Лекція 6. Очищення промислових викидів від крапельної рідини і газоподібних сполук

Література:

1. Банников А.Г., Рустамов А.К., Вакулин А.А. Охрана природы.- М.: Агропромиздат, 1985.- 287 с.

2. Белов С.В., Барбинов Ф.А., Козьяков А.Ф. и др. Охрана окружающей среды.- М.: Высшая школа, 1991.- 319 с.

3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екології.- К.: Либідь, 2005.- 408с.

4. Корсак К.В., Плахоткін О.В. Основи сучасної еколгії.- К.: МАУП, 2004.- 340 с.

5. Лаптева А.А. Охрана и оптимизация окружающей среды.- К.: Лыбидь, 1990.- 256 с.

6. Надточій П.П., Мислива Т.М., Морозов В.В. та ін. Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель.- Житомир, 2007.- 420 с.

7. Некос В.Ю. Основы общей экологии и неоэкологии.- Харьков: Прапор, 2001.- 256 с.

8. Сафронов Т.А. Екологічні основи природокористування.- Львів: Новий Світ-2000, 2004.- 248 с.

9. Сухарєв С.М., Чундак С.Ю., Сухарєв О.Ю. Технологія та охорона навколишнього середовища.- Львів: «Новий Світ-2000», 2005.- 255 с.

10. Ткачук К.Н. и др. Промышленная экология.- К.: УМКВО, 1992.- 270с.

План

1. Вловлювашгя крапельної рідини.

2. Загальні методи очистки промислових газів від газоподібних сполук.

2.1. Вловлювання газоподібних сполук методом абсорбції.

2.2. Вловлювання газоподібних сполук методом адсорбції.

2.3. Вловлювання газоподібних речовин методом хімічних реакцій (хемосорбції).

2.4. Використання каталітичних методів перетворення газоподібних сполук.

2.5. Термічні методи знешкодження газоподібшгх сполук.

1. Вловлювашгя крапельної рідини.

Джерелами крапельного забруднення газоподібних викидів можуть бути апарати мокрої очистки газів від пилу, технологічні процеси обробки різних матеріалів з використанням охолодженої рідини тощо. Особливої уваги слід приділяти вловлюванню крапельної рідини тоді, коли в краплях води наявні пил, рідкі та газоподібні шкідливі речовини.

В наш час для сепарації крапель з газових потоків використовують гравітаційні, інерційні, відцентрові, дифузійні та електростатичні методи. Вибір методу сепарації крапель з газового потоку здійснюється з врахуванням таких факторів: маса виносу, кількість викидів, дисперсний склад крапель, властивості крапельної рідини та домішок, які вона містить.

Апарати із вловлювання крапель можуть бути вмонтованими або виносними (у вигляді окремих конструкцій).

Гравітаційні та інерційні краплевловлювачі мають будову та принцип роботи такий самий, як і аналогічні апарати для сепарації пилу. Ефективність їх роботи залежить від тих самих факторів, що і ефективність очистки від пилу.

Основними представниками відцентрових краплевловлювачів є колінні сепаратори та циклонні краплевловлювачі. Принцип роботи апаратів цього типу аналогічний принципу роботи відцентрових пиловловлювачів. Перевагами відцентрових краплевловлювачів є висока ефективність, невелика здатність до утворення відкладень, невеликі габаритні розміри.

2. Загальні методи очистки промислових газів від газоподібних сполук.

Одним із шляхів запобігання забруднення повітряного басейну газами є очистка газоподібних відходів перед їх викидом в атмосферу. Важливою перевагою цього напрямку, з точки зору охорони повітряного басейну, є його надійність. Крім того, виникає можливість утилізації цінних газоподібних відходів.

Очистка відхідних газів від газоподібних забруднень ускладнюється рядом обставин, а саме:

а) великі сумарні об'єми газоподібних викидів;

б) підвищена температура відхідних газів;

в) непостійність концентрацій, тобто вміст газоподібних домішок в технологічних викидах може змінюватись в широких межах;

г) наявність твердих включень.

У зв'язку з наведеними обставинами, очистка промислових викидів від газоподібних шкідливих домішок, проводиться в декілька етапів, які забезпечують відділення твердих включень, зниження температури газів та вловлювання газоподібних домішок.

За характером протікання фізико-хімічних процесів здійснення процесів очистки промислових викидів від газоподібних домішок виділяють декілька груп методів:

1) промивання газоподібних викидів розчинниками, які хімічно не сполучаютьсяз забруднюючими речовинами (метод абсорбції);

2) промивання газоподібних викидів розчинами реагентів, які хімічно зв'язують газоподібні домішки (метод хемосорбції або хімічних реакцій);

3) поглинання газоподібних домішок активними поверхнями твердих речовин (метод адсорбції);

4) знешкодження домішок за рахунок каталітичних реакцій;

5) високотемпературне доспалювання (термічний метод).