Інноваційна політика зарубіжних країн

цій, а та­ко­ж за­лу­чен­ня інвес­т­ицій у про­ек­т­и пе­рспек­т­ивних підпри­ ємст­в.

Не­о­бхідніст­ь ст­во­рен­ня ІФК була о­бумов­ле­на не­ро­з­вине­ністюю­ фон­до­­ во­го­ ринку, до­сит­ь низ­коюю­ капіт­аліз­ацією­ вітчч­из­няних ком­паній, а та­ко­ж відсут­ністюю­ на вітчч­из­няно­му ринку адек­ват­них ринко­вих ме­ханіз­мів, що­ спри­я­ють рівча­ко­ві інвес­т­ицій в об­роб­ну про­мисло­віст­ь.

Інвес­т­иційний фо­нд бе­ре­ уч­аст­ь у фінансуванні інвес­т­иційних про­­ е­кт­ів підприємст­в, що­ спрямо­вані на ро­з­ширен­ня, ре­ко­нст­рукцію­ і тее­х­ ніч­не­ пе­ре­о­зб­ро­єння діючч­их, а та­ко­ж ст­во­рен­ня но­вих вироб­ницт­в по­ випуску т­о­варів і пос­луг.

Акціонерне то­ва­ри­ст­в­о «На­ціона­ль­ни­й інно­ва­ційни­й фонд»

Націо­нальний інно­ваційний фо­нд ст­во­ре­но­ відпо­відно­ до­ Пос­та­но­ви Уряду Рес­публіки Ка­захс­тан від 30 т­равня 2003 ро­ку.

Основ­ноюю­ ме­тою­ю­ діяльно­ст­і Інно­ваційно­го­ фон­ду є підвищен­ня з­а­ гально­ї інно­ваційно­ї ак­тивно­ст­і в країні, у т­о­му ч­ислі сприяння ро­з­вит­ку висо­ко­тех­хно­ло­гіч­них і на­ко­міст­ких вироб­ницт­в.

Уціло­му Інно­ваційний фо­нд сти­мулю­є вен­ч­урну функцію­ ринко­­ во­ї е­ко­но­міки, що­ пов­ноюю­ міроюю­ є присут­нім навіт­ь не­ у всіх ро­з­ви­тих країнах. Ця функція найбільш важлива для ст­во­рен­ня і ро­з­вит­ку висо­­ ко­тех­хно­ло­гіч­них галу­зе­й, та­ких, як інфор­маційний сек­тоо­р, е­ле­кт­ро­ніка, біотех­­хно­ло­гія й інші.

Існування Інно­ваційно­го­ фон­ду по­винне­ виріши­ти сис­тем­ну про­б­ ле­му відсут­но­ст­і е­фек­т­ивних ринко­вих ме­ханіз­мів впро­ваджен­ня інно­­ вацій, що­ влас­тива всім країнам по­ст­радянсько­го­ прос­т­о­ру.

Уре­аліз­ації Ст­ра­те­гії індуст­ріально­ інно­ваційно­го­ ро­з­вит­ку Рес­пуб­ ліки Ка­захс­тан виз­на­че­ні т­ри ета­апи.

На пер­шо­му етт­апі, у 2003–2005 ро­ки, були вне­се­ні з­міни в за­ко­но­дав­ ст­во­, галу­зе­ві прог­рами ро­з­вит­ку, виз­на­че­ні об­сяги фінансування на­ки, о­світ­и, підго­тов­вки відпо­відних фахівців. Тако­ж були ст­во­ре­ні інсти­ту­т­и ро­з­вит­ку, ч­е­резз­ які дер­жава з­дійсню­є своюю­ уч­аст­ь у ре­аліз­ації прог­рами.

Другий етт­ап, 2006–2010 ро­ки, пе­ред­ба­чає вив­чен­ня ініціат­ив при­ ват­но­го­ сек­т­о­ра, по­шук інвес­тоо­рів — уч­асників ре­аліз­ації відібраних про­е­кт­ів, підго­тов­вку кадрів, будівницт­во­ і ре­ко­нст­рукцію­ ос­нов­них і до­­ по­міжних о­б’єкт­ів.

На т­реть­ьо­му етт­апі, у 2011–2015 ро­ки, буде­ налагод­же­ний ве­сь ко­мпле­кс ор­ганіз­аційних за­хо­дів, приско­ре­ні ро­бо­т­и в сфе­рі ро­з­вит­ку кон­куре­нт­нозз­­

425

дат­но­ї про­дукції об­роб­но­ї про­мисло­во­ст­і. Ре­з­уль­та­то­м ре­аліз­ації Прог­ра­ ми ста­не­ з­міна ст­рук­тури е­ко­но­міки і дивер­сифіко­ваніст­ь е­кспор­т­у.

Загальна варт­іст­ь Прог­рами на 2005 — 2015 ро­ки складає 139795,13 млн. тен­нге­ ($1 = 150 тен­нге­), у т­о­му ч­ислі з­ рес­публікансько­го­ бюд­же­т­у — 77272,3 млн. тен­нге­ і з­ місце­во­го­ бюд­же­т­у — 2112 млн. тен­нге­ і плануєт­ь­ ся за­лу­чен­ня приват­но­го­ вітчч­из­няно­го­ т­а іно­зем­мно­го­ капіта­лу в сумі не­ ме­нш 60410,83 млн. тен­нге­.

