Тема 7. Експериментальні змінні (2 год).

1. Експериментальні змінні

2. Незалежна змінна

3. Залежна змінна

4. Побічні змінні

5. Відношення між змінними

6. Контроль змінних

7. Аналіз психологічних експериментів

Термін змінна є одним із найбільш поширених понять в практиці наукових досліджень. Зазвичай він належить до умов, які маніпулюють ся в експерименті, і використовуються у поєднанні з поняттям експериментальний вплив, тобто експериментальні впливи відповідають різним рівням однієї і тієї ж змінної. Від досліджуваних в процесі експерименту збирають показники особливостей їх поведінки чи функціювання, переживань, ставлення до чогось тощо в різних умовах (експериментальних та контрольних) і ці показники складають клас – залежних змінних. Якщо змінна маніпулюється експериментатором, як це має місце в ситуації, де він варіює величини експериментальних впливів у різних групах досліджуваних або пропонує одній і тій же групі різні впливи в різних умовах дослідження, вона називається незалежною змінною. Центральна проблема при проведенні експериментального дослідження – виділення незалежної змінної і її ізоляція від інших змінних. Можна виділити три типи залежних змінних: 1) одночасну; 2) багатомірну; 3) фундаментальну.

В основі побудови сучасної експериментальної психології лежить формула К. Левіна – побудова є функція особистості і ситуації. Слід розрізняти контроль незалежної змінної та контроль «інших» або зовнішніх (побічних або додаткових змінних.

Питання для контролю:

1. Вкажіть на ряд емпіричних ознак причинного зв’язку між двома явищами.

2. Що може варіювати експериментатор?

3. Які типи залежних змінних вам відомі? Дайте їм характеристику.

4. Охарактеризуйте варіанти відношень між залежними змінними.

5. Вкажіть на способи контролю незалежної змінної.

6. Назвіть прийоми контролю над впливом зовнішніх («інших») змінних на результат експерименту.

Література:

1. Мостепаненко М.В. Философия и методы научного познания. - Лениздат, 1972.

2. Методологические и теоретические проблемы психологии.-М.: Наука, 1969.

3. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі.- К.: Форум, 2002.

4. Никандров В.В. Экспериментальная психология. – Изд. 2-е, дополненное.- СПб.: Речь, 2007. - 512с.

5. Дружини В.Н. Экспериментальная психология: Учебник для вузов. – Изд. 2-е, дополненное.- СПб.: Питер, 2007.- 320с.

Тема 8. Психологічне вимірювання (2 год.)

1. Елементи теорії психологічного вимірювання.

2. Шкала найменувань.

3. Шкала порядку.

4. Шкала інтервалів.

5. Шкала відношень.

6. Інші шкали.

7. Шкальні перетворення. Види психологічних вимірювань.

Вимірювання може бути самостійним дослідницьким методом, але може виступати і як компонент цілісної процедури експерименту.

Як самостійний метод, вимірювання-діагностування служить для вияву індивідуальних відмінностей поведінки суб’єкту і відображення ним оточуючого світу, а також для дослідження адекватності відображення (традиційна задача психофізики) і структури індивідуального досвіду. Процедура психологічного вимірювання складається із ряду етапів, аналогічних етапам експериментального дослідження. Тип шкали однозначно визначає сукупність статистичних методів, які можуть бути застосовані для обробки даних вимірювання. Шкала – драбина, в буквальному значенні є вимірювальний інструмент. Стівенс запропонував чотири типи вимірювальних шкал, які дозволяють перетворити мостик між світом якостей і світом кількості: шкала найменувань; шкала порядку; шкала інтервалів; шкала відношень. Можливі два варіанти шкальних перетворень: підвищення потужності шкали; пониження потужності шкали. В психології використовується множина конкретних вимірювальних методик. Зручну класифікацію психологічних вимірювань запропонував С.С. Паповян.

Питання для контролю:

1. В чому сутність психологічного вимірювання?

2. Розкрийте сутність шкали найменувань.

3. Вкажіть можливі варіанти шкальних перетворень.

4. Дайте характеристику класифікації психологічних вимірювань, запропоновану С.С. Паповяном.

Література:

1. Мостепаненко М.В. Философия и методы научного познания. - Лениздат, 1972.

2. Методологические и теоретические проблемы психологии.-М.: Наука, 1969.

3. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі.- К.: Форум, 2002.

4. Никандров В.В. Экспериментальная психология. – Изд. 2-е, дополненное.- СПб.: Речь, 2007. - 512с.

5. Дружини В.Н. Экспериментальная психология: Учебник для вузов. – Изд. 2-е, дополненное.- СПб.: Питер, 2007.- 320с.