- •1. Визначте предмет та завдання юридичної психології
- •3.Опишіть місце юридичної психології в системі психологічних наук. Принципи юридичної психології.
- •8. Визначте поняття та основні різновиди девіантної поведінки особистості.
- •9.Соціально-психологічні механізми формування правосвідомості особистості
- •10. Дайте психологічну характеристику правоохоронної діяльності.
- •11.Опишіть основні напрями використання психологічних знань в правоохоронній діяльності.
- •12. Визначте професійно важливі якості психолога юридичної служби, обґрунтуйте свою думку.
- •13. Визначте особливості спілкування в юридичній галузі, базові комунікативні навички.
- •14. Сформулюйте загальні принципи застосування методів психодіагностики в практичній діяльності психолога юридичної служби.
- •15. Визначте особливості особистісного підходу в системі «людина-право»:
- •16. Опишіть систему психічних процесів в юридичній психології:
- •17. Визначте значення пам*яті та технік маніпулювання увагою в юр.Психології:
- •18. Дайте характеристику психо-правовій оцінці мнестичних процесів:
- •19. Визначте роль мислення, інтуїції, уваги у рішенні поставлених завдань працівниками юр.Сфери:
- •20. Роль і місце емоцій та почуттів в юридичній психології:
- •21. Визначте місце та роль темпераменту, характеру, здібностей особистості в юридичній психології:
- •22. Дайте характеристику напрямкам профілактичної роботі з неповнолітніми злочинцями
- •1) Ранню профілактику, спрямовану на ліквідацію обставин, які негативно впливають на формування особистості неповнолітніх, та запобігання їх залученню до злочинного способу життя;
- •2) Усунення чинників, що вже сприяли заподіянню конкретних злочинів;
- •3) Попередження рецидивних злочинів з боку неповнолітніх.
- •23. Дайте характеристику механізмам психологічного захисту та опанування у стресових ситуаціях
- •24. Дайте характеристику індивідуально-психологічним відмінностям особистості та їх урахування в практичній діяльності психолога юридичної сфери
- •25. Визначте предмет та завдання кримінальної психології
- •26. Дайте характеристику особистості правопорушника та основним чинникам її формування
- •27. Визначте роль та місце соціального і біологічного чинників у формуванні делінквентної поведінки.
- •28. Опишіть психологічні особливості правопорушників з різною спрямованістю поведінки
- •29.Візначте особливості формування різновидів злочинної спрямованості( насильницька, корислива)
- •30.Дайте характеристику проблеми антисоціальної поведінки неповнолітніх правопорушників.
- •31.Визначте основні чинники виникнення та розвитку злочинної спрямованості у неповнолітніх.
- •32.Дайте характеристику механізмам формування злочинної поведінки неповнолітніх.
- •33.Дайте характеристику вікової динаміки злочинності.
- •34.Опишіть кримінальну субкультуру та делінквентну поведінку неповнолітніх.
- •35.Визначте особливості психологічної роботи з неповнолітніми злочинцями.
- •36. Дайте психологічну хар-ку етапів формування злочинної поведінки особистості.
- •1.Поява потреби, як джерела активності особистості.
- •37. Дайте психологічну характеристику злочинної групи.
- •38. Опишіть поведінку потерпілого, звинувачуваного, підозрюваного та свідка з розладами особистості та делінквентною поведінкою.
- •39. Сформулюйте причини та умови формування злочинних груп.
- •40. Дайте характеристику соціально-психологічним закономірностям формування та розвитку злочинних груп.
- •41. Сформулюйте поняття та соціально-психологічна характеристика організованої злочинності.
- •42. Дайте характеристику злочинним групам та організаційній злочинності.
- •43. Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •43.1 Сформулюйте поняття та умови встановлення психологічного контакту із співрозмовником у професійному спілкуванні працівників юридичної галузі.
- •52. З’ясувати важливість встановлення контакту та довірливих стосунків з опонентом, техніки переконання та навіювання в процесі комунікації психолога юридичної сфери.
- •53. Дайте характеристику перцептивних процесів та їх урахування в практичній діяльності психолога-юриста.
- •54. Опишіть психологічні наслідки здійсненного злочину на особистість злочинця.
- •55. Дайте психологічну характеристику потерпілому.
- •56. Визначте психологічні аспекти впливу злочину на формування свідчень потерпілого.
- •57.Дайте характеристику дослідженню особистості потерпілого.
- •58.Визначте предмет та завдання психології юридичної праці.
- •59.Визначте особливості етики та психології правозастосовної діяльності.
- •1) За професійною юридичною силою і 2) предметом регулювання.
- •60. Загальна характеристика професіограм юридичних професій
- •61. Види судово-психологічної експертизи
- •1) Експертиза неповнолітніх:,
- •1. Експертиза неповнолітніх
- •3. Експертиза особливих емоційних станів
- •62. Дайте загальну характеристику психологічних особливостей слідчої діяльності
- •63. Психологія огляду місця злочину
- •64. Психологія обшуку та затримки
- •65. Психологія допиту свідків та потерпілих, підозрюваних та звинувачуваних допит свідків та потерпілих.
- •67. Сформулюйте загальні принципи проведення судово-психологічної експертизи
- •69. З'ясуйте особливості використання методів юридичної психолоіїї психологом-практиком.
- •70. Опишіть види антисоціальної спрямованості особистості та види мотиваційної сфери особистості.
- •71. Дайте характеристику психологічних особливостей різних видів злочинних груп.
- •72. Дайте характеристику організаційно-психологічній структурі слідчої діяльності.
- •73. Визначте основні напрями психології юридичної праці, її особливості.
- •74. Опишіть структуру діяльності фахівця юридичної сфери.
