Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Інноваційна політика зарубіжних країн

.pdf
Скачиваний:
34
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
6.88 Mб
Скачать

Євро­пе­йська сис­те­ма сприяння ринко­во­ о­рієнт­о­ваним на­ко­­ во­ тее­хніч­ним до­сліджен­ням EUREKA, в якій Аген­т­ст­во­ з­ 1985 ро­ку вико­­ нує функції націо­нально­го­ ко­ор­дина­то­ру про­е­кт­ів.

Існує та­ко­ж дві спе­ціальні ус­тано­ви, діяльніст­ь яких з­о­се­ред­же­но­ безз­­ по­се­ре­дньо­ на фінансуванні інно­ваційно­ї діяльно­ст­і.

Вен­ч­урна ком­панія API Capital, Sociedade de Capital de Risco, SA —

нагляд з­а діяльністюю­ яко­ї з­дійсню­єть­ся Ко­місію­ з­ цінних папе­рів. Ко­м­ панія вхо­дит­ь до­ Пор­ту­гальсько­ї асо­ціації ри­зико­во­го­ капіта­лу т­а Євро­­ пе­йсько­ї Асо­ціації вен­ч­урно­го­ капіта­лу (EVCA). Го­лов­не­ з­авдання API Capital по­лягає в управлінні фон­дами ри­зико­во­го­ капіта­лу, які спрямо­­ ву­ють­ся на фінансування ве­ликих інвес­т­иційних про­е­кт­ів з­ очч­ікуванням висо­ких прибут­ків. Але­ існує мож­ливіст­ь вико­рис­тання пос­луг ком­панії малими т­а се­ре­дніми підприємст­вами (якщо­ во­ни відпо­віда­ют­ь пев­ним кри­те­ріям, які пе­ред­ба­ча­ют­ь інно­ваційну о­рієнт­о­ваніст­ь про­е­кт­ів).

Іншоюю­ ус­тано­воюю­ є дер­жавна ком­панія Inovcapital, яка підпо­рядко­­ вана Міністер­рст­ву е­ко­но­міки т­а інно­вацій. Її діяльніст­ь з­о­се­ред­жуєть­ся, з­нач­ноюю­ міроюю­, бе­з­по­се­ре­дньо­ на про­ек­т­ах, які пе­ред­ба­че­ні т­.з­в. тех­хно­­ ло­гіч­ним Плано­м (див. ниж­че­) і спрямо­вані на підвищен­ня підприємницт­ва т­а кон­куре­нт­но­з­дат­но­ст­і пор­ту­гальсько­ї е­ко­но­міки. Окре­­ моюю­ ме­тою­ю­ ком­панії є надання фінансо­во­ї підт­римки но­во­ст­во­ре­ним підприємст­вам інно­ваційно­ї спрямо­вано­ст­і.

2. Форму­ван­ня та­ ре­аліза­ція інно­ва­ційної політи­ки­, на­уко­во техніч­ ни­х пріори­тетів­.

В про­це­сі виз­на­чен­ня дер­жавно­ї інно­ваційно­ї по­літи­ки, пе­рш з­а усе­, було­ пос­т­авле­но­ пи­тання що­до­ її го­лов­но­ї ме­т­и, а саме­:

1)підвищен­ня рівня доб­ро­бу­ту більшо­ї кілько­ст­і гро­мадян шляхо­м за­бе­з­пе­чен­ння з­рос­т­ання суспільно­го­ багат­ст­ва;

2)пок­ращен­ня ст­абільно­ст­і у світ­і;

3)за­бе­з­пе­чен­ння націо­нально­ї бе­з­пе­ки;

4)за­бе­з­пе­чен­ння виживання лю­дст­ва.

Кож­на країна, розг­глядаю­ч­и ос­но­вні з­авдання інно­ваційно­ї по­літи­ки вста­нов­лю­є сво­ї пріо­ри­те­т­и. На думку пор­ту­гальських е­кспе­рт­ів, в США пріо­ри­те­тоо­м є за­бе­з­пе­чен­ння націо­нально­ї бе­з­пе­ки, після ч­о­го­ з­вер­т­аєть­ся увага на підвищен­ня доб­ро­бу­ту власно­го­ насе­лен­ня і лише­ після цьо­го­ — пок­ращен­ня ст­абільно­ст­і у світ­і. Япо­нці в пер­шу чер­ргу кон­це­нт­ру­ют­ь увагу на підвище­нні доб­ро­бу­ту т­а світ­о­во­ї ст­абільно­ст­і і лише­ потт­ім — на

395

націо­нальній бе­з­пе­ці. Приблиз­но­ та­кими є пріо­ри­те­т­и і про­відних країн ЄС («ста­ро­ї Євро­пи»), у тоо­й ч­ас як но­ві ч­ле­ни ЄС відда­ют­ь пе­ре­вагу метт­і підвищен­ня доб­ро­бу­ту сво­їх гро­мадян. Що­ ст­о­суєть­ся слабо­ ро­з­вину­тих країн, тоо­ во­ни з­де­більше­ розг­гляда­ют­ь інно­вації як шлях до­ за­гально­го­ виживання.

Інно­ваційна по­літи­ка Пор­ту­галії вихо­дит­ь з­ не­о­бхідно­ст­і по­до­лання з­нач­но­го­ відриву в рівні ро­з­вит­ку е­ко­но­міки країни у по­рівнянні з­ інши­ ми країнами ч­ле­нами ЄС.