Ак­тивне­ про­ве­ден­ня індуст­ріально­ інно­ваційно­ї по­літи­ки за­бе­з­пе­­ ч­ит­ь тем­мпи рос­т­у е­ко­но­міки не­ ме­нш ч­им на 8,8 9,2 % у рік. Це­ до­з­во­лит­ь з­більши­ти до­ 2015 ро­ку в по­рівнянні з­ 2000 ро­ко­м об­сяг ВВП приблиз­но­ в 3,5–3,8 ра­зи, до­вес­т­и се­ре­днь­оріч­ні тем­мпи рос­т­у в об­ро­бній про­мисло­­ во­ст­і до­ 8–8,4 %, з­більши­ти ріст­ про­дук­тивно­ст­і праці до­ 2015 ро­ку в по­рівнянні з­ 2000 ро­ко­м не­ ме­нш ч­им у 3 ра­зи і з­ни­зи­ти е­нер­го­ємніст­ь ВВП у 2 ра­зи.

Ре­з­уль­та­ти від ре­аліз­ації Ст­ра­те­гії до­ 2015 ро­ку в умо­вах інтен­нсивно­­ го­ ос­во­єння ро­до­вищ наф­ти і га­зу не­ приве­дут­ь до­ ко­рінно­ї з­міни ст­рук­ ту­ри е­ко­но­міки і про­мисло­во­го­ вироб­ницт­ва.

Реаліз­ація Стра­тегії пр­и­пускає:

•з­більши­ти до­ 2015 ро­ку пи­то­му вагу вироб­ницт­ва т­о­варів у ст­рук­ т­урі ВВП із­ 46,5 % до­ 50–52 %;

•підвищи­ти пи­то­му вагу пос­луг на­ко­во­ї і на­ко­во­ інно­ваційно­ї діяльно­ст­і в ст­рук­турі ВВП із­ 0,9 % у 2000 ро­ці до­ 1,5–1,7 % у 2015 ро­ці;

•спо­вільни­ти з­нижен­ня ч­аст­ки об­роб­но­ї про­мисло­во­ст­і в ст­рук­турі ВВП із­ 13,3 % у 2000 ро­ці до­ 12–12,6 % у 2015 ро­ці (для по­рівняння: да­ ний по­каз­ник безз­ про­ве­ден­ня індуст­ріально­ї по­літи­ки в 2015 ро­ці склав би 10,9 %).

Ра­зо­м з­ т­им, безз­ ре­аліз­ації Ст­ра­те­гії ч­аст­ка до­дано­ї вар­то­ст­і гірни­чо­­ до­бувних галу­зе­й у про­мисло­во­му вироб­ницт­ві в 2015 ро­ці мо­же­ до­сяг­ т­и 55–56 %, у т­о­му ч­ислі у видо­бут­ку наф­ти — 50–51 %, про­т­и 31,0 % і 25,6 % у 2000 ро­ці. З урахуванням ре­аліз­ації Ст­ра­те­гії гірни­чо­до­бувні вироб­ницт­ва складут­ь т­ільки 46–47 %. При цьо­му ч­аст­ка на­ко­міст­ких

івисо­ко­тех­хно­ло­гіч­них вироб­ницт­в з­рос­тее­ з­ 0,1 % від ВВП у 2000 ро­ці до­ 1–1,4 % у 2015 ро­ці. Якісні з­міни відбудуть­ся в ст­рук­турі до­дано­ї вар­то­ст­і об­роб­но­ї про­мисло­во­ст­і. Част­ка ме­та­лургії й об­роб­ки ме­т­алів упаде­ з­ 40,1 % від за­гально­го­ об­сягу до­дано­ї вар­то­ст­і об­роб­но­ї про­мисло­­ во­ст­і до­ 27–28 %, а ч­аст­ка пе­ре­роб­ки сільго­спро­дукт­ів з­рос­тее­ з­ 38,1 % до­

426

45–46 %. При цьо­му ч­аст­ка на­ко­міст­ко­ї і висо­ко­тех­хно­ло­гіч­но­ї про­дукції складе­ 9–11 % про­т­и 0,6 % у 2000 ро­ці.

Таким чи­но­м, успішна ре­аліз­ація Ст­ра­те­гії по­винна спри­я­и про­ве­­ ден­ню­ якісних з­мін у ст­рук­турі е­ко­но­міки країни, що­ приз­ве­дут­ь до­ її ст­ійко­го­ рос­т­у, з­асно­вано­му на е­фек­т­ивно­му вико­рис­танні лю­дсько­го­, з­роб­ле­но­го­ і природ­но­го­ капіта­лу, вихо­ду Ка­захс­тану на но­вий ріве­нь со­ціально­го­ ро­з­вит­ку т­а уст­рію­ суспільст­ва.

Основ­ним е­ле­мен­тоо­м ст­во­рю­вано­ї в Ка­захс­тані націо­нально­ї інно­­ ваційно­ї сис­те­ми, є тех­хно­парки. Го­лов­на за­да­ча, що­ ста­вить­ся пе­ре­д тех­хно­парками — з­а до­по­мо­гоюю­ надання в ко­рис­тування ініціат­о­рам інно­ваційних про­е­кт­ів вироб­ни­чих пло­щ і ко­лек­т­ивних біз­не­с пос­луг за­бе­з­пе­чи­т­и сприят­ливі умо­ви для ко­ме­рціаліз­ації на­ко­вих ро­з­ро­­ бо­к.

Урес­публіці фор­муєть­ся дво­рівне­ва сис­те­ма тех­хно­парків — націо­­ нальні тех­хно­парки і ре­гіо­нальні. Відмінноюю­ рисоюю­ націо­нальних тех­хно­­ парків є наявніст­ь галу­зе­во­ї спрямо­вано­ст­і в їхній діяльно­ст­і і ре­жиму Спе­ціально­ї е­ко­но­міч­но­ї з­о­ни з­ пільго­вим о­по­дат­ко­вуванням.

