Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маркетингове дослідження. Бабенко doc.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
177.15 Кб
Скачать

2.2. Асортимент чаю, представлений на Українському ринку.

Великий ассортимент представлений на Українському ринку. Майже стільки є видів чаю, представлена у вигляді:

- розфасованих;

- середнболистового;

- крупнолистового;

- фруктового;

- чайових міксів.

Чай за походженням:

Китайський. Китай є виробником більше, як чверті загальносвітового обсягу чаю. Китайський чай — виключно листовий, різання листків майже не практикується. Також широко налагоджене виробництво ароматизованих чаїв. Китай є батьківщиною та єдиним виробником чаю пуер. Всесвітньо відомими є китайські білі чаї, улуни з Тайваню.

Індійський. Індія — другий, після Китаю, світовий виробник чаю. Основне виробництво — чорний чай з асамського різновиду чайної рослини. Індійський чай характеризується більш яскраво вираженим смаком, у порівнянні із китайським чорним чаєм. Більша частина індійського чаю випускається різаним або гранульованим. Для гармонізації смакових показників часто використовується купажування — торговий ґатунок являє собою суміш з 10-20 різних ґатунків. Найкращі ґатунки індійського чаю виготовляється з китайського різновиду чайної рослини, що росте на високогірних плантаціях Гімалаїв у провінціях Дарджилінг та Сіккім; загалом, за типом вирощування, збирання та приготування вони ближче до китайського чаю. Власне споживання чаю в Індії невелике, його виробництво орієнтовано головним чином на експорт. Схожим на дарджилінзький за типом та якістю є чай з Непалу.

Цейлонський. Шрі-Ланка виготовляє близько 10% світового виробництва чаю. Виготовляє чорний, зелений та білий чай з асамського різновиду чайної рослини. Найкращу якість має, як вважається, чай з високогірних плантацій (висота 2000 м над рівнем моря). Чай з інших плантацій — середньої якості. Як і в Індії, широко практикується виготовлення різаного та гранульованого чаю.

Японський. Японія виготовляє виключно зелений чай. Об'єм експорту незначний, основна частина споживається всередині країни.

Індокитай. Основні виробники — Індонезія, В'єтнам та Бангладеш. Виготовляють як чорний, так і зелений чай з усіх різновидів чайної рослини.

Африканський. Найбільше виробництво — в Кенії, також чай виробляють в Малаві, Уганді, Бурунді, Камеруні, Зімбабве, ПАР, Мозамбіку, Мавританії та інших країнах. Більшість африканських виробників чаю — колишні англійські колонії, де виготовлення чаю було налагоджено у XIX сторіччі. Африканський чай — виключно чорний, різаний, невисокої якості, з гарною екстрактивністю та різким смаком. Зустрічається у складі купажованих чаїв разом з індійським або цейлонським.

Турецький. Виключно чорний чай, різаний, здебільшого середньої або низької якості, з поганою екстрактивністю, для приготування вимагає не заварювання, а кип'ятіння[3].

Інші. Крім вищезгаданих, є ще декілька десятків держав, де виготовляють чай. Ці чаї не займають помітної долі ринку.

За тривалістю та методом окислення

Білий чай — проходить мінімальну кількість стадій обробки в процесі виробництва. Зазвичай це — в'ялення і сушка. Не зважаючи на назву, білий чай має вищу міру ферментації (окислення) — до 12 %, ніж більшість зеленого чаю, тому і настій він дає темніший, всупереч поширеній помилці. Приклади: Бай Хао Інь Чжень, Бай Мудань.

Зелений чай — на початку обробки іноді фіксується парою температури 170 — 180°С; окислення продовжується не більше двох днів, після чого зазвичай припиняється нагріванням (традиційно в горщиках, як прийнято в Китаї або під парою, як прийнято в Японії), або взагалі не проводиться. В результаті чай стає окисленим на 3—12 %. Приклади: Бі Лоу Чунь, Тай Пін Хоу Куй, Мао Фен, Люань Гуа Пянь.

Жовтий чай — окислюється на 3—12 %, майже як зелений, але перед сушкою проходить процедуру закритого «томління».

Улун — чай, окислений на 30—70 %. В Китаї називається «синьо-зеленим» або «блакитним». Має кілька градацій за ступенем окислення — від найслабшого до найбільшого, який за властивостями є подібним до чорного чаю.

Чорний чай, або за китайською термінологією, червоний або багряний — окислюється майже повністю (на 80%), термін окислення — від двох тижнів до місяця, хоча існують і скорочені процеси. Приклади чорного чаю: кімун, юньнань, асам, дарджилінг, дяньхун.