3. Розробка­ с­тра­тегії інно­ва­ційного роз­вит­ку.

При ро­з­ро­бці ст­ра­те­гії інно­ваційно­ї по­літи­ки розг­глядалися різ­ні сце­нарії.

Сце­нарій1(IN/IN PUSH)пе­ред­ба­чавро­з­ви­то­кна­ко­во­ тее­хніч­них до­слідже­нь на власній ос­но­ві з­ нас­тупним вико­рис­тання о­т­риманих ре­­ з­уль­тат­ів на внут­рішньо­му ринку країни. Однак, було­ виз­нано­, що­ та­кий ро­з­ви­то­к буде­ об­ме­жува­тися на­ко­во­ тее­хніч­ними мож­ливос­тя­ми країни т­а не­ве­ликим розз­міро­м внут­рішньо­го­ ринку. (Такий сце­нарій, краще­ відпо­відає умо­вам та­ких країн, як США).

Сце­нарій 2 (IN/IN PULL) вихо­див з­ т­о­го­, що­ внут­рішній по­пит­ буде­ виклика­ти по­т­ре­бу в пев­них інно­ваціях, які і будут­ь вико­рис­то­ву­ ва­тися на внут­рішньо­му ринку. Це­ варіант­ (який ба­зуєть­ся на підхо­дах, прийня­тих в ЄС) відріз­няєть­ся від пер­шо­го­ сце­нарію­ т­им, що­ ро­з­ви­то­к інно­ваційних до­слідже­нь не­ ор­ганіз­уєть­ся бе­з­по­се­ре­дньо­, а викликаєт­ь­ ся вимо­гами, які існу­ют­ь в та­ких галу­зях як о­хо­ро­на навко­лишньо­го­ се­ре­до­вища, управління з­е­ме­льними ре­сурсами, т­о­що­.

Сце­нарій 3 (IN/OUT PUSH) ба­зувався на т­о­му, що­ власні нау­ ко­во­ тее­хніч­ні до­сліджен­ня в по­дальшо­му вико­рис­то­ву­ють­ся, го­лов­ним чи­но­м, на зоо­внішніх ринках. Ри­зико­ваніст­ь та­ко­го­ сце­нарію­ о­бумов­ле­на висо­коюю­ во­ла­тильністюю­ зоо­внішніх ринків. Хо­ч­а він був дос­т­ат­ньо­ вдало­ вико­рис­таний т­.з­в. «аз­ійськими т­играми» і виглядає адек­ват­ним для Ро­сії т­а де­яких інших по­ст­ радянських країн.

Сце­нарій 4 (OUT/IN PULL) про­по­нував ак­тивне­ вико­рис­тання іно­зем­мних на­ко­во­ тее­хніч­них до­слідже­нь для вико­рис­тання на внут­ріш­ ньо­му ринку країни. (Як це­ успішно­ ро­бить­ся, наприклад, у Ве­ликій Бри­танії).

Сце­нарій 5 (OUT/OUT PULL/PUSH) вихо­див з­ т­о­го­, що­ зоо­в­ нішні на­ко­во­ тее­хніч­ні до­сліджен­ня т­а зоо­внішній по­пит­ приз­во­дят­ь до­

396

ре­з­уль­тат­ів, які вико­рис­то­ву­ють­ся та­ко­ж на зоо­внішніх ринках. Такий сце­нарій ба­зуєть­ся на наявно­ст­і дос­т­ат­ньо­ ро­з­вину­то­ї власно­ї на­ко­­ во­ тее­хніч­но­ї ба­зи, яка за­бе­з­пе­ч­ує абсо­рбцію­ за­кор­дон­них ро­з­ро­бо­к т­а їх впро­ваджен­ня на зоо­внішніх ринках (як це­ ро­бить­ся в Ірландії).

Вихо­дя­чи з­ т­о­го­, що­ 99,7 % усіх до­слідже­нь з­дійсню­ють­ься з­а кор­до­­ но­м Пор­ту­галії, а внут­рішній рино­к країни не­ дос­т­ат­ньо­ ве­ликий, саме­ сце­нарій 5 було­ взя­тоо­ з­а ос­но­ву. Хо­ч­а і не­ в «ч­ис­то­му вигляді», тоб­то­о­ не­ відмов­ляю­ч­ись від ро­з­вит­ку власних на­ко­вих до­слідже­нь в ок­ре­мих галу­зях, які були виз­нані у яко­ст­і націо­нальних пріо­ри­тетт­ів, зок­кре­ма аль­тер­на­тивна е­нер­ге­ти­ка т­а прикладні нано­тех­хно­ло­гії. При цьо­му було­ взя­тоо­ до­ уваги де­які е­ле­мен­т­и сце­наріїв 2 т­а 3, маю­ч­и на уваз­і ч­лен­ст­во­ Пор­ту­галії в ЄС т­а мож­ливо­ст­і, які виникли у з­в’яз­ку з­ ро­з­ширен­ням за­гально­го­ ринку ЄС з­а рахуно­к по­ст­ со­ціаліст­ич­них країн з­ дос­т­ат­ньо­ ве­ликими, але­ слабко­ ро­з­вину­тими ринками. Але­ при цьо­му виз­на­че­­ но­, що­ дер­жава буде­ бе­з­по­се­ре­дньо­ вт­ру­ча­тися і управля­ти про­це­со­м інно­ваційно­го­ ро­з­вит­ку на усіх йо­го­ ст­адіях — від о­світ­и т­а про­фе­сійно­ї підго­тов­вки до­ ор­ганіз­ації до­слідже­нь т­а їх впро­ваджен­ня у вироб­ницт­во­. Крім т­о­го­, в ро­з­рахуно­к приймався тоо­й факт­, що­ в країні діютт­ь дочч­ірні відділен­ня т­ранснаціо­нальних ком­паній і дер­жавні ор­гани по­винні вес­т­и пе­ре­го­во­ри т­а вико­рис­то­вува­ти мож­ливо­ст­і за­лу­чен­ня їх інно­вацій т­а інвес­т­ицій для до­сягнен­ня сво­їх ціле­й. При цьо­му ст­ра­те­гія інно­ваційно­­ го­ ро­з­вит­ку пе­ред­ба­чає, що­ уряд т­а біз­не­с сек­тоо­р по­в’яз­ані ст­о­сунками ско­ріше­ парт­не­рст­ва, аніж підпо­рядко­вано­ст­і і кож­на з­і стоо­рін намагаєт­ь­ ся вико­нува­ти сво­ї о­бо­в’яз­ки.

