Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
144
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
3.32 Mб
Скачать

23

ІГ Пр.р.№ 4. стор.

Практична робота № 4 Зображення

Мета роботи – навчитися креслити похилі перерізи, лінії перерізів, переходи і лінії розрізу та технічних деталях.

Перед тим як перейти до виконання практичної роботи № 4, необхідно переглянути наступні теоретичні положення.

Правила побудови зображень предметів (вироби, споруди та їх складові частини) на кресленнях усіх галузей промисловості регламентує ГОСТ 2.305—68.

Зображення предмета має давати повне уявлення про його форму, розміри та інші дані, необхідні для його виготовлення й контролю.

Для побудови зображень користуються методом прямокутного проекціювання, коли предмет розміщують між оком спостерігача та площиною проекцій. Основними площинами проекцій вибирають шість граней пустотілого куба, всередині якого розміщують предмет, який проекціюється на внутрішні грані куба. Потім основні площини проекцій суміщуються з фронтальною площиною (рис. 1, а). У результаті утворюється плоске комплексне креслення (рис. 1, б).

Рис. 1.

Зображення на фронтальній площині проекцій вважають головним. Відносно цієї площини проекцій предмет розміщують так, щоб зображення на ній (головне зображення) давало найбільш повне уявлення про форму та розміри предмета.

Залежно від змісту зображення поділяють на вигляди, розрізи та перерізи. Кількість їх має бути мінімальною, але достатньою для повного уявлення про зображуваний предмет.

Вигляди

Виглядом називають зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета. Для зменшення кількості зображень допускається лінії невидимого контуру зображати штриховими (рис. 2). Вигляди на основних площинах проекцій є основними. Вони мають такі назви (див. рис. 1): 1 - вигляд спереду (головний вигляд); 2 - вигляд зверху; 3 - вигляд зліва; 4 - вигляд справа; 5 - вигляд знизу; 6 - вигляд ззаду.

Рис. 2.

Якщо всі вигляди розміщені на одному аркуші в безпосередньому проекційному зв'язку, то їх не надписують. Якщо порушено проекційний зв'язок або вигляди відокремлені іншими зображеннями чи виконані на різних аркушах, то вигляд супроводжують великою літерою українського алфавіту, а напрям зору (проекціювання) показують стрілкою (рис. 3) з тією самою великою літерою.

Рис. 3.

На рис. 4 наведено розміри стрілок і знаків, що замінюють слова "повернуто" (рис. 4, 6) і "розгорнуто" (рис. 4, в).

Рис. 4.

Крім основних, розрізняють додаткові та місцеві вигляди.

Якщо деяку частину предмета не можна показати без спотворення форми та розмірів на жодному з основних виглядів, то застосовують додаткові вигляди, які дістають на площинах, не паралельних основним площинам проекцій (рис. 5, а...в; 6). Додатковий вигляд теж позначають стрілкою та літерою. Якщо додатковий вигляд розміщено в безпосередньому зв'язку з відповідним зображенням, то стрілку й напис над виглядом не наносять (див. рис. 6). Додатковий вигляд можна повертати. Тоді до його напису додається знак  (див. рис. 5, в).

Рис. 5.

Рис. 6.

Зображення окремої обмеженої частини поверхні предмета називають місцевим виглядом. Він може обмежуватися хвилястою лінією обриву (див. рис. 5), а може не обмежуватися (вигляд А, див. рис. 6). Місцевий вигляд позначають на рисунку так само, як і додаткові вигляди (вигляд А, див. рис. 6).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке Інженерна графіка