Висновки

Громадянська війна займає одне з найважливіших місць в історії Сполучених Штатів Америки. Проблема рабства та статусу чорношкірих американців підточувала відносини між Північчю та Півднем з перших днів незалежності Америки до обрання Авраама Лінкольна президентом в 1860-му році. Лінкольн виступав проти рабства, називаючи його «жахливою несправедливістю», але головною його турботою було збереження Союзу. Саме тому він був готовий змиритися з рабовласництвом в тих штатах, де воно вже існувало, забороняючи його подальше поширення на західних територіях. Але білі південці вважали обрання Лінкольна загрозою свому громадському устрою. Починаючи з Південної Кароліни в грудні 1860-го року, 11 південних штатів вийшли з Союза, утворивши Конфедеративні Штати Америки. Громадянська війна 1861 – 1865 рр. – переконливе свідоцтво того, що не можна шляхом компромісу ефективно вирішувати корінні проблеми, які зв’язані з боротьбою за владу між классами, а також з боротьбою классів за своє визволення. Ця війна явилася закономірним результатом загострення протиріч між капіталістичною та рабовласницькою системами господарства, які переросли в озброєну боротьбу за економічне та політичне господарювання в масштабах всього Союзу.

Істотні зміни громадянська війна і Реконструкція привнесли в суспільно-політичне життя США. В умовах збройного внутрішнього конфлікту продовжували діяти демократичні принципи політичної системи, що дозволили уникнути авторитарного посилення правлячої партії. Демократичний експеримент, розпочатий в Новому Світі в XVIII ст., Довів свою життєздатність, на відміну від більшості дослідів революцій в Європі, заканчивавшихся до середини XIX ст. «Термідоріанським» посиленням авторитарної влади. В рамках двопартійної системи обидві провідні партії продовжували активно працювати зі своїми виборцями. Була регламентована, але не заборонена діяльність легальної опозиції, її друкованих органів, проводилися відкриті внутрішньопартійні дебати між окремими угрупованнями в правила Республіканської партії, що не були закриті численні громадські та профспілкові організації. Процедура залучення президента Джексона до імпічменту за неналежне використання службових повноважень була ініційована в рамках внутрішньопартійної боротьби, а не з ініціативи опозиційної партії. Навіть введення воєнного стану в період Реконструкції Півдня була проведено за рішенням Конгресу, суворо у відповідності з прийнятим законом. Була підтверджена головна теза, з якою США відстояли свою незалежність від аристократичної Англії сторіччям раніше: «Усі люди створені рівними». Тринадцята, чотирнадцятого, п’ятнадцятий поправки до Конституції США, прийняті в цей період, виявилися особливо демократичними і послужили надихаючим підставою для подальшої боротьби за права людини.

У зв’язку з тим, що скасування рабства спочатку проводилася, як вимушений захід військово-політичного характеру, спрямована на дестабілізацію в тилу заколотників і залучення численних рабів на сторону законної влади, рівноправність колишніх рабів носило в значній мірі декларативний, пропагандистський характер. Незважаючи на потужний розмах аболіціоністського руху і критику рабовласницьких порядків напередодні війни, американське суспільство в цілому не було готове інтегрувати негритянське населення на рівноправних засадах, відводячи йому роль «нижчого стану». Протягом наступного століття зберігалася сегрегація, що відділяла чорних і білих громадян навіть при проведенні процедури виборів. Очевидною була економічна дискримінація. З побоювання зростання соціального протесту і вимог з боку інших знедолених верств населення, не було реалізоване гасло радикальних демократів про наділення негрів землею. Разом з тим, на підставі цих поправок та інших демократичних законів, чорні американці розширили свої права і можливості не тільки в політичній, а також у соціальній та економічній сферах. З’явилася помітна прошарок освічених чорношкірих американців, частина з них влилася в американський середній клас, підприємницькі верстви. Вони використовували свої політичні права і йшли на виборні посади, в тому числі в Конгрес США. Негритянський громадський рух став постійним фактором американської внутрішньої політики та зіграв свою роль в історичній еволюції американського суспільства.

Ще одним важливим наслідком громадянської війни стало відновлення цілісності Союзу штатів на конституційній основі. Була подолана небезпека розколу країни в ході збройного заколоту і появи на південних кордонах США слабкої держави, здатної легко перетворитися на аграрний придаток європейських держав.

Країна вийшла з громадянської війни відродженою. Південні штати були змушені змінити свої конституції по уніфікованому зразком. Ряд уроків був винесений федеральною владою, і законодавство поповнилося новими нормами, що дозволяли, з одного боку, більш жорстко припиняти будь сепаратизм штатів під приводом захисту прав громадян Союзу, які проживають на їх території, а з іншого – пом’якшувати небажані наслідки централізації наданням місцевим елітам більш широких повноважень у сфері регламентації повсякденного життя громадян. Було підтверджено, що, дотримуючись базових положення федеральної Конституції, штати можуть розраховувати на визнання своїх прав та інтересів органами центральної влади.

Зміни, внесені до Конституції, дозволили відродити громадський консенсус, повернули країну на еволюційний шлях прогресу і створили легітимні механізми запобігання будь-якого соціального конфлікту.

Возз’єднання штатів на умовах переможниці, промислової Півночі поклало кінець економічнії роз’єднаності США. Реконструкція Півдня остаточно завершила процес затвердження ліберально-ринкових відносин на території всієї країни. Небезпека реставрації рабовласницького ладу на Півдні була повністю ліквідована, що зняло останню перешкоду до перетворення США в промислову державу з єдиним національним ринком. Не тільки на Півночі, але й на Заході, і на Півдні були створені умови для підйому капіталістичного підприємництва в промисловості, торгівлі і залізничному будівництві, для прояву ділової ініціативи в усіх сферах життя. Американський капіталізм знайшов свою класичну форму.

Хоча війна супроводжувалася масштабними руйнуваннями, особливо в південних штатах, що тимчасово знизило темпи економічного зростання, вона підготувала ґрунт для розвитку капіталізму на більш широкій і вільній основі. Південь після громадянської війни отримав у спадщину економічну відсталість, позбувшись основи свого процвітання – рабів і великих плантацій господарств, які виробляли експортну продукцію у великих обсягах, на зміну яким прийшли вільні орендарі дрібних земельних ділянок.Решта великі землевласники використовували на пів рабську працю негрів-здольників, який не відрізнявся такою високою нормою прибутку, як в умовах рабовласництва. Поступово еволюційним шляхом бурхливо розвивався капіталізм згладжував відмінності між Північчю та іншими регіонами країни, вирівнюючи рівні економічного розвитку. У 1877 р. з Півдня було виведено федеральні війська і тим самим ліквідовано останні елементи надзвичайного стану.