42. Пісня Байда

У цій пісні розповідається про Байду, що він у Цариграді на ринку п’є горівку дуже довгий час і тут його цюра каже, що цар хоче щоб Байда пішов до нього в лицарі, якщо піде то цар зробить його володарем всієї Вкраїноньки , але козак відмовляється і каже цареві, що його військо погане. На це цар дуже розгнівався і наказав своїм слугам зловити Байду, зв’язати та зачепити за ребро. Через те, що цар так з ним погано повівся, він вбив стрілою царя – вцілив прямо в нього, царицю в потилицю, а його доньку в потилицю.

43. Пісня Ой на горі да женці жнуть

У цій пісні розповідається, що на горі женці жнуть,а попід горою, яром-долиною козаки йдуть. Долиною широкою, козаки йдуть. Попереду Дорошенко, веде своє військо,Військо Запорізьке. А позаду — Сагайдачний, що проміняв жінку на тютюн, на люльку. Далі хтось йому каже: «Гей, вернися, Сагайдачний, візьми свою жінку,віддай тютюн-люльку, необачний! На, що він відповідає: «Мені з жінкою не возиться, а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться! Йому відповідають: Гей, хто в лісі, озовися! Та викрешем вогню, та й закурим люльку, не журися!

44. Дума козак Голота напам’ять

Ой полем полем киліїмським,

То шляхом битим гординським,

Ой там гуляв козак Голота,

Не боїться ні огня, ні меча,ні третього болота.

Правда, на козакові шати дорогії –

Три семирязі лихії:

Одна недобра, друга негожа,

А третя й на хлів незгожа.

А ще,правда, на козакові

Постоли в’язові,

А онучі китайчані –

Щирі жіноцькі рядняні;

Волоки шовкові –

Удвоє жіноцькі щирі валові.

Правда, на козакові шапка – бирка –

Зверху дірка,

Травою пошита,

Вітром підбита,

Куди віє, туди й провіває,

Козака молодого прохолоджає.

То гуляє козак Голота,погулює,

Ні города ,ні села не займає, –

На город Килію поглядає.

45. Дума Маруся – Богуславка

У цій думі розповідається про сімсот козаків, які пробули у неволі тридцять років. І ось одного дня, на Великдень, Маруся Богуславка звільнила їх з полону, завдяки тому, що коли пан турецький від’їжджав до мечеті то видав на руки ключі дівчині. Хлопці хотіли її теж з собою забрати, але вона вже потурчилася,побусерманилася. Попросила вона тільки, щоб вони завітали й до її батька в Богуслав.

46. Дума Хмельницький та Барабаш

Коли почалася війна Україні, одностайно за віру християнську стали Барабаш та Хмельницький. Почали листи писати королю Радиславу. Король настановив: Барабаша гетьманом Черкаським, Клишу в Білій Церкві полковником, Хмельницького у Чигирині військовим писарем. Хмельницький хотів читати королівські листи і козакам козацькі порядки давати, а Барабаш хотів мирно жити із ляхами. Хмельницький не зупинився і тому напоївши Барабаша і забравши в нього ключі та перстень із мізинного пальця правої руки, відправляє свого поручника до пані Барабашевої, але вона не прочитала йому королівських листів і теж хотіла жити із ляхами мирно. Після того як Барабаш прокинувся він сказав своєму старості, що якби він добре дбав (Крачевський) то міг би взяти Хмельницького живцем і віддати ляхам. Як тільки це почув Хмельницький з його правої руки припало 4 полковника: Максим ольшанський, Мартиш полтавський,Іван Богун, Матвій Борохович. Саме вони читали козацькі листи, козакам козацькі порядки давали, віру християнську прославляли, ляхів рубали. Барабашеві це теж не подобалося, і Хмельницький кумові своєму з пліч головку зняв, турському султану у подарунок одослав і жону його з дітьми живцем забрав. Відтоді Хмельницький став гетьманувати.