3. Екологічний стан атмосферного повітря в Україні.

В Україні спостерігається високий рівень забруднення атмосферного повітря внаслідок значних обсягів викидів забруднюючих речовин. Структура промислового виробництва, що склалася в Україні, повʼязана з розвитком енергетичної, гірничо-металургійної, вугледобувної, хімічної та машинобудівної промисловості і характеризується інтенсивним споживанням енергії, сировинних, водних і земельних ресурсів, а також збільшенням навантаження на довкілля, зокрема на атмосферу. Найбільше забруднюють атмосферу підприємства обробної промисловості (1701,6 тис.т), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (1440,7 тис. т), видобувної промисловості (1023,5 тис.т). Негативно впливають на стан атмосфери викиди підприємств транспорту і звʼязку, будівництва та сільського господарства (табл.).

Види економічної діяльності	Кількість підпри-ємств, які мали викиди	Обсяги викидів, тис.т	Викинуто в сере-дньому одним , підприємством
1	2	3	4
Сільське господарство, мисливство та повʼязані з ним послуги	892	45,1	50,5
Лісове господарство та повʼязані з ним послуги	127	2,8	21,7
Рибне господарство	23	0,2	9,4
Добувна промисловість, з неї	508	1023,5	2014,7
- видобування енергетичних матеріалів	289	816,8	2826,1
- видобування неенергетичних матеріалів	219	206,7	943,8
Обробна промисловість, з неї	4525	1701,6	376,0
- харчова про-сть та переробка с.-г. продуктів	1540	46,6	30,3
- виробництво коксу та продуктів нафтопереробки	48	124,9	2601,6

1	2	3	4
- хімічне виробництво	170	100,6	591,6
- виробництво інших неметалевих мінеральних виробів	506	87,7	145,7
- металургія та оброблення металу	353	1289,0	3651,5
- виробництво машин та устаткування	556	17,2	31,0
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	758	1440,7	1900,7
Будівництво	850	31,8	37,4
Транспорт і звʼязок	1164	154,3	132,5
Інші види економічної діяльності	2074	49,3	23,8
Всього:	10921	4449,3	407,4

У складі речовин, які щорічно викидаються в атмосферу, переважають газуваті та рідкі речовини – 3,3 млн.т, в тому числі ангідрид сірчистий – 1,0 млн.т, азоту оксиди – 0,3 млн.т, вуглецю оксиди – 1,3 млн. т, викиди твердих речовин складають понад 0,8 млн.т.

Практично у всіх промислових містах України в атмосферному повітрі присутні шкідливі речовини в надмірній кількості. Найбільший рівень забруднення повітряного середовища спостерігається у містах Армянську, Дзержинську, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Донецьку, Єнакієвому, Рівному, Рубіжному, Сєвєродонецьку, Словʼянську, Черкасах. Багаторазове перевищення середньостатистичного обсягу викидів у розрахункуна 1 км² території України зафіксовано у Донецькій (у 8,9 раз), Дніпропетровській (у 4 рази), Луганській (в 2,5 рази), Івано-Франківській ( у 1,5 рази), Запорізькій (в 1,3 рази) областях та у м. Києві (у 5 разів). Найбільшого антропогенного впливу зазнає повітряний басейн наступних міст (по мірі зменшення викидів): Кривий ріг – 456,5 тис. т, Маріуполь – 363,6 тис.т, Донецьк – 165,8 тис.т, Дебальцево – 131,9 тис.т, Дніпропетровськ – 120,8 тис.т, Дніпродзержинськ – 111,2 тис.т, Макіївка – 103 тис.т.

Середньосьтатистичним підприємством в Україні протягом року в атмосферу викидається понад 400 т небезпечних речовин. Найбільші викиди здійснюються наступними підприємствами: металургії та обробки металу – 3651,5 т, з втидобутку енергетичних матеріалів – 2826,1 т та з виробництва коксу і продуктів нафтопереробки – 2601,6 т викидів на рік на одно підприємство.

Крім того, в атмосферне повітря в Україні щорічно викидається понад 1,8 млн.т забруднюючих речовин від пересувних джерел забруднення, найбільша питома частка серед яких належить автомобільному транспорту. Пересувні джерела спричиняють викиди 85 % свинцю, 49 % оксиду вуглецю та 31 % вуглеводнів від загальної кількості викидів цих речовин по країні.

У багатьох містах викиди автотранспорту є основними забруднювачами повітря: в Закарпатській та Житомирській областях вони складають понад 80 % від загального обсягу викидів в атмосферу, в Одеській, Волинській, Чернігівській областях та в АР Крим – понад 70 %, а в Сумській, Миколаївській і Хмельницькій областях – понад 60 %.

Україна займає восьме місце в світі як емітер СО₂ в енергетичній галузі, її частка становить 2,35 % загальносвітових викидів цієї речовини енергетикою і 1,1 % від загальних обсягів викидів вуглекислого газу в світі.

Основними постачальниками оксиду вуглецю є США, Росія, Японія та Німеччина. Україна порівняно з цими державами не сприймається як основний забруднювач повітря, проте це пояснюється швидше не дотриманням екологічних норм та вжиттям спеціальних заходів з метою збереження чистоти атмосфери, а скороченням виробництва практично в усіх галузях народного господарства.

Лекція 3. Забруднення атмосферного повітря та йото наслідки

Література:

1. Банников А.Г., Рустамов А.К., Вакулин А.А. Охрана природы.- М.: Агропромиздат, 1985.- 287 с.

2. Белов С.В., Барбинов Ф.А., Козьяков А.Ф. и др. Охрана окружающей среды.- М.: Высшая школа, 1991.- 319 с.

3. Берлянд М.Е. Прогноз и регулирование загрязнения атмосферы.- Л.: Гидрометеоиздат, 1985.- 272 с.

4. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екології.- К.: Либідь, 2005.- 408с.

5. Іваненко Н.П. та ін. Україна та глобальний парниковий ефект. Джерела і поглинання парникових газів.- К., 1997.- 96 с.

6. Корсак К.В., Плахоткін О.В. Основи сучасної еколгії.- К.: МАУП, 2004.- 340 с.

7. Корсак К.В., Коцаренко М.Я. Озонова діра – сигнал небезпеки.- К.: Знання, 1990.- 48 с.

8. Лаптева А.А. Охрана и оптимизация окружающей среды.- К.: Лыбидь, 1990.- 256 с.

9. Надточій П.П., Мислива Т.М., Морозов В.В. та ін. Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель.- Житомир, 2007.- 420 с.

10. Некос В.Ю. Основы общей экологии и неоэкологии.- Харьков: Прапор, 2001.- 256 с.

11. Петров С.П., Хргиан А.Х. Атмосферный озон.- .- Л.: Гидрометеоиздат, 1980.- 287 с.

12. Сафронов Т.А. Екологічні основи природокористування.- Львів: Новий Світ-2000, 2004.- 248 с.

13. Сухарєв С.М., Чундак С.Ю., Сухарєв О.Ю. Технологія та охорона навколишнього середовища.- Львів: «Новий Світ-2000», 2005.- 255 с.

14. Ткачук К.Н. и др. Промышленная экология.- К.: УМКВО, 1992.- 270с.

План

1. Джерела забруднення та їх викиди в атмосферу.

2. Техногенний та «природний» парниковий ефекти.

3. Озонові діри.

4. Кислотні дощі.

5. Смог.