Пуер, або за китайською термінологією, чорний — ферментований чай, виготовляється із старого листя старих кущів. Після доведення до стану зеленого чаю, ферментується в точному сенсі цього слова від кількох місяців до кількох років. Пуер має два основних типи: Шу Пуер (готовий) і Шень Пуер (сирий)

Чаї низького ґатунку

Чай з листя, спеціально подрібненого, а також з відходів чайного виробництва, що утворюються при сортуванні або просіюванні.

Гранульований чай або CTC (англ. Cut, tear & curl) — чай, листя якого, після окислення, пропускають через валики з дрібними зубцями, які, обертаючись, ріжуть і скручують чайний лист. Цей метод нарізки дає менше відходів, ніж традиційний. Як сировина, використовуються не лише перші два-три листи, але й старе листя. Чай CTC при заварюванні є більш міцним і має більш терпкий смак та яскравий колір, але менш багатий аромат, ніж листовий чай.

Чай в пакетиках. Складається в основному з чайної крихти і пилу, запакованих в пакетики з фільтруючого паперу, інколи тканини. Буває як чорним, так і зеленим. Популярні в США і Європі пакетики для чаю були випадково винайдені нью-йоркським торговцем Томасом Саліваном. У червні 1908 року він, відправляючи зразки потенційним покупцям, вирішив заощадити і поклав по декілька пучок чаю у невеликі шовкові мішечки. Його клієнти, не маючи будь-яких інструкцій, опустили мішечки з чаєм у гарячу воду.

Зелений або чорний цегельний чай, що виготовляється зі старого листя, підрізного матеріалу і навіть гілок шляхом пресування, облицьований порівняно високоякісним чайним матеріалом. Вміст облицювального матеріалу має бути не менше 25 %, загальний вміст чайного листя — не менше 75 %. Відрізняється яскраво вираженим терпким смаком з тютюновим відтінком і слабким ароматом. Може довго зберігатися. Популярний у Центральній і Північно-східній Азії.

Чорний плитковий чай, що виготовляється з чайної крихти і пилу шляхом пресування з попереднім обжарюванням і пропарюванням при температурі 95 — 100°С. Відрізняється високою екстрактивністю.

Розчинний чай, що є порошком дегідратованого завареного чаю. Його слабкий букет зазвичай компенсується штучною ароматизацією.

Протягом останніх років компанії почали використовувати вдосконалений процес виробництва чаю.

Квашений чай

Салат з квашеного чаю на тарілці з традиційними наїдками у М'янмі (Бірмі)

Квашений або маринований чай, лепет-со (Бірма), міанг (Таїланд), піклд ті (англ. Pickled tea) — основний вид споживання чаю у Бірмі та Таіланді. Основний спосіб заготівлі — старе чайне листя злегка відварюють та закладають на витримку у бамбукові або викладені бамбуком резервуари на строк від 10 днів до 6 місяців. Перед вживанням лепет-со відварюють у солоній воді, зливають воду та їдять, додаючи спеції, олію, часник, соєвий соус, морепродукти.

Використання у парфумерії та косметиці

Екстракти чаю широко використовують як стимулюючий та змоложуючий засіб для шкіри, для виробництва тоніків, кремів, лосьйонів для обличчя, а також, як компонент сонцезахисних, антицелюлітних, депіляційних засобів.

Ароматичні речовини чаю широко використовують у виробництві туалетної води, шампунів, парфумів.

Застосування в медицині

Чай є цінною сировиною для виробництва кофеїну та вітаміну P. Препарати на основі чаю використовують при кровотечах, променевій хворобі, безсонні, як знеболююче.

Застосування в народній медицині

Завдяки вмісту кофеїну та дубильних речовин, чайний настій знайшов широке застосування як зовнішній засіб у народній медицині.

Інші способи використання чайного листа

В Китаї висушену заварку (листя з завареного чаю) використовують для набивання подушок. Аромат чаю у подушці, як вважають, покращує сон та заспокоює. В Тибеті на основі чаю готують суп.В багатьох країнах Азії сухий чай використовують у якості спеції. Тонізуючу дію чаю обумовлює наявність у ньому алкалоїдів — кофеїну та теоброміну. Фтор, що міститься у чаї, зміцнює тверді тканини зубів, а глютамінова кислота заспокоює нервову систему. Чай виводить з організму важкі метали, оздоровлює нирки, шлунок і є чудовим стимулюючим засобом при застуді.

2.3 Аналіз конкурентів

Об’єктом дослідження є маркетингове дослідження ринку чаю на прикладі діяльності компанії Kraft Foods Inc. з виробництва кави «Бесіда». Чай Бесіда входить в п’ятірку найкращих в Україні.

