§6.2 Принципи багатоканальної передачі даних

Збільшення потоку даних в СПД можна досягти двома шляхами:

• збільшенням кількості ліній зв’язку

• підвищенням частоти передачі сигналів

Останній потребує більш широкого спектру каналу зв’язку. Якщо вимоги по ширині спектру для окремих сигналів несуттєві, то можна використати високочастотний канал для послідовної комутації кількох повідомлень одночасно.

Структурна схема включає додатковий комутатор на передаючій стороні і відповідний йому на приймальній, які повинні працювати синхронно.

Особливістю багатоканальної системи є те, що більшість повідомлень формуються одночасно і займають один спектр частот. Для правильного кодування і відтворення інформації використовують кілька методів розділення каналів зв’язку. Основними є частотне та часове розділення. Суть частотного методу полягає в тому, що в якості несучих гармонічних коливань для кожного каналу вибирають різні частоти. Тоді загальний канал зв’язку розділяється за смугами, кожна з яких відображає інформацію тільки від одного джерела.

Другий метод полягає в Гаусовому розділенні. Він застосовується для цифрових методів передачі і має місце в аналогових системах з використанням аналогових скремблерів. При використанні напруги інформаційного імпульсу сигнал з амплітудною модуляцією зручно отримати, використовуючи фазовий зсув окремих імпульсів в каналах. Забезпечується об’єднання інформації за часовим принципом.

Інформаційні сигнали після низькочастотної фільтрації через окремі електронні ключі ЕК1…ЕКN подаються на схему об’єднання СО. Завдяки схемі синхронізації та розподільнику канальних імпульсів, в кожний момент часу у спільну лінію зв’язку надходить тільки один імпульс з одного каналу передачі інформації.

На приймальній стороні спочатку виділяють синхронізуючий сигнал, який запускає розподілювач імпульсів і забезпечує узгоджений розподіл інформаційних імпульсів по окремих приймаючих каналах з допомогою аналогових елементних ключів, як і на передаючій стороні. Остаточне формування інформаційних сигналів забезпечується низькочастотною фільтрацією у вузлах ФНЧ. Ці ж фільтри виконують роль демодуляторів. Згідно теореми Котельникова частота імпульсів часової дискретизації сигналу повинна бути не менше ніж у два рази вищою за максимальну частоту спектру первинного інформаційного сигналу. Враховуючи, що в один канал комутуєтьсяN сигналів, частота комутації тактових імпульсів повинна бути ще в N раз вищою.

§6.3. Організація каналів систем передачі даних

Принципи об’єднання цифрових каналів по спільній лінії зв’язку вперше розглянув французький винахідник Бодо. У 1876 році він запропонував методику багатократного телеграфування. Він використав на приймальній та передаючій стороні механічний розподільник у вигляді дисків з набором металевих контактів – ламелей. До кожної ламелі підключається окремий телеграфний апарат. Комутація кожного апарату на окрему лінію зв’язку забезпечується з допомогою рухомого контакту – щітки, яка приводилася в рух окремим двигуном. Рух щіток на приймальній та передаючій стороні мав відбуватися синхронно і синфазно.

Максимальна кількість комутованих апаратів не перевищувала 5-9 штук, швидкість передачі складала до 75-100 біт/с, що забезпечувало формування до 800-1200 букв або знаків за хвилину.