- •Міністерство аграрної політики україни
- •1. Характеристика породи свиней лакомб
- •1.1 Історія виведення породи лакомб
- •1.2 Біологічні особливості свиней породи лакомб
- •1.3 Зв’язок продуктивності української степової білої породи свиней з конституцією
- •1.4 Племінна робота з тваринами ............... Породи
- •2. Технологія потокового виробництво свинини
- •2.1 Основні параметри роботи підприємства
- •2.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок
- •2.3 Дільниця підсисних свиноматок
- •2.4 Дільниця дорощування молодняку
- •Основні параметри дільниці дорощування
- •2.5 Дільниця відгодівлі свиней
- •Основні параметри дільниці відгодівлі свиней
- •2.6 Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней
- •3. Забезпеченість господарства виробничими приміщеннями і кормами
- •4. Економічна оцінка технології виробництва свинини
- •Розрахунок інших витрат на виробництво свинини
- •5. Ветеринарно-санітарні заходи на свинарському підприємстві висновки і пропозиції список використаних літературних джерел
2.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок
Для технологічної групи ♀ період умовної поросності становить 36 днів. На дільницю підсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 108 діб. Період утримання явно поросних ♀ становить:
114 - (36+ 6)=72 днів.
Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:
- періоду зайнятості тваринами:(36 днів умовної поросності + 72 днів явної поросності = 108 днів);
- часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення.
Кількість технологічних груп на дільниці:
кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:
група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:
9 * 23 = 207 голів
Таблиця 2. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок
Показники |
Кількість | |
за ритм |
за рік | |
Крок ритму виробництва, діб |
5 | |
Кількість технологічних груп на дільниці, голів |
23 | |
Розмір технологічної групи умовно поросних ♀ |
68 |
124100 |
Холостих ♀ , % |
21 | |
Холостих ♀ , голів |
14 |
1022 |
Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів |
64 |
4672 |
Сформовано технологічних груп ♀ |
1 |
56 |
Постійне поголів’я умовно поросних ♀ |
349 | |
Постійне поголів’я явно поросних ♀ |
658 | |
Постійне поголів’я холостих ♀ |
207 | |
Постійне поголів’я ♀ на дільниці |
1212 | |
Типове приміщення місткістю, голів |
1200 | |
Потреба в приміщеннях |
1 |
Сформовано технологічних груп ♀ за рік:
365/7 = 56 раз
Постійне поголів’я умовно поросних ♀:
(68 голови*(36 днів : 7 днів)= 349 голів)
Постійне поголів’я явно поросних ♀:
(64 голови*(72 днів:7 днів) = 658 голів)
Постійне поголів’я ♀ на дільниці:
(207+349+658 = 1212 голів)
Розрахунок поголів’я ♂:
За розрахунками буде запліднено за рік 56 технологічних груп ♀ по 68 голів в групі, тобто 3808 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 7616 робочих доз сперми (2*3808).
Використовуємо ♂ плідників у режимі 1 раз у 5 днів.
Середній об’єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 ♂ можна взяти сперми:
365 / 5 = 73 рази
При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:
Поголів’я ♂ буде становити:
Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (4 голови).
Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 10 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 8 голів.
Загальна кількість ♂ – 25 голів (17+8).
На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.
Буферна група – це група холостих свиноматок, до якої входять: свиноматки з прохолостом, з аварійним опоросом, свиноматки після відлучення, ремонтні свиноматки.
З буферної групи свиноматки надходять на дільницю холостих і поросних свиноматок, і утримуються там з санітарним розривом у 5 діб. На даній дільниці свиноматок утримують 108 днів. У цехах запліднювання та очікування свиноматок утримують в індивідуальних станках із полімер-бетонними годівницями вла. Годівля дозована. Стресів за таких умов мінімум, тому й мають збереженість поросності не нижче 92%. У цехах опоросу свиноматки отримують корм дозовано в індивідуальні металеві годівниці.
На сьогоднішній день стимуляція тварин відбувається шляхом візуального контакту свиноматки з кнуром-пробником. При цьому кнура запускають в прохід перед головами свиноматок.
Встановлено, що саме ті господарства, які активно застосовують у своїй роботі кнурів-пробників, досягають найменших прохолостів і середня кількість живих поросят від однієї свиноматки також збільшується на півголови.
Для більш точного визначення часу осіменіння фахівці рекомендують дворазовий щоденний контакт із кнуром-пробником. В середньому по господарствах загальна тривалість контакту свиноматок з пробником склала 45 хвилин в день.
В якості додаткового ефекту близько 56% господарств використовували лампи денного світла, розташовані на рівні плеча тварин. І, треба сказати, з великим успіхом. При цьому кількість прохолостів знизилася на 1%, а кількість живонароджених поросят збільшилася на 0,5 гол. Проте варто зазначити, що позитивний ефект спостерігається тільки при правильній установці світильників, а також при своєчасній заміні ламп денного світла. Рекомендований розмір світильників не повинен перевищувати 60–80 см при середній тривалості освітлення 12–14 годин. [3]
Основним методом діагностики поросності є УЗД (ультразвукове дослідження).
Групу холостих свиноматок формують за рахунок свиноматок, від яких відлучили поросят і які не запліднилися після осіменіння.
Основні форми зоотехнічного обліку для даної дільниці:
«Виробнича картка свиноматки» (ф.№1-св-К),
«Виробнича картка кнура» (ф.№ 2-св-К),
«Журнал оцінки сперми кнурів» (ф.№ 3-св-К),
«Журнал осіменіння свиней» (ф.№ 4-св-К),
«Журнал щоденного обліку заплідненості свиноматок» (ф.№ 5-св-К), «Журнал обліку свиноматок другої половини поросності» (ф.№ 6-св-К) [7].
На даній дільниці я використовую стимуляцію приходження в охоту свиноматок за допомогою кнура-плідника та спеціального світлового режиму. Також на даній дільниці додаю до раціону свиноматок фітазу. Фітаза ж підвищує кількість доступного фосфору, що також підвищує доступність протеїну, енергії та мікроелементів корму. В результаті фітаза зменшує виснаження мінеральних, білкових та енергетичних запасів організму в період лактації, підтримує кращу вгодованість і цілісність кісток, сприяючи тривалішому і продуктивнішому життю свиноматки. []