Існує велика проблема: коли серед такої кількості виробників чаю і такої ж кількості видів, споживач звичайно розгубиться, який чай йому обрати і в якому вигляді.

Отже метою даної роботи є виявлення, які найсильніші конкуренти на ринку чаю у торгової марки «Бесіда».

Щоб досягти поставленої цілі потрібно вирішити наступні завдання:

- збір та аналіз вторинної маркетингової інформації;

- планування й організація збору первинної інформації, проведення анкетування;

- систематизація й аналіз зібраної інформації;

- представлення отриманих результатів дослідження.

Таблиця 1. Виробництво чаюв Україні (тис.упаковок)

Марка кави

2007

2008

2009

2010

Бесіда

10200

14800

12200

13800

Lipton

7450

10190

8750

9970

Greenfield

8890

7830

9000

10020

Askold

9840

7300

7970

9800

Batik

10030

9440

9460

8780

Тянь-ши

10100

10400

11900

11950

РАЗОМ

56510

59960

59280

64320

На основі таблиці можна зробити аналіз, яке місце на рику займає виробник.

Рис. 2 Частка на ринку 3-х найбільших виробників (%)

РОЗДІЛ 3

Методологічні підходи організації маркетингових дослідження

Маркетингові дослідження – це вид діяльності, який за допомогою інформації пов’язує маркетолога з споживачами, покупцями і суспільством. Інформація в 18роцесс випадку використовується для виявлення і встановлення маркетингових можливостей та проблем; для виробітку, вдосконалення і оцінки маркетингових дій, для огляду результатів маркетингової діяльності, а також для покращення розуміння18роцессу управління маркетингом. Маркетингові дослідники класифікують інформацію, необхідну для дослідження, визначають метод її зібрання, розробляють і здійснюють його, аналізують результати і передають отримані дані замовнику.

Для того щоб отримати необхідну інформацію потрібно зібрати первинну інформацію, вторинну інформацію чи і те, і інше.

Під вторинною інформацією, що застосовується при проведенні так званих кабінетних маркетингових досліджуваннях, розуміють інформацію, зарання зібрані із внутрішніх та зовнішніх джерел для цілей, що відрізняються від цілей маркетингових досліджувань. Іншими словами, вторинна інформація не є результатом проведення спеціальних маркетингових досліджень. Вторинні дані, як правило, можна отримати швидше та дешевше, чим первинні. Наприклад, відвідування бібліотеки може повністю задовольнити потреби

Первинні дані – це інформація, зібрана вперше для якої-небудь конкретної мети. Первинна інформація в сучасних умовах є основним джерелом маркетингових даних. Незважаючи на складність і тривалість її збирання, потребу у підготовці та використанні висококваліфікованих кадрів, досить великі витрати, первинна інформація має значні переваги над вторинною: конкретну спрямованість на вирішення потрібних маркетингових проблем, доступність і надійність, оскільки методологія їх збирання відома і контрольована.

Основними методами збирання первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент та імітація (моделювання).

Найважливішим з них є опитування. Незважаючи на те, що воно останнім часом дещо втрачає імідж, цей метод в інтерпретованому вигляді (за рахунок розвитку довготривалих відносин і співробітництва зі споживачем, їх консультування, обслуговування, проведення конференцій тощо), як і раніше, відіграє основну роль у забезпеченні фірми відповідною маркетинговою інформацією. В курсовій роботі буде використано такий метод дослідження як опитування.

Опитування – метод збору інформації за допомогою звернення з питаннями до певної групи людей (респондентам). У 90% маркетингових досліджень використовується цей метод.

Опитування можна проводити такими способами комунікації як:

  • анкета;

  • телефон;

  • пошта;

  • інтернет;

  • персональна співбесіда.

Місце проведення грає не маловажну роль у визначенні виду опитування:

- в лабораторних умовах;

- вуличне опитування;

- опитування на робочому місці;

- «Домашнє» опитування.

Особливості методу опитування полягають у тому, що інформація відображає соціальну реальність з точки зору її відбиття в свідомості опитуваних, тобто даний метод дозволяє працювати з думками людей. Особливість пов'язана з тим, що даний метод дозволяє отримувати первинну і різноманітну інформацію про ставлення людей до будь-яких подій, про мотиви поведінки і ціннісних орієнтаціях, про характер відносин з іншими людьми. Даний метод дозволяє охопити масову аудиторію, але з цим пов'язана відносна дорожнеча і висока трудомісткість.

План складання вибірки

- одиниця добору – кого необхідно опитувати;

розмір вибірки – скільки людей буде охоплено дослідженням;

- структура вибірки – за яким критерієм варто включати людей у вибірку (випадкова або невипадкова вибірка).