Інноваційна політика зарубіжних країн
.pdf•забезпеченння гармонізації законодаства РФ у сфері патентно лі цензійноїдіяльності,використанняінтелектуальноївласності,законодав чее регулювання передачі теххнологій подвійного призначення у цивіль ний сектоор економіки;
•розвиток програм підготоввки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері інноваційного менеджменту;
•добудова елементів інноваційної інфраструктури;
•широке впровадження механізмів приватно державного партнер ства; стимулювання зв’язків і спільної діяльності державних структур, бізнесу і накового співтовариства з вибору пріоритеттів теххнологічного розвитку, формування нових і збереження існуючих ринків накоємних товарів і послуг, розвитку російської інноваційної системи.
Проголошеноюю метоюю державної політики РФ у сфері розвитку на уки і теххнологій є перехід до інноваційного шляху розвитку на основі пріоритеттів, затверджених Президентоом РФ у 2006 році — «Пріоритеттні напрями розвитку наки,теххнологій ітеехніки Російської Федерації», а та кож «Переліку критичних теххнологій Російської Федерації».
У 2007 році Міністеррством освіти і наки РФ було розроблено проект довгострокового прогнозу наково теххнологічного розвитку РФ на пері од до 2025 року і зроблено спробу розстаавити національні пріоритети наково теххнологічного розвитку.
У рамках реформування академічного сектору внесені зміни у Фе- деральний закон від 23 серпня 1996 року № 127–ФЗ «Про наку і дер жавну наково теехнічну політику», згідно з яким Російська академія наук (РАН) і галузеві академії наук є державними академіями наук — некомерційними організаціями, статути яких затверджуються Урядом РФ.
На сьогодні вже затверджено новий статут РАН, який дозволяє їй самостійно визначати основні напрями фундаментальних досліджень з теххнічних, гуманітарних, суспільних наук, а також розпоряджатися правами на об’єкти інтелектуальної власності, та інші результати нако во теехнічної діяльності. Наразі, підготоввлено до затвердження статути інших державних академій. Як оччікується, ухвалення цих документів дозволить підвищити ефективність діяльності державних академій наук за рахунок більшої самостійності і підвищення відповідальності за ре зультати діяльності.
445
Передбачається, що фінансування академій у майбутньому здійснюва тиметьься в основному відповідно до Програми фундаментальних нако вих досліджень державних академій наук на 2008–2012 роки. Запланова ний п’ятирічний обсяг фінансування програми складає понад 250 млрд. рублів (близько $10,5 млрд.).
Довідково: слід зазначити, що в РФ останніми роками спостеерігається позитивна динаміка фінансування наки з федерального бюджету. Асиг нування на накові дослідження і розробки цивільного призначення за рахунок коштів федерального бюджету у 2006 році склали 76,1 млрд. рублів (близько $3,2 млрд.), у 2007 році — 99.7 млрд. рублів (близько $4,2 млрд.). До 2010 року цей показник має сягнути 173,7 млрд. рублів (близько $5,7 млрд.).
Разом з цим, державний сектоор наки є практично єдиним виконав цем військово орієнтованих фундаментальних і прикладних досліджень, які проводяться в РФ, що, у своюю черргу, визначає його переважаючу частку у загальній кількості досліджень і обсягах фінансування НДДКР. Особливістюю таких досліджень, на думку правлячої еліти РФ, є немож ливість їх імпортозаміщення.
Таким чином, оборонно промисловий комплекс (ОПК) розгглядаєть ся як стратегічно важлива галузь економіки і система, яка покликана накопичувати і розвивати потеенціал високих теххнологій в інтересах держави.
У зв’язку з цим російськими експертами підкреслюється необхідність впровадження спеціальних державних заходів з активного включенння ОПК в інноваційний процес, які, зоккрема, включаютть гармонізацію ор ганізаційних підходів і правового забезпеченння інноваційного процесу в оборонних і цивільних галузях наки і теехніки, створення загально державної інфраструктури інноваційної діяльності, з урахуванням спе цифіки, пов’язаної з особливим режимом функціонування оборонних підприємств і відповідних наково дослідних установ.
Принциповим пріоритетоом розвитку сучасної російської наки є нанотеххнології. Згідно з президентськоюю ініціативоюю «Стратегія розвит ку наноіндустрії» в РФ було прийнято федеральну цільову програму (ФЦП) «Розвиток інфраструктури наноіндустрії в Російській Феде рації на 2008–2010 роки». Федеральним законом від 19 липня 2007 ро ку № 139–ФЗ створено Російську корпорацію нанотеххнологій.