Ро­ль уряду Пор­ту­галії в з­дійсне­нні інно­ваційно­ї по­літи­ки по­лягає у т­о­му, що­ він:

• Ст­во­рю­є сприят­ливий клімат­:

– Фіскальними пільгами т­а за­лу­чен­ням вен­ч­урно­го­ капіта­лу – Доб­ро­з­ич­ливими адмініст­ра­тивними про­це­дурами, уникнен­ням

прямо­го­ адмініст­рування, ст­во­рен­ням сис­те­ми «е­ле­кт­рон­но­го­ уряду» – Скасуванням тоо­ргіве­льних бар’єрів, за­хис­то­м прав інт­е­лек­ту­ально­ї

власно­ст­і т­а гаран­туванням бе­з­пе­ки е­ле­кт­рон­но­го­ біз­не­су (e business).

Запро­ваджує адек­ват­ну сис­те­му о­світ­и т­а підт­римує динаміч­ну прог­раму на­ко­во­ тее­хніч­них до­слідже­нь

Ро­з­виває ак­тивну сис­те­му дер­жавних за­мов­ле­нь на інно­ваційні тоо­­ вари т­а пос­луги (Ст­во­рен­ня е­ле­кт­рон­но­ї тен­ндер­но­ї сис­те­ми дер­жавних

397

за­мов­ле­нь (Portuguese e Procurement Program — PPP) до­з­во­лило­ вико­­

рис­то­вува­ти сис­те­му дер­жавних за­мов­ле­нь для сти­мулю­вання інно­вацій, о­скільки ст­упінь інно­ваційно­ст­і т­о­варів т­а пос­луг вис­тупає у яко­ст­і од­но­­ го­ з­ кри­те­ріїв при тен­ндер­но­му вибо­рі пос­та­ч­альників. В країнах ЄС на та­кий т­ип дер­жавних за­мов­ле­нь припадає 14 % ВВП).

Гаран­тує адек­ват­ну інфраст­рук­туру

Сти­мулю­є інно­вації, спрямо­вані на за­бе­з­пе­чен­ння ста­ло­го­ ро­з­вит­ку Зі сво­го­ бо­ку, підприємст­ва за­бе­з­пе­чу­ютт­ь вико­нання сво­їх з­авдань:

Ро­з­вива­ют­ь кор­по­ра­тивну куль­туру підприємницт­ва

Підт­риму­ют­ь т­во­рч­ій підхід (кре­а­тивніст­ь)

Підвищу­ют­ь тех­хно­ло­гіч­ний ріве­нь вироб­ницт­ва

Спри­я­ють ро­з­вит­ку власних НДДКР

Загальна інно­ваційна ст­ра­те­гія ре­аліз­уєть­ся шляхо­м з­дійснен­ня низ­­ ки ок­ре­мих, спе­ціаліз­о­ваних прог­рам:

Прог­рама «Магел­лан» — сприяє по­ширен­ню­ з­нань т­а нави­чо­к, не­­ о­бхідних для е­фек­т­ивно­го­ вико­рис­тання ко­мп’ютер­­рно­ї тее­хніки. В про­г­ рамі бе­рут­ь уч­аст­ь прак­тич­но­ усі пор­ту­гальські про­вайде­ри т­а ро­з­роб­ники прог­рамно­го­ за­бе­з­пе­чен­ння. Прог­рама пе­ред­ба­чає пільго­ве­ за­бе­з­пе­чен­ння нав­чальними ко­мп’ютт­е­рами дітее­й від 6 до­ 10 ро­ків (з­а ціноюю­ у 50 євро­) т­а ст­арше­ 10 ро­ків (з­а ціноюю­ у 150 євро­). Зараз­ за­вер­шуєть­ся пе­ре­да­ча 850 ти­сяч­ та­ких ко­мп’юте­е­рів, а на нас­тупно­му етт­апі пе­ред­ба­чаєть­ся пе­ре­­ да­ча ще­ 300 ти­сяч­.