УКа­захс­тані в даний ч­ас діє більш 40 біз­не­сів інкуба­то­рів.

Прог­но­з­уєть­ся, що­ ст­во­рен­ня біз­не­сів інкуба­то­рів при тех­хно­парках приз­ве­де­ до­ пос­ту­по­во­го­ о­хоп­лен­ня всіх інно­ваційних ініціат­ив, про­по­­ но­ваних ка­захс­танськими ро­з­роб­лю­ва­чами, що­ складе­ що­річ­но­ по­над 300 про­е­кт­ів.

Го­лов­ноюю­ ме­тою­ю­ тех­хно­парків є виз­на­чен­ня, розк­крит­т­я, ро­з­ви­то­к інно­­ ваційно­го­ по­тее­нціалу країни і, о­соб­ливо­, її ре­гіо­нів, а та­ко­ж за­бе­з­пе­чен­ння по­т­ре­би е­ко­но­міки в інно­ваційних про­дук­тах.

Ст­во­рен­ня і по­дальший ро­з­ви­то­к тех­хно­парків у Ка­захс­тані пок­ликано­ виріши­ти ос­нов­не­ з­авдання у фор­муванні кон­куре­нт­но­з­дат­но­го­ пе­ре­­ роб­но­го­ сек­т­о­ра е­ко­но­міки — з­міцнен­ня з­в’яз­ку на­ки з­ вироб­ницт­во­м, упро­ваджен­ня су­часних тех­хно­ло­гій, підвищен­ня про­дук­тивно­ст­і праці в про­мисло­во­ст­і і, як наслідо­к, вироб­ницт­во­ висо­ко­тех­хно­ло­гіч­но­ї і кон­ку­ ре­нт­но­з­дат­но­ї про­дукції.

Вумо­вахне­о­бхідно­ст­іпе­ре­хо­дука­захс­тансько­їе­ко­но­мікивідсиро­вин­ но­їспрямо­вано­ст­ідо­се­рвісно­ тех­хно­ло­гіч­но­їдо­сит­ьак­туальнимпре­дс­тав­ ляєть­ся вико­рис­тання світ­о­во­го­ до­свіду інно­ваційно­го­ ро­з­вит­ку, що­ буде­ спри­я­и ст­во­рен­ню­ в рес­публіці висо­ко­тех­хно­ло­гіч­но­го­ і на­ко­міст­ко­го­ сек­т­о­ра про­мисло­во­го­ вироб­ницт­ва.

427

Впро­ваджен­ня і ро­бо­т­а тех­хно­ло­гіч­них парків у Ка­захс­тані з­дійсню­єт­ь­ ся по­ су­часній євро­пе­йській мо­де­лі, що­ має нас­тупні о­соб­ливо­ст­і:

•наявніст­ь будинку, приз­на­че­но­го­ для розз­міщен­ня в ньо­му де­сят­ків малих фірм (це­ сприяє фор­муванню­ ве­лико­го­ ч­исла но­вих малих і се­­ ре­дніхінно­ваційнихпідприємст­в,що­ко­рис­ту­ють­сявсімапе­ре­вагамисис­ т­е­ми ко­лек­т­ивних пос­луг);

•сис­те­ма о­бслуго­вування, що­ складаєть­ся з­і складно­го­ і прос­т­о­го­ се­рвісу, що­ набираєть­ся з­ фірм, що­ ут­во­рят­ь не­о­бхідний для сфор­мо­вано­­ го­ складу інно­ваційних підприємст­в сек­тоо­р о­бслуго­вування.

Так, на т­е­ри­то­рії Алма­тинсько­го­ ре­гіо­нально­го­ тех­хно­парку розз­мі­ щаєть­ся більш 10 малих фірм, що­ нада­ют­ь широ­кий спе­кт­р пос­луг для ре­аліз­ації інно­ваційних про­е­кт­ів, у т­о­му ч­ислі банківські, кон­сал­тинго­ві, ю­ридич­ні, кон­суль­таційні і т­.інш.

РОЗПОДІЛ ТЕХНОПАРКІВ ПО РІВНЯХ ВПЛИ­ВУ При впро­вадже­нні тех­хно­парків Ка­захс­тану, яких у рес­публіці нарахо­­

вуєть­ся близь­ко­ де­ся­ти, привласню­ють­ься ста­ту­си по­ рівнях їхньо­го­ впли­ ву на е­ле­мен­т­и й уч­асників на­ко­во­ до­слідно­ї сис­те­ми:

•націо­нальні на­ко­во­ тех­хно­ло­гіч­ні парки;

•ре­гіо­нальні тех­хно­ло­гіч­ні парки.

Се­ре­д націо­нальних на­ко­во­ тех­хно­ло­гіч­них парків мож­на виділи­ т­и нас­тупні тех­хно­ло­гіч­ні ут­во­рен­ня: Парк інфор­маційних тех­хно­ло­- гій, се­л. Ала­тау; Націо­нальний індуст­ріальний наф­то­хіміч­ний тех­хно­­ парк, м. Ати­рау; тех­хно­парк ядер­них тех­хно­ло­гій «То­камак», м. Кур­ча- ­тоо­в; тех­хно­парк ко­сміч­но­го­ мо­ніт­о­рингу, м. Алма­ти, м. Ас­тана і м. При­ о­зее­рськ.

