- •4). Перетворення чисел з різних систем числення.
- •5. Rs-тригери.
- •Таблиці переходів
- •Схемна реалізація
- •6. Інтегруючі і диференціюючі ланки.
- •7. Основні логічні операції алгебри логіки.
- •8. Jk- та t-тригери.
- •Т-тригер асинхронний
- •T-тригер синхронний
- •9. Базисні елементи. Базис або-ні.
- •10. Мінімізація логічних функцій.
- •11.Тригер Шмідта.
- •12. Базисні елементи. Базис "і-ні".
- •13. Карти Карно.
- •14. D-триггери .
- •15. Елемент "виключне або".
- •17. Лічильники. Лічильник з послідовним перенесенням.
- •18. Лічильники. Реверсивний лічильник.
- •19. Двійково-десяткові лічильники.
- •20. Шифратори і дешифратори.
8. Jk- та t-тригери.
Три́гер(англ.trigger,flip-flop) —електронналогічна схема, яка має два стійкі стани, в яких може перебувати доки не зміняться відповідним чином сигнали керування.Напругиіструмина виході тригера можуть змінюватися стрибкоподібно.
Тригери широко використовуються для формування імпульсів, у генераторах одиничних сигналів, для побудови подільників частоти, лічильників, перерахункових пристроїв, регістрів, суматорів, у пристроях керування тощо.
У більшості серій інтегральних елементів містяться тригери різних типів, у тому числі універсальні.
На базі JK-тригера можливо побудувати D-тригер або Т-тригер. Як можна бачити в таблиці істинності JK-тригера, він переходить в інверсний стан щоразу при одночасній подачі на входи J і K логічної 1. Ця властивість дозволяє створити на базі JK-тригера Т-тригер, об'єднавши входи J і K .
Алгоритм функціонування JK-тригера можна представити формулою Умовне графічне позначення JK-тригера зі статичним входом З
Граф переходів JK-тригера Карта Карно JK-тригера
Т-тригер(від англ. Toggle — перемикач) часто називають рахунковим тригером, оскільки він є найпростішимлічильникомдо 2.
Т-тригер асинхронний
Асинхронний Т-тригер не має входу дозволу рахунку — Т і переключається по кожному тактовому імпульсу на вході С.
T-тригер синхронний
Умовне
графічне позначення (УДО) синхронного
T-тригера з динамічним входом синхронізації
С на схемах.
T |
Q(t) |
Q(t+1) |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Синхронний Т-тригер[7], при одиниці на вході Т, по кожному такту на вході C змінює свій логічний стан на протилежний, і не змінює вихідний стан при нулі на вході T. Т-тригер можна побудувати на JK-тригері, на двоступінчатому (Master-Slave, MS) D-тригері і на двох одноступінчатих D-тригерах та інверторі.
Як можна бачити в таблиці істинності JK-тригера, він переходить в інверсний стан щоразу при одночасній подачі на входи J і K логічної 1. Ця властивість дозволяє створити на базі JK-тригера Т-тригер, об'єднуючи входи J і K.
Т-тригер часто застосовують для пониження частоти в 2 рази, при цьому на Т вхід подають одиницю, а на С— сигнал з частотою, яка буде поділена на 2.
9. Базисні елементи. Базис або-ні.
Набір логічних елементів з допомогою якого можна реалізувати будь-яку логічну функцію називають функціонально-повним логічним або універсальним базисом.
Найбільш відомим з цих базисів буде набір, який складається з логічних елементів НІ, І, АБО, а також констант 0 і 1. Нелегко знайти цифрову схему де б не використовувався цей базис. Цей базис називаєтьсябулевим, тому що його вперше дослідив англійський вчений Буль.
Крім булевого базису, на практиці використовуються ще два універсальні базиси, один з яких складається з елементів - І, НІ, а другий - АБО, НІ. Перший з цих базисів відповідно до прізвищ вчених, які їх запропонували, називається базисом штрих Шефера, а другий – стрілка Пірса. Вони відповідно позначаються як і . Як бачимо, ці базиси мають в своєму складі два логічних елемента, тобто на один елемент менше, чим має булевий базис. Це значить, що булевий базис є надмірним, в той же час як два інші базиси за складом елементів є мінімальними. При цьому, вони залишаються універсальними. Якщо видалити з цих базисів хоча б один логічний елемент, то він перетвориться в неповний базис, з допомогою якого вже не можна буде реалізувати будь-яку логічну функцію, а відповідно і схему цифрового пристрою.
Логічні виразиn двійкових змінних за допомогою кінцевого числа логічних операцій можна розглядати як деяку функцію, яка відображатиме взаємну зв'язок між вхідними і вихідними змінними.Логічні операціїкон'юнкціїі диз'юнкціїможна представитинайпростішимифункціямивиду:і. Ціфункціїназиваються аналогічно логічнимопераціям-функціями І і АБО.