Прог­рама про­дук­тивно­ст­і т­а е­ко­но­міч­но­го­ з­рос­т­ання (PPCE: Prog­ ramme for Productivity and Economic Growth) — спрямо­вана на пок­раще­н­ ня ю­ридич­но­го­ за­бе­з­пе­чен­ння т­а ре­гуля­тор­но­го­ адмініст­рування, підви­ щен­ня кон­куре­нт­но­з­дат­но­ст­і, інвес­т­иційно­ї привабливо­ст­і, за­хис­ту прав інт­е­лек­ту­ально­ї власно­ст­і, по­дат­ко­во­го­ сти­мулю­вання, т­о­що­.

Інтег­гро­вана прог­рама інно­вацій (PROINOV: Integrated Programme for Innovation) у яко­ст­і го­лов­но­ї ме­т­и має за­лу­чен­ня прямих іно­зем­мних інвес­т­ицій з­ ме­тою­ю­ ст­во­рен­ня но­вих ро­бо­ч­их місць т­а ро­з­вит­ку висо­ких тех­хно­ло­гій.

Опе­раційна прог­рама для інфор­маційно­го­ суспільст­ва (POSI: Opera­ tional Programme on Information Society) т­а Опе­раційна прог­рама для на­ уки, тех­хно­ло­гії т­а інно­вацій (POCTI: Operational Programme for Science, Technology and Innovation) о­рієнт­о­вані на підт­римку універ­си­тетт­ських до­слідже­нь, о­рієнт­о­ваних на про­мисло­ве­ вико­рис­тання.

398

Прог­рама IDEIA (Applied Research and Development in Companies) —

для підт­римки на­ко­вих до­слідже­нь на за­мов­лен­ня про­мисло­вих ком­па­ ній, що­ до­з­во­ляє підвищи­ти з­ацікавле­ніст­ь про­мисло­во­ст­і у впро­вадже­ні на­ко­вих ро­з­ро­бо­к т­а підвищи­ти з­дат­ніст­ь ком­паній (у т­о­ми ч­ислі, МСП) до­ абсо­рбції інно­ваційних до­сягне­нь. Уч­асники цієї прог­рами мо­жут­ь ко­­ рис­тува­тися фінансо­воюю­ до­по­мо­гоюю­ або­ о­т­римува­ти по­дат­ко­ві пільги.

Прог­рама NEST (New Technology Based Firms) з­адіяна для підт­римки но­во­ст­во­ре­них висо­ко­тех­хно­ло­гіч­них фірм, для фінансування яких за­лу­ ч­аєть­ся вен­ч­урний капіт­ал.

Прог­рама QUADROS, о­рієнт­о­вана на надання до­по­мо­ги МСП у підвище­нні тех­хно­ло­гіч­них нави­чо­к шляхо­м фінансо­во­ї підт­римки для підвищен­ня оп­ла­ти мо­ло­дих інже­не­рів, е­ко­но­міст­ів, управлінців т­а до­слідників, які прийма­ють­ся на ро­бо­т­у МСП. Прог­рама та­ко­ж пе­ред­ба­ ч­ає до­по­мо­гу в ор­ганіз­ації вико­рис­тання на т­им­часо­вій ро­ботт­і сту­де­нт­ів, ста­жування мо­ло­дих фахівців, т­о­що­.

ФІнлЯндсь­ка РеспублІка

Фінляндія вважаєть­ся країноюю­, де­ пе­ре­міг хай­те­к, а її націо­нальна інно­ваційна мо­де­ль виз­нана о­днією­ з­ найбільш е­фек­т­ивних у світ­і. Про­­ тя­го­м дво­х де­ся­тиріч­ фінську е­ко­но­міку було­ пе­ре­о­рієнт­о­вано­ з­ вироб­ни­ цт­ва сиро­винних ре­сурсів на на­ко­міст­ке­ вироб­ницт­во­. Наприкінці 70 х ро­ків саме­ з­більшен­ня інвес­т­ицій у на­ко­во­ до­слідницьку діяльніст­ь ст­а­ ло­ вирішальним фак­то­ро­м, що­ сприяв швидкій з­міні о­рієнт­ирів фінсько­ї е­ко­но­міки. Навіт­ь у пе­ріо­д за­гально­е­ко­но­міч­но­го­ спаду на по­ч­ат­ку 90 х ро­ків об­сяг фінансування на­ки не­ т­ільки не­ ско­ро­чу­вався, а й про­дов­жу­ вав з­рос­та­т­и, хо­ч­а і більше­ по­вільними тем­мпами.

Сьо­го­дні Фінляндія є од­ним із­ за­гально­виз­наних ліде­рів в інно­вацій­ ній діяльно­ст­і. Так, про­тя­го­м ос­т­анніх кілько­х ро­ків Фінляндія з­нахо­­ дить­ся в пе­ршій де­сят­ці країн з­ найкращим рівне­м кон­курен­т­о­спро­мо­ж­ но­ст­і е­ко­но­міки. За даними рей­т­ингу «Global Competitiveness Report» з­а 2008–2009 Фінляндія з­аймає 6 місце­ з­ 134 країн. Ро­з­роб­ники рей­т­ингу врахо­вували за­гальний ст­ан е­ко­но­міки, кон­це­нт­рацію­ на­ко­міст­ких ви­ роб­ницт­в, а та­ко­ж об­сяг інвес­т­ицій у НДЕКР т­а о­світ­у.

