23.1. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.

план відповіді

1. Політична ситуація в Ук­раїні в 1930-ті рр.

2. Початок масових реп­ресій в СРСР.

3. Масові репресії в Україні.

раїна стала частиною імперії, де суворий централізм та одноосібна влада ста­новили основу тоталітарного режиму.

Основним змістом громадсько-політичного життя України в 1930-ті рр. стали сталінські репресії.

1929р. — рік «великого перелому»— став од­ночасно переможним для Й. Сталіна в боротьбі за владу. Він повністю підпорядкував собі партію, діяльність якої пронизувала все суспільство. Ук-

Сталін і його оточення створили власну теорію побудови соціалізму, у якій не було місця незгодним. Досягнення певних успіхів в індустріалізації зміц­нювали позиції Сталіна. Проте встановлювати диктатуру пролетаріату в пере­важно аграрній країні було нелегко. Тому сталінський терор в Україні, одній із найбільших національних республік із переважаючим сільським населенням, набув великого розмаху.

ситуація не найкращим чином впливала на імідж України та її відносини з Єв­ропейськими державами. Це також негативно відбивалося на євроінтеграцій- них прагненнях України. Проте після «помаранчевої революції» моніторинг РЄ становища в Україні було знято.

Важливе значення для просування України на шляху до європейської ін­теграції має співробітництво з Європейським Союзом (ЄС).У 1992р.Україна долучилась до співробітництва з європейськими фінансовими організаціями, зокрема, ставши членом Європейського банку реконструкції та розвитку, який був створений для допомоги країнам Східної Європи подолати комуністичне минуле. Тоді ж і почалося співробітництво з ЄС. Українське керівництво про­голосило стратегічною метою вступ до цієї впливової міжнародної організації. У 1994 р.була підписана, а в 1998 р.набула чинності закону Угода про парт­нерство і співробітництво між Україною та ЄС.У документі проголошували­ся такі цілі співробітництва: розвиток політичного діалогу; сприяння розвит­ку торгівлі, інвестицій; створення умов для взаємовигідного співробітництва в усіх галузях; підтримання зусиль України зі зміцнення демократії, розвитку її економічного потенціалу та завершення переходу до ринкової екоміки. За­гальну стратегію ЄС щодо України було затверджено в 1999 р.

У липні 2002р.відбувся саміт «Україна—ЄС».Основними питаннями, що обговорювалися, були надання Україні статусу країни з ринковою економі­кою та асоційоване членство країни в ЄС. За підсумками роботи саміту було прийняте рішення, що Україна не відповідає вимогам ЄС і не потрапляє до хвилі розширення ЄС у 2004 і 2007 рр. У 2003р.Україні було надано статус « країни-сусіда ЄС».Щоб зменшити негативні наслідки від вступу до ЄС сусідів України, із ними були укладені угоди про спрощення візового режиму.

У 2005 р. починається новий етап у співробітництві з ЄС. Нове українське керівництво на чолі з Президентом В. Ющенко спрямувало всі зусилля на до­сягнення стратегічної мети — вступ до ЄС. Основними кроками на цьому шля­ху є надання Україні статусу країни з ринковою економікою, вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), подання заявки на вступ до ЄС, початок переговор­ного процесу про умови вступу, набуття асоційованого членства в організації, вступ до організації. Проте у 2005—2007 рр. цей процес було пригальмовано. Єдиним успіхом у цей період стало надання Україні статусу країни з ринковою економікою.

Нові перспективи для співробітництва з ЄС відкрилися після вступу Украї­ни до Світової організації торгівлі (СОТ). Розпочалися переговори про створен­ня зони вільної торгівлі афк Україною та ЄС.

Проголошення Україною без'ядерного статусу сприяло налагодженню тіс­них відносин із НАТО. У 1994 р.Україна стала учасником програми НАТО«Партнерство заради миру».У 1996 р. була схвалена індивідуальна програма партнерства Україна—НАТО. У 1997 р. в Мадриді між Україною та НАТО було підписано «Хартію про особливе партнерство». У хартії проголошувалося, що НАТО відкрите для вступу нових членів та підтримує суверенітет і територіаль­ну цілісність України, недоторканість її кордонів. Був визначений механізм консультацій між двома партнерами. Україна розглядає НАТО як найбільш ефективну структуру колективної безпеки в Європі, хоча не схвалила дії НАТО в Югославії. Для більш тісного співробітництва в Києві відкрито офіс воєнного представництва НАТО. На Празькому саміті НАТО в листопаді 2002 р., про розвиток Хартії і рішення України (травень 2002 р.) про повноправне членс-

' ио п Альянсі, було затверджено План дій і Цільовий план на 2003 р., який містить перелік кокретних дій, які б переконали НАТО в серйозності намірів України. Згідно з цими документами Україна брала на себе зобов'язання за- Пг;іпечити свободу слова, розвиток громадянського суспільства, захист прав і і нобод громадян, розв'язання важливих економічних і соціальних проблем, щоб наблизитись до європейських цінностей і стандартів.

У 2004—2007рр.процес відносин із НАТО загальмувався через значну полі- гизацію цього питання всередині країни. У 2007 р. Прем'єр-міністр України II. Янукович заявив у штаб-квартирі НАТО, що Україна не буде підписува- і п План дій із набуття членства в організації. Після дострокових парламент­ських виборів 2007 р. відбулася зміна правлячої коаліції. У лютому 2008 р.до штаб-квартири НАТО було надіслано листа з підписами Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради України про бажання Ук- ішїни підписати Пландій із набуття членствав організації.Цей лист викликав чергове загострення протистояння в парламенті між коаліцією та опозицією.висновок. За роки незалежності Україна зробила вагомі кроки в напрямку Європейської інтеграції. Так, країна стала членом ОБСЄ, РЄ, СОТ та інших і кропейських регіональних організацій, набула статусу країни з ринковою економікою. Але цей процес відбувається в умовах гострого внутрішньополі­тичного протистояння та зовнішньополітичного тиску з боку Росії. Я Дати:1992 р. — вступ України до НБСЄ (із 1995 р. — ОБСЄ); 1994 р. — участь України в програмі НАТО «Партнерство заради миру»; 1995 р. — вступ України до РЄ; 2002 р. — саміт «Україна—ЄС»; травень 2002 р. — рішення України про бажання набути повноправного членства в НАТО; 2005 р. — визнання України країною з ринковою економікою; лютий 2008 р. — лист Президента, Прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради Ук­раїни до штаб-квартири НАТО про бажання України підписати План дій із набуття членства в організації; 2008 р. — вступ України до СОТ.■ Поняття, терміни, назви:НАТО, ОБСЄ, РЄ, СОТ, ЄС.

■■■ШННННМШННВМіБілет 23шшшшшяшшяшшяшшшшшш