1.2 Біологічні особливості свиней породи лакомб

Лакомба досить плідні. Свиноматки багатоплідні і приносять хороше потомство з хорошими м'ясними якостями. Поросята володіють хорошим приростом.

Особливості породи:

1. Стабільна якість м'яса

2. спокійна поведінка

3. багатоплідність

4. однорідність туш

5. Хороші відгодівельні якості

6. Резистентні до риніту

1.3 Зв’язок продуктивності української степової білої породи свиней з конституцією

1.4 Племінна робота з тваринами ............... Породи

2. Технологія потокового виробництво свинини

Потоковість, безперервність проходження технологічних процесів - необхідна умова нормальної роботи ферм, і тим більше великих промислових комплексів . Економічно найбільш вигідне виробництво із замкнутим циклом , а закінчуватися воно повинно переробкою виробленої свинини і постачанням на ринок готової продукції . Друга умова більш прибуткової роботи - наявність власного комбікормового виробництва «заточеного» на потреби комплексу . Третьою основою - ефективного свинарства є високопродуктивні тварини , пристосовані до умов промислової технології. В свою чергу , при створенні обладнання та механізмів для утримання свиней повинні максимально враховуватися їхні біологічні особливості.Bажливо при цьому приділяти увагу репродуктивним якостям свиноматок і кнурів, а також терміну їх господарського використання.

Практика вітчизняного і зарубіжного свинарства показує , що перше осіменіння свиноматки доцільно здійснювати у віці 7-8 місяців , коли її організм досягає фізіологічної зрілості. Середня ж тривалість господарського використання свиноматок становить 3-3,5 року , після чого вони вибраковуються і відправляються на м'ясокомбінат.

За умови того , що в середньому між опоросами проходить 21-22 тижні ( цикл відтворення ) , на рік від однієї свиноматки можна отримати 2,3 опоросу . У кожному опоросiвона приносить 13-18 поросят , з яких , як правило , 10-15 життєздатних . Таким чином , середньостатистична свиноматка здатна принести 23 поросяти на рік , а в окремих випадках 27-30 поросят.

Подальший відхід поголів'я становить 8-10 % за підсисний період , 4-5 % за період дорощування і 2-3 % на відгодівлі .

Найбільш ефективною для отримання більшої кількості свинини високої якості є потокова система виробництва , яка передбачає поділ усіх виробничих приміщень по спеціалізованим технологічним ділянкам .

2.1 Основні параметри роботи підприємства

Щоб виконати завдання підприємства ─ 400000 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 105 кг:

4000 т / 0,116 = 334482 голів

На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 1%, а збереженість - 99%):

34482 – 99%

х – 100%

Санітарний брак підсвинків за період дорощування - 8%, відповідно збереженість-92%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

34830 голів – 92 %

_{х – 100 %}

Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (10%).

37858 голів – 90%

х – 100%

Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 9 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:

Репродуктивний період ♀ визначаємо за формулою:

П = Т_пор. + Т_під. + Т_хол. , де: П = 114 + 60 + 23 = 197 днів

Т_пор. – тривалість періоду поросності, днів;

Т_під. – тривалість підсисного періоду, днів;

Т_хол. – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

_{Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :}

, де (3.2) М =

О – потужність свинарського підприємства, гол;

П – репродуктивний період, днів;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

Д – вихід ділових поросят;

Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.

Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):

; де А =

А – кількість опоросів на ♀ за рік;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

П – репродуктивний період, днів;

Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 35 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):

1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 7% аварійних опоросів) складається із 64 свиноматок

(64 підсисних свиноматок + 4 (7%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (21%) складається з 68 голів

(68 голів + 14 (21%));

3) технологічна група новонароджених поросят складається з 740 голів

(82 свиноматок * 9 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 10% (відхід за період), або на 74 голови, і становить 666 голів;

4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (8%) становитиме 613 голів

(666 голів – 53 голів (8%));

5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 607 голів

(613голів - 6 голів (1%)).

Таблиця 1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях

Статево-вікові групи	Розмір технологічної групи на початок періоду	Санітарний брак		Розмір технологіч-ної групи на кінець періоду	Середній розмір технологічної групи
		%	голів
Умовно поросні ♀	68	21	14	64	66
Поросні ♀	64	-	-	64	64
Підсисні ♀	64	10	4	60	62
Поросята-сисуни	740	10	74	666	703
Поросята на дорощуванні	666	8	53	613	639
Молодняк на відгодівлі	613	1	6	607	610