3.2. Міжгалузеві принципи

Міжгалузеві принципи - це принципи, властиві цивільному процесуальному, кримінально-процесуальному і деяким іншим галузям права (здійснення правосуддя тільки судом, рівність всіх громадян перед законом і судом, незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону, поєднання єдиноначального і колегіального розгляду цивільних справ, національна мова судочинства, гласність).

Здійснення правосуддя тільки судом. Згідно ст. 124 Конституції України і ст. 6 ЦПК України правосуддя здійснюється тільки судом. Цей принцип відносять до міжгалузевих, тому що він діє і в кримінальному, і в господарському судочинстві.

Даний принцип є формою реалізації принципу розділення влади на законодавчу, виконавчу та судову, і включає наступне:

1) правосуддя у цивільних справах здійснює тільки суд;

2) інші державні органи і посадові особи не мають права втручатися в компетенцію суду і вирішувати справи, віднесені до виняткового ведення суду. Згідно ст. 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій другими органами і посадовими особами не допускається;

3) вирішення правових суперечок іншими органами (наприклад, комісією по трудових спорах) в межах своєї компетенції правосуддя немає.

Рівність громадян перед законом і судом. Згідно ст.ст. 24 і 129 Конституцій України і ст. 6 ЦПК України правосуддя по цивільних справах здійснюється на початках рівності перед законом і судом всіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майнового положення, статі, освіти, мови, відношення до релігії і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Даний принцип забезпечується тим, що кожна цивільна справа розглядається в тому ж процесуальному порядку і з однаковим об'ємом гарантій для осіб, що беруть участь в справі.

Принцип поєднання єдиноначального і колективного розгляду цивільних справ. Всі цивільні справи в судах згідно ст. 129 Конституції України і ст. 7 ЦПК України розглядуються і вирішуються колегіально або єдиноначально суддями, вибраними в установленому порядку. Ряд процесуальних дій (ухвалення заяви, підготовка справи до судового розгляду і ін.) суддя здійснює від імені суду завжди єдиноначально. Згідно ст. 16 ЦПК України розгляд цивільних справ у всіх судах першої інстанції проводиться колегією у складі трьох суддів або суддею єдиноначально.

Принцип законної істинипередбачає такий характер діяльності суду, який направлений на з'ясування дійсних взаємин сторін, їх прав і обов'язків, всіх обставин справи, яка розглядається, в межах заявлених ними вимог і на підставі представлених сторонами і іншими особами, що беруть участь в справі, доказів. Згідно ст. 15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за заявою (скаргою) осіб, вказаних в ст. 5 ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі представлених сторонами і іншими особами, що беруть участь в справі, доказів. Як видно з приведеної статті, судова реформа, що продовжується, дещо змінила підходи у визначенні характеру істини, яка встановлюється у справі. Інколи даний принцип називають принципом формальної істини, маючи на увазі те, що суд не повинен прагнути з'ясувати справжні взаємини сторін. Суд не втручається в процес доведення, а лише визначає, які факти і яка сторона повинна довести, тобто розподіляє між ними обов'язки по доведенню.

Принцип доступності судового захисту.Згідно ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).