Націо­нальні тех­хно­парки о­рієнт­о­вані на ст­во­рен­ня в Ка­захс­тані но­вих галу­зе­й, що­ по­винні спри­я­и за­бе­з­пе­чен­нню­ майбут­ньо­ї кон­куре­нт­но­з­дат­­ но­ст­і ка­захс­тансько­ї е­ко­но­міки.

Ре­гіо­нальні тех­хно­парки, се­ре­д яких Алма­тинський тех­хно­ло­гіч­ний парк, м. Алма­ти; Тех­но­парк «Алго­рит­м», м. Уральськ; тех­хно­парк «Біз­­ не­с Сіт­і», м. Караганда, ст­во­рю­ють­ься з­ ме­тою­ю­ виз­на­чен­ня, розк­крит­т­я і ро­з­вит­ку інно­ваційно­го­ по­тее­нціалу, інно­ваційно­ї з­дат­но­ст­і ре­гіо­ну, з­а­- бе­ ­з­пе­чен­ння по­т­ре­би е­ко­но­міки ре­гіо­ну в інно­ваційних про­дук­тах.

На ре­гіо­нально­му рівні сис­те­мо­ут­во­рю­ючи­ими складо­вими ч­ас­тинами тех­хно­парків є про­мисло­ві підприємст­ва ре­гіо­нів, на­ко­ві й акаде­міч­ні ор­ганіз­ації. Ре­гіо­нальні тех­хно­парки за­бе­з­пе­чу­ютт­ь по­е­т­апне­ підвищен­ня

428

тех­хно­ло­гіч­но­го­ рівня е­ко­но­міки і ст­во­рю­ютт­ь умо­ви для мало­го­ і се­ред­ньо­­ го­ на­ко­міст­ко­го­ і тех­хно­ло­гіч­но­го­ біз­не­су.

ОСОБЛИ­ВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ТЕХНОПАРКІВ Однієї з­ харак­тер­них рис ка­захс­танських тех­хно­ло­гіч­них парків є їхнє

ро­з­та­шування на т­е­ри­то­рії ве­ликих підприємст­в із­ за­лу­чен­ням до­ ро­бо­т­и про­відних вищих нав­чальних з­акладів і на­ко­во­ до­слідних інсти­т­ут­ів.

Так, 3 з­ 10 вітчч­из­няних тех­хно­парків ро­з­та­шо­вані на т­е­ри­то­рії вуз­ів, та­ких, як Каз­НУ ім. Аль Фарабі, НПУ ім. К. Сат­паєва і ВКГТУ ім. Д. Се­­ рикбаєва; інші 7 з­дійсню­ютт­ь своюю­ діяльніст­ь на т­е­ри­то­рії про­мисло­вих підприємст­в і на­ко­вих це­нт­рів.

Ве­лика ч­ас­тина тех­хно­парків Ка­захс­тану, як і усьо­го­ світ­у, з­нахо­дить­ся у ве­ликих міст­ах або­ про­мисло­вих це­нт­рах з­ наявністюю­ на­ко­вих ус­тано­в і кваліфіко­ваних фахівців. Близь­ко­ 60 % тех­хно­парків ро­з­та­шо­вуєть­ся в та­ких міст­ах, як Алма­ти, Ас­тана, Ати­рау і Караганда, інші функціо­ну­ ютт­ь у се­ре­дніх і малих міст­ах, та­ких, як Уст­ь Каме­но­го­рськ, Уральськ і Степ­пно­го­рськ.

СТРУКТУРА ВЛАСНОСТІ У тех­хно­парках Ка­захс­тану, як у більшо­ст­і країн Євро­пи, спос­тее­ріга­

єть­ся з­мішана ст­рук­тура власно­ст­і, тоб­то­о­ суспільний і приват­ний се­к­ т­о­ри спільно­ бе­рут­ь уч­аст­ь в ор­ганіз­ації на­ко­во­ тех­хно­ло­гіч­них парків. Наприклад, ст­рук­тура власно­ст­і в ряді країн Євро­пи виглядає в та­кий спо­сіб: 45 % — з­мішана власніст­ь, 38 % — суспільна, 17 % — приват­на.

Як ка­захс­танський приклад мож­на виділи­ти тех­хно­парк м. Караганда, з­аснов­никами яко­го­ є АТ «ЦИ­ТТ» і акімат­ об­ласт­і в о­со­бі Го­лов­но­го­ уп­ равління е­ко­но­міки і ро­з­вит­ку підприємницт­ва Карагандинсько­ї об­ласт­і.

Осно­вні уч­асники про­ек­т­у кон­це­пції ро­з­вит­ку тех­хно­парку в м. Ураль­ ськ АТ «ЦИ­ТТ», АТ «Ре­гіо­нальний до­слідницький це­нт­р «Градієнт­» (з­аснов­ник — акімат­ Західно­ Ка­захс­тансько­ї об­ласт­і), АТ НДІ «Гідро­- прилад», а та­ко­ж про­відні ву­зи Ка­захс­тану. Заснов­никами тех­хно­парку м. Алма­ти (спільний про­е­кт­ із­ Каз­НУ ім. Аль Фарабі) є АТ «ЦИ­ТТ», АТ «Націо­нальний інно­ваційний фо­нд» і ряд про­мисло­вих підприємст­в ре­гіо­ну.

НАЯВНІСТЬ І СТРУКТУРА ОСНОВНИ­Х ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНО­ ПАРКІВ КАЗАХСТАНУ — БІЗНЕСІВ ІНКУБАТОРІВ

Час­тина ка­захс­танських тех­хно­парків міст­ит­ь у со­бі т­ак з­вані біз­не­си інкуба­то­ри, тоб­то­о­ будино­к або­ кілька будинків, де­ про­тя­го­м об­ме­же­но­го­

429

ча­су (від 2 до­ 5 ро­ків) з­но­в ст­во­ре­ні малі підприємст­ва о­рен­ду­ют­ь при­ міщен­ня.

