Значення охорони праці в суспільному розвитку

Розвиток науки і техніки привніс у працю людини свої особливості: вона стала більш продуктивною, але натомість значно зросла ціна помилок, все тяжчими стали наслідки аварій та нещасних випадків.

Міжнародна організація праці у Всесвітній день охорони праці, який щорічно від­значається 28 квітня, представляє доповідь про стан безпеки праці у країнах світу в цифрах і фактах. В одній з останніх зазначено, що безпечні умови праці є, насамперед, економічно вигідними. Тому її фахівці переконані, що впровадження найсуворіших норм охорони праці буде значною мірою відповідати інтересам кожного працівника, кожного роботодавця, кожної країни загалом.

Згідно з останніми оцінками, щороку внаслідок дії виробничих факторів поми­рає до 2 млн. осіб. Причому чотирма головними "вбивцями" вважаються: професій­но-зумовлені онкологічні (32 %) та серцево-судинні (23 %) захворювання, нещасні випадки на виробництві (19 %) та інфекційні хвороби, виникнення яких пов'язано з умовами трудової діяльності (17 %).

За даними Міжнародного бюро праці, кожного року нещасні випадки на виробни­цтві і професійні захворювання обходяться для світової економіки у більше ніж 1,25 трлн. доларів США, внаслідок їх виникнення втрачається до 4 % світового валового продукту. Щороку в світі трапляється близько 270 млн. нещасних випадків на вироб­ництві, реєструється понад 160 млн. професійних захворювань тощо. Більше полови­ни нещасних випадків припадає на сільське господарство. Крім того, велику стурбо­ваність станом виробничого травматизму викликають, насамперед, вугільна галузь, будівництво та рибальство.

Все це стосується і України, яка в результаті аварій, травм та професійних захво­рювань щороку втрачає близько 1 млрд. грн. І, що найбільш прикро, при цьому на ви­робництві травмується понад 25 тисяч осіб, у тому числі смертельно - 900-1200 чо­ловік.

Відповідно до даних світової статистики 80 % нещасних випадків пов'язані з людським фактором. Саме за таких обставин стає невідкладною організація навчан­ня населення основам охорони та безпеки праці, усвідомлення кожним працівником необхідності забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтирів на пріоритетність життя і здоров'я людей у порівнянні із значущістю ре­зультатів виробничої діяльності. Разом з тим міжгалузевою комплексною програмою "Здоров'я нації" передбачено досягнути послідовного скорочення смертності від нещасних випадків, травм та отру­єнь: до 2010 року - на 30 %, до 2020 року - на 40 %, до 2030 року - на 45 %. Причому в комплексі загальнодержавних заходів, спрямованих на профілактику виникнення виробничих негараздів, які призводять до порушень стану здоров'я працівників, про­відна роль відводиться охороні праці.

Основні поняття в галузі охорони праці, їх терміни та визначення.

Отже, охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, ор­ганізаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що спрямовані на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у про­цесі трудової діяльності.

Значення охорони праці полягає в тому, що саме вона є головною умовою збере­ження здоров'я та захисту людини від впливу шкідливих чинників виробничого се­редовища.

Охорона пращ як невід ємна складова створення безпеки життєдіяльності людини в умовах виробництва поширюється на всі підприємства, установи і організації не­залежно від форм їх власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, тощо. Тому за порушення організації охорони праці в однаковій мірі несуть відпові­дальність перед законом як роботодавець (власник), так і працівник (виконавець).

Охорона праці є обов'язковим компонентом діяльності структур Міністерства охо­рони здоров'я (лікувально-профілактичні і навчальні заклади, оздоровчі комплекси, лікувально-діагностичні центри, стоматологічні кабінети приватної або інших форм власності, аптечна мережа, підприємства фармацевтичної галузі тощо).

Значення охорони праці важко переоцінити, насамперед тому, що там, де створені належні умови праці, продуктивність праці людини є значно вищою і, головне, за­безпечені необхідні умови для збереження її здоров'я. Водночас у разі порушення правил охорони праці не тільки стають низькими виробничі показники, але й суттєво збільшується питома вага виникнення травм, професійних захворювань, каліцтва і навіть трапляються смертельні випадки. Це велика біда як для працівника, так і його сім'ї. Недаремно кажуть, що закони з охорони праці "написані кров'ю". Адже відомо, що внаслідок виробничого травматизму та професійних захворювань можуть збан­крутувати підприємства, керівництву яких доводиться нести не тільки моральні, але й численні фінансові витрати, пов'язані з лікуванням, реабілітацією та оздоровленням потерпілих, утриманням сімей, які втратили годувальника, тощо.

Зв'язок охорони праці з іншими дисциплінами.

Наука про охорону праці тісно зв'язана з іншими науками, широко використовує новітні досягнення науки і техніки, базується на теоретичних розробках по фізиці, хімії, математиці, електроніці, медицині, економіці й ін.

Важливе місце в розробці питань охорони праці займають такі наукові дисципліни, як ергономіка, інженерна психологія і фізіологія праці, технічна естетика.

Для визначення на науковій основі методів і шляхів поліпшення й оздоровлення умов праці в галузях, забезпечення правильного ритму праці, режиму праці і відпочинку необхідно враховувати вимоги психології і фізіології праці (вивчення коливань працездатності людини, зв'язаних із стомленням, нервовою напругою, монотонністю роботи, і ін.). Технічна естетика вивчає закономірності художнього проектування виробничих приміщень і устаткування.

Охорона праці повинна забезпечувати баланс можливостей людини в трудовому процесі. У правильному рішенні цих задач істотну роль грає ергономіка. Ергономіка вивчає проблеми оптимального розподілу й узгодження функцій між людиною і машиною, обґрунтовує оптимальні вимоги до засобів і умов діяльності і розробляє методи їхнього обліку.