446
У тоой же час проект ФЦП розвитку в РФ робіт у сфері нанотеххно логій і наноматеріалів до 2015 року передбачає організацію регіональних центрів наноіндустрії, які сьогодні створюютьься в Калузькій і Липецькій областях.
До основних проблем сучасної російської наки слід віднести:
1.Різкескороченнняостаннімирокамичисельностіперсоналу,зайнято го дослідженнями і розробками (за період 1990–2005 рр. вона знизилася більш ніж удвічі).
2.Недостатність або повна відсутність капітальних вкладень у при ладову і інструментальну базу, що призвело до старіння, а за окремими напрямками — до практичної відсутності накового і спеціального ус таткування, приладів і пристроїв, які відповідають сучасним світовим вимогам.
3.Зростаюча нерівномірність у розподілі фінансування наки між регіонами країни, яка, зоккрема, надає Московському регіону значну пе ревагу над іншими адміністративно територіальними одиницями країни
івідсутність, у зв’язку з цим, ефективних кроків з боку МОН РФ щодо розвитку регіональних центрів перспективних досліджень.
4.Низький інтерес російського приватного бізнесу до інвестицій у сферу наки та інновацій, основним джерелом фінансування якої за лишається федеральний бюджетт. За даними Міністеррства економічного розвитку РФ, частка коштів підприємницького сектору у фінансуванні наки складає сьогодні в РФ менше 30 %, тооді як аналогічний показник у США — 63,7 %, Німеччині — 66,8 %, Японії — майже 75 %.
РеспублІка Узбекистан
Указом Президента Республіки Узбекистан від 15.07.2009 р. № 916 затверджено комплекс заходів щодо інноваційного розвитку економіки. Зокрема, на органи управління та підприємства покладено завдання ство рення фондів модернізації та нових теххнологій, а також підроззділів або проектно конструкторських бюро, відповідальних за інноваційний розз виток галузі і підприємства. Визначено джерела їх фінансування — час тина амортизаційних відрахувань та прибутку господарююччих суб’єк- тів, а також цільові надходження від замовників. Використання коштів цих фондів — фінансування накових академічних досліджень, розробка
447
інноваційних проектів, дослідно конструкторські роботи і, відповідно, впровадження їх у виробництво.
Для навчальних і наково дослідних установ і організацій, а також проектно конструкторських організацій на період до 2013 р. передбачені податкові пільги, якими передбачено звільнення від сплати податку на прибуток, єдиного податкового платежу, податку на додану вартість і обов’язкові платежі в державні цільові фонди (крім єдиного соціального платежу).
Для фінансування інноваційних розробок з реалізації фундаменталь них і прикладних програм Комітетоом з координації розвитку наки та теххнологій Кабінету Міністрів тееж створено цільовий інноваційний фонд. При формуванні інноваційних програм обов’язковоюю умовоюю є пайове фінансування, що припускає норму для виробничих галузей у межах 50 50.
З метоюю впровадження ідей та інноваційних теххнологій у виробни цтво у складі Міністеррства економіки Узбекистану створено Агенцію з ттрансферу теххнологій.
Указом Президента передбачено також проведення щорічної Рес публіканської ярмарки інноваційних ідей, теххнологій та проектів. Слід зауважити, що під час проведення Першої ярмарки, що відбулася в трав ні 2008 р., було підписано 559 договорів та контрактів на суму 15 млн.дол. США, а наково дослідні інститути та вузи отримали від замовників по над 603 тис. дол. США.
Традиційно організаторами ярмарки виступають Міністеррство еко номіки, Міністеррство зоовнішніх економічних зв`язків, інвестицій і тооргівлі, Академія наук, Комітетт по координації розвитку наки та теех нологій.
Друга Республіканська ярмарка інноваційних ідей, теххнологій та про ектів розпочала своюю роботу 28.04.2009 р.
Вражає кількість її учасників, серед яких: провідні академічні інсти тути, накоємні виробництва, спільні та приватні підприємства, окремі підприємці та винахідники — всього 102.
Аналізуючи виставкові зразки проектів, теххнологій та ідей, можна зробити висновок, що левова частка їх розвивається самотужки, при ць ому більшість з них реалізовані або знаходяться в стадії розробки в ака демічних та наково дослідних інститутах України.
448
Відповідно, обмін інформацією та проектами в інноваційному сектоорі між нашими державами стає все більш актуальним. І це слід мати на увазі при проведенні Першої Національної виставки України в Республіці Уз бекистан.