За це­й ч­ас фірма по­винна ре­алізу­ва­тися і вий­ти з­а ме­жі тех­хно­парку (у світ­і 88 % тех­хно­парків ма­ют­ь о­дин або­ кілька біз­не­сів інкуба­то­рів). За даними Націо­нально­ї асо­ціації біз­не­сів інкуба­то­рів США, співвідно­ше­н­ ня успішних ком­паній і ком­паній банкрут­ів у з­ви­чайних умо­вах складає 20:80, а в біз­не­сах інкуба­то­рах, навпаки, — 80:20.

Основ­ну ч­аст­ку клієнт­ів інкуба­то­рів у Рес­публіці Ка­захс­тан скла­ да­ют­ь ком­панії, що­ з­айма­ють­ся вироб­ницт­во­м (про­дук­ти хар­чування, по­шив о­дягу, вироб­ницт­во­ ме­блів, ре­мес­ло­ і вироб­ницт­во­ суве­нірів) і працю­ючч­і в сфе­рі пос­луг (у сфе­рі нав­чання, кон­салт­інга і будіве­льно­ ре­­ мо­нт­них ро­біт­ і т­ільки лише­ 2 % клієнт­ів біз­не­сів інкуба­то­рів з­айма­ют­ь­ ся тех­хно­ло­гіч­ним біз­не­со­м), тоо­ді як біз­не­с інкуба­то­р по­вине­н «з­ро­щува­ ти­ся» у висо­ко­тех­хно­ло­гіч­ні ком­панії із­ самих ранніх етт­апів — з­ мо­мен­т­у за­род­жен­ня іде­ї.

Уч­ислі пос­луг, про­по­но­ваних ка­захс­танськими тех­хно­парками, на сь­о­ го­днішній де­нь слід з­аз­на­чи­ти:

• надання в о­рен­ду вироб­ни­чих і адмініст­ра­тивних пло­щ;

• ор­ганіз­ацію­ про­ка­ту тех­хно­ло­гіч­но­го­ ус­тат­кування;

• надання за­гальних ко­мунальних і ко­мунікаційних пос­луг. Урядо­м Рес­публіки Ка­захс­тан пе­ред­ба­че­ний ряд привіле­їв ст­о­сов­но­

о­б’єкт­ів Інно­ваційно­ї інфраст­рук­тури.

Наприклад, у вільній е­ко­но­міч­ній зоо­ні ПІТ, п. Ала­тау, кор­по­ра­тивний по­да­то­к з­ниже­ний напо­ло­вину, від з­е­ме­льно­го­ і майно­во­го­ по­дат­ку уч­ас­ ники з­вільне­ні цілко­м, а о­біг по­ ре­аліз­ації пос­луг з­вільня­ють­ся від по­дат­ку на до­дат­ко­ву варт­іст­ь. Більш т­о­го­, вар­то­ з­гада­ти про­ з­вільнен­ня від мит­них пла­те­жів на вве­зее­ні т­о­вари і пільго­ве­ фінансування інсти­ту­та­ми ро­з­вит­ку.

Аналіз­ діяльно­ст­і тех­хно­ло­гіч­них парків Ка­захс­тану до­з­во­ляє виділи­ т­и нас­тупний ряд су­часних тен­нде­нцій їхньо­го­ ро­з­вит­ку:

• Збільшен­ня кілько­ст­і тех­хно­парків.

Україні з­а ос­т­аннє де­ся­тиліттт­я ст­во­ре­не­ і за­ре­єст­ро­вано­ більш 10 тее­х- ­но­парків.

Зок­ре­ма, ст­во­ре­ний ряд ре­гіо­нальних тех­хно­парків, та­ких, як т­о­вари­ ст­во­ з­ об­ме­же­ноюю­ відпо­відальністюю­ «Тех­но­парк «Алго­рит­м»» (м. Ура­ льськ); ТОВ «Карагандинський ре­гіо­нальний тех­хно­парк»; ТОВ «Алма­ т­инський тех­хно­ло­гіч­ний парк» і т­.інш.

430

Се­ре­д націо­нальних тех­хно­парків не­о­бхідно­ відз­на­чи­ти ПІТ (се­л. Ала­ т­ау); тех­хно­парк ядер­них тех­хно­ло­гій «То­камак» (м. Кур­ча­то­в); тех­хно­парк ко­сміч­но­го­ мо­ніт­о­рингу (м. Прио­зее­рськ) і т­. д.

Триває ро­бо­т­а над ст­во­рен­ням Націо­нально­го­ індуст­ріально­го­ наф­ тоо­хіміч­но­го­ тех­хно­парку (м. Ати­рау), ос­нов­ними напрямками діяльно­ст­і яко­го­ будут­ь випуск наф­то­хіміч­но­ї про­дукції і ро­з­ви­то­к висо­ко­тех­хно­­ ло­гіч­них вироб­ницт­в у наф­то­га­зо­во­му ко­мпле­ксі країни.

Унайближч­і п’ят­ь ро­ків тех­хно­парки мо­жут­ь ста­т­и найважливішим е­ле­мен­тоо­м націо­нально­ї інно­ваційно­ї сис­те­ми рес­публіки, т­о­му що­ са­ ме­ ці о­б’єкт­и інно­ваційно­ї інфраст­рук­тури є е­ле­мен­та­ми, що­ спри­я­ють упро­ваджен­ню­ су­часних тех­хно­ло­гій, підвищен­ню­ про­дук­тивно­ст­і праці і вироб­ницт­ву висо­ко­тех­хно­ло­гіч­но­ї про­дукції.

