- •2. Завдання початкового (підготовчого, пропедевтичного) курсу рідної мови. Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання української мови в початкових класах.
- •І. Методика навчання грамоти.
- •1.Утворити склад з двох звуків: [л], [а] – [ла], [л'], [а] – [л'а].
- •Література
- •15. Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення.
- •16. Розвиток техніки читання у молодших школярів.
- •17. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах. Сучасні вимоги до уроку читання.
- •Хід уроку: Структурні компоненти уроку, їх зміст:
- •Зламана гілка.
- •І.Манжура
- •23. Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •Чиж і Голуб
- •24. Специфіка методики опрацювання прозових творів (науково-пізнавальна стаття, оповідання, легенда,)
- •25. Словникова робота на уроках читання в початкових класах.
- •26. Літературна освіта молодших школярів
- •27. Урок позакласного читання в початкових класах - основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •Література
- •Ііі. Методика вивчення елементів фонетики, словотвору, граматики, орфографії, лексикології
- •28. Комунікативні функції мови. Вивчення розділу «Мова і мовлення».
- •29. Формування уявлень про “Текст”. Методика вивчення розділу “Текст”.
- •31. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.
- •Звуки і букви.
- •33. Методика вивчення розділу речення в початкових класах
- •34. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •35. Види навчальної наочності на уроці української мови в початкових класах. Методика застосування.
- •36. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу “Звуки і букви”.
- •Методичний коментар до викладання елементів фонетики в початкових класах.
- •Звуко-буквений розбір
- •39. Методика опрацювання елементів лексики. Робота над засвоєнням лексичного значення слова. Види вправ з лексики.
- •40. Методика вивчення морфемної будови слова на уроках української мови в початкових класах
- •41. Методика вивчення іменника в початкових класах.
- •42. Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •43. Методика вивчення дієслова в початкових класах.
- •44. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •45. Умови успішного формування орфографічних дій (умінь та навичок) у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •46. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації вправ.
- •Література
- •Іv. Методика розвитку усного й писемного мовлення.
- •48. Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •49.Твір – складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика проведення.
- •Література
І. Методика навчання грамоти.
3. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
Навчання грамоти – це важлива ланка всієї системи роботи з рідної мови в початкових класах. У процесі оволодіння грамотою в молодших школярів формуються такі вміння й навички, які мають основоположне значення для подальшого успішного навчання.
У різні історичні епохи методисти і вчителі під час навчання грамоти користувались такими методами, як буквосладальний, складовий, звуковий аналітичний, звуковий синтетичний, звуковий аналітико-синтетичний, метод цілих слів.
Найбільш ефективним виявився звуковий аналітико-синтетичний метод, який об’єднав кращі риси аналітичного і синтетичного звукових методів. Основоположником цього методу був видатний український педагог К.Д.Ушинський. Він найповніше і найпослідовніше розробив методику навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом (підручник “Родное слово”, до складу якого входила “Азбука”, методичний посібник “Практическое руководство к преподаванию по “Родному слову”).
Суть звукового аналітико-синтетичного методу за К.Д.Ушинським полягала в тому, що основою навчання читати й писати був звук і в однаковій мірі застосовувався як аналіз (розклад слова на склади, звуки), так і синтез (сполучення звуків, букв у склади, слова і читання їх). Дуже цінними є розроблені ним прийоми звукового аналізу і синтезу. Багато з цих прийомів застосовуються в сучасній початковій школі.
Продовжували видозмінювати, вдосконалювати звуковий аналітико-синтетичний метод послідовники К.Д.Ушинського: Д.І.Тихомиров, В.П.Вахтеров, В.О.Фльоров. Цінний внесок у розвиток методу зробили українські педагоги, діячі культури, такі, як Т.Г.Шевченко (“Букварь южнорусский”, “Малий Кобзар для дітей з малюнками”), Т.Г.Лубенець (“Граматика з малюнками”), Б.Д.Грінченко (“Українська граматика”), А.Савчук (“Український Буквар”).