Каталог Другої Республіканської ярмарки інновацій, ідей, теххнологій та проектів буде надіслано в електронному виразі після її завершення.
Довідково: Основний зміст антикризової програми Узбекистану — посткризовий розвиток, модернізація економіки, «впровадження сучас них інноваційних теххнологій, покликаних дати поштоовх для виходу Узбе кистану на нові рубежі, що забезпечать конкурентоспроможність країни на світовому ринку».
На початку березня ц. р. Президентоом РУз схвалена Програма за ходів з реалізації найважливіших пріоритетних проектів, модернізації, теехнічному і теххнологічному переозброєнню, яка включає більше 300 інвестиційних проектів у паливно енергетичній, хімічній і нафтогазопе реробній, металургійній галузях, легкій і теекстильній промисловості, про мисловості будівельних матеріалів, машинобудуванні й інших галузях. Загальний обсяг інвестицій впродовж 2009–2014 років, передбачений програмоюю, перевищує 42,5 млрд. доларів США.
Обсяг інвестицій тільки у рамках інвестиційних проектів, що ре алізовуються і вже підготоввлених до реалізації, складає майже 23 млрд. доларів США. Про масштабність і амбітність поставленої мети можна судити по тому, що ця сума майже рівна річному ВВП країни.
Складовоюю частиноюю антикризової програми є модернізація електро енергетики, скороченння енергоємності і впровадження системи енергозз береження.
Крім реалізації антикризової програми і продовження структурних реформ як пріоритети на 2009 рік визначені:
• Кардинальне поліпшення якості життя і стану села. Мова йде в першу черргу про реалізацію державної програми «Рік розвитку і впорядкування села». При чому ставиться завдання: «за рахунок збіль шення виробництва сільськогосподарської продукції створити могут ню сировинну базу і широке поле діяльності для формування на селі нових, сучасних переробних підприємств, оснащених компактними теех нологіями. Такі виробництва повинні бути створені у кожній області, районі і селі». Розвиток нових переробляючих виробництв на селі — це
449
не тільки зростання доданої вартості ВВП, додаткова продуктивна зай нятість, але й питання нарощування виробництва продовольства, продо вольчої безпеки країни.
•Подальша підтримка малого бізнесу. Уряд збільшує у два рази ресурсну базу Фонду пільгового кредитування для підтримки новост ворюваних малих і приватних підприємств. З метоюю надання адресної підтримки малому і мікробізнесу Мікрокредитбанку виділяються додат ково 72 млрд. сумів (UZS). Для фінансування інвестиційних проектів з придбанням за кордоном сучасних теххнологій і устаткування перед бачено відкриття кредитних ліній Фонду реконструкції і розвитку для комерційних банків. Протее, основний акцент буде зроблений на знижен ня транзакційних витрат (реєстрація, перевірки, доззвільні документи). Кабінету Міністрів доручено підготувати відповідну ухвалу у місячний теермін.
•Розвиток інфраструктури. Тільки у забезпеченння села енергетич ними ресурсами до 2013 року буде вкладено майже 180 млн. дол. США.
•Розвиток банківського сектору. Ефективна мобілізація заоща джень і їх трансформація у інвестиції — основний пріоритетт банківської системи. Поставлено завдання кардинально перепланувати роботу банків з покладанням на них завдань із розширення інвестиційної діяльності.
Робити прогнози з приводу того, як розвиватиметьься криза, складно. Наскільки надалі криза відбиватиметьься на економіках країн, що відчу ли вплив кризи, залежатиме від своєчасності і продуманості заходів, що робляться урядами цих країн, реакцією на кризу і на заходи урядів з боку приватного сектора.
Існує небезпека «статичного підходу» до оцінки кризи. Узбецькі ви робники будуть отримувати доступ до субсидій на обороттні кошти або на кредитування експорту, але при цьому не враховуватиметьься, що ціни на відповідних ринках продовжують падати, уряди інших країн також вжи вають заходи із стимулювання своїх власних виробників і експортеерів, вводять заходи із захисту внутрішніх ринків від конкуренції.
Аналіз законодавчих актів Республіки Таджикистан свідчить, що в країні на даний час відсутня інноваційна політика як така. Реалізуютьься інфраструктурні проекти в системі комунікацій, модернізується енерге тична галузь. За допомогоюю світових донорів реалізуютьься інвестиційні проекти з пошуку та розробки родовищ корисних копалин.
450
І лише в положенні про Вільні економічні Зони «Сугд» та «Пяндж» передбачається залучення інвестиційних можливостеей по реалізації інно ваційних проектів.
Інноваційна політика крраїн Північної Америки
Канада
Канада в цілому, на відміну від інших країн, не робить жодних спроб щодо успішної комерціалізації наки, а використовує її лише в якості дже рела для здійснення діяльності інноваційними компаніями, які прагнуть до ринкової глобалізації. Канадські компанії рідко є лідерами новітніх теххнологій, і часто користуються інноваціями світових лідерів тієї чи іншої галузі. Історично склалося так, що Канада переважно вміло адап тує запозичеені інновації.
За оцінками переважної більшості місцевих фахівців, незважаючи на десятилітття розробок та значної кількості інноваційних програм, Ка нада залишається однією з останніх серед світових лідерів з розвитку та підтримки інновацій. Хочее це не означає, що канадські винаходи є найгіршими, а лише тее, що Канада у загальній економічній активності не опирається на інновації, як це роблять інші країни.
Канада дуже повільно приймає та впроваджує сучасні теххнології, що має певний негативний вплив, оскільки інноваційні продукти мають над тоо короткий житттєвий цикл.
Центральним елементоом державної стратегії інноваційного розвитку канадськоїекономікиєІнноваційнаСтратегіяУрядуКанади(далі—Стра теегія), прийнята у лютому 2002 року, яка передбачає десятирічну програ му заходів, спрямованих на досягнення прискореного розвитку інновацій в країні, та відповідне державне фінансування витрат на їх здійснення за рахунок коштів Федерального Бюджету Канади 2002–2012 років. При цьому Стратегія забезпечує механізм участі інших зацікавлених стоорін у плануванні та фінансуванні її реалізації, насамперед — урядів провінцій та територій країни, муніципалітеттів тощо.
Державна підтримка інноваційного розвитку Канади відповідно до Стратегії проводиться в рамках галузевих або територіальних програм
451
у формі доступу підприємств та організацій, що здійснюютть розробку та ких теххнологій, до фінансових ресурсів (у вигляді кредитів або грантів), а також до консультативної допомоги з адміністративних, організаційних та фінансових питань їх діяльності.
Регіональним напрямом інноваційного розвитку на федеральному рівні опікується ряд спеціалізованих агенцій, діяльність яких полягає у стимулюванні регіонального розвитку, у т. ч. черезз стимулювання розз робки та впровадження інноваційних рішень підприємствами та органі заціями відповідного регіону.
Інноваційні рішення можуть розроблятись трьома типами органі зацій:
•власними спеціалізованими структурними підроззділами підпри ємств та організацій, які в подальшому будуть їх застосовувати на прак тиці;
•наково дослідними центрами (насамперед при освітніх закла дах), які проводять накові дослідження та розробки за рахунок замов ників;
•спеціалізованими компаніями, які розробляють інновації для по дальшої реалізації їх на ринку.
Основними установами, задіяними у підтримці та розвитку інно ваційної діяльності Канади є:
1. Міністеррство сільського господаства та агропромислового комп лексу Канади
2. Міністеррство закордонних справ та міжнародної тооргівлі Канади 3. Міністеррство трудових ресурсів і соціального розвитку Канади 4. Міністеррство промисловості Канади 5. Міністеррство розвитку інфраструктури Канади
6. Міністеррство природних ресурсів Канади 7. Міністеррство державних послуг 8. Міністеррство транспорту Канади
9. Канадський банк розвитку бізнесу (BDC) 10. Канадська комерційна корпорація (СТС) 11. Канадський інноваційний центр
12. Канадська інфраструктурна програма провінції Нова Скошія 13. Агенція розвитку експорту Канади (EDC)
14. Канадська організація розвитку мереж (CANARIE)
452
15.Міжпровінційна програма підготоввки фахівців
16.Канадське аерокосмічне партнерство (CAP)
17.Канадська рада автомобільного партнерства (CAPC), до складу якої входять робоччі групи з фіскальної та інвестиційної політики; з розз витку трудових ресурсів; з інновацій; з розробки нормативних актів; з розвитку торрговельної інфраструктури.
Загальна координація підтримки інноваційної діяльності на феде ральному рівні здійснюється Канадським інноваційним центром, однак відповідна діяльність у тій чи іншій формі здійснюється практично всіма органами федерального та провінційного управління країни.
До інноваційних ініціатив федерального Уряду Канада відносяться:
1.Сільськогосподарська політика. Федеральні, провінційні та тери тооріальні міністри сільського господаства розробили спільну комплекс ну сільськогосподарську політику, яка складається з п’яти елементів:
• Бізнес управління ризиками.
