Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1koval_g_p_derkach_n_i_ta_in_metodika_vikladannya_ukrayins_ko.doc
Скачиваний:
509
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.31 Mб
Скачать

31. Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на уроці української мови.

У способах керівництва навчально-виховним процесом важливим є використання відповідних до теми аналізу та синтезу, доцільне їх поєднання в структурі уроку. Це основа всієї навчальної діяльності учнів на уроці мови. Однак у практиці навчання часто переважає на уроках аналітична діяльність учнів. Застосовуються різні форми аналізу – звуковий, звуко-буквений, морфемний, морфологічний, синтаксичний, орфографічний; вправи у виділенні виучуваних фактів – вибіркові диктанти та списування з певними аналітичними завданнями тощо. Нерідко аналіз не відповідає характеру виучуваного мовного матеріалу. У процесі аналізу діти розбирають даний матеріал, запропонований вчителем. Така діяльність не стимулює їх до творчого використання різних форм, до творення мовних структур, тобто в цілому заторможується процес застосування знань, умінь та навичок у мовленнєвій практиці. Тому треба аналіз доповнювати синтезом (конструюванням) – звуковим, звуко-буквеним, морфемним, морфологічним, синтаксичним, орфографічним тощо; слідкувати за тим, щоб і аналіз, і синтез відповідали лінгводидактичній основі виучуваного мовного матеріалу.

Наводимо далі приклади різнорівневих мовних синтетичних вправ:

  1. Звукове, звуко-буквене конструювання

  • доберіть слова, які б починались голосним звуком;

  • доберіть слово, в якому було б чотири звуки;

  • доберіть слово, в якому було б два голосних;

  • доберіть слово, в якому був би один м’який (або твердий) приголосний звук;

  • доберіть слово, в якому був би один склад з ненаголошеним голосним звуком;

  • доберіть слово, в якому було б два склади;

  • доберіть слово, в яких звуків було б менше, ніж букв (і навпаки);

  • доберіть слово за схемою та інш.

2). Конструювання за будовою слова

  • доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення);

  • побудуйте слова за схемою: ;

  • побудуйте слова з коренем -літ – за схемою: ¬ -літ (відліт, приліт, виліт, наліт);

  • побудуйте слова за схемою від- (відліт, відділ, відхід);

  • доберіть слова за схемою: -ик (столик, ключик, ножик);

3). Конструювання частин мови –

  • доберіть іменники жіночого роду І відміни;

  • доберіть прикметники в родовому відмінку;

  • доберіть дієслова другої дієвідміни;

  • прочитайте схеми, визначте, яка це частина мови, доберіть два-три приклади:

? одн., ж.р., І відм., називн.в.

? одн., чол.р., закінч. –ий.

4). Конструювання речень

  • складіть речення з 2-5 слів;

  • складіть речення з підметом діти;

  • складіть речення з присудком сідає;

  • складіть речення із словами тепла їжа;

  • складіть речення за темою та підметом (“Літо” – ліс);

  • доповніть речення словами, що відповідають на питання – який? яка? яке?

  • з поданих слів складіть речення (поновлення деформованого);

  • складіть речення за схемами:

куди? Вчитель

32. Взаємопов’язане вивчення компонентів мовної системи – визначальна умова ефективності шкільного навчання. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах.

Взаємопов’язане вивчення компонентів мовної системи (Т.Г.Рамзаєва) – наступна визначальна умова ефективності шкільного навчання. Реалізація в способах керівництва навчально-виховним процесом взаємозв’язку між лексикою, фонетикою, графікою, граматикою, орфографією обумовлена закономірними зв’язками в мові.

З урахуванням принципу взаємопов’язаного вивчення різних сторін мови побудована програма з української мови для початкових класів. Початковий курс навчання мови охоплює різні сторони: матеріальну основу усного мовлення – фонетику; граматичну будову; лексику. У початкових класах приділяється увага не тільки граматиці та орфографії, що дуже важливо, але й фонетиці, орфоепії, лексиці. Оволодіння мовними знаннями сприяє підвищенню загальномовленнєвого рівня молодших школярів.

Знання, вміння та навички з мови взаємообумовлені. Так, зв’язок фонетики й графіки особливо важливий на початковому етапі навчання. За допомогою звукового, звуко-буквеного аналізів, звукового конструювання формується фонетико-графічне письмо. Відсутністю таких умінь у дітей пояснюються фонетико-графічні помилки – пропуск, заміна, перестановка букв та складів. Навички звукового, звуко-буквеного аналізів необхідні і під час опрацювання орфограм кореня (ненаголошені, невимовлювані, дзвінкі й глухі приголосні). Зіставляння звукового складу слова та графічного позначення його сприяє розвиткові орфографічної пильності в дітей. Порівняння спільнокореневих слів допомагає оволодіти способами добору споріднених для перевірки, формуванню вмінь співвідносити перевірне та перевірюване слова. Засвоєння відмінкових закінчень іменників відбувається успішніше, якщо їх вивчати на звуковій основі (єдність морфологічного й звукового аспектів). Учень не зможе засвоїти відмінювання іменників, прикметників, їх відмінкові закінчення, якщо не вміє ставити запитання від слова до слова (синтаксичні зв’язки) в словосполученні та реченні. Єдність лексичного та граматичного спостерігається під час вивчення прийменників. Засвоєння синтаксичних понять значною мірою залежить від того, як здійснюється зв’язок з морфологією (визначення підмета, роль його в реченні). Бідність лексичного запасу гальмує в учнів засвоєння морфологічних понять та орфографічних правил (споріднені слова, правило про ненаголошені голосні в корені тощо).

Все ставить учителя перед необхідністю послідовно, цілеспрямовано втілювати принцип взаємозв’язку всіх сторін мови в процесі навчання. Як же вирішувати таке завдання?

Зазначена проблема тісно пов’язана з рядом інших.

Реалізація ідеї вивчення мови як цілісного явища перш за все вимагає комплексного підходу до вивчення слова на уроці (Г.П.Коваль). Це важливий методичний висновок, який допомагає визначити весь зміст уроку. Слово в початкових класах на кожному уроці маємо розглядати з різних сторін – звукової, орфоепічної, лексичної, морфемної, морфологічної, словотворчої, синтаксичної, стилістичної, орфографічної з урахуванням просуненого етапу у вивченні матеріалу, завдань й цілей уроку. Теоретичною основою зазначеного підходу є положення про те, що мова – цілісне явище. Свідоме оволодіння мовою як засобом комунікації можливе лише за умови постійної уваги до слова як функціональної одиниці. Розвиток навичок говоріння (мовлення) значною мірою залежить від розвитку сукупності навичок – вимови, лексичних, граматичних. Отже, вже з першого класу необхідно здійснювати комплексний підхід до вивчення слова на уроці, це пояснюється завданнями з формування мовленнєвих умінь та навичок. З цією ж метою багато уваги маємо приділяти опрацюванню змісту та структури тексту, побудові його та речень. Практичним проявом реалізації такого змісту навчання є системи вправ різнорівневого мовного характеру. Наводимо їх далі за розділами програми.