Тема 4. Естетична думка еллінсько-римської доби.

Естетичні погляди ІV ст. до н.е. - ІІІ ст. н.е. та їх зв’язок із художньою практикою. Поворот від метафізики до мистецтвознавства. Основні напрями досліджень: тлумачення твору мистецтва, художньої творчості та естетичного переживання.

Естетика Плотіна. Критика платонівського вчення про наслідування та гармонію. Метафізичні джерела краси та естетичного переживання. Психологічні основи художньої творчості та їх трансцендентні чинники.

Природа та суть художньої творчості і мистецтва. Мистецтво як сфера та продуктивний принцип абсолютного буття. Творча здатність природи та творча здатність митця. Містична практика як спосіб осягнення та залучення до творчої здатності природи.

Змістовий модуль 2.

Тема 5. Естетика Середніх віків.

Особливості естетики Середньовіччя.

Критика мистецтва з позицій початкового християнства та його подальше виправдання.

Проблема естетичних властивостей матеріального світу. Онтологічне спростування предметно-чуттєвої реальності та теологічні передумови переосмислення відношення до матеріального світу та його естетичних властивостей.

Категорія прекрасного в естетиці Середніх віків. Прекрасне як трансцендентне. Пропорційність, симетрія, гармонія як суттєві визначення прекрасного. Число як естетичний принцип. Естетика та метафізика світла та кольору. Проблема потворного.

Аналіз естетичного сприйняття. Реабілітація чуттєвого досвіду в контексті християнського теоцентризму. Гармонія як принцип естетичного переживання.

Тема 6. Еволюція естетичної думки епохи Відродження.

Естетичні уявлення Середньовіччя і художня свідомість Відродження. Співвідношення мистецтва та теології. Мистецтво як вид релігійного досвіду. Краса та благо.

Ренесансний пантеїзм та ідея мистецтва як відзеркалення природи. Об’єкт відзеркалення та його відношення до емпіричної реальності. Відзеркалення як активний пошук божественної форми. Поняття гармонії. Становлення уявлень про сутність та завдання поезії. Від наслідування природи до створення “другої природи”. Поезія та наука. Поезія як філософія моралі. Розрізнення поезії, етики, історії та історичного живопису. Моральний образ та життєвий досвід людини. Поезія як чисте задоволення.

Секуляризація, гуманізм та титанізм художньо-естетичної діяльності: від пошуку досконалої форми до її створення, ідея свободи творчості. Науково-раціоналістичні основи художньої творчості. Освіченість, майстерність і складність як критерії художнього та естетичної оцінки. Художній геній. “Проект” як основа художньої творчості.

Тема 7. Естетика Нового часу.

Філософський раціоналізм та художня свідомість Нового часу. Розрізнення філософії та мистецтва. Ф.Бекон про відношення поезії до реальності. Концепція художньої творчості та поняття фантазії у Т. Гоббса. Ляйбніц про метафізику естетичного та естетичний смак. Б.Спіноза: культурно-історична та індивідуально-психологічна обумовленість мистецтва. Психологія естетичного переживання за Декартом; чуттєве та раціональне в естетичному переживанні.

Нормативна естетика класицизму. Буало про правила поетичної творчості та основні принципи класицизму. Опозиція класицизму: Х. де ла Куева, Оже.

Сенсуалістична естетика в Англії ХVІІІ ст. Поняття внутрішнього сприйняття, його природа та відношення до зовнішнього досвіду у Аддісона. Шефтсбері про раціональні аспекти внутрішнього сприйняття та їх роль в естетичному переживанні та художній творчості. Ієрархія краси, структура та динаміка естетичного сприйняття за Ф. Хатчесоном, Дж.Берклі та Г. Хоумом. Концепція естетичного смаку Д.Юма; структура внутрішнього сприйняття. Ірраціоналістичний сенсуалізм Е. Бьорка.

Новочасна естетика Франції. Дюбо про чуттєво-емпіричні основи мистецтва,його призначення та природу художнього генія. Дідро про роль практичного та чуттєвого досвіду у походженні естетичних ідей. Краса як “співвідношення”. Розширення естетичної проблематики в контексті поняття співвідношення. Мистецтво і наука. Мистецтво і реальність. Критика класицизму.