Свята, ранки

Шкільні свята - одна з форм виховної роботи з дітьми. «Свято є художня організація громадського життя, у якому все сконцентровано, все стисло, усе придбало ефективну хвилюючу форму» (А. В. Луначарський)

А. С. Макаренко підкреслював, що кожне свято цінне, в першу чергу, його глибоким змістом, моральною спрямованістю. Правильно підготовлене й проведене свято має великі можливості формування колективу, виховання в кожного його учасника активного відношення до навколишньої дійсності, розвитку індивідуальних здібностей дітей.При цьому треба пам'ятати, що свята, ранки^:— лише частина багатогранної роботи з дітьми.

У житті молодшого школяра свято займає особливе місце. Діти цього віку емоційні, вразливі, для них характерна яскравість, гострота сприйняття, прагнення до самовираження.

Алгоритм підготовки і проведення свята

Перший етап - вибір теми свята. Він визначається всією системою роботи, віковими й специфічними особливостями даного колективу, рівнем його вихованості, підготовленістю дітей до виконання завдань, можливістю розумного сполучення традиційних тем і тем, породжених сьогоднішнім днем громадського життя країни, міста, школи, класу. Вибір теми супроводжується визначенням мети свята.

Необхідно ретельно продумати введення дітей у тему свята. Бесіда-старт повинна зацікавити дітей майбутньою роботою, відтворити ситуацію «завтрашньої радості» (А. С. Макаренко). Так, наприклад, проводячи бесіду перед святом «У світі іграшок», можна попросити дітей розповісти про свої улюблені іграшки (учитель сам розповідає дітям, наприклад, про російську матрьошку). У процесі цієї бесіди народжується думка влаштувати свято іграшок, обговорюється програма веселого свята.

Наступний етап - організація підготовчої роботи до свята.

Підготовча робота до свята повинна впливати на розум, емоції школярів, включати їх у суспільно корисну діяльність.

При організації підготовчої роботи дітей до свята вчителя намагаються виконувати методичні ради, рекомендації класиків педагогіки.

Різноманітна діяльність дитячих колективів при підготовці до свят. У підготовчий період плануються й проводяться вікторини, трудові десанти, розвідка добрих справ, виконуються роботи з виготовлення костюмів, оформленню залу, запрошень і т.д. Вся ця робота відкриває більші можливості як для колективної, так й індивідуальної діяльності школярів. У планах передбачаються види діяльності: масові, групові, індивідуальні.

Особливої уваги вчителя, знання психологічних особливостей учнів вимагають індивідуальні завдання. Такі завдання повинні не звеличувати вже визнаних лідерів, а допомогти набути впевненості, завоювати повагу тим дітям, яким важко дається навчання й хто в колективі поки почуває себе невпевнено. Індивідуальні завдання використаються й для залучення в роботу важких, неконтактних дітей.

Виховна роль заходу значно підвищується, якщо в його підготовці й проведенні беруть участь всі діти. Для молодшого школяра особливу цінність представляє оцінка його праці, зусиль, ініціативи вчителем, товаришами, колективом.

Колективна діяльність по підготовці до свята буває, як правило, радісною, сприяє усуненню конфліктних ситуацій між дітьми, що робить шкільне свято ефективним засобом зміцнення й росту колективу. Діти бачать, що колективні зусилля приносять більші плоди, що справа споритьсякипить, якщо тебе підтримують, вірять у твій успіх, чекають результатів праці.

Велике місце у святах займає організація турботи учнів один про одного, розвиток почуття колективізму, дружби, товариськості .

Захопленість дітей, радісний, творчий настрій дуже важливі в колективній діяльності. Учитель може стимулювати творчість вихованців, організувати в процесі підготовки до свята різного роду конкурси: на кращий ескіз емблеми, на найцікавішу пропозицію.

