2.9 Догляд за очима

За наявності виділень, які склеюють повіки, а також при численних очних захворюваннях та хімічних опіках, догляд за очима вимагає застосування спеціальних заходів. Він передбачає промивання очей, закапування в них медикаментозних крапель і накладання за повіки ліків на мазевій основі.

При склеюванні повік, спочатку за допомогою ватного тампону, змоченого 2% розчином борної кислоти, розм’якшують та видаляють кірочки, рухаючись від зовнішнього кута ока до носа, щоб не занести інфекцію до нососльозового каналу. Тампон повинен бути окремим для кожного ока.

Для промивання очей використовують дистильовану або холодну кип’ячену воду, фізіологічний розчин (0,9% NaCl), розчин риванолу, перманганату калію 1:5000. Перед промиванням обов’язково миють руки. Голову хворого трохи закидають назад, з боку скроні підставляють лоток для стікання рідини. Розсувають повіки вказівним та великим пальцями лівої руки, а правою рукою, не торкаючись повік, промивають кон’юнктивальний мішок струменем розчину. Для цього використовують гумовоий балончик, шприць без голки або спеціальну скляну посудину – ундінку. Струмень води повинен бути направлений від скроні до носа.

Закапують краплі в очі за допомогою стерильної піпетки. Перед проведенням процедури слід ретельно вимити руки з милом і протерти їх спиртом. Хворому пропонують подивися вгору; в цей час, тримаючи в лівій руці стерильну ватну кульку, відтягуть нижню повіку донизу. Пальцями правої руки натискають на резиновий ковпачок піпетки і впускають 1-2 краплі розчину ліків за нижню повіку, ближче до ділянки внутрішнього кута ока (біля носа). На кілька секунд хворий повинен закрити очі. Залишок рідини забирається ватним тампоном. Впускати більш, ніж 2 краплі не варто, тому що в кон’юнктивальний мішок вміщується тільки одна крапля. Закапуючи очі, треба стежити щоб кінчик піпетки не торкався вій хворого. Якщо так сталося, то користуватися цією піпеткою не варто, її треба простелізувати.

Закладають очну мазь за допомогою спеціальної палички, яка має сплощений і розширений кінці. Перед проведенням процедури її треба прокип’ятити. Сплощеним кінцем очної палички набирають невелику кількість (як горошина) мазі. Вказівним пальцем лівої руки відтягують нижню повіку донизу, лопаточку тримають правою рукою, паралельно до краю нижньої повіки і торкаються нею нижньої перехідної складки. Хворому пропонують закрити очі, а лопаточку обережно витягають горизонтальним рухом в напрямку скроні, залишаючи мазь за повікою. Потім стерильною ватною кулькою масажують закриті півіки для того, щоб мазь краще всмокталася.

2.10 Догляд за вухами та порожниною носа

Догляд за здоровими вухами полягає у регулярному обмиванні теплою водою з милом. Не можна застосовувати гострі предмети для очищення вух, тому що можна ушкодити барабанну перетинку або стінки проходу. У зовнішньому слуховому проході виділяється жовтувато-коричневого кольору маса – сірка, надмірне накопичення якої може утворювати сірчані пробки і погіршувати слух. Іноді виникає необхідність очищати зовнішній слуховий прохід від накопичення в ньому виділень та звільняти від сірчаної пробки. Хворим, які дотримуюються постільного режиму періодично очищають зовнішні слухові проходи за допомогою турунди (марлева серветка чи вата, яка згорнута трубочкою) або тонкого зонду з нарізкою на кінці, на який намотуюють вату. Процедуру доцільніше проводити після попереднього закапування у вухо 2-3 крапель 3% розчину перекису водню. Лівою рукою відтягують вушну раковину дозаду та вгору, правою обережно вводять зонд у слуховий прохід і легкими обертовими рухами очищають вухо.

Для видалення сірчаної пробки застосовують промивання зовнішнього слухового проходу за допомогою шприця Жане (його ємність – 100 мл) або гумового балончика. Для пом’ягшення вушної сірки закрапують у вухо 3% розчин перекису водню або камфорний спирт. Хворий сідає, його плечі покривають клейонкою. Під вухо підкладають ниркоподібний лоточок, який хворий притискає до шиї. В шприць набирають воду, підігріту до температури 37С, на канюлю шприця надівають гумову трубку для того, щоб під час промивання не ушкодити слуховий прохід. Відтягують вушну раковину і на глибину не більше 1 см уводять накінечник, після чого на задньо-верхню стінку зовнішнього слухового проходу окремими порціями випускають струмень рідини. Сірчана пробка виходить півністю або частинами. Слуховий прохід після промивання висушують ватою, навернутою на зонд і протирають спиртом.

Уведення крапель у зовнішній слуховий прохід застосовують при запаленні середнього вуха. Перед проведенням процедури вухо прочищають, як було описано вище. Лікарську речовину у вигляді водного або масляного розчину підігрівають до температури тіла (уведення холодного розчину може викликати головоружіння). Голову хворого нахиляють у бік здорового вуха так, щоб хворе вухо опинилося зверху. Ліою рукою відтягують вушну раковину. При цьому зовнішній слуховий прохід випростовується і крпалі потрапляють у його глибину. Правою рукою крапають 5-8 крапель, після чого кілька разів натискають на