План практичного заняття 8

Питання для обговорення

1. Суть і форми демократії.

2. Юридичне визнання й інституціональне вираження суверенітету, верховної влади народу. Періодична виборність основних органів держави.

3. Рівність прав громадян в управлінні державою.

4. Прийняття рішень більшістю учасників і підпорядкування меншості більшості при їх виконанні.

5. Форми демократії: пряма, плебісцит, представницька.

6. Сучасна демократія й проблеми її становлення.

7. Економічний порядок та економічна свобода.

Практичне завдання

Розрахувати та зобразити графічно темпи приросту ВВП на одну особу в цінах базового року (можна за розрахунками практичного заняття 6, табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Дані для розрахунку

№ з/п	Показники / Роки	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
1	ВВП скориг., млн. грн.
2	Чисельність населення, млн. осіб
3	ВВП на одну особу (р.1:р.2)
4	Приріст населення, %
5	Темпи зростання ВВП на одну особу, %

Тема 9. Структурна перебудова національної економіки

9.1. Поняття й значення структури національної економіки.

9.2. Види структури національної економіки.

9.3. Структурна політика держави.

9.1 Поняття й значення структури національної економіки

Економіка країни як системний об’єкт дослідження має певну структуру, тобто сукупність елементів або підсистем і зв’язків між ними, якій притаманні ознаки цілісності. Оскільки ефективний розвиток національної економіки є можливим тільки у разі забезпечення оптимальної відповідності певних співвідношень вимогам об’єктивних економічних законів, зокрема вартості, попиту й пропозиції, то проблема підтримання й забезпечення оптимальної пропорційності, збалансованості національної економіки є центральною проблемою як теорії, так і практики регулювання економіки, структурної політики держави.

Національна економіка має складну зовнішню (загальну) й внутрішню (функціональну) макро- й мікроекономічну структуру, яка формально є динамічною взаємодією окремих сегментів ринку (ресурсів, продуктів, грошей, інвестицій) та їхніх елементів (попиту й пропозиції, цін і витрат, доходів і видатків) і формально може бути інтерпретована через низку функціональних макроекономічних і мікроекономічних пропорцій (між сукупним попитом і сукупною пропозицією, продуктивністю праці й зарплатою, інвестиціями й заощадженнями, експортом та імпортом продукції). Відсутність же оптимальної збалансованості та посилення нерівноваги в економіці зумовлює виникнення економічних криз, інфляцію.

Слід зазначити, що структура економіки є поняттям багатоплановим. Тому в економічній науці структуру національної економіки трактують як співвідношення різних елементів національної економічної системи, що відображають народногосподарські пропорції й стан суспільного поділу праці. Співвідношення між певного виду взаємозв’заними елементами економіки відбивають певні види структури економіки.

Структура економіки – це співвідношення, які відображають взаємозв'язки й взаємозалежності окремих частин економіки, окремих її секторів, галузей. Основними критеріями визначення структури (структурних співвідношень, пропорцій) національної економіки є обсяги виробленої та реалізованої на ринку продукції й наданих послуг, кількість зайнятого населення, обсяг спожитого капіталу (обсяг інвестицій і вартість основного капіталу). Виражені в абсолютних (натуральних і вартісних) і відносних величинах співвідношення між певного типу взаємозв’язаними елементами економіки дають можливість конкретно якісно й кількісно оцінити структуру економіки і її структурні зрушення.