Зламана гілка.

Зламав Івасик гілку ясеневу
і кинув геть,  коли награвся нею. 		Розповідь
Веселий,  він побіг собі додому. 
Вона ж лежить  на глинищі рудому. 
В самотині зітхає гілка тяжко:  уже на ній не сяде більше пташка.  Вже вітерець її не захитає,  «Хитати ще?» - її не запитає. 	Стурбовано, із жалем.

В її прожилках не бродити соку,  не гріти мрію,  ніжну і високу!  Івась у ліжку  спить спокійно,  тихо.  Невже не знає він, що скоїв лихо? 

З відчаєм. Зневажливо

Наводимо далі партитуру (розбивку) виразного читання прозового твору (частини):

О.Копиленко

Жовте листя.

Вкриваєтьсябагрянцем клен.║ Він стоїть на узліссі замріяний,│ ніби сумує,│ що надійшов жовтень.║ Часом тихо зронить│ вирізьблений свій лист.║ Ось налетить вітер│ і почне безжально зривати│ осінню красу зажуреного клена,│ оголить його│ і гулятиме серед голого гілля.║

Аяканіжна│ золота берізка│ серед синюватих ялинок,│ зелених сосен.║ Вона опустила свої віти│ і теж журиться,│ що скоро прийдуть холоди.║

Деякіквіточки│ ще не хочуть здаватись,│ поспішають доцвісти,│ поки перші морозці не вдарять по них.║ Але й ці останні квіти│ теж ніби насторожено зажурені.║

Методика опрацювання партитури:

1. Формулюємо головну думку (золота осінь).

2. Визначаємо логічний центр (найголовніші слова для тексту): надійшов жовтень () Знаходимо слова, які пояснюють зазначені: багрянцем, замріяний, сумує, зронить … лист, осінню красу, золота берізка, теж журиться, квіточки … поспішають доцвісти, насторожено зажурені ( ___ ).

3. Ставимо паузи (граматичні і на синтагмах).

4. Знаходимо додаткові наголоси (_ _ _, ____) в логічних ланках, позначених паузами.

5. Відтворюємо мелодику читання ( ).

6.З’ясовуємо інтонацію читання (з сумом).

Такою розміткою вчитель керується під час первинного читання, щоб забезпечити відповідне наслідування учнями.

Після складання партитури проводимо спеціальне читання (партитурне) для її запам’ятовування: читають текст всі хором (вчитель голосніше); знову читає вчитель і весь клас пошепки, напівголосу; читання учнями за записом на платівці (з паузою після кожного речення, її заповнюють діти); вчитель і учні, що добре читають; читає хороший учень і посередній в парі; індивідуальне читання (оцінки) і т.п.

Досвід свідчить, що логічна розмітка (партитура) тексту доступна молодшим школярам. Вони з цікавістю знаходять “головні слова” в тексті, в реченні, пояснюють позначення, вчаться відтворювати все в своєму мовленні.

Роботу над виразністю мовлення та читання треба проводити систематично, на кожному уроці. Виразність має бути такою ж вимогою до читання, як і правильність, плавність, розуміння (тексту). Крім того, систематична робота в цьому напрямку виховує в дітей вміння глибоко розуміти зміст тексту, його ідейну спрямованість, відчувати красу поетичних образів і виразності засобів. Все це сприяє естетичному вихованню та розвиткові художнього смаку в школярів.

22. Методика вивчення віршів на уроках читання в початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.

Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на: 1 - осмисленні змісту тексту ( смисловий аналіз); 2 - з’ясуванні структури (композиційний розбір); 3 - емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному; 4 - виразному читанні тексту ( на основі різних видів аналізів). Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша:

1. Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту ( сприяє розширенню уявлень про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору).

2. Зразкове читання (краще напам’ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання).

3. Читання вірша учнями мовчки , відповіді на 1- 2 запитання для з’ясування основного змісту тексту ( - Про що дізнались? - Про які події розповідає автор? - Про кого розповідається у вірші? та інші).

4. Читання вірша всіма учнями напівголосу, відповіді на 1- 2 питання для усвідомлення елементів тексту.

5. Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, складання плану. Смисловий аналіз, «тлумачне» читання. Словесне малювання, де це можливо. Емоційно-образний розбір у поєднанні із з’ясуванням мовних засобів, лексико-стилістичний аналіз. Визначення головної думки (ідеї) вірша.

6. Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша (подальше усвідомлення змісту тексту). Якщо партитура складна, то вчитель сам повідомляє її учням. За нашою методикою послідовність опрацювання партитури ( розбивки) для виразного читання має бути такою: 1) з’ясування головної думки для тексту або частин (якщо текст великий); 2) знаходження логічного центру (найголовніші слова для тексту в цілому) відповідно до головної думки; 3) розбивка речень на логічні ланки (такти), визначення логічних пауз; 4) виділення логічних наголосів для речення та частин його; 5) встановлення мелодики читання залежно від місця логічного наголосу; 6) добір інтонації читання.