- •75. Дайте характеристику судової діяльності.
74. Опишіть структуру діяльності фахівця юридичної сфери.
У професійній діяльності юристів можна виділити наступні основні елементи: пізнавальну діяльність, конструктивну, організаторську і комунікативну. Всі ці структурні компоненти функціонують в органічній єдності.
З огляду на складність, багатоплановість, розмаїтість задач, розв'язуваних юристом, мінливість, наявність елементів раптовості, можна з повною підставою віднести пізнавальну діяльність юриста до розряду творчих, а основною формою забезпечення пізнання творче мислення.
Під конструктивною діяльністю, розуміється розумова діяльність фахівця, спрямована на планування дій по розкриттю, розслідуванню, попередженню злочинів, розшукову злочинців. В конструктивній діяльності здійснюється планування самих етапів пізнавальної діяльності, у ній дається відповідь на питання, у якій послідовності ми будемо шукати невідоме. Пошукова і конструктивна діяльності юриста характеризують різні етапи єдиного процесу мислення.
Організаторська діяльність, допомагає юристу забезпечувати оптимальні умови для здійснення всіх видів професійної діяльності. Вона складається з передачі, обміну інформацією і організації діяльності осіб, які виконують вказівки юриста.
Професійна діяльність юриста відрізняється широкою комунікативністю. Його комунікативна діяльність полягає в одержанні необхідної інформації за допомогою спілкування, тобто безпосереднього мовного контакту з навколишніми з метою рішення практичних оперативно-службових задач. Щоб впливати на людей у процесі спілкування, у юриста повинен бути високо розвинені інтелект, ерудиція і сильна воля. Велике значення має комплекс особистих властивостей, що визначають його людську привабливість.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
75. Дайте характеристику судової діяльності.
Судова діяльність є різновидом юридичної діяльності, якій притаманні ознаки як правоохорони, так і правозахисту.
Суд може виконувати і суто правоохоронні дії, а саме правовстановлюючі, правозабезпечувальні, правопримушувальні та правовідновлювальні. Проте, на відміну від правоохоронної діяльності, судова діяльність має більш широкий предмет, а отже й інші принципи здійснення, більш широке державне завдання.
Головним завданням у системі судової діяльності є правосуддя, що об'єднує конституційну юрисдикцію, судочинство (як кримінальне, так і цивільне) судів загальної та спеціальної юрисдикції.
Судам належить центральне місце у системі правового захисту конституційних та інших правових цінностей. Діяльність судів охоплює захист та охорону права, відновлення порушеного права, припинення порушення права .Правосуддя є квінтесенцією функції держави із захисту та охорони права, відновлення порушеного права, підтримання правопорядку та законності. Відповідно до Конституції України (ст. 124) правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Судова діяльність полягає у розгляді та вирішенні спірних питань із захисту права, відновлення порушеного права, припинення порушення права, застосуванні заходів правового впливу, у тому числі санкцій, шляхом розгляду судових справ, аналізу судової статистики та узагальнення судової практики, а також у наданні правової допомоги відповідно до міжнародних договорів.
Специфіка судової діяльності полягає в тому, що судовому владарюванню притаманні такі ознаки державної влади, як юрисдикційність, публічність і субординаційність.
Юрисдикційність судової діяльності полягає у сукупності правомочностей суб'єктів цієї діяльності з розгляду та вирішення спірних питань з захисту права, відновлення порушеного права, припинення порушення права, а також у тому, щоб оцінювати їх наявність або відсутність, оцінювати дії, факти, події, соціальні та індивідуальні ознаки юридичних і фізичних осіб, можливість застосовувати заходи правового впливу, у тому числі санкції. Суди надають і правову допомогу згідно з міжнародними договорами.
Публічність судової діяльності суть відкритості, політичної або партійної незаангажованості судів та суддів. Суд виступає і як державна установа, яка самостійно організує розгляд судових справ, ініціює виконання судових рішень, організує своє діловодство, а також аналізує судову статистику та узагальнює судову практику. Судді розглядають звернення громадян, пов'язані із професійною судовою діяльністю. У звя'зку з цим судам надано матеріально-технічу базу, що забезпечує автономність і публічність роботи кожного судді, тобто необхідну кількість залів засідань, конвоювання підсудних, відповідну кількість секретарів судового засідання. Суди мають створити умови для численних відвідувачів тощо.
Субординайність судової діяльності полягає в тому, що суди утворюють єдину систему із трьох судових інстанцій — судів першої інстанції, судів касаційної та апеляційної інстанцій.
Організація судової діяльності реалізується і в різних діях, які безпосередньо не пов'язані з відправленням правосуддя. Це такі організаційні дії суду, які прямо стосуються процесуальної діяльності (виклик свідків, експертів, повідомлення інших учасників судового розгляду, вручення копій процесуальних документів, надіслання справ до касаційної інстанції, звернення до виконання вироку, рішення, ухвали чи іншого рішення тощо), і такі дії, що здійснюються у позапроцесуальній формі (стосунки з іншими судами, органами державної виконавчої влади та юстиції, іншими правоохоронними органами, планування роботи суду, організація обліку та ведення систематизації та кодифікації законодавства, складання довідок та аналіз роботи тощо). Судові процедури є чітко визначеними, тому дії суду і судді можна досить легко перевірити.
Ефективна судова діяльності - є невід'ємним атрибутом правової держави. Через правосуддя та конституційну юрисдикцію громадяни мають можливість відстоювати свої права, при чому в судах загальної та спеціальної юрисдикції — безпосередньо, а в порядку конституційного судочинства — як безпосередньо, так і за допомогою обраних ними народних депутатів.