• Пре­валю­вання ре­гіо­нально­го­ ро­з­вит­ку в сис­те­мі тех­хно­парків країни. Сьо­го­дні, по­ряд з­ ро­з­вит­ко­м фундамен­т­ально­ї на­ки, є не­о­бхідним за­пуск ре­гіо­нально­го­ інно­ваційно­го­ ме­ханіз­му з­а до­по­мо­гоюю­ ст­во­рен­ня тех­хно­парків у ко­жній об­ласт­і Ка­захс­тану з­ о­бліко­м наявно­го­ на­ко­­ во­ тее­хніч­но­го­ по­тее­нціалу, міне­рально­ сиро­винних ре­сурсів, вироб­ни­чо­ї інфраст­рук­тури й об­ласних пріо­ри­тетт­ів ро­з­вит­ку, ядро­м яких мог­ли б

ста­т­и ре­гіо­нальні універ­си­те­т­и.

Уцьо­му з­в’яз­ку в країні спос­тее­рігаєть­ся з­більшен­ня кілько­ст­і ре­гіо­­ нальних тех­хно­парків, ст­во­ре­но­ кілька ре­гіо­нальних тех­хно­парків: тех­хно­­ парк «Алго­рит­м»; тех­хно­парк «Біз­не­с Сіт­і»; Алма­тинський ре­гіо­нальний тех­хно­парк і т­.д. Усі во­ни ст­во­рю­валися з­ ме­тою­ю­ сти­мулю­вання ре­гіо­наль­ но­го­ і місце­во­го­ ро­з­вит­ку, за­бе­з­пе­чен­ння по­т­ре­би е­ко­но­міки ре­гіо­ну в інно­ваційних про­дук­тах.

• Збільшен­ня кілько­ст­і тех­хно­парків у се­ре­дніх і малих міст­ах.

Ута­ких міст­ах, як Уральськ, Степ­пно­го­рськ, Кур­ча­то­в, Прио­зее­рськ і Байко­нур, їснує з­нач­ний по­тее­нціал для приско­ре­но­го­ ро­з­вит­ку, впро­­ ваджен­ня і ти­ражування в галу­зях народ­но­го­ гос­по­да­ст­ва інно­ваційних тех­хно­ло­гій, шляхо­м ст­во­рен­ня тех­хно­ло­гіч­них парків на баз­і наявних НДІ, вуз­ів і підприємст­в.

Уз­в’яз­ку з­ цим було­ прийня­те­ рішен­ня про­ ст­во­рен­ня ряду та­ких ре­­ гіо­нальних тех­хно­ло­гіч­них парків, як тех­хно­парк біотех­­хно­ло­гій «Прог­ре­с», тех­хно­парк ко­сміч­но­го­ мо­ніт­о­рингу, тех­хно­парк ядер­них тех­хно­ло­гій, ТОВ «Тех­но­парк «Алго­рит­м»» у з­аз­на­че­них міст­ах, як е­фек­т­ивно­го­ ме­ханіз­му впро­ваджен­ня на­ко­во­ тее­хніч­них ро­з­ро­бо­к в е­ко­но­міку Ка­захс­тану.

431

• Збільшен­ня ч­аст­ки спе­ціаліз­о­ваних тех­хно­парків.

Тех­но­парки в ве­лико­му сту­пе­ні прагнут­ь до­ спе­ціаліз­ації і ч­аст­ка т­ак з­ваних «універ­сальних» парків, тоб­то­о­ парків з­ наявністюю­ ком­паній різ­но­ї галу­зе­во­ї і тех­хно­ло­гіч­но­ї спрямо­вано­ст­і, з­нижуєть­ся.

Спе­ціаліз­о­вані тех­хно­парки націле­ні на виз­на­че­ну галуз­ь або­ кілька галу­зе­й. Наприклад, ос­нов­ноюю­ спе­ціаліз­ацією­ тех­хно­парку біотех­­хно­ло­гій «Прог­ре­с» є пе­ре­роб­ка зер­рна і вироб­ницт­во­ лікарських пре­парат­ів; тех­хно­парк ядер­них тех­хно­ло­гій «То­камак» (Рес­публіканське­ дер­жавне­ підприємст­во­ «Націо­нальний ядер­ний це­нт­р Рес­публіки Ка­захс­тан» спе­ціаліз­уєть­ся на прикладних до­сліджен­ня у сфе­рі ядер­них тех­хно­ло­гій, фізи­ки, хімії; ос­нов­на спе­ціаліз­ація ПІТ (се­л. Ала­тау) — вироб­ницт­во­ ус­ т­ат­кування для підгалу­зе­й інфор­маційних тех­хно­ло­гій і т­. д.

Орієнт­ація на ро­з­роб­ку і впро­ваджен­ня тех­хно­ло­гій у виз­на­че­них галу­ з­ях е­ко­но­міки дадут­ь по­зи­т­ивний е­фе­кт­ у за­бе­з­пе­чее­нні приско­ре­но­го­ розз­­ вит­ку галу­зе­й, що­ будут­ь спри­я­и за­бе­з­пе­чен­нню­ кон­куре­нт­но­з­дат­но­ст­і націо­нально­ї е­ко­но­міки.

• Збільшен­ня кілько­ст­і біз­не­сів інкуба­то­рів при тех­хно­парках.