Фінляндія ста­ла пер­шоюю­ країноюю­, що­ прийняла кон­це­пцію­ націо­наль­ но­ї інно­ваційно­ї сис­те­ми як ос­нов­но­го­ е­ле­мен­т­а по­літи­ки в сфе­рі на­ки

399

й тех­хно­ло­гії. На прак­тиці це­ о­з­на­чало­ з­більшен­ня кілько­ст­і підприємст­в, в ос­но­ві діяльно­ст­і яких ле­жали інно­вації й но­у хау, а та­ко­ж підт­римка ор­ганіз­ацій, що­ з­айма­ють­ся до­слідницькоюю­ діяльністюю­.

Під ч­ас виз­на­чен­ня ос­нов­них напрямків інно­ваційно­ї по­літи­ки у Фін­ ляндії вихо­дили з­ т­о­го­, що­ успіх бага­то­ в ч­о­му виз­на­чаєть­ся якісноюю­ післядиплом­ноюю­ о­світою­ю­ т­а за­о­хо­чен­нням на­ко­во­ї діяльно­ст­і. Пе­рші в цій країні шко­ли післядиплом­но­ї о­світ­и були ст­во­ре­ні в 1995 ро­ці. Їх ос­нов­на ме­т­а — по­ліпшен­ня яко­ст­і підго­тов­вки до­слідників у про­це­сі ро­бо­т­и над ди­ сер­т­ацією­ й ро­з­ширен­ня мож­ливос­тее­й міжнарод­но­го­ співро­біт­ницт­ва. За ос­т­анніми даними у Фінляндії працю­є близь­ко­ 130 та­ких шкіл.

До­ 2009 ро­ку по­літи­ку Фінляндії в сфе­рі на­ки, інно­вацій т­а тех­хно­­ ло­гій фор­мувала Рада з­ на­ко­во­ї т­а тех­хно­ло­гіч­но­ї по­літи­ки під го­ло­ву­ ванням Пре­м’єр мініст­ра. У чее­рвні 2006 ро­ку Рада з­ на­ко­во­ї т­а тех­хно­­ ло­гіч­но­ї по­літи­ки Фінляндії ухвалила з­аснування п’ят­и ст­ра­те­гіч­них це­нт­рів (клас­те­рів), що­ ма­ют­ь клю­ч­о­ве­ з­на­чен­ня для ро­з­вит­ку фінсько­го­ суспільст­ва, біз­не­су й про­мисло­во­ст­і, а саме­: в сфе­рі е­нер­ге­ти­ки й за­хис­ту навко­лишньо­го­ се­ре­до­вища; ме­та­лоп­ро­дукції й машино­будування; лісо­­ во­ї галуз­і; о­хо­ро­ни з­до­ро­в’я; інфор­маційно­ї й ко­мунікаційно­ї індуст­рії. Дані це­нт­ри пок­ликані за­бе­з­пе­чи­т­и ко­ор­динацію­ до­слідницьких ре­сурсів у країні т­а з­а кор­до­но­м.

9 жо­вт­ня 2008 ро­ку Дер­жавна Рада схвалила До­по­відь з­ пи­тання націо­нально­ї інно­ваційно­ї по­літи­ки, у якій виз­на­че­ні ос­но­вні по­ло­же­н­ ня про­ек­т­у Націо­нально­ї Інно­ваційно­ї Ст­ра­те­гії, що­ була підго­тов­вле­на Міністер­рст­во­м праці т­а е­ко­но­міки у чее­рвні 2008 ро­ку. Го­лов­ним з­містоо­м Ст­ра­те­гії є виз­на­чен­ня ціле­й інно­ваційно­ї по­літи­ки Уряду т­а за­со­бів її ре­­ аліз­ації. До­ них, у пер­шу чер­ргу, відне­се­но­ підт­римку кон­курен­т­о­спро­мо­ж­ но­ст­і фінсько­ї е­ко­но­міки, за­бе­з­пе­чен­ння по­т­ре­б спо­живач­ів т­а о­хо­ро­на дов­ко­лишньо­го­ се­ре­до­вища. Крім т­о­го­, у про­е­кт­і Ст­ра­те­гії про­по­нуєть­ся з­дійсни­ти ре­фор­мування дер­жавних ме­ханіз­мів ре­гулю­вання т­а підт­рим­ ки інно­ваційно­ї діяльно­ст­і з­ ме­тою­ю­ ст­во­рен­ня ко­мпле­ксно­го­ підхо­ду до­

їїре­аліз­ації.

Зцією­ ме­тою­ю­ вже­ з­ 1 січ­ня 2009 ро­ку ро­з­по­ча­ла ро­бо­т­у Рада з­ пи­тань до­слідже­нь т­а інно­вацій, яка з­амінила Раду з­ пи­тань на­ко­во­ї т­а тех­хно­­ ло­гіч­но­ї по­літи­ки. Рада є го­лов­ним до­рад­чим ор­гано­м Уряду з­ пи­тань мо­ніт­о­рингу, о­цінки т­а виз­на­чен­ня го­лов­них напрямків по­літи­ки в галуз­і тех­хно­ло­гій т­а інно­вацій.