7. Повторне читання вірша учнями одночасно з подальшою роботою по усвідомленню тексту ( відповіді на запитання за фактичним, ідейним та емоційно-образним змістом - смисловий аналіз). Повторне читання проводимо для того, щоб діти запам’ятовували партитуру читання. Спочатку вірш читає вчитель (вголос) разом з учнями (напівголосу, пошепки), потім вчитель і кращий учень, вчитель і група учнів, кращий учень і слабкіший тощо.

8. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки, складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо.

У процесі всієї роботи над віршем за визначеною методикою учень не чує невиразно прочитаного вірша до опрацювання партитури. Важливо, щоб зразкове читання вірша в первинному читанні вчителем якнайдовше зберігалось в пам’яті учнів.

Розробляючи конспект вивчення вірша, в дидактичній структурі вивчення прозового твору замінюємо етап уроку «Сприйняття нового матеріалу» зазначеною методикою читання вірша. Наводимо далі фрагмент уроку опрацювання віршів (за визначеною методикою).

І.Манжура. Перший сніг (3, 2 класи)

1. Зразкове читання вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання). Партитура - див.далі.

2. Читання вірша всіма учнями мовчки, заздалегідь на дошці:

- Що відбулось в природі?

3. Читання вірша всіма учнями напівголосу, заздалегідь на дошці:

- Які зміни спостерігаємо в природі?

4. Аналіз фактичного змісту тексту.

1. Композиційний аналіз. Разом із вчителем діти встановлюють, що у вірші дві картини ( перший варіант картинкового плану):

До снігу Перший сніг.

Коротко описують.

Другий варіант картинкового плану: 1. « Ще вчора». 2. «Сьогодні ж». У першому варіанті предметна розмова ( перший сніг), доцільніше брати перший варіант.

2. Аналіз частин вірша.

А. До снігу.

- читають першу частину мовчки, далі проводимо «тлумачне» читання (словникова робота), щоб діти зрозуміли образність тексту.

Учні читають і пояснюють, як розуміють першу частину тексту: сонечко гріє, вівці ще ходять по горах, озимина зеленіє, у лузі лист від вітру шелестить.

Вчитель: Поет підкреслює, що все ще в русі, в дії, природа ще живе. Для цього вжито дієслова – бродив, зеленіло, гомонів (шелестів, шарудів) - все живе, рухається. Це так було «вчора».

- Які відчуття виникають у поета під час спостереження за осінньою природою? ( Тихого осіннього затишку).

- Які звуки в словах підсилюють відчуття тепла та затишку ( [ш], [ч] - ще, вчора, сонечко, чабан, пишно; [о]- вчора, сонечко, гріло, отарою, бродив, озиме, пишно, зеленіло, гомонів).

- Який настрій створюється під час читання першої частини? ( Тихої радості).

Б. Перший сніг.

«Тлумачне» читання: все затихло з першим снігом; срібне покривало вкрило степ; вітер жалісливо плаче (тихо скиглить), бо не пробіжить по зеленій озимині, не заставить загомоніти лист; сонце ллє не той світ, світить та не гріє.

Вчитель: Все завмерло, затихло з першим снігом. Поет підкреслює: «Вчора» і «Сьогодні ж» - дві картинки - до снігу і після снігу. Цими картинками підсилюється раптовість змін в природі.

- Які звуки допомагають створити відчуття холоду та «сріблястого оксамиту» ( [с]- сьогодні, степ, увесь, заслав, сріблястий оксамит, жалісливо, сонце, світ).

- Який настрій виникає під час читання цієї частини? (Смутку).

Узагальнення:

- Якими ж фарбами можна було б намалювати визначені картинки: перша - жовте сонечко, темно-зелені полонини, зелене поле озимини, темно-коричневі дерева із сірувато-жовтим листом; друга - білий сніг, жовтий контур сонця.

У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи.

5. Складання партитури виразного читання (подальше усвідомлення тексту на основі емоційно-образного аналізу в поєднанні із розбором мовних і композиційних засобів).

1. Визначають головну думку ( різкі зміни в природі).

2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – ще вчора, сьогодні ж (двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють, – гріло, зеленіло, гомонів, сріблястим оксамитом, жалісливо плаче, не той мов світ (однією горизонтальною).

3. Ставлять паузи - в кінці речення, на синтагмах та розділових знаках ( позначаємо -,  ).

4. Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: - підвищення голосу, - – пониження голосу, -підвищення і зниження ;

5. З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша:

І частина - відчуваються теплі нотки, бо все ще в русі, в дії ( «сонечко так гріло»).

ІІ частина - змінюється настрій поета - трохи сумно, бо зовсім затихла природа.

Наводимо партитуру ( розбивку) читання тексту: