Додаток б

Методика «Пізнавальна потреба»

Ця методика запропонована В.Юркевичем призначена для вчителів, які на основі спостережень і бесід з іншими вчителями, з батьками школярів повинні вибрати відповіді на питання наступної анкети:

№ п/пЗапитанняМожливі відповідібал1Як часто учень довго займається якоюсь розумовою роботою (година - півтори для молодшого школяра)?А) часто Б) іноді В) дуже рідко5 3 12Що вважає за краще школяр, коли поставлено питання на кмітливість?А) помучитися, але самостійно знайти відповідь Б) як коли В) отримати готову відповідь від інших5 3 13Чи багато читає школяр додаткової літератури?А) постійно, багато Б) іноді багато, а інколи зовсім не читає В) мало або зовсім нічого не читає5 3 1 4Наскільки емоційно учень відноситься до цікавого для нього заняття, пов'язаного з розумовою роботою?А) дуже емоційно Б) як коли В) емоції досить виражені (порівняно з іншими ситуаціями)5 3 15Чи часто задає запитання?А) часто Б) іноді В) дуже рідко5 3 1

Обробка результатів проводиться таким чином: відповіді оцінюються відповідно до таблиці. Отримані бали підсумовуються. За результатами тесту робляться висновки: інтенсивність пізнавальної потреби визначається сумою балів: 17 - 25 балів - потреба виражена сильно, 12 - 16 балів - помірно, менше 12 балів - слабо.

Додаток в

Визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву дитини

Проведення дослідження:

Дитину запрошують в кімнату, де на столиках виставлені звичайні, не занадто привабливі іграшки, і пропонують їй протягом хвилини розглянути їх. Потім експериментатор кличе її до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву (для її віку) казку, яку вона раніше не чула. На найцікавішому місці читання уривається, і експериментатор запитує випробовуваного, що йому в даний момент більше хочеться: пограти з виставленими на столі іграшками або дослухати казку до кінця.

Текстовий матеріал

Казка «Чому зайці взимку носять білі шубки»

Зустрілися якось в лісі Мороз і заєць. Мороз розхвастався:

Я найсильніший в лісі. Будь-кого здолаю, заморожу, на бурульку перетворю.

Не хвастай, Мороз Васильович, не здолаєш! - каже заєць.

Ні, здолаю!

Ні, не здолаєш! - стоїть на своєму заєць.

Сперечалися вони, сперечалися, і надумав Мороз заморозити зайця. І говорить:

Давай, заєць, об заставу битися, що я тебе здолаю.

Давай, - погодився заєць. (Тут читання уривається.)

Прийнявся тут Мороз зайця морозити. Холоднечу напустив, крижаним вітром закрутив. А заєць що є сил бігати та скакати взявся. Скаче - то й не холодно. А то катається по снігу, та співає:

Князеві тепло.

Князеві жарко!

Гріє, горить -

Сонечко яскраве!

Втомлюватися став Мороз, думає: «От який міцний заєць!» А сам ще сильніше лютує, такого холоду напустив, що кора на деревах лопається, пні тріщать. А зайцеві усе дарма - то на гору бігом, то з гори сторчака, то чертогоном по лугу носиться.

Зовсім з сили Мороз вибився, а заєць і не думає замерзати. Відступився Мороз від зайця:

-Хіба тебе, косий, заморозиш - спритний та прудкий ти дуже!

Подарував Мороз зайцеві білу шубку. З тієї пори усі зайці взимку ходять у білих шубках.

Висновки

Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай вважають за краще дослухати казку. Діти із слабкою пізнавальною потребою вважають за краще пограти. Але гра їх, як правило, носить маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.