2.2.2.Господарські аспекти використання ландшафтів.
Економічну основу району становить сільськогосподарське виробництво. Добре родять на великолепетиській землі озима пшениця, ячмінь, соняшник. Добре розвинене рисосіяння, на території району знаходится 6889 га рисових чеків.
Подача води здійснюється з Північно-Кримського, Чаплинського та Каховського магістральних каналів через межу міжгосподарських іригаційних каналів Р-1, Р-2, Р-7, РМ-1, РМ-2 протяжністю 56 км. з загальними витратами 31,87 м3/с. Самопливом зрошується 5458 га, за допомогою машинної водоподачі 12622 га.
Каланчак – районний центр де зосереджені всі будівельні організації району, одне промислове підприємство ВАТ Каланчацький маслозавод”, розвинена торгівельно – обслуговуюча сфера, а в селищі Мирне працює Каланчацький комбінат хлібопродуктів. Працездатне населення працює на 2 промислових переробних підприємствах, які виробляють хліб та хлібобулочні вироби, масло тваринне, твердий сир, макаронні вироби, крупи, борошно . В районі працює чотири будівельні організації, три сільськогосподарських товариства, 68 підприємствах малого бізнесу, 82 фермерських господарствах, 840 осіб займаються власним бізнесом.
2.3. Висновки до розділу 2.
Каланчацький райо́н розташований у південній частині Херсонщини.. Територією району протікають річка Каланчак та Північно-Кримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря. Кордони: межує з Скадовським, Цюрупинським районами Херсонської області та Красноперекопським районом АРК. Каланчацький район розміщений у межах Причорноморської низовини, південна межа якої проходить по лінії Чорного й Азовського морів. Територія району являє собою безстічну рівнину, що незначно знижується до півдня. Основу економіки району становить сільськогосподарське виробництво, найбільш цінним є розміщення нам території рисової сстеми.
Найбільш поширенні грунти: темно-каштанові солонцюваті ґрунти. По агрокліматичному районуванню район характеризується як дуже теплий, посушливий. З корисних копалин у районі є глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селища Каланчак, пісок пісочні балки Джарилгацької
3. Моніторинг земель, пов'язаний з забрудненням території.
3.1.Визначення екологічної стійкості земель
Найбільшу небезпеку для оточуючого середовища являє собою забруднення ґрунтів радіонуклідами, важким металами і пестицидами. Рівень забруднення ґрунтів може істотно різнитися. Найбільш високе забруднення ґрунтів, наприклад, важкими металами, відмічається поблизу джерела забруднення. Існує суттєва різниця між забрудненням ґрунтів залишковими кількостями пестицидів та радіонуклідами. В зв’язку з тим виникає необхідність у диференціації рівнів забруднення ґрунтів полютантами з обов’язковим виявленням кризової ситуації. Під кризовою ситуацією, що обумовлена техногенним (у ому числі і радіаційним) забрудненням ґрунтів, ми розуміємо ситуацію, яка склалася під впливом екзогенного привнесення до ґрунту полютантів і яка призводить до негативних змін фізичних, фізико – хімічних і агрохімічних показників ґрунту, погіршення умов функціонування ґрунтової біоти і зоофауни, порушення нормального росту і розвитку рослин, і навіть до їх загибелі.
Зрозуміло, що кризова ситуація виникає не завжди. В ґрунтах діють механізми, що призводять до трансформації техногенних потоків, зв’язування ксенобіотіків в малорухомі і недоступні для рослин форми. Але ці механізми в певних межах. Тому екологічна ситуація, що обумовлена техногенним впливом на ґрунти, може змінюватись від сприятливої до катастрофічної.