• Продовольча безпека та якість харчових продуктів.
• Нака та інновації.
• Охорона навколишнього середовища і,
• Відновлювальні теххнології.
Всі провінції і території вже приєдналися до Рамкової угоди, підписа ної з Урядом Канади.
2.Канадське аерокосмічне партнерство (далі — КАП), створене у 2005 році, як організація, діяльність якої полягає у підвищенні глобальної конкурентоспроможності канадської аерокосмічної промисловості. До складу КАП входять керівники промислових підприємств, міністри феде ральних та провінційних урядів, представники накових кіл.
Спільно члени КАП розробили довгострокову стратегію розвитку авіаційно космічної промисловості щодо зміцнення цього сектора еко номіки та його глобальної конкурентоспроможності.
3.Канадська Рада Автомобільного Партнерства створена у вересні 2002 року з метоюю вирішення проблем, що постали перед канадськоюю ав томобільноюю промисловістюю.
4.Розроблено сайт Канадський передовий досвід, на якому роззміщено інформацію про успішний досвід і передову практику галузей, компаній та регіонів Канади, також містить посилання на канадських виробників
ісервісні компанії.
453
5.Для власників та керівників малих і середніх підприємств розроб лено сайт Успішна організація бізнесу, на якому роззміщено практичну інформацію щодо ведення бізнесу.
6.Зметоююоб’єднаннякомпаній(розздрібнихторрговців,виробників,пе реробних підприємств, експортеерів тощо) сільськогосподарської галузі та досягненні ними глобального успіху, на постійній основі проводиться Організація круглих стоолів.
На сьогодні в Канаді діютть такі урядові програми або програм, які ма ютть урядову підтримку та реалізовуються федеральним та провінційни ми урядами, муніципалітетами, окремими компаніями та фондами:
|
Юрисдикція/підтримка |
|
|
||||
Назва |
|
організацій |
|
|
Установи, організації, програми, |
||
уррядової |
Індив. |
Федер. |
Пров. |
Муніц. |
Інші |
|
задіяні у реалізації ініціативи |
ініціативи |
|
||||||
|
|
||||||
|
|
|
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– Програма підтримки промислових |
|
|
|
|
|
|
|
досліджень; |
|
|
|
|
|
|
|
– Канадський інноваційний центр; |
|
|
|
|
|
|
|
– Експертна група з комерціалізації; |
|
Інтееграція |
|
|
|
|
|
– Канадська теекстильна програма |
|
інновацій |
X |
X |
X |
|
X |
(CANtex); |
|
у бізнес-стратеегії |
|
|
|
|
|
– |
Програма роззвитку бізнесу; |
|
|
|
|
|
|
– Науково-дослідна рада з природних |
|
|
|
|
|
|
|
ресурсів та теехніки; |
|
|
|
|
|
|
|
– Атлантичний інноваційний фонд; |
|
|
|
|
|
|
|
– Проведення круглих стоолів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Застоосування |
|
|
|
|
|
– Програма підтримки промислових |
|
|
|
|
|
|
досліджень; |
||
раціональної |
X |
X |
X |
|
X |
– Атлантичний інноваційний фонд; |
|
ділової практики |
|
|
|
|
|
– |
Програма роззвитку бізнесу; |
|
|
|
|
|
|
– Високоеефективне виробництво. |
|
Гнучкість |
|
|
|
|
|
– Програма підтримки промислових |
|
|
|
|
|
|
досліджень; |
||
виробників |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
– Атлантичний інноваційний фонд; |
||
і адаптація |
X |
X |
X |
|
|
||
|
|
– Програма роззвитку бізнесу; |
|||||
їх до поттреб |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
– Науково-дослідний центр зв’язку; |
||
споживача |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
– Проведення круглих стоолів. |
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– Програма підтримки промислових |
|
|
|
|
|
|
|
досліджень; |
|
|
|
|
|
|
|
– Канадський інноваційний центр; |
|
Запровадження |
|
|
|
|
|
– Канадський інноваційний фонд; |
|
|
|
|
|
|
– Обмін теехнологіями у галузі охорони |
||
інновацій |
|
|
|
|
|
||
X |
X |
X |
|
|
здоров’я; |
||
в приватному |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
– Експертна група з комерціалізації; |
||
сектоорі |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
– Науково-дослідна рада з природних |
||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
ресурсів та теехніки; |
|
|
|
|
|
|
|
– Атлантичний інноваційний фонд; |
|
|
|
|
|
|
|
– |
Програма роззвитку бізнесу. |
454