Послідовниками Ушинського були і є автори букварів – О.В.Янковська, М.М.Головін, А.І.Воскресенська, Н.О.Гов’ядовська, Б.С.Саженюк, В.Г.Горецький, В.А.Кирюшкін, Н.Ф.Скрипченко, М.С.Вашуленко.
У сучасній школі навчання грамоти теж здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом1. В основу сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти покладено риси і принципи, що склались традиційно, а також ті, що сформувались порівняно недавно [12, 35-38]. До традиційних принципів методу відносять такі, як:
навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом має виховний і розвивальний характер, забезпечує розумовий розвиток через систему аналітико-синтетичних вправ;
оволодіння грамотою спирається на живе мовлення учнів, на мовленнєвий досвід; за основу аналітико-синтетичної роботи береться звук (навчання читати й писати ведеться від звука до букви); одиниця читання – склад (складовий або позиційний принцип читання);
встановлюється відповідна послідовність вивчення звуків і букв (у “Букварі” Н.Ф.Скрипченко та М.С.Вашуленка – за частотним принципом); виділяються три періоди навчання грамоти – підготовчий (добукварний), букварний (основний) і післябукварний періоди; письмо формується паралельно з читанням (в К.Д.Ушинського письмо – перед читанням).
Порівняно недавно склались такі принципи методу:
диференційований та індивідуальний підхід до учнів в процесі навчання грамоти, що пов’язано з різною підготовкою дітей до школи;
пропедевтичне введення елементів граматики, словотвору, орфографії, лексикології – на практичній основі;
складо-звуковий аналіз слова, елементи моделювання (моделі звукової складової будови слова, речень);
розв’язування виховних завдань (на матеріалі букваря).
Робота над удосконаленням методики навчання грамоти продовжується: перевидався і доповнився перший підручник для шестирічних першокласників, де внесено багато нових пропозицій на вдосконалення звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти, - “Буквар” авторів Н.Ф.Скрипченко та М.С.Вашуленка. А нещодавно вийшов новий буквар цих авторів – “Горішок”, в якому зінтегровано навчання грамоти, математика і навколишній світ.
Свідоме оволодіння процесами читання і письма відбувається під час застосування на уроках навчання грамоти спеціальних прийомів звукового аналізу і синтезу, які започаткував К.Д.Ушинський і відшліфувавали, вдосконалили його послідовники.
Під час застосування потрібно пам’ятати, що прийоми звукового аналізу допомагають учням усвідомити звукову будову слова і послідовність звуків у ньому. Це є необхідним для грамотного письма. Прийоми звукового синтезу навчають відтворювати звукову форму живого слова при сприйнятті букв, тобто читати слово.
Прийоми звукового аналізу і синтезу.1 Звуковий аналіз.
Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові (силою голосу або протяжністю вимови), наприклад: [сссом], [сооом], [соммм].
Домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова з використанням предметного малюнка (показуючи малюнок маку, вчитель говорить: [мааа], діти домовляють [к].
Розпізнавання і виділення звука з вірша, скоромовки, потішки, де він є частотним.
Називання вчителем слів з однаковим першим звуком, розпізнавання і виділення його учнями (сон, син, сир).
Зіставлення, порівняння складів (слів), які відрізняються одним звуком і виділення цього звука (ла-са, ра-ро; сом – сон; мак – рак; син – сон; син – сім).
Виділення звука зі слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією. (Вчитель каже, що потрібно розпізнати звук, який утворюється губами. Губи міцно стиснені, і струмінь повітря розриває цю перешкоду. Впізнати цей звук у слові зуб).
Впізнавання певного звука у названих учителем словах, визначення його місця в слові (на початку, в середині чи в кінці).
Самостійний добір слів з виучуваним звуком в різних позиціях (на початку, в середині, в кінці) з допомогою предметних малюнків або без них.
Звуковий синтез.