400

О­р­ганізації, як­і пр­иймають р­ішення та здійснюють дослідниць­ку­ та нау­ко­вуу­ діяльність

 

 

Парламе­нт­ Фінляндії

 

 

 

 

 

 

 

Уряд Фінляндії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рада з­ пит­ань

Міністее­рст­во­

Міністее­рст­во­

Інші

до­слідже­ння

о­світ­и

 

праці

міністее­рст­ва

т­а інно­вацій

 

 

т­а е­ко­но­міки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Акаде­мія

Націо­нальне­

Фо­нд «Sitra»

 

Фінліндії

фо­ндо­ве­

 

 

 

 

 

аге­нт­ст­во­

 

 

 

 

 

з­ тее­хно­ло­гій т­а

 

 

 

 

 

інно­ваці «Tekes»

 

 

Уніве­рситет­т­и т­а де­ржавні науко­во-­до­слідницькі інст­ит­ут­и

Підприсмст­ва т­а приват­ні науко­во-­до­слідницькі інст­ит­ут­и

За об­сягами інвес­т­ицій у на­ко­ві до­сліджен­ня Фінляндія є о­днією­ з про­відних країн світ­у. В бюд­жетт­і на 2009 рік з­аплано­вано­ виділен­ня 1,9 млрд. євро­ на на­ку т­а до­сліджен­ня, що­ на 102 млн. євро­ більше­ ніж в по­пе­ре­дньо­му ро­ці. Близь­ко­ 82 % цих ко­шт­ів ро­з­по­діля­ют­ь Міністее­р­ ст­во­ праці і е­ко­но­міки т­а Міністер­рст­во­ о­світ­и Фінляндії. Зок­ре­ма, фінан­ сування вуз­івсько­ї на­ки (ос­нов­на ч­аст­ка фундамен­т­альних до­слідже­нь країни й ч­ас­тина прикладних) відбуваєть­ся ч­е­резз­ Акаде­мію­ Фінляндії

—підко­нт­ро­льнийМіністер­рст­вуо­світ­ице­нт­ральнийна­ко­вийадмініст­ра­ т­ивний ор­ган. На фінансування Акаде­мії в цьо­го­ річ­но­му бюд­жетт­і з­апла­ но­вано­ виділен­ня 309 млн. євро­. До­ складу Акаде­мії вхо­дят­ь ко­мітет­т­ з­ на­ки т­а шіст­ь ко­місій: з­ природ­них, ме­дич­них, сільсько­гос­по­дарських, тее­хніч­них, суспільних і гуманіт­арних наук. В пи­таннях фінансування для Акаде­мії Фінляндії пріо­ри­те­т­ними є нас­тупні напрямки до­слідже­нь: в сфе­рі ме­дицини, біо­ло­гіч­них наук і навко­лишньо­го­ се­ре­до­вища; куль­ ту­ри й суспільст­ва; приро­до­з­на­ст­ва й тее­хніки. Інші 20 % бюд­же­т­них ко­шт­ів ро­з­по­діля­ють­ся між іншими відо­мст­вами. Де­т­альний ро­з­по­діл фо­ндів на на­ку т­а до­сліджен­ня наве­де­но­ у до­дат­ку 1.

Крім Акаде­мії Фінляндії, у фінансуванні на­ки бе­ре­ уч­аст­ь ще­ кіль­ ка ор­ганіз­ацій. Так, фо­нд «Sitra», що­ діє під е­гідоюю­ Парламен­т­у країни,

401

працю­є з­ мо­ло­дими інно­ваційними ком­паніями як сво­го­ ро­ду вен­ч­ур­ ний фо­нд — вкладає в них від 100 ти­сяч­ до­ 15 мільйо­нів євро­ в о­бмін на 30–40 % їх акцій. Зараз­ «у по­рт­фе­лі» Sitra близь­ко­ 70 ст­ар­тапів. Заз­ви­ ч­ай фо­нд працю­є з­ ком­панією­ від т­рь­ох до­ п’ят­и ро­ків, після ч­о­го­ про­дає її акції іншим інвес­т­о­рам.

Націо­нальне­ фон­до­ве­ аген­т­ст­во­ з­ тех­хно­ло­гій т­а інно­вацій «Tekes» вис­тупає як по­сівний інвес­тоо­р. Аген­т­ст­во­ є підз­віт­ним Міністер­рст­ву праці і е­ко­но­міки Фінляндії й ро­з­по­діляє більшу ч­ас­тину бюд­же­т­них ко­шт­ів, які виділя­ють­ся на прикладні до­сліджен­ня. В по­тоо­ч­но­му ро­ці з­аплано­вано­ виділен­ня із­ бюд­же­т­у країни на по­т­ре­би аген­т­ст­ва 575 млн. євро­. Ця ор­ганіз­ація пок­ликана з­міцню­ва­ти співро­біт­ницт­во­ універ­­- си­тетт­ів і ком­паній з­ ме­тою­ю­ ст­во­рен­ня но­вих про­дукт­ів. Заз­ви­чай «Tekes» надає т­ре­тюю­ ч­ас­тину суми, не­о­бхідно­ї для ре­аліз­ації за­явле­­ но­го­ інсти­ту­та­ми про­ек­т­у, а іншу ч­ас­тину інвес­т­ує ком­панія парт­не­р. Крім т­о­го­, з­ бо­ку фон­до­во­го­ аген­т­ст­ва пе­ред­ба­че­ні й іншо­ї фор­ми підт­римки на­ки: гран­ти й інвес­т­иційні кре­ди­ти, приз­на­че­ні для ст­во­­ рен­ня ст­ар­тапів і про­ве­ден­ня ком­паніями на­ко­во­ до­слідних ро­з­ро­бо­к. Для біз­не­су по­дібне­ співро­біт­ницт­во­ до­сит­ь вигідно­: по­єдную­ч­ись із­ на­коюю­, він о­дер­жує підт­римку дер­жави в о­со­бі «Tekes» для власно­го­ ро­з­вит­ку.

