- •4). Перетворення чисел з різних систем числення.
- •5. Rs-тригери.
- •Таблиці переходів
- •Схемна реалізація
- •6. Інтегруючі і диференціюючі ланки.
- •7. Основні логічні операції алгебри логіки.
- •8. Jk- та t-тригери.
- •Т-тригер асинхронний
- •T-тригер синхронний
- •9. Базисні елементи. Базис або-ні.
- •10. Мінімізація логічних функцій.
- •11.Тригер Шмідта.
- •12. Базисні елементи. Базис "і-ні".
- •13. Карти Карно.
- •14. D-триггери .
- •15. Елемент "виключне або".
- •17. Лічильники. Лічильник з послідовним перенесенням.
- •18. Лічильники. Реверсивний лічильник.
- •19. Двійково-десяткові лічильники.
- •20. Шифратори і дешифратори.
5. Rs-тригери.
Двовходовий асинхронний RS-тригер— цетригерз прямими (такими, що реагують на наявність 1) й інверсними (такими, що реагують на наявність 0) входами.
Умовне позначення RS-тригеранаведено на рис. 1
Рисунок 1 — Умовні позначення RS-тригераз прямими (а) й інверсними (б) входами
Свою назву RS-тригеродержав від перших літер англійських слівset— встановлювати (S) таreset— відновлювати (R).
S— інформаційний вхід призначений для установлення тригера в одиничний стан (Q= 1), аR— вхід призначений для повернення тригера у нульовий стан (Q= 0).
Таблиці переходів
Роботу тригерів описують відповідні таблиці переходів, наведені в табл.1.
Рисунок 2 — RS-тригер з
інверсними входами на елементах І-НІ(а)
та з прямими входами на елементах АБО-НІ (б)
Схемна реалізація
Схеми таких RS-тригерів, побудованих на елементах І-НІ та АБО-НІ, зображені на рис.2.
Рисунок
3 Схема
і умовне позначення синхронного RS-тригераз
прямими входами, побудованого на
елементахІ-НІ, наведені на рис.
3
Необхідно зазначити, що тактові входи
бувають потенціальні прямі, як у даному
випадку (тригер змінює свій стан при
надходженні сигналу 1 на вхід С),
та інверсні (тригер змінює стан при
надходженні сигналу 0), або імпульсні,
також прямі й інверсні (коли тригер
змінює свій стан при зміні сигналу на
тактовому вході з 0 на 1 або з 1 на 0
відповідно)
Рисунок 3 — Синхронний RS-тригер
6. Інтегруючі і диференціюючі ланки.
Інтегрува́льна ла́нка— поняття, що відноситься доТеорії автоматичного керування. Елементсистеми автоматичного регулювання.
Інтегрувальна ланка — ланка в якій вихідна величина пропорційна інтегралуза часом від вхідної, або швидкість зміни вихідної величини пропорційна вхідній величині. Інша назва —астатична ланка.
Рівняння ланки в інтегральній формі має вигляд:
Рис.
1 Перехідна функція ідеальної (а),
реальної (б) інтегрувальної ланки та
амплітудно-фазова характеристика
ідеальної ланки (в).
Або в диференціальній:
,
де у— вихідна величина,
х— вхідна.
Передавальна функція
інтегральної ланки :
Рис. 2 Перехідна (а), імпульсна перехідна (б) характеристики та амплітудно-фазова (в), амплітудна (г), фазова (д) та логарифмічні амплітудна та фазова (е) частотні характеристики реальної інтегрувальної ланки.
Розрізняють ідеальну і реальну інтегрувальні ланки. В першій інерційністю пристроїв нехтують.
При постійному вхідному сигналі вихідний сигнал ідеальної інтегруючої ланки вмить починає змінюватися з постійною швидкістю, що в реальних умовах практично нездійсненно. Тому всі вищенаведені рівняння справедливі для ідеальної інтегруючої ланки. У реальній інтегруючій ланці присутня певна інерційність.
Для неідеальної ланки рівняння має вигляд:
Прикладом реальної інтегруючої ланки може служити будь-який технологічний збірник (накопичувач) матеріалу, де вхідний сигнал — надходження матеріалу, а як вихідна величина — його маса в збірнику
7. Основні логічні операції алгебри логіки.
Обчислювальні пристрої крім арифметичних операцій повинні виконувати і логічні операції. Для цього потрібно вміти:
1) представляти логічні поняття (інформацію) в обчислювальних пристроях;
2) мати набір правил, за якими можна виконувати перетворення логічної інформації.
Такі можливості дає математична логіка.
Математична логіка є розділом загальної логіки, в якій використовуються математичні методи. Логіка – це наука про закони і форми мислення, а математична логіка – наука, що вивчає форми і закони логічних тверджень в математиці, яка побудована, як строга математична теорія.
Основу математичної логіки становить алгебра логіки або алгебра висловів чи алгебра Буля (булева алгебра, Джон Буль – англійський математик, творець алгебри висловів).
Якщо вислови мають однакову слушність, то вони рівноцінні. Числова вартість істинного вислову – “1”, неістинного – “0”. Вислови які можуть бути одночасно істинними і неправдивими не розглядаються.
Двійковими (булевими) змінними (висловами) називаються змінні, які можуть набувати лише значення “0” або “1”. Аналогічних значень можуть набувати і логічні функції.
При визначенні значень функцій f0÷ f15 використовується теорема: будь-яка булева функція може бути представлена в вигляді логічної суми простих кон’юнкцій, що відповідає тим наборам змінних, при яких ця функція приймає значення одиниці.
Нові булеві функції можна конструювати за допомогою суперпозиції – підстановки замість аргументів булевих функцій інших булевих функцій і перенумерування аргументів. Це можна робити, бо аргументи і самі булеві функції можуть набувати тільки двох значень 0 і 1.
Система булевих функцій може бути функціонально повною, якщо з такої системи методом суперпозиції можна отримати будь-якої складності булеву функцію.
У математичній логіці доводиться, що, якщо система булевих функцій має функції f1=x1×x2 – кон’юнкції, f7=x1Úx2 – диз’юнкції і f10=2 – інверсії, то вона є функціонально повною.
Застосовуючи метод суперпозиції, можна виразити одні з цих функцій в функціонально-повний набір булевих функцій, тобто такий набір, через функції якого методом суперпозиції виражається будь-яка функція двох змінних, яка може мати всього одну функцію.
Розглянемо деякі логічні залежності (функції).
1
1. Логічне множення, кон’юнкція, функція
І
Функція істинна, якщо і перший і другий
вислів істинні (рис.1).
Рис.
1. Таблиця істинності функції логічного
множення (а) і її аналоги (б)
2. Логічне додавання, диз’юнкція, функція
АБО
f=х1Úх2.
Функція істинна, коли або один або два
вислови істинні (рис.2).
Рис. 2. Таблиця істинності функції
логічного
додавання (а) і її аналоги (б)
Рис. 3. Таблиця
істинності функції логічного
заперечення (а) і її аналог (б)
Комбінації булевих функцій кон’юнкції, диз’юнкції і заперечення і їх похідних: заперечення кон’юнкції, заперечення диз’юнкції є також універсальними так як і самі функції. Ця властивість використовується при побудові арифметичних і логічних пристроїв будь-якої ЕОМ.