Хід підготовки до свята періодично обговорюється в класі. Характер обговорення залежить від теми свята, віку дітей. Так, при підготовці до свята «В гостях у жителів підводного царства» у класі може, з'явитися барвиста скринька підводних таємниць, куди кожна дитина опускає розкриту й записану на листочку таємницю. Ці таємниці учні розкривають при читанні книг, дізнаються з бесід зі старшими. Періодично скринька відкриває свої секрети всім дітям. Колектив класу вирішує, як використати зібраний матеріал: щось помістити в стінгазету, про щось розповісти дітям іншого класу, а заодно й запросити їх на свято. Найцікавіший матеріал можна передати по шкільному радіо, відправити в дитячий журнал.

Важлива й трудомістка частина підготовки до свята - розробка сценарію. У сценарії в строгій послідовності викладається те, що буде відбуватися на святі: фрагменти, що розкривають тему, авторські переходи від однієї частини свята до іншої, прийоми активізацій учасників (конкурси, ігри, сюрпризні моменти, проблемні ситуації й т.д.), оформлення й обладнання свята.

У сценарії важливо не тільки подати матеріал, що відповідає темі, але і яскраво підкреслити ідею свята. Тема й ідея свята - це не те саме. Тема, звичайно, відома дітям або задовго до свята, або на його початку, а ідея - це той висновок, до якого повинні прийти учасники свята. Наприклад, тема свята - «Людина працею велика», ідея - «Щоб добре трудитися, потрібно вчитися».

При складанні сценарію свята особлива увага звертається на його сюжет. Сюжет - це дія, що розвивається в ході свята. Так, на святі «Добре вчитися в школі!» дітям не просто розповідають про користь шкільних занять, але й кожний з учнів стає причетним до тих подій і пригод, які відбуваються з головним героєм - Буратіно. По ходу дії Буратіно переконується, що без знання алфавіту йому не обійтися. Сюжетна лінія сценарію: Буратіно не хоче вчитися й через цей не раз попадає в скрутні ситуації, зрештою він розуміє, що був неправий, і він хоче вчитися. Сюжетна лінія повинна допомагати розкриттю ідеї. У цьому випадку головна ідея така: «Знання школяра починаються з оволодіння алфавітом».

Сюжет, а значить і все свято, стає особливо яскравим і захоплюючим, коли дії є протидія. У боротьбі добра й зла особливо яскраво вимальовується ідея свята. Різні пригоди, учасниками яких стають діти, роблять сюжет захоплюючим, спонукують всіх дітей включатися в дію, Саме завдяки цьому вони із глядачів перетворюються в діючих осіб свята (на принципі співучасті зараз будуються майже всі дитячі спектаклі).

Коли сюжетна лінія намічена, можна приступати до підбору літературно-художнього матеріалу й розробки композиції (логіка розвитку, хід, послідовність подій, дій). У сценарії повинні бути чіткий початок, основна частина й фінал. Зав'язка свята - важлива умова його успіху. Це може бути мажорна пісня, поетична заставка, сюрпризна дія (поява якогось персонажа або «телеграми-листа»), світло- і звукоефекти й ін. Прекрасним організуючим початком є музика, тому діти входять на свято або під музику, або з закличкою.

До основної частини сценарію пред'являються наступні вимоги: строга логічність, наростання дії, закінченість кожного окремого епізоду, контрастність побудови, зміна дій учасників свята. При розробці сценарію необхідно ретельно продумати кульмінацію й розв'язку. Недарма говорять: «Кінець - справі вінець».

У підготовці й проведенні свята немає дрібниць. І від другорядних, на перший погляд, факторів - обладнання й оформлення - багато в чому залежать успіх або невдача справи. Як би добре не було підготовлене свято, але якщо воно проводиться в незатишному, похмурому приміщенні або діти сидять у тім же класі й за тими ж партами, налаштувати їх на свято дуже важко. Тому краще, якщо свято проводиться в актовій залі, ігровій кімнаті, на спортивному майданчику т.д. Якщо ж у школі немає іншого приміщення, то треба постаратися переобладнати клас на час свята. Замість парт - стільці або спортивні лави; стіни, вікна оформляються відповідно до теми. На новорічному святі - це ялинка, веселі аплікації-маски, серпантин, об'ємні сніжинки.