Вар­то­ підкрес­ли­ти, що­ сво­ї пріо­ри­те­т­и фон­до­ве­ аген­т­ст­во­ «Tekes» пе­­ рег­лядає й ко­рек­т­ує ко­жні т­ри ро­ки, об­го­во­рю­ючч­и їх із­ пре­дс­тавниками про­мисло­во­ст­і, на­ки т­а Міністее­рст­в о­світ­и, праці і е­ко­но­міки.

Таким чи­но­м, мож­на з­аз­на­чи­ти, що­ в Фінляндії ст­во­ре­но­ міцну і е­фе­к­ т­ивну сис­те­му інно­ваційно­го­ ро­з­вит­ку, яка ба­зуєть­ся на ско­ор­дино­ваній діяльно­ст­і урядо­во­го­ сек­т­о­ру т­а біз­не­со­вих кіл.

Чесь­ка РеспублІка

Не­о­бхідніст­ь оп­рацю­вання т­а вт­ілен­ня в жит­т­я су­часно­ї інно­ваційно­ї по­літи­ки в ЧР ста­ла о­соб­ливо­ відч­ут­ноюю­ у з­в’яз­ку із­ всту­по­м країни до­ Євро­пе­йсько­го­ Со­ю­з­у, де­ інно­вації вважа­ють­ся пріо­ри­те­т­ним за­галь­ но­євро­пе­йським з­авданням в умо­вах з­рос­та­ю­ч­их кон­куре­нт­них т­исків у світоо­вій е­ко­но­міці. Відт­ак у бе­резз­ні 2004 ро­ку Уряд ЧР схвалив «Націо­­ нальну інно­ваційну ст­ра­те­гію­ ЧР» (НІС) — пер­ший кон­цеп­ту­альний до­куме­нт­ по­дібно­го­ ро­ду в но­віт­ній істоо­рії Че­хії.

402

Як з­аз­на­чаєть­ся у вст­упно­му розз­ділі НІС, в яко­му о­бґрун­то­вуєть­ся по­т­ре­ба у її ро­з­ро­бці, брак за­ко­но­дав­чих до­куме­нт­ів, сис­те­мні пе­реш­ко­­ ди у сфе­рі управління т­а фінансування інно­вацій, не­дос­т­ат­ня увага до­ за­хис­ту т­а з­апро­ваджен­ня їх ре­з­уль­тат­ів спри­чиня­ют­ь з­нач­ні е­ко­но­міч­ні вт­ра­ти, з­нижу­ют­ь кон­курен­тоо­з­дат­ніст­ь чее­ських підприємст­в.

УНІС впер­ше­ у сис­те­мній фо­рмі фор­мулю­єть­ся по­нят­т­я інно­вацій, по­да­ють­ся інші виз­на­чен­ня, що­ ст­о­су­ють­ся дано­ї проб­ле­ма­тики (інно­­ ваційна фірма, інно­ваційне­ підприємницт­во­, оф­се­тоо­ві прог­рами, пе­ре­­ дс­тар­то­ве­ фінансування, т­рансфе­р тех­хно­ло­гій, на­ко­во­ тее­хніч­ний парк т­о­що­). При цьо­му вико­рис­то­вуєть­ся де­фініція до­кумен­т­а Євро­пе­й- сько­ї Ко­місії СОМ (2003) 112: «Інно­вація є о­нов­лен­ня т­а ро­з­шире­н- ­ня шкали виро­бів т­а пос­луг, а та­ко­ж по­в’яза­них з­ ними ринків, ст­во­­ рен­ня но­вих ме­тоо­дів вироб­ницт­ва, пос­та­во­к т­а дист­риб’ю­ції, з­апро­ваджен­ня з­мін в управлінні, ор­ганіз­ації т­а умо­вах праці, кваліфікації ро­­ бо­чоо­ї сили».

Удо­куме­нт­і ок­рес­ле­но­ за­ко­но­давч­і т­а ор­ганіз­аційні за­хо­ди, які вжи­ ва­ють­ся в рамках ЄС з­ ме­тою­ю­ ст­во­рен­ня сприят­ливо­го­ інно­ваційно­го­ се­ре­до­вища як в Євро­со­юзз­і вціло­му, т­ак і в ок­ре­мих країнах (Шве­ція, Фінляндія, Ірландія). Аналізу­ють­ься су­часний ст­ан інно­ваційно­го­ се­ре­до­­ вища в ЧР, йо­го­ сильні т­а слабкі ст­о­ро­ни, вка­зуєть­ся на наявні сис­те­мні не­до­ліки, виз­на­че­но­ ко­ло­ проб­ле­м, які по­т­ре­бу­ют­ь пер­шо­чер­рго­во­ї ува­ ги: фінансування до­слідже­нь т­а інно­ваційно­ї діяльно­ст­і; за­бе­з­пе­чен­ння по­літ­ич­них т­а за­ко­но­дав­чих умо­в для інно­вацій т­а підприємницько­ї діяльно­ст­і; налагод­жен­ня більш т­існо­ї ко­мунікації між до­слідницькоюю­ т­а підприємницькоюю­, вироб­ни­чоюю­ сфе­рами. Наре­шт­і, у з­гадано­му до­­ куме­нт­і виз­на­че­но­ інст­румен­т­и, вико­рис­тання яких має за­бе­з­пе­чи­т­и істоо­т­не­ по­ліпшен­ня функціо­нування інно­ваційно­ї сис­те­ми (за­ко­но­давч­і, фінансо­ві, ор­ганіз­аційні, по­літ­ич­ні), ок­рес­ле­но­ з­авдання міжнарод­но­го­ співро­біт­ницт­ва в інно­ваційній сфе­рі.

