2.3. Інтертекстуальні зв’язки роману «Імперія янголів» у контексті масової літератури

У романі Б. Вербера «Імперія янголів» простежується численна кількість ознак масової літератури. Тому інтертекстуальні елементи у його романі доцільно розглянути з позиції масової культури, щоб краще зрозуміти специфіку цього явища.

Однієї з характерних рис інтертекстуальності у зразках масової літератури є десакралізація імен та зразків літератури. Це чітко можна простежити на прикладі епізодичної героїні Мати Терези. Вводячи її, Б. Вербер показує негативне ставлення до цієї постаті, відверто критикує її: «Дорога Мати Терезо​​, іноді ви міркуєте занадто спрощено. Як казав один мій знайомий, «недостатньо досягти успіху самому, потрібно ще отримувати задоволення від невдач інших». Він жартував, але ви дійсно поділяєте цю точку зору. Ви переконані, що людина може легше переносити свою убогість, якщо все людство теж страждає. Мета ж, навпаки, полягає в тому, щоб зробити всіх людей щасливими!» [7; 97]. Така доволі епатажна варіація образу знаменитої постаті в історії ХХ ст. може свідчити про спробу її десакралізації . Це характерно для доби постмодернізму, коли трагізм втрачає своє первинне значення, а звичні постаті, що набули свого усталеного значення та своєї ролі у історії у свідомості населення, переосмислюються.

Ще однією помітною ознакою є наявність героїв та мотивів, які Б. Вербер вводить у серію своїх романів. Ім'я Мішеля Пенсона, для прикладу, фігурує в усіх романах Б. Вербера про богів та рай (він – також головний герой у романі «Імперія янголів»). Ще однією такою зв’язкою є Едмонд Уельс – так званий автор «Енциклопедії…», якого автор згадує практично у всіх творах. Є й цитати письменника, які переходять з тексту в текст. Таким чином, новий твір автора стає ближчим читачеві, оскільки він бачить вже знайомі елементи. Ці елементи, які спрощують знайомство читача з текстом, характерні для роману «Імперія янголів».

Б. Вербер робить численні інтертекстуальні зв’язки у своїх романах, зокрема в «Імперії янголів» простими для впізнавання та розуміння. Читач бачить імена відомих йому письменників, цитати шанованих філософів та відомих людей, енциклопедичні вставки. Це все у сумі дає видимість інтелектуальності і тому імпонує йому, і читач дійсно отримує багато корисної інформації, окрім художнього тексту. Тому, як бачимо, це одна з причин популярності цього письменника та його творів.

Висновки

Інтертекстуальність – невід'ємна складова постмодерністської літератури. Сучасні письменники звертаються до класиків та їхній текстів, до думок своїх попередників і, використовуючи цей принцип, творять оригінальні твори. Різноманітне сполучення інтертекстуальних елементів робить текст складним за будовою, але таким чином автор додає смислового навантаження твору.

Роман «Імперія янголів» Бернара Вербера вважається бестселером, який масово читають, тому для нього характерні окремі риси масової літератури. Хоч цей роман здається інтелектуальним, однак ця інтелектуальність лежить на поверхні, навіть не підготований читач її сприймає. Це ж стосується інтертекстуальності: вона пронизує увесь твір, але є навіть занадто видимою, над міру очевидною.

Зокрема,

для роману Б. Вербера «Імперія янголів» характерним є використання численних алюзій та реалій, цитат та інших інтертекстуальних елементів, які перетворюють текст у складну геральдичну конструкцію. Але водночас усі види «чужого слова» є елементами однієї структури. Складний комплекс алюзій і цитат дозволяє охарактеризувати твір французького письменника як центонний й виявити основні види інтертекстуальності – власне інтертекстуальність та метатекстуальність.

Одним з головних виявів інтертекстуальності у Бернара Вербера є самоцитування, яке проникає у структуру твору на різних рівнях, здебільшого шляхом цитування та численного використання посилань-референцій. У романі «Імперія янголів» наявні постійні приховані посилання на попередні тексти автора через імена героїв, реалії та події, які побіжно згадують герої. З твору до твору переходять також вдалі вислови письменника, які стають афоризмами. Тому інтертекстуальність у творчості Б. Вербера та, зокрема у романі «Імперія янголів», стає певною мірою замкнутою, оскільки набуває вигляду «свій текст у своєму тесті».

Отже, інтертекстуальність у романі Б. Вербера виконує роль прийому привернення читацької уваги до тексту через встановлення успішнішої комунікації з ним. Автор активізує сприйняття читача, відсилаючи його до вже знайомих явищ, імен чи текстів. Таким чином твір вводить читача у культурне середовище, у якому той вже опинявся, а цей фактор позитивно впливає на оцінювання та розуміння тексту реципієнтом.