Уся діяльніст­ь інкуба­то­рів спрямо­вана на ро­з­ви­то­к інтег­гро­вано­ї і по­ст­ійно­ї ст­рук­тури, що­ мог­ла б да­ти мало­му підприємницт­ву не­о­бхідну о­пе­ра­тивну підт­римку для ро­з­вит­ку біз­не­сів про­е­кт­ів.

Сьо­го­дні в Ка­захс­тані за­ре­єст­ро­вано­ більш 100 т­ис. підприємст­в мало­­ го­ біз­не­су (ю­ридич­ні о­со­би), т­о­му ст­во­рен­ня біз­не­сів інкуба­то­рів буде­ о­с­ нов­ним мо­мен­тоо­м у ста­нов­ле­нні о­б’єкт­ів мало­го­ біз­не­су пов­ноп­равними е­ле­мен­та­ми е­ко­но­міч­но­го­ се­ре­до­вища тех­хно­парку і ре­гіо­ну.

У ціло­му, тен­нде­нції ро­з­вит­ку тех­хно­парків Ка­захс­тану анало­гіч­ні тее­н­ де­нціям ро­з­вит­ку сис­те­ми світ­о­во­ї інно­ваційно­ї інфраст­рук­тури, що­ свідч­ит­ь про­ правильніст­ь вибо­ру шляхів ро­з­вит­ку інно­ваційно­ї по­літ­и­ ки дер­жави.

Таким чи­но­м, мож­на відз­на­чи­ти, що­ впро­ваджен­ня в Ка­захс­тану та­ких інно­ваційних ст­рук­тур, як тех­хно­ло­гіч­ні парки, відбуваєть­ся до­­ сит­ь ак­тивно­. Діючч­а сис­те­ма тех­хно­парків з­аймаєть­ся як фор­муванням ринку інно­вацій, т­ак і за­хис­то­м ав­то­рських прав, ст­во­рен­ням умо­в для ре­аліз­ації інвес­т­иційних про­е­кт­ів.

По­дальша успішна діяльніст­ь тех­хно­парків до­з­во­лит­ь Ка­захс­тану більш е­фек­т­ивно­ вико­рис­то­вува­ти наявний на­ко­во­ тее­хніч­ний по­тее­н­ ціал, фінансо­ві і т­рудо­ві ре­сурси. Одно­ч­асно­ це­ буде­ спри­я­и вирішен­ню­

432

со­ціально­ е­ко­но­міч­них проб­ле­м, зок­кре­ма в сфе­рі з­айня­то­ст­і і бо­роть­ьби з­ бідністюю­, а та­ко­ж до­сягнен­ню­ ст­ійких тее­мпів е­ко­но­міч­но­го­ рос­т­у дер­жа­ ви в ціло­му.

Проблемні пи­тан­ня.

Слід з­аз­на­чи­ти, що­ в Ка­захс­тані відсут­ня цілісна дер­жавна інно­­ ваційна по­літи­ка, а наявні лише­ ок­ре­мі її фрагмен­т­и.

Крім т­о­го­, у рес­публіці ро­з­ви­то­к інно­ваційно­ї діяльно­ст­і ст­римуєть­ся ч­е­резз­ відсут­ніст­ь єдино­го­ ор­гану дер­жавно­го­ управління в цій сфе­рі.

В даний ч­ас пи­таннями ре­гулю­вання інно­ваційно­ї діяльно­ст­і в Ка­захс­ т­ані з­айма­ють­ся в ос­нов­но­му т­ри ор­гани дер­жавно­го­ управління.

На Міністер­рст­во­ е­ко­но­міки і тоо­ргівлі пок­ладе­ні функції по­ ко­ор­ди­ нації інно­ваційно­ї діяльно­ст­і в рес­публіці і ро­з­вит­ку на­ко­міст­ко­го­ мало­­ го­ і се­ре­дньо­го­ біз­не­су в сфе­рі е­ко­но­міки.

Одним з­ ос­нов­них з­авдань Міністер­рст­ва о­світ­и і на­ки є ак­тивіз­ація інно­ваційно­ї діяльно­ст­і в о­світ­ніх ус­тано­вах, а та­ко­ж на­ко­во­ тех­хно­­ ло­гіч­ний супро­від інно­ваційно­ї діяльно­ст­і.

Уфункції Міністер­рст­ва е­нер­ге­ти­ки і міне­ральні ре­сурси вхо­дит­ь надання підт­римки інно­ваційно­му підприємницт­ву, ро­з­вит­ку мало­го­ і се­ре­дньо­го­ біз­не­су в про­мисло­во­ст­і.

УКа­захс­тані на­ко­во­ тее­хніч­на сфе­ра до­т­е­пе­р не­ ста­ла ба­зо­вим е­ле­­ мен­тоо­м со­ціально­ е­ко­но­міч­но­го­ ро­з­вит­ку суспільст­ва.

Упо­рівнянні з­ е­ко­но­міч­но­ ро­з­вину­тими країнами умо­ви для ро­з­вит­­ ку інно­ваційно­ї діяльно­ст­і в Ка­захс­тані ма­ют­ь принципо­ві відмінно­ст­і. Зок­ре­ма, у рес­публіці інно­ваційна діяльніст­ь в ос­нов­но­му з­дійсню­єть­ся на ос­но­ві за­лу­чен­ня прямих іно­зем­мних інвес­т­ицій.

