Лекція 11
Тема 2. Обчислення в електронних таблицях. План
Введення формул і розрахунок.
Майстер функцій в Excel.
Копіювання і буксирування формул.
Автододавання та автообчислення.
Введення формул і розрахунок.
У комірки робочих таблиць можна вводити не лише дані, але й різноманітні формули, які використовуються для проведення обчислень з використанням даних, що зберігаються в інших комірках. Причому як аргументи у формулах можна використовувати як адреси комірок, в яких знаходяться потрібні числові значення, так і числа, тобто константи, введені безпосередньо в формулу. Адреси комірок у формулі виступають у ролі змінних. Отже, формула може складатися зі змінних, констант, функцій та знаків математичних та логічних операцій. Формулу можна вводити як безпосередньо в активну комірку, так і в рядок набору формул.
Формулою вважається будь-яка інформація в комірці, яка починається зі знаку „=" і записана за певними правилами. Для того, щоб вміст комірки використовувався в формулі, у ній повинно знаходитись посилання на неї, тобто необхідно, щоб у формулі знаходилась адреса комірки. У ролі адреси комірки може виступати ім'я комірки. Результатом обчислення формули може бути числове або логічне значення. Логічний результат отримується при використанні в формулі операторів логічного порівняння.
Правила і порядок виконання математичних операцій такі ж, як і в традиційній математиці. Операції однакового типу виконуються за законом запису їх в формулі. Якщо потрібно змінити порядок виконання операцій, то операцію, яка повинна виконуватися першою, слід взяти в дужки. У кожній формулі кількість лівих дужок повинна відповідати кількості правих.
У формулі в ролі змінних може бути відразу кілька різних адрес комірок. При цьому у випадку виконання авто заповнення або копіювання даної формули в наступні комірки, інколи потрібно, щоб адреси одних комірок у формулі змінювались, а інших - ні.
Тому в Excel існують поняття абсолютної та відносної адреси комірки.
Для того щоб вказати абсолютні координати комірки, необхідно перед назвою рядка чи колонки поставити знак „$".
За замовчуванням Excel показує в комірках електронних таблиць не формули, а результати обчислень форму, проте програма дозволяє переглянути зміст формул у формульному режимі.
У програмі встановлено опцію автоматичного перерахунку значень після введення нових даних. Тому після введення нової інформації результати усієї робочої книги щоразу поновлюються. Цю опцію можна відмінити, якщо встановити опцію ВРУЧНУЮ на вкладці Обчислення діалогового вікна Параметри.
Майстер функцій в Excel.
Excel 2000 дозволяє використовувати багато спеціальних функцій, які можна застосовувати в обчисленнях. Функції розподілені за категоріями.
Фінансові функції дозволяють користувачу значно полегшити процес планування і аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства та вирішити багато проблем, наприклад при інвестуванні засобів. Більшість фінансових функцій стають доступними лише після завантаження пакету аналізу. Серед фінансових функцій можна визначити три блоки функцій, які використовуються відповідно для обчислення амортизації, рентних платежів та доходів від цінних паперів.
Використання статистичних функцій полегшує користувачу статистичний аналіз даних. Основу статистичного аналізу складає дослідження сукупностей та вибірок. Вибірка являє собою підмножину сукупностей. Крім того, багато статистичних функцій Excel призначені для аналізу ймовірності.
Логічні функції в Excel в основному використовуються для перевірки умов, вибору варіантів та створення логічних виразів. Наприклад, коли подальше розв'язання формули залежить від вмісту комірок із вхідною інформацією, використовується функція перевірки умови ЕСЛИ.
Найпопулярніша група функцій, що використовуються в Excel - це математичні та тригонометричні функції. Аргументами даних функцій найчастіше виступають числові значення.
Крім вище згаданих, у Excel можна використовувати функції для роботи з даними типу дата і час, функції для роботи з адресами комірок та масивами, функції роботи з базами даних, функції роботи з текстом і текстовою інформацією, функції інформаційного характеру. Також користувач може створювати свої функції, задаючи їм певні характеристики.
Аргументи функції вказують в дужках після її назви. Вираз для функції можна ввести повністю з клавіатури. Аргументами функції можуть бути адреси як суміжних, так і несуміжних діапазонів, адреси несуміжних комірок відокремлюються крапкою з комою.
Найпростішим способом введення функції є застосування спеціальної програми - майстра функцій. Ця програма значно полегшує спосіб створення формули та зменшує ймовірність введення помилки при створенні потрібного виразу. Крім того, майстер функцій допомагає зорієнтуватися у правильності вибору аргументів та слідкує за коректністю введення формул.
При обчисленнях часто використовують вкладені функції, тобто функції, в яких аргументами ї інші функції. При обчисленні вкладених функцій першою виконується функція у внутрішніх дужках.
Якщо у процесі створення функції користувач зробив помилку, то програма миттєво відреагує на це шляхом виведення відповідного повідомлення.
Помилки у формулах:
- #ССЬІЛКА - це значення помилки свідчить про те, що формула містить посилання на неіснуючу комірку;
- #ДЕЛ/0! - це значення помилки появляється при діленні на нуль;
- #ЧИСЛО! - це значення помилки з'являється у випадку порушення
правил задання операторів, які застосовуються в математиці, або при
неправильному встановленні аргументів функції;
- #ИМЯ? - дане значення помилки вказує на те, що при введенні імені
допущена помилка, а програма не може знайти вказане ім'я ані серед
імен функцій, ані серед імен діапазонів;
- #ПУСТО! - ця помилка з'являється при неправильному заданні
перетину діапазонів, а також у випадку, якщо вказані діапазони не
мають спільних комірок;
- #Н/Д - це значення помилки з'являється тоді, коли аргументом
функції виступає посилання на порожню комірку;
- #ЗНАЧ! - помилка з'являється тоді, коли аргументом є величина
недопустимого типу.