7. Облік праці та її оплати

Облік персоналу на ДП «Дінтер Україна Скала» здійснюється за допомогою ведення особових карток. Із особових карток створюється картотека особового складу всіх працівників підприємства. Особова картка за формою Т-2 ведеться на всіх працівників, які приймаються на постійну або сезонну роботу, крім того на спеціалістів з вищою освітою заповнюється облікова картка за формою 206, а на спеціалістів із середньою спеціальною освітою - за формою 210. На наукових працівників заповнюється картка за формою Т-4. Заповнена картка підписується особою, яка приймається на роботу, і завіряється керівником служби персоналу. Після звільнення працівника його особова картка зберігається в службі персоналу протягом двох років, а потім передається в архів підприємства для зберігання протягом 73 років. На підприємстві не ведеться табельний облік, що є достатньо значною проблемою, оскільки в табелях відмічається своєчасність виходу на роботу і час полишення роботи. За їх допомоги, можна б було отримуються дані про фактично відпрацьований час кожним працівником.

На підприємстві облік використання робочого часу ведуть у табелі обліку використання робочого часу ( форма № П-5 ). У ньому для кожного робітника вказують кількість відпрацьованого часу щоденно й за місяць. Для оплати праці складається розрахунково – платіжна відомість ( форма № П-6 ).

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться по кожній особі. Для цього в бухгалтерії при прийманні на роботу на кожного працівника відкривається картка-довідка форми 417 (особовий рахунок).  Щомісяця в картках записується сума нарахованої зарплати, утримань із неї, суми до видачі. При використанні синтетичного обліку, облік розрахунків по оплаті праці ведуть на рахунку 66 "Розра­хунки з оплати праці". До рахунку 66 відкривають два субрахунки: 661 "Розрахунки за заробітною платою"; 662 "Розрахунки з депонен­тами". На першому субрахунку обліковують суми нарахованої опла­ти праці, а на другому – невиплаченої (депонованої) оплати праці.

Із заробітної плати працівників підприємства здійснюються такі види утримань: утримання до пенсійного фонду; утримання у фонд соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності; утримання у фонд соціального страхування на випадок безробіття; утримання за виконавчими листами.

Є такі види нарахувань на заробітну плату в обов’язкові державні цільові фонди:

• в пенсійний фонд України;

• в фонд загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття;

• в фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Законом України "Про відпустки" на підприємстві передбачені наступні види відпусток:

• щорічні відпустки:

• основна відпустка (ст. 6 цього Закону);

• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону);

• додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону);

• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

• додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);

• творча відпустка (ст. 16 цього Закону);

• соціальні відпустки:

• відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17 цього Закону);

• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (ст. 18 цього Закону);

• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 цього Закону);

• відпуски без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Різні види відпусток надаються законом або через потребу самого працівника.