.

Важливим компонентом державотворчого процесу є становлення і зміцнен­ня Збройних Сил. Становлення Збройних Сил незалежної України розпочало­ся восени 1991 р. створенням Міністерства оборони України. 6 грудня 1991 р. прийнято Закон про Збройні Сили України,19 жовтня 1993 р. — військову доктрину України, яка виходить із того, що Україна не є потенційним про­тивником жодної держави, а свою безпеку розглядає як стан захищеності на­ціональних інтересів в умовах потенційної та реальної воєнної загрози. Поряд з армією створювалися спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Національна гвардія (розпущена в 1999 р.), частини спеціального призначен­ня, Служба безпеки України. Сьогодні продовжується реформування Зброй­них Сил у напрямку їх відповідності стандартам НАТО.Особливості державного будівництва в Україні:

• становлення й утвердження незалежної держави відбувалося одночасно із завершенням процесу становлення української політичної нації, формуван­ням національної самосвідомості;

• важке соціально-економічне становище призвело до розчарування части­ни населення в ідеї суверенності, чим прагнуть скористатись відкриті й прихо­вані противники незалежності.

Висновок. Отже, із проголошенням незалежності в Україні розпочався держа­вотворчий процес, який передбачає створення всіх атрибутів державності та їх конституційне оформлення. Це завдання в основному було успішно ви­конане.

Я Дати:24 серпня 1991 р. — прийняття Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України; 1 грудня 1991 р. — всеукраїнський референдум; 28 червня 1996 р. — прийняття Верховною Радою України Конституції України.Ш Особистості в історії:Л. Кравчук, Л. Кучма, В. Ющенко.

Білет 15