9. Висновки до розділу 5.

Проаналізувавши фактичні показники оцінки грунтово-меліоративного стану зрошуваних земель і порівнявши їх з діагностичними критеріями ступеню деградації зрошуваних грунтів Каланчацького району робимо відповідні висновки, що за показниками засоленості та осонцювання грунтів, а також за глибиною залягання грунтових вод стан – середній.

Загальний висновок

Згідно з проведенням моніторингових робіт в Каанчакському районі робимо відповідні висновки.

За типом екологічної ситуації, обумовленої радіаціїним забрудненням територія району має передкризовий стан, за вмістом пестецидів у грунті – задовільний стан; відповідно за вмістом важких металів у грунті сприятливий стан. Основні вимоги до данних територій – вміст органічних добрив, з помірним застосуванням пестецидів, а також поверхнива обробка грунту.

За типом кризової ситуації, викликаною водною ерозією Каланчацький район має задовільний стан, за вітровою ерозією – нормальний стан. Основними заходами щодо поліпшення екологічної ситуації в боротьбі з водною ерозією є критичний аналіз технологій використання земельних ресурсів, виявлення і усунення грубих помилок у технологічному процесі, зниження сільськогосподарського навантаження на ландшафти. А основними заходами щодо поліпшення ситуції з вітровою ерозією – звичайні або ґрунтозахисні технології, система лісосмуг і тощо.

За показниками оцінки грунтово-меліоративного стану зрошуваних земель Каланчацького району і порівнючи їх з діагностичними критеріями ступеню деградації зрошуваних грунтів робимо висновок про середній стан грунту. Основними заходами боротьби з засоленням є промивання методом дощування на фоні дренажу, реконструювання зрошувальних систем, з осолонцюванням – прийоми хімічної меліорації грунтів, з підтопленням – улаштування горизонтального дренажу, реконструювання зрошувальних систем, фітомеліорація і тощо.

Список використаної літератури

1. Сохнич А.Я. Моніторинг земель: Навчальний пос. / Львів. держ. агроуніверситет, Львів, 1997. – 131 с.

2. Методика моніторингу земель, що перебувають в кризовому стані / Балюк С.А., Блохіна Н.М., Білолипський В.О. та ін. – Харків, 1998. – 88 с.

3. Організація і ведення еколого – меліоративного моніторингу. Частина 1 – Зрошувані землі. – ВБН 33. – 5.5 – 01 – 97. – К.: Державний комітет України по водному господарству, 2002. – 64 с.

4. Методика проведення комплексу моніторингових робіт у системі Держводгоспу. Частина 1 – комплекс моніторингових робіт на масивах зрошення України. Методи виконання аналізів і визначення показників еколого – меліоративного стану земель. – Посібник 1 до ВБН 33 – 5.5 – 01 –97 “Організація і ведення еколого – меліоративного моніторингу”, частина 1 – Зрошувані землі. – К.: Державний комітет України по водному господарству, 2002. – 94 с.

5. Порядок оцінки солонцюватості ґрунтів у зонах впливу зрошувальних систем. Посібник до ВНД 33 – 5.5 – 11 – 02 “інструкція з проведення грунтово – сольової зйомки на зрошуваних землях України”. – К.: Державний комітет України по водному господарству, 2002. – 19 с.

6. Методика оцінки і прогнозу еколого – меліоративного стану меліоративного стану меліорованих земель. Частина 1 – Методика оцінки і прогнозу еколого – меліоративного стану і стійкості земель при зрошенні / (Посібник 2 до ВБН 33 5.5 – 01 – 97). – К.: Держводгосп України, 2002. – 147 с.

7. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины. Концепция, предварительные результаты, задачи. Харьков.: ПФ «Антивка», 2002. – 428 с.

8. Земельний кодекс України. 25 жовтня 2001 р.