6. Значення. Кожна гра, яку педагог обирає для фізичного виховання дітей, повинна обов'язково сприяти розв'язанню освітніх, виховних і оздоровчих завдань.

Освітнє значення ігор дуже різноманітне. Систематичне їх застосування поширює рухові можливості й забезпечує повноцінне засвоєння життєво важливих рухів - бігу, стрибків, метання. В ігрових умовах ці рухи перетворюються в уміння.

Одночасно вдосконалюються сприймання і реагування, якості, дуже важливі в повсякденному житті. Крім цього, розвивається здатність аналізувати і приймати рішення, що, в свою чергу, позитивно впливає на формування розумових процесів.

Виховне значення ігор пов'язане з характером рухової діяльності, яка проходить у мінливих умовах і при активній співдружності гравців. Зміст гри - боротьба з перешкодами , які постійно виникають. За таких умов правильне керівництво поведінкою гравців сприяє вихованню морально-вольових якостей. Серед них найактивніше формуються колективізм, дисциплінованість, організованість, ініціативність, рішучість, сміливість, наполегливість.

Надзвичайно велике оздоровче значення ігор. Ігри переважно проводяться на свіжому повітрі. Різноманітна активна рухова діяльність завжди супроводжується позитивними емоціями.

7. Вибір гри визначається конкретними завданнями та умовами її проведення. Для кожної вікової групи характерні свої особливості вибору й методика проведення гри. Враховується склад групи, особливості розвитку дітей і фізична підготовленість. Вибір гри залежить також від кількісного складу дітей. Найбільш доцільно ігри проводити з 25 - 30 учнями.

Добираючи ігри, необхідно додержуватися відомого в педагогіці правила поступового переходу від легкого до важкого. Для того, щоб визначити ступінь трудності ігор, враховується кількість елементів, які входять у ту чи іншу гру (біг, стрибки, метання тощо). Ігри, які складаються з меншої кількості елементів і в яких немає розподілу на команди, вважаються легшими. Потрібно правильно розмістити гравців, призначити ведучих і розподілити гравців на команди.

8. Ведучий. Дуже відповідальна роль ведучого. Його призначає керівник або його вибирають гравці. Керівник пояснює, що ведучий має бути уважним, спритним, досвідченим. Ведучого можна виявити також під час гри або за результатом її.

9. Поділ на команди. У шкільній програмі більшість рухливих командного характеру. Керівник може скласти команди так:

• за розрахунком у шерензі;

• перешикуванням під час руху;

• на свій розсуд, якщо він добре знає сили учасників;

• за вибором капітанів, які по черзі добирають собі гравців;

• формуванням у класів постійних команд.

10. Керівництво грою - найважчий і вирішальний момент у роботі педагога. Воно включає:

• спостереження за учасниками;

• усунення помилок;

• показ правильних прийомів;

• припинення грубого ставлення між учасниками;

• регулювання навантаження.

11. Суддівство. У складних іграх з великою кількістю гравців слід залучити суддів -помічників. Вони рахують очки або час, спостерігають за порядком і станом місця для гри.

Підрахунок результатів має бути наочним. Закінчувати гру треба своєчасно і організовано: зупиняють гравців, підраховують результати й оголошують переможців. Бажано відзначити кращих, ведучих, капітанів, суддів.