Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
144
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
3.32 Mб
Скачать

Розрізи, перерізи

Розріз — це зображення предмета, який умовно перетнуто однією площиною або кількома (рис. 7). Умовне розсікання стосується тільки зображуваного розрізу і не впливає на інші зображення того самого предмета. При цьому на розрізі зображують те, що розміщено в січних площинах та за ними. Можна показувати не все, що розміщено за січними площинами, якщо це не суттєво для повного уявлення предмета (див. рис. 7, 8).

а

б

Рис. 7

Переріз — це зображення плоскої фігури, що утворюється при умовному перетині предмета однією площиною або кількома. При цьому зображується тільки те, що розміщено в січних площинах.

Отже, існує відмінність між розрізом та перерізом: переріз є складовою частиною розрізу (рис. 9).

Рис.8.

Рис. 9.

Розрізи дають змогу виявити внутрішню форму предмета, коли лінії невидимого контуру не дають однозначної картини або їх читання на зображенні ускладнене.

На розрізі внутрішні форми зображують лініями видимого контуру, а переріз заштриховують відповідно до матеріалу деталі.

Класифікація розрізів

1. Залежно від положення січної площини відносно горизонтальної площини проекцій розрізи поділяють на:

а) горизонтальні — січна площина горизонтальна (рис. 10);

Рис. 10.

б) вертикальні — січна площинавертикальна. У свою чергу, вертикальні розрізи бувають фронтальні, якщо січна площина фронтальна (рис. 11), та профільні, якщо січна площина профільна;

Рис. 11.

в) п о х и л і — січна площина утворює з горизонтальною площиною кут, що відрізняється від прямого (див. рис. 9). Похилий розріз проекціюється на додаткову площину, паралельну січній, яка потім суміщується з площиною рисунка. Його можна розміщувати на довільному місці аркуша в безпосередньому проекційному зв'язку.

2. Залежно від положення січної площини відносно предмета розрізи поділяють на:

а) поздовжні — січна площина напрямлена вздовж предмета (рис. 12);

б) поперечні — січна площина розміщена упоперек предмета (рис. 13).

Рис. 12.

Рис. 13.

3. Залежно від кількості січних площин розрізи бувають:

а) прості — при одній січній площині;

б) складні — при двох і більше січних площинах. Ці розрізи бувають ступінчасті (див.рис. 12) та ламані (рис. 14,а). При ламаних розрізах січні площини умовно повертають до суміщення з однією площиною, при цьому напрям повороту може не збігатися з напрямом погляду (рис. 14,6). При повороті січної площини елементи предмета, що розміщуються за нею, зображуються так, як вони проекціюються на відповідну площину, з якою виконується суміщення.

А

б

Рис. 14

Крім розглянутих, розрізняють ще місцевий розріз (рис. 15), який дає змогу виявити будову предмета в окремому обмеженому місці (див. рис. 13). Місцевий розріз на вигляді виділяють хвилястою лінією, яка не має збігатися з лініями контуру.

Рис. 15.

Позначення розрізу містить три елементи:

  1. Позначення положення січної площини розімкненою лінією (лінія перетину), початковий і кінцевий штрихи якої не повинні перетинати контур відповідного зображення. При складних розрізах штрихи проводять також у місцях перетину січних площин.

  2. Позначення стрілкою напряму зору на початковому та кінцевому штрихах на відстані 2 або 3 мм від кінця штриха. На початку та в кінці лінії перетину, а якщо треба, то й у місцях перетину січних площин, ставлять горизонтально одну й ту саму велику літеру українського алфавіту з боку зовнішнього кута.

  3. Напис розрізу безпосередньо над його зображенням за типом А А без підкреслення. Якщо січна площина збігається з площиною симетрії предмета в цілому, а відповідні зображення розміщені на місці основного вигляду на одному й тому самому аркуші в безпосередньому проекційному зв'язку та не відокремлені іншими зображеннями, то для горизонтальних, фронтальних та профільних розрізів не показують положення січної площини, а сам розріз написом не супроводжують.

Частину вигляду та частину розрізу можна сполучати, розділяючи їх хвилястою лінією (див. рис. 15). Якщо при цьому сполучаються половина вигляду та половина розрізу, кожен з яких має одну й ту саму вісь симетрії, то лінією, що їх розділяє, є вісь симетрії (рис. 16), крім випадку, коли вісь збігається з лінією видимого контуру.

Рис. 16.

Перерізи, що не входять до складу розрізів, поділяють на:

а) винесені, тобто такі, що виконані окремо від основного зображення (рис. 17);

б) накладені, тобто такі, що розміщені на самому зображенні предмета (рис. 18). Такі перерізи обводять тонкою суцільною лінією.

Рис. 17.

Рис. 18.

Винесені перерізи є переважними, їх можна розміщувати в розриві між частинами одного і того самого вигляду (рис. 19, а, б).

а

б

Рис. 19.

Для симетричного винесеного або накладеного перерізу літерні позначення та лінії перетину не наносять, обмежуючись проведенням осі симетрії (див. рис. 18). У решті випадків для позначення лінії перетину проводять розімкнену лінію та показують стрілками напрям зору, позначаючи їх однаковими великими літерами українського алфавіту. На місці зображення перерізу його надписують за типом АА, не підкреслюючи.

У випадках, зображених на рис. 19, б, літери не наносять.

Для кількох однакових перерізів, що стосуються одного предмета, лінії перетину позначають однією літерою і зображують один переріз (рис. 20). Якщо при цьому січні площини нахилені під різними кутами, то знак О не наносять (рис. 21).

Рис. 20.

Рис. 21.

Якщо січна площина проходить через вісь поверхні обертання, що обмежує отвір чи заглиблення, то контур отвору чи заглиблення в перерізі показують повністю (рис. 22).

Якщо січна площина перетинає некруглий отвір і переріз складається з кількох окремих частин, то слід застосувати розріз, а не переріз (рис. 23).

Рис. 22.

Рис. 23.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в папке Інженерна графіка