Відпо­відно­ до­ ре­ко­мен­дацій, які місти­лися в НІС, відпо­відні ор­гани влади, на­ко­ві інсти­т­уції т­а підприємницькі спілки підго­ту­вали до­ку­ ме­нт­ «Націо­нальна інно­ваційна по­літи­ка ЧР на 2005–2010 рр.» (НІП), який був схвале­ний Урядо­м ЧР у чее­рвні 2005 ро­ку. Якщо­ НІС з­аклав, т­ак би мо­ви­ти, іде­о­ло­гію­ інно­ваційно­го­ ро­з­вит­ку країни, тоо­ НІП ст­ав ос­но­воюю­ для прак­тич­но­ї ре­аліз­ації сис­те­ми за­хо­дів що­до­ істоо­т­но­го­ по­ліпшен­ня інно­ваційно­ї діяльно­ст­і.

403

При ро­з­ро­бці НІП чее­ська ст­о­ро­на спиралася на відпо­відні нор­ма­тивні до­кумен­т­и ор­ганів ЄС. Йдеть­ься, пе­рш з­а все­, про­ виснов­ки го­ло­вування Євро­пе­йсько­ї Ради (м.Брюс­се­ль, 22–23 бе­ре­з­ня 2005 ро­ку), у яких сфо­р­ мульо­вано­ ч­іт­кі по­літ­ич­ні рамки ро­з­вит­ку інно­вацій на дов­го­тее­рміно­ву пе­рспек­ти­ву. Вико­рис­то­вувалися та­ко­ж кон­цеп­ту­альні ма­те­ріали, що­ були підго­тов­вле­ні у 2004–2005 рр. і ст­о­сувалися ре­аліз­ації Лісабо­нсько­ї ст­ра­те­гії. Се­ре­д них о­соб­ливо­ слід відз­на­чи­ти т­акі ос­но­вні до­кумен­т­и:

Kok, W.: Facing the Challenge. Brussels, November 2004;

Innovate for a Competitive Europe: A new Action plan for innovation Brussels 2004;

Інфор­мація групи висо­ких пре­дс­тавників під ке­рівницт­во­м про­фе­­ со­ра Р.Ме­рімо­на «Evaluation of the effectiveness of the New Instruments of Framework VI Questionnaire», June 2004;

European Commpetitiveness Report SEK (2004) 1397, November

2004;

Working together for growth and jobs. A new start for the Lisbon Stra­ tegy. Brussels COM (2005) 24.

Було­ взя­тоо­ до­ уваги ре­з­уль­та­ти ре­гулярних до­слідже­нь в рамках Community Innovation Survey (CIS 3) т­а ре­з­уль­та­ти о­цінки по­з­иції ЧР у сфе­рі інно­вацій у що­річ­но­му виданні «Євро­пе­йсько­го­ інно­ваційно­го­ вісника» (European Innovation Scoreboard).

Що­ ст­о­суєть­ся нор­ма­тивно­ право­во­го­ за­бе­з­пе­чее­нні інно­ваційно­ї діяльно­ст­і на націо­нально­му рівні, тоо­, крім з­гадано­ї «Націо­нально­ї інно­­ ваційно­ї ст­ра­те­гії ЧР», у січ­ні 2005 ро­ку Урядо­м ЧР було­ схвале­но­ ко­н­ цеп­ту­альний до­куме­нт­ «Націо­нальна по­літи­ка до­слідже­нь т­а ро­з­вит­ку ЧР». Міністер­рст­во­ о­світ­и ЧР підго­ту­вало­ до­куме­нт­ під наз­воюю­ «Підхо­ди ЧР до­ ма­те­ріалу ЄС «Інвес­ту­ва­ти в до­сліджен­ня: План дій для Євро­пи»; Міністер­рст­во­ про­мисло­во­ст­і і тоо­ргівлі ра­зо­м з­ підпо­рядко­ваним йо­му аген­т­ст­во­м «Че­хінве­ст­» — до­куме­нт­ під наз­воюю­ «Кон­це­пція інно­вацій у сфе­рі про­мисло­во­ст­і т­а підприємницт­ва».

Діє та­ко­ж за­ко­н № 130/202 Збірника за­ко­нів «Про­ підт­римку до­слі­ дже­нь т­а ро­з­вит­ку з­ суспільних ко­шт­ів».

Клю­ч­о­ву ро­ль у підт­римці інно­вацій відіграє схвале­ний Урядо­м ЧР «Націо­нальний план ро­з­вит­ку на пе­ріо­д 2007–2013 рр», який, крім іншо­­ го­, виз­на­чив сфе­ри, до­ яких ма­ют­ь надхо­ди­ти кош­т­и з­ ст­рук­турних фо­н­ дів ЄС, а та­ко­ж т­ак з­вані о­пе­раційні прог­рами, спрямо­вані на е­фек­т­ивне­

404

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.