Спортивна година

Для занять фізичною культурою і спортом у школах і групах продовженого дня виділяється не менш однієї години. Цей час називають "Спортивною годиною", проводиться вона з метою:

• популяризації та подальшого розвитку окремих видів спорту;

• залучення дітей до регулярних занять фізичною культурою;

• зміцнення здоров'я учнів., фізичної підготовки;

• пропаганди здорового способу життя;

• сприяння розвитку рухових можливостей: сили, витривалості, спритності, гнучкості, рівноваги;

• виховання морально-вольових якостей, сміливості, сили волі, настирливості, впевненості у своїх силах, дружби і товариськості.

За метою спортивна година має форми проведення:

• рухлива гра;

• спортивна гра;

• дохідливі фізичні вправи;

• прогулянка;

• короткочасний похід;

• змагання.

Методичні рекомендації

1. Вимоги. Щоб заняття фізичною культурою і спортом у режимі продовженого дня були повноцінними й результативними, вони мають бути щоденними, різноманітними за характером, цікавими. Рухливі ігри влаштовуються під час прогулянок на повітрі, а якщо погода несприятлива, то в добре провітреному приміщенні. Вони повинні задовольняти природну потребу школярів у руховій діяльності й забезпечувати активний відпочинок після навчання.

2. Тривалість. З молодшими школярами можна проводити ігри протягом двох годин (до підготовки уроків і після); з підлітками - одну годину на день (під час прогулянки, до приготування уроків).

Спочатку дається гра з незначною рухливістю, яка сприяє організації учнів, зосередженню їхньої уваги. Закінчувати заняття рекомендується спокійною грою. Якщо бажаючих багато, їх треба поділити на 2 - 3 групи і в кожній проводити ігри самостійно під керівництвом вихователя чи більш підготовлених і авторитетних гравців, старших у групі.

3. Місце проведеннязначно впливає на вибір гри. Педагог повинен уміти змінювати й пристосовувати гру до конкретних умов. Так, у невеликому вузькому залі або коридорі слід проводити ігри з лінійним шикуванням учнів. У великому залі або на майданчику можна проводити ігри з бігом урозтіч, з метанням і малих м'ячів, з елементами ігрових видів спорту. Під час прогулянок та екскурсій за містом добре використовувати ігри на місцевості.

Ігри можна проводити на лісовій галявині, а також у поході, на прогулянці тощо. Ділянку для проведення гри добирають так, щоб її рельєф найкраще відповідав завданням і змісту гри. Для деяких ігор треба чітко визначити межі ділянки - ними можуть природні орієнтири, шматочки кольорового паперу тощо.

Складні ігри бажано пояснювати ще до того, як виходити на місцевість. Сили суперників у двосторонніх іграх мають бути однаковими. Гравцям, які недостатньо фізично підготовлені, доручають ролі, не пов'язані з великим навантаженням.

Обов'язкова умова проведення гри на місцевості — організованість і дисципліна.

4. Види ігор: не командні; командні. Крім них, є ще невелика група проміжних ігор - перехідних. Не командні ігри поділяють на:

• ігри з ведучим;

• без ведучих.

А до командних належать дві основні види:

• ігри з одночасною участю всіх гравців;

• з участю гравців по черзі (естафети).

Командні ігри розрізняють також за ознаками поєдинку гравців. Бувають ігри, де гравці не вступають у боротьбу із суперником, а в інших, навпаки, активно ведуть боротьбу з ним.

За характером рухових дій розрізняють ігри:

• імітаційні (з наслідувальними діями);

• з перебіганнями;

• подоланням перешкод;

• з м'ячем;

• з палицями та іншими предметами;

• з орієнтуванням (за слуховим і зоровим сигналами) тощо.

У сучасних умовах дедалі частіше використовуються різноманітні підготовчі ігри. Спрощений зміст їх дає дітям змогу ознайомитися із такими спортивними іграми як баскетбол, волейбол, теніс та ін.