План практичного заняття 5

Питання для обговорення

1. Сучасні домінанти розвитку суспільства і зростання ролі інституціональних факторів економічного розвитку.

2. Інституціональні складові соціально-економічної системи.

3. Методологічні засади урахування духовних, морально-етичних, соціально-культурних факторів у системі економічних відносин.

4. Ідеологія як провідний інституціональний чинник і засіб координації інститутів НЕ. Інституціональний аспект ринкових трансформацій.

5. Поняття і види інституціональних перетворень.

Практичне завдання

На основі наведених даних індекса-дефлятора (відсотків до попереднього року) (див. додаток А) розрахувати індекс рівня цін для кожного року відносно базового року, якщо базовим роком є 200«Х» рік. (Довідково: для базового року індекс рівня цін – 100% або 1)де «Х» – остання цифра шифру залікової книжки

Таблиця 5.1

Дані для розрахунку:

№ з/п	Показники / Роки	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
1	Індекс - дефлятор (у % до попереднього року)
2	Індекс рівня цін, %

Тема 6. Поняття, функції та складові інфраструктури національного ринку

6.1. Інфраструктура: сутність і роль у механізмі функціонування національного ринку.

6.2. Характеристика основних елементів інфраструктури ринку України.

6.1. Інфраструктура: сутність і роль у механізмі функціонування національного ринку

Надзвичайно важливим і складним структурним утворенням ринкової економіки є ринкова інфраструктура. Проблема формування, становлення та розвитку ринкової інфраструктури актуальна у сучасних умовах. Термін “інфраструктура” походить від латинського infra, що означає “нижче”, “під”, і structure – “структура”, що означає сукупність галузей та видів діяльності, які обслуговують виробничу й невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, загальна та професіональна освіта, охорона здоров’я тощо).

Інфраструктура в соціально-економічній системі являє собою сукупність елементів, які забезпечують безперебійне стійке функціонування взаємозв’язків об’єктів і суб’єктів даної системи. Саме тому інфраструктура як певна підсистема іншої системи, покликана:

• забезпечувати функціонування взаємозв’язків між елементами системи, що включають об’єкти й суб’єкти (ця її функція є пасивною);

• виконувати регулюючу функцію, певним чином упорядковуючи взаємодію елементів самої системи, і ця функція є активною;

• функціонувати на декількох рівнях: глобальному й локальному. Глобальний, в свою чергу, існує у двох вимірах – світовому і національному і включає в себе ряд локальних ринкових інфраструктур.

Предметом нашого вивчення є національний рівень. Національна ринкова інфраструктура є локальною по відношенню до світової і водночас виступає глобальною у межах певної країни. Інфраструктура – це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Інфраструктура ринку – комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку. Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб’єктами через свої функції.

Функції інфраструктури ринку:

1. Правове й економічне консультування підприємств, захист їх інтересів у державних та інших структурах.

2. Забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств.

3. Підвищення оперативності, ефективності роботи суб’єктів ринку.

4. Регулювання руху робочої сили.

5. Створення умов для ділових контактів підприємств.

6. Сприяння матеріально-технічному забезпеченню і реалізації товарів та послуг.

7. Страховий захист підприємницької діяльності.

8. Здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування.

Внаслідок взаємозв’язку виділених функцій інфраструктури ринкового типу її становлення і розвиток йде паралельно з формуванням самої ринкової економіки і має природно – історичний характер. В Україні мають місце особливості як у становленні ринкової інфраструктури в цілому, так і в розвитку її основних елементів. Урахування цих особливостей дає можливість виявити основні чинники становлення та розвитку ринкової інфраструктури й визначити наступні головні напрямки розвитку кожної з її складових:

1. реструктуризація державної власності, роздержавлення, подолання державного монополізму і створення конкурентного середовища, сприяє формуванню оптимальної мережі інфраструктурних інститутів;

2. приведення нормативної бази у відповідність з розвитком інституціональної складової ринкової інфраструктури;

3. зростаючий ступінь включення української економіки і суспільства в цілому в світові інформаційні системи з одночасним прийняттям відповідних заходів безпеки і дотримання національних інтересів;

4. підвищення ролі ментальної складової в ефективному функціонуванні й розвитку ринкової інфраструктури.

Будова інфраструктури ринку є дуже складною, тому слід розглянути її елементи.