2. Види ігор:

І. За видом діяльності:

• ігри-дозвілля (за власним бажанням);

• ігри педагогічні (з метою вирішення педагогічних завдань).

ІІ. Колективні розважальні ігри:

• творчі:

◦ сюжетно-рольові;

◦ конструкторські;

◦ драматизації;

◦ ігри-жарти;

◦ ігри-розиграші;

• ігри за визначеними правилами:

◦ рухові;

◦ хороводні;

◦ спортивно-змагальні;

◦ настільні.

3. Методика проведення гри:

1. Вибір місця і часу для проведення гри.

2. Вибір адекватної гри.

3. Підготовка необхідного обладнання.

4. Мотивація, стимулювання до гри.

5. Оголошення назви гри.

6. Інструктаж.

7. Розподіл або уточнення ролей.

8. Створення уявних ситуацій (за необхідності)

9. Повторення правил техніки безпеки.

10. Власне гра.

11. Завершення гри.

12. Рефлексія та повторення назви гри.

13. Визначення переможців, нагородження переможців та підсумок гри.

14. Переключення від гри до навчання або до іншої гри.

4. Психолого-педагогічні умови ефективності проведення гри:

1. Визначення творчої (навчальної, розвивальної) доцільності гри.

2. Забезпечення психологічної комфортності і природності гри.

3. Урахування вікових та анатомо-фізіологічних властивостей учасників гри.

4. Захист людської гідності.

5. Врахування ролі вчителя у процесі гри.

6. Стимулювання дитячої ініціативності та фантазування.

7. Створення „ситуації успіху”.

5. Методика та умови ефективності підготовки інсценізації.

1. Створіть атмосферу творчості.

2. Працюйте колективно.

3. Виберіть оптимальний сценарій.

4. При розподілі ролей, не залишайте нікого осторонь інсценування, надавайте значущості кожній ролі.

5. За потреби організовуйте кастинг. Приховано керуйте так, щоб учні зробили правильний вибір.

6. Сплануйте графік репетицій.

7. Зробіть кілька екземплярів сценарію

8. Роздайте слова кожному учаснику.

9. Не бійтеся змінювати і доопрацьовувати сценарій.

10. Заздалегідь перевіряйте вивчення тексту. Пам’ятайте: якщо хтось від початку завчить неправильно текст, то так і розкаже його на сцені.

11. У процесі репетицій зберігайте спокій і терпіння.

12. Не обмежуйте ініціативу та фантазування учнів, проте за потреби спрямовуйте їх.

13. Заздалегідь подбайте про декорації та костюми.

14. Продумайте все до дрібниць в організації постановки. На окремому аркуші запишіть перелік додаткових обов’язків і проконтролюйте їх виконання.

15. Ставтеся до інсценізації як до зйомок у Голівуді.

Лекція № 7 Особливості співпраці класного керівника із батьками учнів

1. Різновиди сімей.

Сім’я – невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти, кровні родичі, інші особи, пов’язані родинними зв’язками з подружжям.

Сім’ї бувають благополучними та неблагополучними.

До неблагополучних сімей належать:

• аморальні сім’ї, де батьки-алкоголіки, наркомани, тобто ведуть аморальний спосіб життя;

• асоціальні сім’ї, члени якої конфліктують із морально-правовими нормами суспільства, схильні до правопорушень;

• конфліктні сім’ї, у яких постійно відбуваються конфлікти між батьками і дітьми, що проявляються у сварках, суперечках, грубощах, бійках;

• неповні сім’ї, у яких дитину виховує один із батьків;

• зовні благополучні сім’ї, які, тим не менше, постійно припускаються грубих помилок у вихованні дітей, наприклад, усе дозволяють їм, розбещуючи;

• сім’ї соціального ризику, які потребують соціальної допомоги.

2. Чинники ефективної взаємодії класного керівника з батьками:

1. Запрошення батьків до співробітництва шляхом доброзичливості та відкритості.

2. Дотримання позиції рівноправності.

3. Визнання важливості батьків у співпраці.

4. Вияв любові, захопленості їх дитиною.

5. Пошук нових форм співпраці:

• використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків;

• довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні;

• педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім’ї;

• життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості.

3. Шляхи залучення батьків до виховної роботи школи

Батьківський комітет класу, який створюється із метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв’язку сім’я – школа, для поточного корегування рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім’ї. Діє відповідно із положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. Батьківський комітет обирають на батьківських зборах класу, а на засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи.

Загальношкільний батьківський комітет, який обирають на загально шкільних зборах із представників батьківських комітетів класів. Обирають одночасно голову такого батьківського комітету та відповідальних за роботу у комісії навчальній, культурно-масовій, господарській, трудовій, професійній, педагогічної пропаганди. До сфери його діяльності входять піклування про групи продовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування тощо.

Виконання батьками практичних рекомендацій, прохань, наприклад:

• проведення безпосередньої роботи з дітьми (шефство, керівництво гуртком);

• надання організаційної допомоги вчителю (сприяння у проведенні екскурсії);

• участь у зміцненні матеріальної ба школи, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінету, ремонт школи).