При оформленні приміщення виділяється ударна пляма - найяскравіше панно, плакат, композиція, що передають тему свята (на Святі весни це може бути «Сонечко променисте», птахи, квіти, «Весна-красна» і т.д.). Діти сидять лицем до цього центра. Це допомагає яскравіше сприйняти тему, створює певний святковий настрій.

Учні молодшого шкільного віку дуже люблять зовнішні атрибути, тому там, де це відповідає темі, треба, щоб батьки разом із дітьми зробили костюми або елементи їх, медалі й дипломи, якими будуть нагороджуватися учасники. При цьому важлива естетика оформлення залу, костюмів, виставок робіт учнів і т.д. Гості на святі також повинні виглядати святково. Неприпустимо, коли діти на святі ошатні, а гості - у пальто, хустках. Це затьмарює радість дітей. До свята необхідно перевірити якість роботи технічних засобів, які планується використати, передбачити, хто буде техніком, освітлювачем і т.д.

Отже, підготовка до свята – велика й серйозна робота педагогічного колективу, колективу батьків, дітей класу. Від якості її залежить хід свята, його емоційний вплив на дітей.

Після свята треба дати дітям можливість обмінятися думками, висловити, передати свої почуття. Такі обговорення проводяться після кожного свята. Якщо свято пройшло вдало, діти висловлюються з особливим бажанням, відстоюють свою точку зору. Питання, пропоновані вчителем для обговорення, залежать від теми й ходу свята. Назвемо деякі з них:

• Хотілося б вам побувати ще раз на такому святі?

• Що вам найбільше сподобалося на святі, а що не сподобалося? Чому?

• Якщо б нагороджував кожний з вас, то кого із дітей і за що ви нагородили б?

• До того, як ви побачили головного героя на святі, яким ви його собі уявляли? А на святі він виявився краще або гірше? Чим?

• Якби ви були знаменитими кравцями, то які би костюми виготовили собі й своїм товаришам? (Словесне малювання.)

• Хто допоміг нам у проведенні свята?

• Кого з них ви могли б назвати майстром гарного настрою?

Можна запропонувати учням домашнє творче завдання: розробити ескіз медалі МГН (майстер гарного настрою). Кожний повинен виявити якнайбільше вигадки й фантазії: і форма, і кольори, і малюнок на медалях можуть бути найрізноманітнішими. От тільки ці три «чарівні» букви (МГН) повинні бути обов'язково.

Потім журі класу відбирає кращі ескізи, і вони приймаються «до виробництва»: на уроках праці виготовляються медалі, якими будуть нагороджені тато й мами, бабусі й дідусі, працівники бібліотеки, вожаті, шефи - усі, хто не був стороннім спостерігачем на святі. Як це зробити урочисто, підкаже фантазія організаторів свята.

Отже, свято пройшло. Чи всього завдання вдалося вирішити, що нового довідалися діти, як збагатилися їхні емоції, чи вчилися вони діяти спільно, чи всі виховні можливості свята використані, як брали участь у підготовці й організації свята вожаті, батьки? Такий аналіз свята допоможе вчителеві в його подальшій роботі з дітьми.

Таким чином, кожне свято - це творча робота: вдало обрана тема, вдумлива, різнобічна підготовка вчителів, колективу дітей класу, батьків до святкової події, розробка сценарію і його перетворення в життя, бесіда - підведення підсумків роботи. Зрозуміло, вся ця робота вимагає від учителя великої витрати сил, але зате й сповна окупається. Шкільне свято, проведене у школі, є частинаою життя. За допомогою свята життя впроваджується в школу, знаходить в ній свій відголосок.