По­ряд із­ прямими інвес­т­иціями в країну прихо­дят­ь но­ві тех­хно­ло­гії, но­вий ме­не­джме­нт­. Для більшо­ст­і підприємст­в придбання іно­зем­мних тех­хно­ло­гій і ліце­нз­ій є ве­ликим сти­муло­м, т­о­му що­ це­ до­з­во­ляє їм вий­ти на світ­о­вий рино­к.

Ра­зо­м з­ т­им, не­ко­нт­ро­льо­ваний потт­ік іно­зем­мних тех­хно­ло­гій мо­же­ приз­вес­т­и до­ придушен­ня ро­з­вит­ку націо­нально­го­ на­ко­во­ вироб­ни­чо­го­ ко­мплек­су, що­ ст­во­рю­є ре­альну не­бе­з­пе­ку виникнен­ня тех­хно­ло­гіч­но­ї з­а­ леж­но­ст­і вітчч­из­няно­ї про­мисло­во­ст­і від за­кор­дон­них ро­з­ро­бо­к.

УКа­захс­тані в умо­вах об­ме­же­них мож­ливос­тее­й дер­жавно­го­ бюд­же­т­у (що­річ­ні вит­ра­ти на на­ку з­ рес­публікансько­го­ бюд­же­т­у не­ пе­ре­вищу­ют­ь 0,2 % від ВВП) із­ за­со­бів, виділю­ваних на фундамен­т­альні і прикладні

433

на­ко­ві до­сліджен­ня, прак­тич­но­ не­мож­ливо­ виділи­ти ч­аст­ку бе­з­по­се­­ ре­дньо­ на до­ве­ден­ня ре­з­уль­тат­ів на­ко­вих до­слідже­нь (ро­з­ро­бо­к) до­ се­рійно­го­ вироб­ницт­ва.

У рес­публіці не­ налагод­же­на сис­те­ма підго­тов­вки кадрів для інно­вацій­ но­ї сфе­ри.

Основ­ними при­чинами цьо­го­ є — з­нач­не­ ос­лаблен­ня з­в’яз­ку сис­те­ми вищо­ї о­світ­и з­ прикладноюю­ на­коюю­ і вироб­ницт­во­м, відсут­ніст­ь вітчч­из­ня­ них нав­чальних прог­рам, підруч­ників і нав­чальних по­сібників з­ інно­ва­ти­ ки, що­ відпо­віда­ют­ь дер­жавним ст­андар­там о­світ­и.

РеспублІка Мол­до­ва

Право­ва ба­за з­дійснен­ня в Рес­публіці Мол­до­ва інно­ваційно­ї діяль­ но­ст­і рег­ламен­т­уєть­ся Ко­нс­ти­туцією­, Ко­дек­со­м про­ на­ку т­а інно­вації Рес­публіки Мол­до­ва, Зако­нами РМ «Про­ дер­жавну по­літи­ку у сфе­рі інно­­ вацій т­а тех­хно­ло­гій» від 10.07.03 № 289 т­а «Про­ на­ко­во­ тех­хно­ло­гіч­ні пар­ ки т­а інно­ваційні інкуба­то­ри» від 21.06.07 № 138–XVI. Ме­тою­ю­ з­аз­на­че­но­ї нор­ма­тивно­ї ба­зи є сти­мулю­вання діяльно­ст­і у сфе­рі інно­вацій т­а т­ранс­ фе­ру тех­хно­ло­гій, спрямо­вано­ї на впро­ваджен­ня ре­з­уль­тат­ів на­ко­вих до­слідже­нь т­а інно­вацій у ст­во­рен­ня но­во­ї про­дукції, пос­луг т­а про­це­сів.

Ст­рук­тура т­а складо­ві ч­ас­тини дер­жавно­ї інфраст­рук­тури з­ підт­рим­ ки інно­ваційно­ї діяльно­ст­і.

Дер­жавна по­літи­ка в об­ласт­і інно­вацій і т­рансфе­ру тех­хно­ло­гій є пріо­ри­те­т­ноюю­ складо­воюю­ ч­ас­тиноюю­ со­ціально­ е­ко­но­міч­но­ї по­літи­ки Рес­публіки Мол­до­ва. Ро­з­роб­ляєть­ся Урядо­м відпо­відно­ до­ е­ко­но­міч­но­ї, фінансо­во­ї і на­ко­во­ тее­хніч­но­ї по­літи­ки у всіх галу­зях і ре­аліз­уєть­ся о­р­ ганами це­нт­рально­го­ т­а місце­во­го­ публіч­но­го­ управління.

Дер­жава з­дійсню­є сти­мулю­вання, ма­те­ріально­ тее­хніч­ну і фінансо­ву підт­римку діяльно­ст­і в об­ласт­і інно­вацій і т­рансфе­ру тех­хно­ло­гій, ст­во­­ рю­є сприят­ливі умо­ви для абсо­рбції інно­вацій.

До­ дер­жавно­ї інфраст­рук­тури з­ підт­римки інно­ваційно­ї діяльно­ст­і Мол­до­ви вхо­дит­ь сукупніст­ь ор­ганіз­ацій, які спри­я­ють з­дійснен­ню­ діяль­ но­ст­і в об­ласт­і інно­вацій і т­рансфе­ру тех­хно­ло­гій: фінансо­ві ус­тано­ви, фон­ди т­а аген­т­ст­ва з­ підт­римки діяльно­ст­і в цій сфе­рі, біз­не­с інкуба­то­ри, інно­ваційніпарки(на­ко­ві,на­ко­во­ тее­хніч­ніітех­хно­ло­гіч­ні),це­нт­рипе­ре­­ до­вих тех­хно­ло­гій т­а інші спе­ціаліз­о­вані ор­ганіз­ації.

434