2.8 Догляд за волосям.

При поганому догляді за волоссям, особливо у важкохворих, воно стає жирним, ламким, випадає, з’являється лупа та утворюються ковтуни. Хворі, які знаходяться на вільному режимі, гігієнічний догляд за волоссям здійснюють самостійно. Якщо стан хворого дозволяє, то голову миють під час прийняття гігієнічної ванни. Важкохворим волосся миють у ліжку. Для цьго підгортають головний кінець матраца під плечі хворого, Під голову та плечі підкладають спеціальну підставку. Роблять це так, щоб голова хворого була піднятою та відкинутою назад. Під голову підставляють миску. На голову хворого ллють воду з глечика. Для миття волосся використовують рідкий шампунь або кип’ячену воду з милом (мильну піну). Після миття волосся обережно витирають рушником, після чого ретельно різчісують. Якщо волосся жирне, його миють кожні 3-4 дні, за наявності нормального або сухого волосся – раз на тиждень.

Волосся слід розчісувати щоденно задля видалення пилу та лупи. У хворого має бути свій гребінець. Коротке волосся розчісують від корінців до його кінців, а довге розділяють на окремі паралельні пасма і поступово та повільно, розчісують від кінців до початку, намагаючись його не смикати. Гребінець, змочений у розчині оцту, добре вичісує пил та лупу. Періодично його треба мити в горячій воді з додаванням нашатирного спирту або соди.

2.8. Догляд за порожниною рота.

У здорових людей впродовж ночі поверхня слизової оболонки порожнини рота та зубів вкривається м’яким нашаруванням, до складу якого входять злущені клітини поверхневого шару, слиз та мікроорганізми. Вдень під час жування твердої та напівтвердої їжі а також при ковтанні відбувається самоочищення порожнини рота, але деякі дрібні часточки їжі лишаються між зубами та в порожнинах зубів, які руйнуються, що призводить до розмноження мікроорганізмів та появи запальних процесів слизової оболонки рота.

У хворих людей порушені процеси самоочищення порожнини рота як вдень, так і вночі, крім того, у важкохворих швидко настає знесилення організму, зниження його опірності і легко виникають супутні запальні процеси, насамперед у ротовій порожнині – стоматит (запалення слизової оболонки ротової порожнини) або гінгівіт (запалення ясен), глосіт (запалення язика) поява тріщин у куточках рота, сухість губ. Під час перебігу деяких захворювань через слизову оболонку порожнини рота виділяються продукти порушеного обміну речовин: азотисті речовини при нирковій недостатності, цукор при діабеті тощо. Ці речовини забруднюють слизову оболонку та призводять до більш інтенсивного розмноження мікрорганізмів. Це значно ускладнює перебіг основного захворювання.

Хворі, які самі себе обслуговують, кожного дня вранці та ввечері повинні чистити зуби м'якою щіткою, яка має форму зубної дуги та відповідний до порожнини рота розмір. Протягом дня після кожного прийому їжі треба прополіскувати рот підсоленою водою (1/4 ложка солі на склянку води).

Догляд за порожниною рота важкохворих складається з протирання, промивання, зрошення та застосування аплікацій. Користуватись зубною щіткою не варто, це може призвести до ушкодження слизової оболонки ясен.

Двічі на день протирають ротову порожнину ватним тампоном, змоченим 2% розчином натрію гідрокарбонату (сода), фізіологічним розчином (0,9% хлориду натрію) або 5% розчином борної кислоти. Протирають окремо кожний зуб, особливо ретельно в ділянці шийки зуба. Перед протиранням верхніх корінних зубів шпателем відтягують щоку, щоб запобігти потраплянню інфекції до вивідної протоки навколовушної слинної залози. З тої ж причини не радять протирати слизову оболонку щік. Потім протирають язика. Для цього кінчик його треба обгорнути стерильною марлевою серветкою, витягнути з порожнини рота лівою рукою, а правою рукою, у якій знаходиться пінцет з ватною кулькою, змоченою 2% розчином соди, знімають наліт з язика, протирають та по можливості пропонують хворому ополоснути ротову порожнину антисептичним розчином (перекис водню – 1 чайна ложка на 1 склянку води).

Полоскання рота проводять за допомогою гумової груші або шприца Жане. Для того, щоб рідина не потрапила в дихальні шляхи, хворому надають напівсидячого положення з головою, дещо нахиленою вперед або повертають голову вбік, якщо він лежить. Під груди йому кладуть гумову клейонку, під підборіддя – ниркоподібний лоток. Відтягуючи шпателем по черзі то праву, то ліву щоку, промивають рот, використовуючи при цьому до 1 л води. Застосовують наступні розчини: перекису водню 0,6%, натрію хлорида 0,9%, натрія гідрокарбонату 0,5%. Якщо у важкохворого є знімні зубні протези, то перед проведенням гігієнічних процедур їх слід зняти, ретельно вимити та витерти насухо. Зберігати протези у склянці з водою не варто, тому що у вологому середовищі мікроорганізми, які знаходяться на поверхні протезу добре зберігаються.

За наявності запальних змін на слизовій оболонці рота (стоматіт, гінгівіт) з’являється біль під час прийму їжі, слинотеча, може підвищитись температура тіла. Медикаментозне лікування полягяє у проведенні додаткових зрошеннь дезинфікуючими розчинами (фурацилін, мікроцид) за допомогою гумової груші або шприца без голки та застосуванні аплікацій. Аплікація – це накладання стерильних марлевих серветок, змочених 0,1% розчином фурациліну на 4-5 хвилин. Можливе застосування аплікації із знеболюючими речовинами. При появі на губах сухих кірок або тріщин накладають на уражені місця марлеву серветку, змочену синтоміциновою емульсією. Сухі губи слід змазувати вазеліном, гігієнічною помадою або вершковом маслом.