2. Серцевий цикл.

Серце перебуває в постійній ритмічній активності: скорочення і стискання серця змінюється розслаблення і заповнення його кров’ю. Скорочення відділів серця називають систолою, розслаблення — діастолою. Період, що охоплює одне скорочення і одне розслаблення серця називають серцевим циклом.

У стані спокою серцевий цикл триває 0,8 сек., під час фізичного навантаження чи стресу — вдвічі менше. Перша фаза — систола передсердь, у стані спокою триває 0,1 сек. Під час цієї фази кров із передсердь поступає у шлуночки.

1	2	3

Схема серцевого циклу: 1 — систола передсердь; 2 — систола шлуночків; 3 — діастола (загальна пауза)

Шлуночки наповнившись кров’ю починають скорочуватися. Відбувається друга фаза — систола шлуночків, яка триває 0,3 сек. Під час тієї фази кров виштовхується в аорту і легеневий стовбур. Поверненню крові назад у передсердя перешкоджають клапани. Після систоли шлуночків в них залишається частина крові — це т.зв. резервний об’єм.

Під час третьої фази циклу — загальної паузи, яка триває 0,4 сек., артеріальна кров надходить до лівого передсердя, а венозна кров — до правого. Поверненню крові назад у шлуночки перешкоджають клапани аорти та легеневого стовбура. Під час цієї фази шлуночки на 80% наповнені кров’ю.

Кількість крові, яка викидається шлуночком за одне скорочення називають систолічним об’ємом. Лівий і правий шлуночки виштовхують однакову кількість крові — у стані спокою в дорослої людини це 60-80 мл кожен.

Кількість крові, яка викидається серцем за 1 хв. називають хвилинним об’ємом. Він може збільшуватися або зменшуватися залежно від навантаження чи стресу. Збільшення хвилинного об’єму у тренованих людей відбувається здебільшого за рахунок збільшення систолічного об’єму, у нетренованих людей — за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень.

Частота серцевих скорочень залежить від віку людини: у новонароджених вона становить 140 уд./хв., у дорослої людини — 75 уд./хв. У юнаків статеве дозрівання закінчується пізніше ніж у дівчат, тому у юнаків максимум роботи серця припадає на 17-18 років, а у дівчат — у 15-16 років.

3. Система кровообігу.

В організмі кров постійно рухається. Збагачена киснем кров з легень через систему артерій прямує до дрібніших судин — артеріол. Вони закінчуються капілярами із товщиною стінок в одну клітину. Капіляри зв’язані із дрібними венулами, що переходять у більші вени.

На момент народження система артерій практично сформована. Венозна система ще є менш диференційованою. Ріст артерій відбувається пропорційно до росту тіла дитини. У дітей до періоду статевого дозрівання артерії відносно широкі і розвинуті сильніше (у дорослих просвіт вен вдвічі більший від просвіту артерій, у малят — однаковий). Розвиток судин завершується в період статевого дозрівання.

Схема капілярної сітки: 1 — артеріола; 2 — капіляри; 3 — венула.

Система кровообігу складається із серця та судин які утворюють велике і мале кола кровообігу. Кров обігає обидва кола кровообігу приблизно за 1 хв.

4. Велике і мале кола кровообігу.

Велике коло кровообігу обмиває кров’ю практично всі органи, крім легень. Воно починається із лівого шлуночка аортою, яка має вигляд дуги. Аорта розділяється на артерії які доносять кров до більшості органів. Артерії розділяються на дрібніші артеріоли, які сполучені з капілярами. Через стінки капілярів здійснюється газообмін — кров віддає кисень і поживні речовини, вбирає вуглекислий газ і продукти життєдіяльності. З капілярів кров поступає у венули, які зливаючись утворюють крупніші вени. Найбільші вени великого кола кровообігу — верхня і нижня порожнисті — приносять венозну кров до правого передсердя.

Схема кровообігу: 1 — аорта; 2 — капілярна сітка легень; 3 — ліве передсердя; 4 — легеневі вени; 5 — лівий шлуночок; 6 — артерії внутрішніх органів; 7 — капілярна сітка непарних органів черевної порожнини; 8 — капілярна сітка інших органів; 9 — нижня порожниста вена; 10 — ворітна вена; 11 — капілярна сітка печінки; 12 — правий шлуночок; 13 — легеневий стовбур (артерія); 14 — праве передсердя; 15 — верхня порожниста вена.

В межах великого кола кровообігу функціонують портальна та коронарна системи. Таким чином лівий шлуночок серця виконує величезну роботу, забезпечуючи циркуляцію крові практично по всьому тілу, включаючи головний мозок тулуб, кінцівки.

Мале коло кровообігу обмиває легені. Воно починається із правого шлуночка легеневим стовбуром який розгалужується на дві легеневі артерії, по яких венозна кров доходить до капілярів легень (в альвеоли). Тут відбувається газообмін — крові вбирає кисень, вивільняє вуглекислий газ, який виводиться з організму разом з видихуваним повітрям. Від легень по чотирьох легеневих венах артеріальна кров повертається в ліве передсердя. Мале коло кровообігу починає функціонувати після народження.

Кров обігає обидва кола кровообігу приблизно за 1 хв.