Виносні елементи
Виносний елемент — це зображення в збільшеному масштабі частини предмета, що містить елементи, яких немає на основному зображенні. Виносні елементи застосовують тоді, коли потрібні додаткові пояснення щодо форми, розмірів та інших даних або елементів складних контурів деталей: проточок, галтелей, розточок, профілю спеціальної різьби тощо.
Приклад позначення виносного елемента для пояснення форми та розмірів канавки для виходу шліфувального круга наведено на рис. 24.
Виносний елемент може відрізнятися за змістом від основного зображення (рис. 25).
|
|
|
|
Рис. 24. |
Рис. 25. |
Умовності та спрощення при побудові зображень
ГОСТ 2.305—68 рекомендує деякі умовності та спрощення при побудові зображень.
Якщо зображення є симетричною фігурою, то допускається зображати його половину, обмежуючи її осьовою або хвилястою лінією (див. рис. 16 і 26).
Рис. 26.
Рис. 27.
Якщо предмет має кілька однакових, рівномірно розміщених елементів, то на зображенні цього предмета повністю показують один або два таких елементи, а решту — спрощено або умовно (рис. 27). Можна також зображати частину предмета, зазначаючи кількість елементів, їх розміщення тощо (рис. 28).
На виглядах та розрізах допускається спрощено зображати проекції ліній перетину поверхонь, якщо точна побудова їх не обов'язкова (див. рис. 27 і 28).
Плавний перехід від однієї поверхні до іншої зображується умовно (рис. 29) або зовсім не зображується.
|
|
|
|
|
Рис. 28. |
Рис. 29. |
Рис. 30. |
Гвинти, заклепки, шпонки, непустотілі вали та осі, шатуни, рукоятки при поздовжньому розрізі зображуються нерозрізаними. Спиці маховиків, шківів, зубчастих коліс, ребра жорсткості, тонкі стінки тощо не заштриховують, якщо січна площина розміщена вздовж осі або довжини такого елемента (рис. 29 і 30).
Допускаються спрощення, аналогічні тим, що на рис. 31, а, б.
|
|
|
|
Рис. 31. | |
Незначну конусність або нахил допускається зображати зі збільшенням. При цьому на площині, перпендикулярній до основи нахилу або осі конуса, показують лінії, що відповідають меншому розміру нахилу або меншій основі конуса (рис. 32, а, б).
а
б
Рис. 32.
Деталі, що мають велику довжину, сталий поперечний переріз або такий, що змінюється закономірно, можна показувати з розривом (рис. 33).
Для спрощення рисунка та зменшення кількості зображень допускається:
а) частину предмета, розміщену між спостерігачем і січною площиною, показувати безпосередньо на розрізі потовщеною штрихпунктирною лінією – так звана "накладена проекція" (рис.34);
|
|
|
|
Рис. 33. |
Рис. 34. |
б) робити складні розрізи;
в) для показу отворів у маточинах зубчастих коліс, шківів тощо, а також для шпонкових пазів замість повного зображення деталі давати лише контур отвору (рис. 35; див. рис. 31, б);
г) зображати в розрізі отвори, розміщені на круглому фланці, якщо вони не попадають у січну площину (рис. 36).
|
|
|
|
Рис. 35. |
Рис. 36. |
Кутові розміри на рис. 36 показують, що напрям штриховки (< 30°) не збігається з напрямом твірних правого циліндра (< 45°).
Завдання для четвертої практичної роботи необхідно виконати на двох листах у відповідності з зразками на рисунках 37 і 38. Даний зразок виконаний по завданню на рисунку 39.
Практична робота складається з трьох завдань:
По двом заданим проекціям побудувати третю.
Виконати похилий переріз згідно заданої лінії перерізу (переріз А – А).
Побудувати прямокутне диметричне зображення деталі.
Завдання для студентів індивідуальне, його вибирають згідно варіанту таблиці 1.
Рис. 37.
Рис. 38.
Рис. 39.
Таблиця 1.
|
1 |
|
2 |
|
3 |
| |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
| |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
| |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
| |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
| |
|
16 |
|
| ||||
Виконання компоновки листа необхідне для правильного розміщення на робочому полі креслення проекцій з урахуванням нанесення на них розмірів і похилого перерізу.
Рекомендуємо компоновка показана на рисунку 40.
Рис.40.
-
габарити виробу
=287
мм;
=395
мм;
;
.
Необхідно накреслити два заданих вигляди по розмірам в масштабі 1:1.6.